Мова як фактор нацбезпеки. Чужа мова несе з собою чужі проблеми, чужу героїку, чужу історію та чужі цінності

У грудні 2015 р. «Руйнівники міфів» представили на широкий загал телевізійну програму з циклу «Мифы и реальность: спросите у специалиста» «Мова як фактор національної безпеки».

Події 2014-2015 рр. довели, що Донбас має гібридну ідентичність. За останніми соціологічними дослідженнями лише 51% мешканців регіону вважають себе громадянами України. Вочевидь, подолання роз’єднаності нації стає надважливим завданням.

Не останню роль в цьому відіграє єдина українська державна мова, бо запускає політичний механізм масової самосвідомості, почуття колективної приналежності (ідентифікації) до певної культурної спільноти.

Проте, східний регіон України в своїй більшості виступає за введення двомовності, чим поширює розірваний інформаційний простір та дає підстави для розповсюдження сепаратистських настроїв в регіоні.  Останнє є недопустимим.

Крім того, відсутність знань та недостатність повноцінної і цілеспрямованої інформаційної роботи з місцевим населенням дозволяє ефективно проводити відповідну діяльність силами ворога.


Гостею студії стала кандидат наук з соціальних комунікацій, пропагандист, директор всеукраїнського руху «Не будь байдужим» Оксана Левкова.   

Ведуча: Оксана Кулишева, історик, співзасновник ГО «Відродження Сходу».


Оксана Кулишева: Чому ми маємо відстоювати присутність української мови на Донбасі?

Оксана Левкова: Тому що ще століття тому українська мова була поширена не тільки на Донбасі, а ще й на Кубані. Про це свідчить мапа російського наукового товариства, а російських науковців важко запідозрити в реверансах в бік України. Тому логічним видається говорити українською на Донбасі. Крім того, наші бабусі і дідусі говорили українською. Це доведено соціолінгвістами. Тільки наші батьки говорили російською. Це наслідок системної русифікації, поширення російської мови і культури. А дідусі і бабусі у нас україномовні і україноорієнтовані. Тобто, ми в першому поколінні російськомовні.

Розмовляти українською мовою молодій людині логічно також з огляду на те, що їй буде дуже важко розвиватися в Україні без знання української мови. Ви ніяк не винесете за дужки складання зовнішнього незалежного оцінювання в 11 класах з української мови. Вступ до вишів в Україні – це однозначно складання української мови.

Оксана КулишеваЯкщо ти володієш українською мовою, то інформаційний простір теж для тебе набагато ширший. Ти можеш спілкуватися з поляками, з чехами, зі словаками, з хорватами і навіть з македонянами.

Оксана Левкова: Українцю справді легше порозумітися з сербами, хорватами, поляками, ніж росіянам. Але не забуваймо, що інформаційний простір у нас не україномовний. 95% українського простору все одно російськомовний і це не дає Україні ні поширити себе у світі, бо немає засобів масової інформації, ні в середині країни.

Оксана КулишеваВідсутність української мови в нашому просторі загрожує єдності нашої країни.

Оксана Левкова: Так. Тут маємо аналогії з Квебеком у Канаді. Чи абсолютно нерівною позицією нідерландської і французької мови у Бельгії і абсолютно непорівняна з нами Швейцарія. Там все інакше, ніж у нас.

Оксана Кулишева: Проблема сепаратизму дуже для нас серйозна. Найголовнішою причиною сепаратизму я, як історик і мешканка Донбасу, виділю нашу гібридну ідентичність. Ми досі для себе не можемо з’ясувати чи ми росіяни, чи ми українці. В нас проблема з державною і національною ідентичністю. Це пов’язано з багатьома об’ективними причинами, а саме порубіжжя, і тісні економічні і сімейні зв’язки з Росією. І безумовно розірваний інформаційний простір.

Оксана Левкова: Коли заходить на територію іншої держави чужа мова, вона внесе і вболівання за чужі проблеми, чужу героїку, чужу історію, чужі цінності.

Оксана Кулишева: В нас немає єдиного сталого погляду на минуле України і це призводить до того, що ми не можемо виробити спільну політичну стратегію. Що з цим робити?

Оксана Левкова: Інші країни вже давно дали впевну відповідь на це запитання.  Існує концепція м’якої сили, запровадженої у 2000 роках гарвардським політологом Джозефом Найєм. Полягає вона в тому, що щось треба протиставити надто примусовій військовій і економічній силі. Вони все-таки не вирішують всіх проблем. Щоб привабити увагу саме до своєї країни, держави ідеологічно, на рівні грантів, на рівні запрошення іноземних студентів у свої університети, на рівні привабливого іміджу мови і культури цінностях, показують світові себе. Ця концепція дуже добре себе зарекомендувала  в різних країнах, але на жаль, не в Україні.

Хрестоматійними прикладами цього є Російська Федерація, Китай і США.

Україна з цьому сенсі нічого не робить, особливо зараз, коли війна.

Оксана Кулишева: Я нещодавно робила огляд преси в інтернеті за досить потужними інформаційними сайтами і дістала такий самий висновок. Дійсно, багато авторів виводять проблему сепаратизму з гібридної ідентичності, з розірваності інформаційного простору, проте вирішують вони це питання дуже вузько. Вирішення вони вбачають в суто економічній площині. Якщо буде економічне зростання, то не буде проблеми сепаратизму. Проте ми всі знаємо, що з проблемою сепаратизму стикається не лише Україна, а і Англія, і Канада, і Бельгія. Ми пам’ятаємо, що восени 2014 р. Шотландія проводила референдум щодо від’єднання від англійської метрополії. Однак, ці країни дуже економічно розвинуті. Таким чином, економіка не вирішує цих проблем.

Оксана Левкова: Якби все трималося на економіці, то навряд чи вкладали б стільки тонкого креативу і стільки грошей для популяризації себе США, Китай та РФ. З тези «битіє определяет сознаніе» випливає, що основа, базис – це шлунок, матерія, економіка, а надбудова – ідеологія і культура. Але це радянська концепція.

Оксана Кулишева: Що в цьому сенсі робить ваша організація?

Оксана Левкова: Вже 19 років поспіль популяризує українську мову, культуру та історію. Причому намагаємося говорити про це в креативних форматах. На жаль, в Україні є безліч людей, які нас звинувачують в націоналізмі. А деякі примудряються у фашизмі, хоча ми просто поширюємо своє.

Оксана Кулишева: Я досить часто стикаюсь з тим самим. Прийшов час розшифрувати, що ж таке націоналізм, нацизм та фашизм.

Із словника Наталі Яцко «Піар та маніпуляції»:
Націоналізм – це надання пріоритету національному розвитку та само ідентифікації народу, нації у культурних, політичних та економічних питаннях, пов’язанним з колективним бажанням, формуванням, зміцненням власної суверенної держави з виразно позиціонованим та легко ідентифікованим на міжнародному рівні іміджем.

А якщо взяти звичайний тлумачний словник, то слово націоналізм розшифровується там як любов до батьківщини.

Отже, націоналіст – це людина, яка провадить в життя інтереси власного народу і захищає права людини в Україні. До речі, всі ми пам’ятаємо 1976 рік, коли українську-хельсинську групу, яка намагалася захищати права людей в Радянському Союзі звинуватили саме у націоналізмі.

Оксана Левкова: Сосюру, який асоціюється з Лисичанськом, теж свого часу звинувачували у націоналізмі. Олександра Довженка звинувачували у націоналізмі за його фільми. Леоніда Бикова, навіть за пропагандистський радянський фільм «В бой идут одни старики».

Оксана Кулишева: То ми з вами у прекрасній компанії.

Фашизм і нацизм взагалі не є притаманним Україні, оскільки вони ґрунтуються на антисемітизмі, антилібералізмі, вождізмі, а ці речі не притаманні Україні.

Націоналізм, нацизм і фашизм це зовсім різні речі. Якщо без націоналізму, як без складової масової самосвідомості суспільство не може обійтися, то фашизм і нацизм не мають існувати взагалі.

Оксана Левкова: Ще однією великою перешкодою є наполягання РФ на федералізації України і введення танків на нашу територію внаслідок цього. Зрозуміло, що первинною перед цим була культура. Поширення російської мови це той фактор, який заглушує поширення української мови.

Оксана Кулишева: Всім історикам і політологам знайома формула реальної політики. Геніальним провідником і творцем реальної політики був відомий Генрі Кісенджер. В основі реальної політики лежать не моральні принципи, а національні інтереси. Для реалізації національних інтересів міжнародні правові норми або моральні принципи, або апеляція до сподівань інших народів, історичні факти – це лише змінюваний інструментарій. Тобто, країна для себе і своїх союзників на перше місце виставляє захист територіальної цілісності і невтручання у власні справи.  А для своїх явних або потенційних супротивників першість буде займати боротьба за права національних меншин, а також можливість військової та гуманітарної інтервенції на територію цієї країни задля захисту етносу або прав людини. Класичний приклад реальної політики в цьому сенсі – Росія. Якщо Україна не навчиться захищати власну країну, то нічого доброго не буде.

Оксана Левкова: Це відбувається поки що це на рівні громадських рухів. Наша громадська організація займається рок-концертами на підтримку мови, літературними вечорами, веселими креативними молодіжними флешмобами. І так вже 10 років. Але на партизанці далеко не виїдеш. Все одно це має бути позиція держави. І мають бути гроші держави і має бути політична воля. Наразі цього немає. З поширенням мови дуже велика проблема. Ми на сьогодні живемо в ситуації дії закону Кивалова-Колєсніченка.

Оксана Кулишева: В нас не так давно пройшла обласна олімпіада з історії. Там було висвітлене таке питання:

“Прочитайте вислів канадського прем’єр-міністра П. Трюдо і дайте відповіді на запитання:

«Звичайно, двомовна держава дорожча за одномовну , але ця держава є багатшою» (1968 р.)

1).  У яких історичних умовах була сказана ця фраза?

2). Про які дві мови говорив Трюдо?

3). У чому багатство «двомовної» держави?”.

Як би ви прокоментували це питання?

Оксана Левкова: Йдеть про позицію англійської і французької мови. В 1969 році начебто логічно ввели двомовність у Канаді, але це закінчилося тим, що Квебек, провінція в Канаді, регулярно нагадує світові про те, що вона самодостатня, окрема, повноцінна в усіх аспектах: культурних, економічних і соціальних і вона постійно хоче вийти зі складу Канади. Це міна сповільненої дії. У нас такого не може бути.

Оксана Кулишева: Мене здивувало, що ці питання складали люди-переселенці. Це Луганський інститут післядипломної освіти. Мені здавалося, що вони точно мали би зрозуміти, що в рамках реальної політики ми самі даємо Росії інструментарій для поширення інформаційного впливу, і у вигляді двомовності, і у вигляді теле-, радіопрограм.

Ще одна проблема, що це питання задано досить маніпуляційно. Дитина не має вибору, як відповісти. Йому натякають, що це класно, якщо держава буде двомовною, а це не є нормальним ні з точки зору історії, ні з точки зору педагогіки.

Оксана Левкова: В Україні зовсім інша ситуація, ніж у Канаді, тому що 70% згідно з останнім переписом населення вважають українську мову рідною.

Це означає, що є всі підстави дати україномовним людям хороший національний культурний  продукт: фільм, книги, сучасні чи старовинні. Але ми цього не маємо, тому що немає політичної волі.

Оксана Кулишева: Я знаю, що в Європі жорстке законодавство стосовно захисту мов.

Оксана Левкова: Так. У Франції, Німеччині. Жодної турецької школи немає в Німеччині, де мешкає не один мільйон турків. У Франції, ще в добу Великої французької революції 1789 рік, заборонили вести документацію не французькою мовою. На сьогодні штраф за те що пісня, документація чи рекламні вивіски не французькою мовою від 750 до 570 тис. євро.

Оксана Кулишева: Знову ж таки, в дії реальна політика. Для інших країн ми будемо підтримувати національні мови, для своєї країни – потрібна одна єдина мова.

Оксана Левкова: Так. І в цьому контексті не можу не згадати відомий документ, Європейська хартія регіональних мов та мов меншин. Його Україна ухвалила в 2003 році, а Росія його не ухвалила. Росія, яка рекомендує нам захищати права російськомовних і яка не захищає права інших мов на своїй території.

Оксана Кулишева: Повертаючись до теми націєтворення,  хочу зазначити, що ми ще проходили у 19 сторіччі. Тоді над побудовою нації працювали і етнографи, і історики, і мовознавці. Потім до цього долучилися громадські об’єднання, товариства, політичні партії. І, як наслідок цього, на початку 20 сторіччя була створена Українська держава. На жаль, ми потім її втратили. Як зробити так, щоб не втратити цю державу сьогодні?

Оксана Левкова: Потрібно проводити більш послідовну і цілеспрямовану політику, яка орієнтована на гомогенізацію, уніфікацію, на покрокове, тонке поширення української мови, культури та історії.


В ефір програма вийшла 19 січня 2016 року (з трьома повторами протягом двох тижнів).

Необхідно зазначити, що програма охопила не лише телевізійну аудиторію, а й транслювалася в Інтернеті на відео-каналі «Луганський фронт» , поширювалась через соціальні мережі.

Інтернет трансляція дозволила охопити глядачів різних поглядів й різного територіального місцезнаходження (м. Сєвєродонецьк, окуповані території, регіони України, Росії, інших країн), мати ширший зворотній зв’язок. Приблизна кількість переглядів з урахуванням кабельної мережі приблизно до 8 000.

Хід виконання проекту у грудні 2015 року дає можливість зробити відповідальний висновок про досягнення задекларованої мети:

  • поширення достовірної інформації про мову та історію сучасної України;
  • поширення ідеї єдності регіонів, подолання розірваності інформаційного простору.

7dc38e766d15c98d04887de5d6bb0e74

Навчально-практичний тренінг “Беззбройна війна” у Запоріжжі

27-28 лютого 2016 року у Запоріжжі в Запорізькому обласному краєзнавчому музеї за підтримки Української миротворчої школи пройшов навчальний тренінг “Беззбройна війна” за програмою профілактики та подолання посттравматичних стресових розладів.

фото общее

Протягом двох днів волонтери-психологи, громадські активісти, військові психологи мали нагоду навчитись роботі з визначенням та подоланням посттравматичного синдрому, підвищити свої професійні навички, обмінятись думками та досвідом у діагностиці і наданні кваліфікованої допомоги воїнам, що захищають незалежність України, демобілізованим солдатам і призовникам.

Велика подяка за допомогу в організації заходу Самообороні Майдану Запоріжжя Громадській організації “Добрі люди Запоріжжя” а також за участь у заході представників 9й полку спецпідрозділу “Гепард”, ГО “ВlДНОВЛЕННЯ”, Цивільний корпус Азов Запоріжжя,  ГО Укрпростір, БФ Сподівання Євромолодь. Запоріжжя, Запорізького міського центру соціальних служб для сімей, дітей та молоді та Запорізької обласної клінічної лікарні/психологічної кризової служби.

Українська миротворча освіта: ціна миру

29 лютого 2016 р. в Києві відбулася конференції «Українська миротворча освіта: ціна миру». В ході конференції були представлені підсумки конкурсу планів-конспектів Уроку миротворчості «Учителі змін» для учителів Донецької, Луганської, Одеської, Херсонської, Запорізької областей. Окрім цього під час конференції представили Стратегію миротворчої освіти 2020.

f-chjczuaczu-(2)

Організатором заходу є Українська миротворча школа (УМШ), яку представляють Центр Близькосхідних Досліджень, Інформаційний центр «Майдан Моніторинг», Фонд «Європа ХХІ», спільно з Міністерством освіти і науки України, Департаментом загальної та середньої освіти.

У конференції взяли участь учителі – фіналісти конкурсу, представники установ та закладів освіти із областей, обраних для проекту, представники громадських організацій.

f-chjczuaczu-(3)


Як зазначалося, у ході роботи конференції була презентована Стратегію миротворчої освіти 2020 (завантажити) та кращі практики проведення уроків та позашкільних заходів фіналістів Конкурсу.

Стратегія передбачає – миротворчий компонент середньої освіти і освіти дорослих, з метою формування громадянського суспільства на локальному рівні на базі освітнього простору, як одного із ключових чинників об’єднаної громади.

Галина Усатенко, керівник освітнього напряму Української миротворчої школи, координатор конкурсу констатує: «Низький рівень діалогу між громадськими активістами та представниками влади в громаді; неформальне навчання переважно сприймається як чинник комунікації та нових контактів, аніж засвоєння знань та їх застосування; відсутність методик навчання громадянської освіти дорослих; відсутність механізмів визнання неформальної освіти; відсутність публічних просторів у локальних громадах як чинника комунікації. І запропонована стратегія як раз передбачає пошуки шляху розв’язання цих проблемних питань».

Автори стратегії пропонують низку рекомендації для органів державної влади, для освітньої спільноти, для громадянського суспільства та для міжнародних фондів та донорських організацій.

Зокрема, рекомендації для органів влади України:

Міністерству освіти і науки України:

  • Законодавчо визначити зміст та рівні неформальної освіти;
  • Законодавчо унормувати визнання/сертифікацію результатів неформальної освіти;
  • Законодавчо визначити зміст та форми освіти дорослих, зокрема в сегменті громадянської освіти;
  • Сприяти механізмам оновлення змісту освіти і заохочення учителів, які виявляють громадянську позицію та реалізують нові підходи в освіті;
  • Змінити систему ефективного управління освітою – розширення автономії навчальних закладів;
  • Сприяти впровадженню курсу сучасної інформаційної культури в формальній освіті як чинник миротворчості.

На рівні локальних громад:

  • Сприяти формуванню публічних просторів у громадах як чинника комунікації;
  • Реалізовувати публічну політику відкритості та діалогу з громадою для вирішення соціальних питань;
  • Сприяти реалізації моделей державно-громадського типу управління освітою на локальному рівні;

Рекомендації для освітянської спільноти:

  • Виявляти активну громадянську позицію та відкритість обстоювання своїх прав;
  • Відкритість до діалогу із органами управління освіти і місцевою владою;
  • Відкритість і налаштованість на підвищення кваліфікації та оновлення змісту та форм навчання й позаурочної роботи;
  • Відкритість до співпраці з громадськими організація та громадськими активістами.

Рекомендації для громадянського суспільства:

  • Бути ініціатором і рушієм комунікації в громаді;
  • Бути відкритим до фахового і компетентного діалогу з органами влади різного рівня та у питаннях обстоювання прав громади;
  • Сприяти зміні культури життя громади та сприяти утвердженню демократичних цінностей і урбаністичному типу культури.

Рекомендації для міжнародних фондів та донорських організацій:

  • Сприяти реалізації системних змін, а не точкових акцій, відтак підтримувати проекти, які мають часову глибину;
  • підтримувати проекти, спрямовані на зміцнення школи як відкритого освітнього простору -одного із ключових чинників об’єднаної громади;
  • Сприти розвитку освітньої програми «Культура добросусідства»;
  • Сприяти оновленню форм і методів підвищення кваліфікації учителів.
Ігор Семиволос, директор Центру Близькосхідних Досліджень, координатор УМШ, підсумував: «Миротворча школа – це те, що міняє соціум. Це те, що уможливлює внутрішньо-суспільних діалог. Кожне місто, кожен райцентр регіонів, де ми працюємо має безмежний потенціал. Наше завдання – навчити, пояснити, допомогти людям об’єднати зусилля і стати одним цілим. Цілим, яке змінює свою реальність, творить громаду, творить нову Україну».

f-chjczuaczu-(4)


Метою конкурсу планів-конспектів Уроку миротворчості було підвищення професійної компетенції учителів у класно-урочній та позаурочній роботі з учнями для сприяння у формуванні демократичних цінностей держави, навиків управління конфліктами та налагодження мирного діалогу в громаді.

До складу журі конкурсу увійшли:

Ігор Семиволос, керівник проекту «Українська миротворча школа», Директор Центру близькосхідних досліджень.

Наталя Вяткіна, Директор Інституту модернізації змісту освіти.

Галина Усатенко, голова громадської ради при міністерстві науки і освіти, керівник освітнього напрямку Української миротворчої школи.

Дмитро Дроздовський, кандидат філологічних наук, Голова журі,  Голова журі Учитель року-2015 в номінації Українська мова та література

Раїса Євтушенко, департамент загальної середньої освіти Міністерства освіти і науки України.


Для участі в конкурсі було надіслано 173 конкурсні роботи з 5 областей: Одеської, Луганської, Донецької , Херсонської та Приазов’я.

1. З Одеської обл. 89 осіб з таких міст та районів:
Комінтернівський р-н, м. Одеса, м. Кілія, м. Рені, м. Болград, Кілійського р-н, Любашівський р-н, Ізмаїльський р-н, м. Татарбунари, Татарбунарського р-ну, с. Стара Некрасівка, с. Молодіжне

2. З Луганської обл. 41 особа з таких міст та районів як:
м. Сєвєродонецьк, м. Лисичанськ, м. Старобільськ, м. Рубіжне, Міловського р-н, Марківський р-н, Білокуракинський р-н

3. З Приазов’я 23 особи з таких міст та районів:
м. Бердянськ, Бердянський р-н, м. Маріуполь, м. Мелітополь

4. З Донецької обл. 18 осіб з таких міст та районів:
м. Костянтинівка (17 осіб) та м. Вугледар

5. З Херсонської обл. 1 особа з міста Херсон


Результати конкурсу планів-конспектів Уроку миротворчості «Учителі змін»

для учителів Донецької, Луганської, Одеської, Херсонської, Запорізької областей

Оголошено 29 лютого 2016  р. у рамках  Конференції Українська миротворча освіта: ціна миру»

ПІБ Населений пункт Навчальний заклад Місце Номінація Нава заходу/уроку
1 Абраменко Н.М. Луганська область, Марківський район, с.Сичанське ЗОШ І-ІІІ ст. Заохочення Позаурочний захід Виховний захід «Будемо небайдужі до чужого горя»
2 Бутко О.М. Луганська обл. Заохочення Позаурочний захід Батьківські збори в 5 класі (проводяться разом з дітьми)Сімейна рада«Вирішуємо конфлікти»
4 Василянська М.В. Донецька обл. м. Костянтинівка ЗШ І-ІІІ ступенів № 5 Заохочення «Географія: миротворча роль Учителя» Економічна ісоціальна географіяУкраїни, 9 клас
3 Власенко Ю.А. ІІІ місце Урок «мови і літератури» Другасвітова війнавєвропейськійпоезії.Відображеннятрагедіїнароду Другої

світової

війни з

різних боків

Європи

5 Глазиріна О.І. Одеська обл., Ізмайлівський р-н, с. Стара Некрасівка ЗОШ І-ІІІ ст. І місце Урок «Історія і герографія» «Національнийта етнічнийсклад населенняУкраїни»
6 Голощапова Олена Донецька обл., м. Константинівка  НВК «Ліцей із ЗШ І-ІІІ ступенів» І місце Урок «мови і літератури» Бинарный урок  литературы и психологиипо рассказу В.Солоухина «Мститель» 6 класс
7 Голуб Г.Ф. Одеська обл., Комінтернівський р-н, с. Першотравневе НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів-ліцей» ІІ місце І ступінь  Позаурочний захід Година спілкування в 1 класі «Чи варто сваритись?»
8 Гончарова О.К. м. Одеса ЗОШ №57 Заохочення Позаурочний захід Цикл позакласних годин з формування культури миротворення та добросусідства 3-4 кл.
9 Дитюк К.О. Запорізька обл., м.Бердянськ гімназія №3 «Сузір`я» ІІ місце Урок «мови і літератури» Уроканглійськоїмови  у 9класі на тему: «Україна»
10 Замосянчук О.Л. Одеська обл., Комінтернівський р-н, с. Першотравневе НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів-ліцей» І місце І ступінь  Позаурочний захід «Де згода панує, там і горе танцює» для поч. школи
11 Колесник Л.Ф. Одеська обл.,Татарбунарський р-н, с. Дивізійськ ЗОШ І –ІІІ ст ІІ місце Урок «мови і літератури» «Діалектні, професійнісловайпросторіччя»Українськамова
12 Колодій Т. З. Запорізька обл., м. Мелітополь ЗНЗ№8 Заохочення «Інновація змісту навчання» Розв’язування вправ на всі дії зі звичайними дробами(Мандри по країнам Євросоюзу)6 клас
13 Коломієць Л.І. Луганська обл., Міловський р-н, с. Мусіївка І місце ІІ-ІІІ ступінь  Позаурочний захід Година спілкуванняз елементами тренінгу на тему «Конфлікт та шляхи його вирішення»
14 Колпакова О. Луганська обл., м.Сєвєродонецьк Середня ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 Заохочення «Інновація форми навчання» Міжпредметнийурок «Як Оксанка йІванко за мирборолися»
15 Корабльова Олена Донецька обл., м. Константинівка  НВК «Ліцей із ЗШ І-ІІІ ступенів» І місце Урок «мови і літератури» Бинарный урок  литературы и психологиипо рассказу В.Солоухина «Мститель» 6 класс
16 Коржинська Т.В. Луганська обл., м.Сєвєродонецьк Середня ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 ІІІ місце Урок «Історія і герографія» «Міжнародніорганізації, їхфункціональнийі просторовийрозподіл.Загальнополітичні та спеціальніорганізації»
17 Кудінова О.М. Луганська область, Марківський район, смт. Марківка ЗОШ І-ІІ ступенів №1 ІІІ місце ІІ-ІІІ ступінь  Позаурочний захід Батьківські збори «Уроки спілкування»
18 Масютіна М. Е. Запорізька обл.,  м. Бердянськ Центр дитячо-юнацької творчості Заохочення Позаурочний захід ТРЕНІНГОВИЙ МОДУЛЬ«6 кроків до толерантністі»
19 Мовмига Ю.М. Луганська обл., м. Сєвєродонецьк Заохочення Позаурочний захід позаурочний захід для учнів 8-9 кл.: «Мир на крилах янголів»
20 Ободовська В.Ів. Одеська обл., м. Одеса Заохочення Позаурочний захід «Дипломатична місія вишивки в Україні як миротворчий фактор об’єднання суспільства»
21 Рубленко В.М. Донецька обл., Маріуполь Заохочення Позаурочний захід Культура добросусідства в сучасній Україні
22 Саблукова О.В. Одеська обл., м. Одеса Заохочення Позаурочний захід «Дипломатична місія вишивки в Україні як миротворчий фактор об’єднання суспільства»
23 Сила Н.М. Одеська обл. м. Одеса ОЗОШ №89 I-III ступенів ІІ місце Урок «Історія і герографія» «Проявглобальнихпроблемлюдства вУкраїні»
24 Сідлецька К.В. Луганська обл. смт. Новопсков ЗОШ І-ІІІ ст ІІ місце ІІ-ІІІ ступінь  Позаурочний захід Ми різні – ми рівні (2 виховні години)
25 Тарасенко Т.А. Запорізька обл.,  Бердянський р-н, с. Осипенко ЗОШ І-ІІІ ст Заохочення «Майбутнє України» «Природний імеханічний рух тастатевовіковаструктура населенняУкраїни»
26 Усатенко В.М. Одеська обл. м. Татарбунари НВК ЗОШ І-ІІІ ст.-гімназія ІІІ місце Урок «мови і літератури» РМ.Дискусія зобстоюваннямальтернативної точкизору.
27 Шевчук Г.П. Одеська обл., м. Болград ЗОШ №2 ІІІ місце Урок «Історія і герографія» «Можна все насвіті вибирати,сину, вибрати неможна тількиБатьківщину»
28 Шиняєва О.М. Луганська обл., м.Сєвєродонецьк ЗОШ І–ІІІ ступенів ІІІ місце І ступінь  Позаурочний захід Сценарий игровой программы «В поисках сокровищ» 4 кл
29 Якименко О. Донецька обл. м. Костянтинівка ЗОШ І-ІІІ ступенів № 9 Заохочення «Спільнотворчість» Урок з зарубіжної літератури в 7 класі «Ліліпутія – Англія крізь зменшувальне скло сатири

 

Українська миротворча школа – це проект українських та польських громадських організацій, за фінансової підтримки Посольства Великої Британії в Україні.

Фото


Інші ЗМІ про захід:

У МОН представили концепцію української миротворчої освіти

29 лютого – конференція освітян на тему «Українська миротворча освіта: ціна миру»

Педагоги Луганщини на конференції «Українська миротворча освіта: ціна миру»

Відбулася конференція «Українська миротворча освіта: ціна миру»

У МОН ПРЕДСТАВИЛИ КОНЦЕПЦІЮ УКРАЇНСЬКОЇ МИРОТВОРЧОЇ ОСВІТИ

Вітаємо переможців та учасників конкурсу «Учителі змін»!

29 лютого 2016 року у Міністерстві освіти і науки України відбулась конференція «Українська миротворча освіта

На Луганщині відбувся освітній форум

Школи Луганщини: досвід надання якісної освіти

Педагоги Луганщини на конференції «Українська миротворча освіта: ціна миру»

Педагоги Луганщини ділились досвідом із надання якісної освіти

У Сєвєродонецьку відбувся традиційний освітянський форум «Школи Луганщини: досвід надання якісної освіти»