Українська Миротворча Школа продовжує працювати в Донецькій області

В серпні 2018 року команда Української Миротворчої Школи у рамках моніторингової поїздки по 6 містах Донецької області (Святогірськ, Лиман, Дружківка, Слов’янськ, Краматорськ, Костянтинівка) провела ряд зустрічей з представниками громадських організацій, випускниками УМШ попередніх років та представниками влади. Головними завданнями, які ми ставили перед собою, були наступні:

  1. Презентація проекту «Розширення можливостей громадянського суспільства для ненасильницької трансформації конфліктів з державними суб’єктами – Проектна лінія: “Платформа для успішного ненасильницького активізму”».
  2. Формування під час зустрічей з представниками влади, представниками організованого громадянського суспільства (НГО) та проактивними громадянами пулу проблем, що пров’язані із безпековою тематикою: відчуття безпеки/небезпеки; конфлікти в громадах; комунікації в конфліктах.
  3. Проведення дискусій за темою «Можливості управління конфліктами в містах Донецької області».
  4. Апробація методик моніторингового дослідження «SAFETY AND SECURITY MONITORING».

На базі та за підтримкою миротворчого адвокаційного центру ГО Розмовний клуб “Файно” в місті Краматорськ була проведена дискусія про гендерні ролі та безпекові аспекти в миротворчості. Фоторепортаж тут

В ході роботи були проведені зустрічі  з представниками влади, НГО та проактивними громадянами. В ході зустрічей було досліджено конфлікти, що можуть бути посилені під час проведення майбутніх виборів в Україні або призвести до нових джерел напруженості. В межах програми апробації методик моніторингового дослідження «SAFETY AND SECURITY MONITORING» було проведене опитування 42 осіб (результати в даний час в стані обробки разом з відповідним масивом з Луганської області). В містах Лиман та Костянтинівка проведені дискусії «Чи можливо управляти конфліктами в Донецькій області?».

Під час обговорень були виявлені наступні проблемні блоки, що підтверджує результати попереднього дослідження, проведеного під час планувальної сесії УМШ:

  • Брак комунікації між активістами та владою, що: ускладнює або профанує діалоги, провокує взаємовиключні бачення конфліктів та унеможливлює виявлення реального предмету конфліктів.
  • Розділеність та відсутність комунікацій між різними громадськими організаціями. Відсутність культури спільного прийняття рішень, що ускладнює досягнення порозуміння.
  • Взаємна недовіра. Як до НГО з боку представників влади, так і до влади з боку НГО та проактивних громадян. В основі недовіри хибні уявлення про рольові функції, діяльність анти-розвиткових груп інтересів, яка спрямована на дискредитація та знецінення досягнень громадянського суспільства.
  • Брак стратегічного бачення у громадських організацій та окремих активістів.
  • Обмеженість представників влади інструктивними вказівками або вузько корпоративними нормами та інтересами.
  • «Втома» деяких міст від діяльності міжнародних організацій (Слов’янськ, Краматорськ, частково Костянтинівка). Це – міста підвищеної уваги міжнародних та українських організацій. Багато проектів сфокусовані саме тут. Між тим в таких  містах , як Дружківка, Лиман та Святогірськ, бракує таких програм.
  • Зневіра місцевих громад в ефективності програм з ненасильницького управіння конфліктами.

Основними джерелами протистояння влади та громади, за результатами зустрічей та дискусій є наступні:

  • конфлікти, що пов’язані з децентралізацією (об’єднання земель часто стає ”яблуком роздору”; деякі громади мають своє бачення об’єднання всупереч Перспективному плану
  • відтік активної частини населення до інших областей України (переселення), а також повна відсутність відтворення робочої сили, що призводить до кадрового та професійного вакууму та провокує відповідний конфлікт між громадами;
  • брак проаналізованих, описаних та розповсюджених історій успіху, відсутність інформації про успішні моделі взаємодії, що призводить до зростання песимістичних настроїв як представників влади, так і НГО;
  • конфлікти гендерних ролей;
  • екологічні конфлікти;
  • конфлікти, пов’язані з недостатньою інформацією про сенс та перебіг реформ, або з непослідовністю їхнього впровадження (освітня та медична реформи).

Ці конфлікти, які концентруються у форматі «Влада-Громада» усвідомлюються майже в усіх містах. Разом з тим, слід зазначити наступне:

  • Громадськість не бачить посередників, що могли би досягти конструктивних домовленостей.
  • Громадські активісти згадували факти позитивної взаємодії з владою, але ця взаємодія не призвела до значущих позитивних зрушень, бо не ґрунтувалася на спільній стратегії.

Це призвело до формування запиту на програми з побудови стратегічного бачення майбутньої взаємодії «влада-громада». Цей запит призводить до наступних висновків:

  1. По-перше, необхідне проведення для представників влади, НГО та проактивних громадян регіону стратегічної дискусії в Краматорську за участі партнерів проекту.
  2. По- друге, доцільне використання результатів моніторингової поїздки в розробці структури та методичного супроводу Четвертої Школи Соціальних Посередників.
  3. По-третє, необхідне планування діяльності з допомоги розбудови стратегічного бачення майбутнього, що конкретизує програму активностей на 2019 рік.

Ганна Чуркіна, Ігор Дубровський

Публікація підготована в рамках проекту «Розширення можливостей громадянського суспільства для ненасильницької трансформації конфліктів з державними суб’єктами – Проектна лінія: “Платформа для успішного ненасильницького активізму”», що підтриманий K. Wustrow – Centre for Training and Networking in Nonviolent Action у рамках Громадської служби миру, що фінансується Федеральним міністерством з економічної співпраці та розвитку Федеративної республіки Німеччина.”

Соціальні посередники УМШ створювали Код:ГЕНДЕРу

Випускники Української Миротворчої Школи розпочали в Бердянську проект «Код: ГЕНДЕР». Мета проекту – створити серед молоді м. Бердянськ дискусію про гендерні ролі. В рамках проекту ми запланували 10 тренінгів-майстерень для студентів та виставку їх робіт в художньому музеї.

– Ми дуже ретельно розробляли програму тренінгу, адже наше завдання не тільки поговорити про основні поняття з теми гендеру, але й звернути увагу молоді на те, що часто ми мислимо стереотипами і навіть не помічаємо цього. Групи, з якими ми вже працювали, були досить різними. І в деяких групах я побачив реальний інтерес до теми, підлітки ставили питання, шукали відповіді, відстоювали свою точку зору. А деякі студенти сприймали інформацію насторожено, висловлювались про «невідворотність долі» для статі: якщо ти народився чоловічої статі, то маєш або виконувати певний сценарій, або «стрибати зі скелі».

Великій відсоток учасників/ниць відповідаючи на питання анкети зазначили, що вважають «основною роллю жінки її «природне» призначення – родина, чоловік, діти», а «чоловік повинен повністю матеріально забезпечувати родину».  І ці відповіді не залежать від статі опитуваних. Ми ще маємо опрацювати отримані дані й підготувати подальшу програму роботи. Але сподіваюсь, що ми змогли зацікавити молодь темою, – розповів тренер проекту, соціальний посередник УМШ Олексій Сапронов.

– Ми створювали невимушену атмосферу, щоб студенти висловлювали свої думки. Намагались почути, що вони думають з цього приводу насправді. Залучали їх до дискусій та обговорень. В рамках майстерень ми дали можливість учасника/цям виразити себе, своє сприйняття гендерних стереотипів через створення арт-об’єктів. І отримали неймовірні результати. З 9 листопада до кінця місяця бердянці зможуть відвідати виставку цих робіт у Бердянському художньому музеї, та спробувати розгадати, що там закодовано. Потім роботи будуть розміщені у соціальних мережах, – розповіла Ксенія Клейнос, тренерка, випускниця УМШ, засновниця Першого Антикафе Бердянська «ЧАС Є!».

Проект «Код: Гендер» реалізується Першим Антикафе Бердянська «Час Є!» в рамках Кампанії проти дискримінації за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Партнери проекту ГО «Жінка майбутнього», ГО «Центр Соціальна Дія»

Марія Кушнір

Мультикультурність півдня України. Проблематика та перспективи

17-го грудня в Кризовому медіа-центрі по вул. Пилипа Орлика (9 Січня) 30, 1 поверх, оф.33
відбудеться засідання круглого столу за темою мультикультурності півдня України, а саме, яка проблематика та перспективи мультикультурного супільства.

Що таке мультикультурність, які чинники утворення та які наслідки багатоетнічної та багатонаціональної взаємодії в контексті історії регіона? Як дослідити та зберігти культурну спадщину? Навіщо вона потрібна і чи потрібна взагалі? Що БУЛО і що Є, в контексті суспільної трансформації та культурної інтеграції.

Ці питання будуть підіймати вчені, експерти та журналісти разом із лідерами етнічних громад, представниками влади та громади Херсонщини.

Метою круглого столу є створення простору для діалогу представників різноманітних суспільних груп і громад для консолідації та подальшої ефективної взаємодії та порозуміння. Також, метою є виявлення можливих конфліктних аспектів в міжкультурному діалозі.

Круглий стол є ініціативою учасників Школи соціальних посередників, яка діє в межах коаліційного проекту “Українська Миротворча Школа” (peace.in.ua)
за підтримки Міжнародного Фонду “Відродження”

Зв’язок: т.+380 635 999 549, rodion.krasnovid@gmail.com

P5170216

Підручники УМШ і їх автори доїхали до півдня України

Ми видали три перших підручника УМШ, щоби розширювати кількість тих, хто замислюється над тим, яке майбутнє чекає Україну, як зробити візії майбутнього спільними і залучити до їх розробки і втілення більше людей у своїх містах. Як показали перші зустрічі з мешканцями південних міст України, навколо книг виникають дуже цікаві і змістовні дискусії.

Автори книг Олександр Зінченко і Збіґнєв Буяк та перекладач Олександр Шевченко розповіли про свою роботу херсонським студентам і викладачам 13 учбових закладів 16 травня в Херсонському Національному Технічному Університеті, активістам і експертам Одеси 17 травня в HUB Odesa, працівникам освіти і культури Біляївського району Одещини в районній бібліотеці. Далі плануються ще зустрічі з моряками і експертами міста Чорноморська.

Всі зустрічі проходили в формі живих дискусій, де питання ставили як авторам книг, так і присутнім. Особливо жваво обговорювалися питання про те, в чому може бути привабливість України для Європи, чим унікальні українці і як можна використати польський досвід системних реформ в Україні.

Одесити вважають, що Україна є прикладом міжетнічної та міжрелігійної толерантності для всіх сусідів. Також в Одесі відмітили безпекову роль України для Європи. Українці роблять простір навколо себе привабливішим і зручнішим – відмітила учасниця дискусії молдовського походження.

Дякуємо Павлу Гавришу, Людмилі Ямщиковій та Олександру Славському за прекрасну організацію зустрічей.

Наталія Зубар, координатор проекту УМШ, учасник описаних подій

20160517_181025 20160517_180947 20160516_152211 20160516_161033

В Бердянске определяли стратегические направления развития города

Бердянск с двухдневным визитом посетил координатор Украинской миротворческой школы, директор Центра ближневосточных исследований Игорь Семиволос.

Ученый совместно с представителями общественности города определял стратегические направления развития Бердянска в средне- и дальнесрочной перспективе по методике «Форсайт».

21ffcec96479756cc32ebacb717e37f5

С 2014-го года Украинская миротворческая школа проводит комплекс мероприятий по определению стратегии трансформации и упреждения конфликтов в пограничных регионах Украины. Одним из направлений реализации проекта является определение стратегий развития городов по методике Форсайт. Бердянск стал вторым населенным пунктом после Северодонецка, в котором проводился подобный семинар. Похожие проекты внедрялись в Лисичанске, Бахмуте, Беляевке, Измаиле, Покровске. Организатором проведения тренинга в Бердянске выступили общественный активист Роман Синица и организатор Антикафе Ксения Клейнос.

Для формирования фокус группы организаторы попытались привлечь представителей различных профессий и вековых групп. Участники семинара под руководством Игоря Семиволоса определили следующие масштабные вызовы (тренды):

  1. Упадок советской системы экономики – по словам Игоря Семиволоса, подобное явления наблюдается во всех городах Украины и характеризуется постепенным развалом крупной промышленности. Под эту категорию попадают различные экономические процессы на местном уровне, при чем не только негативные, в виде разрушающихся предприятий, но и положительные, современные трансформации
  • модернизация Бердянского морского торгового порта (при условии его сохранения в государственной собственности);
  • упадок морского порта и городской промышленности (в случае приватизации БМТП);
  • четкая и прозрачная система налогообложений промышленных предприятий города;
  • развитие курортно-туристической сферы.
  1. Становление гражданского общества
  • развитие независимых СМИ;
  • организация культурно-развлекательных и образовательных мероприятий;
  • расширение культурного пространства;
  • повышения уровня самосознания населения, завершение процесса десоветизациия общества, привитие национально-культурных ценностей.
  1. Трансформация высшего образования с советской системы к европейской
  • стабильное развитие Бердянского государственного педагогического университета  – как интеллектуального и научного центра Бердянска;
  • искоренение проявлений коррупции в образовательной системе города.
  1. Децентрализация
  • значительное увеличение доходной части местного бюджета;
  • выборность судей и шерифов;
  • прозрачные выборы;
  • формирование новых административно-территориальных единиц, развитие органов самоорганизации населения.
  1. Развитие инфраструктуры – в этой категории предусмотрено развитие курортно-туристической сферы, транспортного сообщения Бердянска с различными регионами Украины
  • расширение маршрутов железнодорожного сообщения Бердянска;
  • реконструкция аэропорта;
  • получение статуса «города-курорта» (на сегодняшний день в Бердянске определены курортные зоны);
  • капитальная реконструкция дорог и тротуаров.
  1. Развитие энергосберегающих технологий, как вызов на энергетический кризис
  • строительство мусороперерабатывающего комбината;
  • использование особенностей климата для получения дополнительных источников энергии (ветряные электростанции, солнечные коллекторы);
  • сооружение берегозащитных сооружений;
  • капитальная реконструкция системы водоотведения, как центральной, так и ливнесточной;
  • расширение парковых зон во всех микрорайонах.

Представленные проекты не исчерпывают перечень, наработанный участниками семинара. Выполнение сформированных трендов рассчитано до 2025-го года. По каждому отдельному проекту участники определяли приблизительные сроки их реализации. Наработанные предложения общественников, подлежат системному анализу специалистов различных сфер по каждому из проектов.  Разработанный документ может стать основой для разработки стратегического плана развития Бердянска.

Справка

Форсайт являє собою значно більш комплексний підхід, ніж традиційне прогнозування. Прогнози, як правило, формуються вузьким колом експертів і, в більшості випадків, асоціюються з передбаченнями, малокерованими подіями (прогноз курсів акцій, погоди, спортивних результатів та ін.). Форсайт являє собою систему методів експертної оцінки стратегічних напрямів соціально-економічного та інноваційного розвитку, виявлення технологічних проривів, здатних вплинути на економіку і суспільство в середньо- і довгостроковій перспективі. Головна відмінність Форсайта від традиційних прогнозів – націленість на розробку практичних заходів із наближення обраних стратегічних орієнтирів.

Подробнее о проектах Украинской миротворческой школы – на официальном сайте http://peace.in.ua.

Евгений ГНИБЕДА

Источник