Що буде після повернення? Школа Соціальних Посередників моделює процес реінтеграції

Друга Школа Соціальних Посередників збагатила інструментарій соціальних посередників ефективним інструментом моделювання суспільних процесів у локальних громадах — Інтеграційною  організаційно-діловою грою. Цей інструмент дозволяє надійно та у стислі строки промоделювати майбутні ситуація, які будуть виникати в трансформаційних процесах, зокрема в процесі реінтеграції пост-окупаційного простору та тимчасово окупованих територій.

Слухачі ШСП-2 змоделювали соціальні процеси, що будуть відбуватись в територіальних громадах, які зараз перебувають під контролем окупаційних військ Російської Федерації та місцевих колаборантів, але неодмінно будуть повернені під юрисдикцію України.

Головною задачею Інтеграційної організаційно-ділової гри «Після повернення» було проаналізувати ситуацію, яка виникне в територіальній громаді відразу опісля повернення її території під юрисдикцію України; виявити причини та дійових осіб ймовірних конфліктів; сформувати таку спільну стратегію дій влади, бізнесу та громадянського суспільства, яка мала б інструменти запобігання конфліктів та їхньої трансформації, вчасного виявлення та нівелювання негативних тенденцій.

Інтеграційна організаційно-ділова гра «Після повернення» (миру на Донбасі) тривала загалом 8 годин та складалась з 5 окремих модулів, в грі взяли участь 20 слухачів ШСП-2. Завдання гри було сформульоване так: «Луганськ звільнено, в ньому є тільки населення цих територій, українська армія і ви, що ви робитимете?» Результатом гри стало вироблення стратегії взаємодії  та кооперації дій влади, бізнесу і громадянського суспільства в звільненому місті.

Після проведення гри, проведення співбесіди з її учасниками, аналізу результатів, організатори гри створили загальну рамку організації та проведення інтеграційних організаційно-ділових ігор, спрямованих до моделювання соціальних процесів в територіальних громадах , що перебувають в процесі трансформації (зокрема, зокрема в процесі реінтеграції пост-окупаційного простору та тимчасово окупованих територій), своєчасного виявлення, попередження та трансформації конфліктів, які неодмінно виникатимуть в таких процесах. В процесі розробки гри брали участь спеціалсти з України, Польщі, Ізраїлю і США.

Рамка передбачає правила відбору учасників, розподілення ролей учасників гри, протоколи поведінки соціальних посередників впродовж проведення гри, форми оприлюднення результатів гра та засоби їхнього поширення серед членів територіальної громади.

Віктор Гарбар, Ігор Дубровський, Дмитро Звонок, Наталія Зубар.
Інформаційний центр «Майдан Моніторинг»

Школа Соціальних Посередників в 2016-2017 роках працює за підтримки Міжнародного Фонду Відродження http://irf.ua

Фото Наталії Зубар та Сергія Митрохіна

У Харкові пройшла Друга Школа соціальних посередників

У рамках проекту «Українська миротворча школа» 20-24 вересня у Харкові відбулася Друга Школа соціальних посередників. В цьому році Школа проходить за підтримки Міжнародного Фонду Відродження.

Друга Школа соціальних посередників містила лекційні та тренінгові форми навчання, що є своєрідними «пазлами», з яких складаються перші кроки опанування діяльності соціальних посередників. Завданням Першої сесії було формування особистих уявлень про цю діяльність, усвідомлення ролі, яку учасники мають відігравати у миротворчій діяльності, формування власного почерку. Учасники школи мали змогу оволодіти сучасними технологіями суспільних комунікацій.

20160924_160616У школі взяли участь 24 учасника (11 чоловіків, 13 жінок) віком від 26 до 56 років (середній вік – 37 років), серед яких переселенців – 5 осіб. Географія учасників Школи постійно розширюється: цього року у Школі  було 6 представників з Донецької області, 5 з Харківської, 3 з Луганської, 3 з Запорізької, 3 з Херсонської, 2 з Одеської та 2 з Криму.

У перший день, 20 вересня, відбулося відкриття Школи, де всі основні організатори мали вступне слово, після чого була лекція «Конструктор пам’ять: Польські олені, Обама та колективна пам’ять українців. Як подолати тяжіння минулого», яку провів відомий історик та журналіст Олександр Зінченко. Далі був проведений Ігорем Дубровським, Ігорем Звонком та Дмитром Ланьком Workshop «Хто я в цій історії?», які мав такі цілі: представлення учасникам структури майбутнього курсу і особливостей внутрішньогрупової взаємодії; через участь в ігровій ситуації отримання чуттєвого досвіду та усвідомленого уявлення про ціннісні і організуючі домінанти в навчанні, професійній компетенції, побудові відносин з іншими; аналіз очікувань від міжособистісної взаємодії та соціальних контактів; фокусування учасників на навчальних, особистих, професійно спрямованих завданнях курсу, прийнятті відповідальності за процеси навчання і комунікації; надання учасникам можливості формулювання очікувань від майбутнього курсу.

На завершення першого дня Ігор Семиволос провів для учасників перегляд і обговорення фільмів про діяльність Української Миротворчої Школи за попередні роки.

20160924_160231

Другого дня, тобто 21 вересня,  була проведена Ігорем Семиволосом лекція «Основи конфліктології», після якої розпочався тренінг під назвою «Його величність конфлікт», який мав такі цілі: ознайомлення учасників з конфліктом як суспільним феноменом, аналіз конфлікту, виділення його змістовної та емоційної складових, через ігрову ситуацію виявлення складових управління конфліктом (цінності, пріоритети, установки, стереотипи), фокусування уваги учасників на можливостях формування поведінки у конфлікті. Після тренінгу Наталія Зубар провела інтерактивну лекцію «Як працюють соціальні мережі як людські спільноти і як це пов’язано з теорією динамічного хаосу». Потім відомий активіст польської «Солідарності» Збигнєв Буяк провів перегляд фільму Анджея Вайди «Валенса – Людина з надії» та пострефлексійну дискусію.

Зранку 22 вересня Наталія Зубар та Збигнєв Буяк провели Workshop «Типи лідерства. Проблеми лідерства в Україні», після якого пройшов ще один Workshop Ігоря Дубровського та Дмитра Звонка на тему «Конфліктологічна експертиза та аналіз конфлікту», де були пророблені такі теми: «Експертиза конфлікту», «Конфліктологічна експертиза» та «Методи аналізу конфліктів». Збігнєв Буяк провів лекцію «Суспільне порозуміння як фундамент європейської цивілізації». В кінці робочого дня була проведена дискусія «Свій-чужий» за участю випускників Першої школи соціальних посередників.

Четвертий день, 23 вересня, почався з тренінгу «Комунікація як інструмент», який провели Ігор Дубровський, Дмитро Звонок та Володимир Ланько. На ньому були пророблені такі завдання: розкриття комунікації як шляхів сполучення та процесу обміну інформацією; аналізування складових управління комунікаційним процесом; ознайомлення учасників з моделями комунікаційної взаємодії; отримання чуттєвого досвіду та уявлення про моделі комунікаційного впливу; через участь в ігровій ситуації відпрацювання навичок позбавлення конфліктогенів. Андрій Каменщіков провів лекцію «Міжнародний досвід громадянської миротворчості на пострадянському просторі».  Продовжилося все вільною дискусією для учасників «Що таке безпека? Зв’язок між безпекою і миротворчістю».

У заключний день, 24 вересня,  був проведений Workshop «Ваш рецепт управління конфліктом» з тематичними формами, які мали свої специфічні теми: «Казус Заславської», «Стихійна торгівля», «Етнічний ресторан в  спальному районі», «Ринок в Бахчисараї». Тренерами школи було проведено Workshop «Ролі посередника».  На завершальному етапі школи лектори та організатори провели постановку завдань та заключну дискусію.

20160924_153529

Загалом Школа поділилася на 4 тематичні модулі:

У першому модулі, який мав назву «МОЄ МІСЦЕ В ІСТОРІЇ»,  пройшло представлення учасникам структури майбутнього курсу і особливостей внутрішньогрупової взаємодії. Також розглядалось через участь в ігровій ситуації отримання чуттєвого досвіду та усвідомленого уявлення про ціннісні і організуючі домінанти в навчанні, професійній компетенції, побудові відносин з іншими. Учасники розробили аналіз очікувань від міжособистісної взаємодії та соціальних контактів. Було проведено фокусування учасників на навчальних, особистих, професійно спрямованих завданнях курсу, прийнятті відповідальності за процеси навчання і комунікації. Було проведено надання учасникам можливості формулювання очікувань від майбутнього курсу.

2 модуль мав назву «ЙОГО ВЕЛИЧНІСТЬ КОНФЛІКТ», де учасники школи проробили будь-які організаційні зміни, суперечливі ситуації, ділові та особистісні відносини між людьми, які нерідко породжують конфліктні ситуації, що суб’єктивно супроводжуються серйозними переживаннями. Основні проблеми розглядалися за допомогою «конфліктогенів».

Модуль 3 мав назву «КОНФЛІКТОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА ТА АНАЛІЗ КОНФЛІКТУ». Там основна увага приділялася темі, тому що управління конфліктом неможливе без його діагностики, усвідомлення суті. Існує велика кількість засобів діагностики, але у будь-якому разі вони зводяться до таких форм дослідження й оцінки конфлікту, як експертиза та аналіз.

Модуль 4 мав основну тему «КОМУНІКАЦІЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ». На ньому основний фокус приділявся спілкуванню як складному багатоплановому процесу встановлення і розвитку контактів між людьми (міжособистісне спілкування) і групами (міжгрупове спілкування), породжуваний потребами спільної діяльності і включає в себе як мінімум три різних процеси: комунікацію (обмін інформацією), інтеракцію (обмін діями) і соціальну перцепцію (сприйняття і розуміння партнера). Поза спілкуванням неможлива людська діяльність. Психологічна специфіка процесів спілкування, розглянутих під кутом зору взаємин особистості і суспільства, вивчається в рамках психології спілкування; використання спілкування в діяльності вивчається соціологією.

Наразі організатори та учасники проробляють основні актуальні теми для майбутніх шкіл та виконують поставлені організаторами завдання.

 

Українська миротворча школа оголошує другий конкурсний набір до Школи соціальних посередників

Українська миротворча школа оголошує другий конкурсний набір до Школи соціальних посередників 2016-2017 років, перша сесія якої відбудеться 20 – 24 вересня 2016 року у Харкові.

Школа соціальних посередників готує фахівців з трансформації та попередження конфліктів.

Соціальний посередник є фахівцем з переговорного процесу, він володіє технологіями організації та ведення діалогу для досягнення порозуміння. Він має теоретичні знання та практичні навички у галузі діагностування конфліктів, та профілактики конфліктних ситуацій. Він володіє технологіями переговорного процесу, вміє укладати угоди, які відповідають інтересам сторін.

Програмою Школи передбачено дві сесії та практична миротворча польова робота. Перша сесія Школи передбачає інтенсивне 5-ти денне навчання протягом 12 годин щодня. Слухачі оволодіють сучасними технологіями організації переговорного процесу.

Отримані знання та навички нададуть вам можливість стати одними з перших в Україні фахівців з управління конфліктами та, спільно з представниками різноманітних громадських ініціатив, рухів, організацій, взяти участь у створенні принципово нового професійного середовища.

Ми поводимо цю школу вже другий рік. Прочитати про першу школу можна тут.

Як виникла ідея Школи соціальних посередників

Друга сесія Школи пройде в січні 2017 року. Польова робота відбуватиметься між сесіями.

Тренерами Школи є спеціалісти з України, Польщі, Ізраїлю, США, Австралії та Данії.

До конкурсу запрошуються громадяни України, які:

  • бажають брати участь в практичній діяльності на територіях Донецької, Запорізької Луганської, Одеської, Харківської, Херсонської областей та в Криму;
  • ТА проживають на цих територіях;
  • ТА мають досвід роботи у громадських ініціативах чи громадських організаціях;
  • ТА зголошуються пройти повний курс навчання протягом всього терміну (у разі перерваного навчання – кошти за проїзд не компенсуються, сертифікат не видається, до подальшої практичної діяльності УМШ не залучаються).
  • Внутрішньо переміщені особи – вітаються!

Організатори забезпечують проїзд, проживання та харчування учасників, надають їм необхідні навчально-методичні матеріали.

Конкурсну анкету можна заповнити за посиланням:

https://goo.gl/Vbn7yl

Анкети приймаються до 31 серпня 2016 року. Конкурсна комісія працює з 1 по 3 вересня 2016 року. Рішення комісії буде повідомлено всім, хто заповнить анкету, 4 вересня 2016 року.

За додатковою інформацією звертатися:

Ігор Дубровський
+38 050 6194397
dubrig@ukr.net

Як проходила Школа соціальних посередників в перший рік – відеозвіти.

А це – короткі анонси деяких лекцій і тренерів

Місія Української Миротворчої Школи – Запобігання та трансформація насильницьких конфліктів в Україні. Мета миротворчої освіти – Просування ідей миру і ненасильницького вирішення конфліктів через навчання, підтримку формування і розвитку місцевих громад. Громадська миротворчість: комплекс заходів, спрямованих на запобігання і трансформацію насильницьких конфліктів інститутами громадянського суспільства.

Більше про Українську Миротворчу Школу ви можете дізнатися тут http://peace.in.ua/holovna/about/

Проект «Школа соціальних посередників. Другий рік»  проводить Громадський Інформаційно-методичний Центр «Всесвіт» за підтримки Міжнародного Фонду Відродження.

12909608_10153490299888148_2827762053659340443_o
Перший випуск Школи соціальних посередників. 30 березня 2016 року

Спершу рятувати себе! Алгоритм дій під час теракту. Школа миротворчої журналістики для Причорномор’я

Четвертий день Школи миротворчої журналістики для Причорномор’я.

Перший день: Конфлікт є там, де погана комунікація. Потрібно вчитися говорити

Другий день: Стан колишніх військових напряму залежить від ставлення суспільства

Третій день: Активним громадянином бути приємніше


Майстер-клас “НАДАННЯ ПЕРШОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ
Федір Сердюк, директор тренінгового центру FAST

Мій час – це інвестиція в чиєсь життя
12513602_952664564815731_7446988885869398552_o
Федір Сердюк

30 – 50 тисяч людей в Україні щорічно вмирають, бо їм не встигли або не вміли надати швидку допомогу.
Повний курс надання першої медичної допомоги для журналіста складає 18 годин.
Часто, коли люди міркують про теракт, вони вважають, що це – вибух. Проте це може бути захоплення заручників з різними травмами, і тд.

Не женіться за знаннями з медицини, пильнуйте НАВИКИ!

Зазвичай люди приходять, залишають вибухівку і йдуть.

Завжди є людина, що бачила сумку з вибухівкою, але нікому про це не сказала

Якщо ви бачите ЩОСЬ! – скажіть про ЩОСЬ! КОМУСЬ! Мало хто маскує вибухівку – це зазвичай нічия сумка, будьте уважні – так ви врятуєте комусь життя.

Якщо пройшов вибух – забирайтесь звідти подалі, якщо хочете жити. Журналістські сюжети не варті вашого життя. Знайте вашу вагопідйомність, розраховуйте сили, коли вам треба допомогти іншому.

Якщо ви маєте вибір: гарантовано врятувати себе, чи витягувати іншого і можливо врятувати себе – обирайте перше!

ТЕЛЕФОНУЙТЕ на швидку, не піддавайтесь стресу, в стані стресу людина – не розумна, не стійте. Під час вибуху телефонуйте 101,102, 103.

Нема нічого гіршого, аніж смерть медичного персоналу – бо після смерті він вже нікого не врятує. В зону під вогонь медики не зайдуть, лише в зону евакуації.
допомагати треба лікарям так: “Вибачте, вам потрібна допомога?”, “Ні” – і ви проходите мимо, “Так” – робите те, що просить медик.

При теракті: ЗУПИНИСЬ – ПОДУМАЙ – ДІЙ.

Що в мене є для менеджменту цієї ситуації? Чи є в мене аптечка? Де місце моєї безпеки? Куди я можу розмістити поранених в безпеку? Чи можу я справитись з власною панікою?

Життя чи здоров’я людини?

Коли людина має пошкодження хребта, а машина горить – ми ломаємо їй хребет – вона залищається жива, і отримує шанс на життя, при перетисненні джгутом людина втратить кінцівку, як ні – вмре при втраті крові.

В рамках надання допомогу біг не ефективний. Якщо ви частина натовпу – відійдіть, нехай медики матимуть доступ до поранених.

Алгоритм надання першої швидкої допомоги. Якщо ви поранені – і можете собі допомогти – максимально допоможіть собі! Самодопомога дасть час іншим врятувати інших. Чітко визначайте проблему.

12604805_952664891482365_6483438079705454207_o

Є три категорії людей, що отримують поранення: помруть в будь-якому випадку, виживуть в будь-якому випадку, і ті, кому ще можна надати першу медичну допомогу.

Треті – категорія для потенційної допомоги, візьміться за них. 60% вмирає від поранень кінцівок, 30% – від пневматорексу (пораненню легень), 6% – задихаються.

Зупинити критичну кровотечу – відкрити дихальні шляхи – надавати допомогу іншим органам.

Великий міф, що артеріальну та венозну кровотечу в темряві, в одязі, в диму можна відрізнити методом світла – темна. Калабаня крові під людиною, пляма крові, що розповзається на очах, відірвана кінцівка, фонтан крові – це все симптоми критичної кровотечі.

У випадку двох людей, що лежать – спершу допоможіть тому, хто без кінцівки.

Вибух – озирніться, оцініть ситуацію – і тоді дійте.

Ви ніколи не знаєте, чи в людини є СНІД або ВІЛ – ви маєте діяти ЗАВЖДИ як з ЗАРАЖЕНОЮ людиною, завжди майте рукавички , щоб не ризикувати власним життям. Не поспішайте вдягати рукавички, щоб не порвати. Притискайте кровотечу міцно. Не шкодуйте різати одяг.

Джгут – це заміна вашої руки, якщо треба допомогти іншій людині.
візуально джуг так перетискає вену, наче ми наступили на садовий шланг. Шланг – це тимчасова та екстренна дія. Джгут накласти максимально високо (наприклад на біцепсі) – не міркувати вище чи нижче рани – просто високо на біцепсі.

Якщо джгут накладений безболісно – то це зроблено неналежним чином! Накладайте джгут на тканину, а не на голе тіло. Фіксуйте точний час накладання джгута на щоку потерпілому.

Люди, які від болю зривають з себе джгут – вмирають від втрати крові. Якщо нема джгута – закрутіть один вузол шарфом, потім другий вузол – між ними прокладіть ножиці і закручуйте доки не зупиниться кров. Використовувати ремінь немає сенсу. Краще якісні джгути – тоді 9 з 10 людей виживуть за статистикою.
Змиріться з тим, що в Україні вже не буде так мирно, нам треба навчитись носити індивідуальні аптечки з джгутами.

12615529_952664918149029_2981626865417834979_o

Під час епілепсії розслабляються м’язи під час втрати свідомості. Корінь язика розслаблений. Що робити? Піклуйтесь про власну безпеку, підставте м’яке під голову без тиску, притримуйте язик пальцем.

Щоб знати, чи відкриті дихальні шляхи – попросіть потерпілого заговорити
Доукомплектуйте АПТЕЧКУ:

– особисті рукавички (бажано гумові типу Фрекен-бок)
– джгут, перманентний маркер
Рекомендуємо купувати якісне обладнання для швидкої медичної допомоги ось тут.

12640366_952664888149032_4208649272225991692_o


Інтерактивна лекція “СОЦІО-НОРМАТИВНА КУЛЬТУРА
Галина Усатенко (кандидат наук, доцент КНУ імені Шевченка, Фонд “Європа XXI”, Київ)

Галина Усатенко
Галина Усатенко

Нотатки з лекції:
Культура- сукупність матеріальних та нематеріальних цінностей.
Що є категоріями норм поведінки?
Мораль – чинник регуляції.

Культура – галузь, в яку фінансують багато, вона набуває інституційної форми, як вид людської діяльності з поверненням до ремесел, як механізмом створення робочих місць.

Інвестують в культуру не як в мистецький артефакт, а в культурний людський капітал.

Культурні особи стають працівниками, і входять в галузі бізнесу. Таким чином ми гармонізуємо суспільство

Чому є важливим інвестування в культуру, як в миротворення.

Розглянемо карти очима українців з різних регіонів. Це все стереотипи. Їх користь – компонент масової культури, що економить час, проте стереотипи мають бути неупередженими:
– Молодь слухає рок-н-ролл,
– Німецькі машини найякісніше,
– Чоловіки хочуть від жінок лише одного.
– інше

Лекція Галини Усатенко
Лекція Галини Усатенко

Підсвідомо люди виходять на рівень культурного коду заради ідентифікації та відновлення традицій

Має бути спільний чинник об’єднання. Культурні коди фокусуються в конкретних символах. Минулоріч ми актуалізували все, малюючи мости в блакитно – жовтий.

Ідентифікація, маркування культури території – це відтінки борщу, це смак паски. Немає значення жовтий борщ чи червоний – він все одно – БОРЩ. Треба знайти те, що нас об’єднує?

Нам треба інвестувати в культуру задля
– подолання упереджених стереотипів, що роз’єднують
– сприяння духовної культури
– розширення комунікацій
– самовідтворення соціального капіталу
– обміни заради передачі етнографічного досвіду
– формування атмосфери довіри
– розвиток громадянського суспільства
-ідентифікація нації та взаємна інтеграція різних культур.
Політики використовують для виборів особливості ментальності України.

Медіа на виборах створює таку ситуацію для роздумів:
Листопад 2002 – після парламентських виборів.
Московська газета “Ветеран” запускала “Що котяться хвилі протистоянь Заходу та Сходу”, Берлінська преса писала “Вибори показали, що Єдиної країни в такому розколі не існує”. ЗМІ стверджували, що люди поводяться і живуть по-різному. ЗМІ запускали тезу – дискурс про розкол України.

Ярослав Грицак стверджував, що жодні соціологічні дослідження не прогнозували розколу.
Ходить теза “Хіба могло у нас щось вийти, коли ми такі різні”.

Медіа – сьогодні не лише аналітик, це новий чинник.

Треба брати на себе місію роботи меседжі, що формуватимуть нову якість нового дискурсу

Цьогоріч вийшли два цікаві видання:
Умберто Еко “Номер Нуль”:

11233789_927113677370820_2594258372709523690_oГазети навчають людей, якої думки їм дотримуватися, – мовив Сімей.
– Але газети наслідують думку людей чи створюють її?
– І те, і те. Спочатку люди не знають, до якої думки схилятися, а ми їм підказуємо, й вони згодом розуміють, що саме така їхня думка”
“Справа в тому, що газети існують не для того, щоб поширювати, а щоб приховувати новини. Трапляється подія Х, про неї не можна не розповісти, адже вона хвилює чимало людей. Тому в тому ж таки номері друкують сюжети, від яких волосся стає дибки”
“Чому треба писати про нещастя, що трапилось, у Бергамо, й не зважати на таке саме у Мессіні? Не новини створюють газету, а газета створює новини. А вміння поєднати чотири різноманітні новини забезпечить для читача п’яту

Пітер Померанцев “Нічого правдивого й усе можливе. Пригоди в сучасній Росії”:
“В Росії робота на телебаченні – це більше, ніж бути камерою, спостерігачем. у країні, що охоплює дев’ять часових поясів, одну шосту частину світового суходолу…Телебачення – єдина сила, яка може об’єднати та скріпити цю країну й керувати нею”
“Останкіно виконує роль тирана Кремлівської пропаганди

А також рекомендуємо прочитати: Клотер Рапай “Культурний код. як ми живемо”.


Результати роботи в групах в рамках інтерактивної лекції “СОЦІО-НОРМАТИВНА КУЛЬТУРА

Ярослав Грицак: “Минуле і сучасне відкриває перед нами широкий спектр об’єднавчих факторів “До кольору, до вибору”. Було би лише бажання і вміння їх знайти та ними скористатись“.

Об’єднавчі чинники для формування єдності українців:
– виховання дітей
– розвиток економіки
– розвиток толерантності
– популяризація українських традицій, відродження їх в регіонах
– кіно з метою про єдність українців,
– якісна література, якою хочеться пишатись
– спортивні досягнення
– діяльність журналістів, спрямована на обєднання та сприяння, контроль дій влади в цьому напрямку
– традиційна їжа (з районними особливостями)
– мода на традиційний одяг, прапори (внутрішнє бажання, візуалізація ідентифікації)
– музика та інші види мистецтва,
– волонтерство як народна дипломатія
– архітектурні традиції
– коректна популяризація через ЗМІ

Карта стереотипів України
12347623_927100874038767_188875665445408937_n

 

 

ПРЕЗЕНТАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО МІЛІТАРНОГО ЖУРНАЛУ “Миротворець“.

Сторінка журналу у ФБ

Редакція:
Павло Гомонай – головний редактор,

Кохановська Тетяна – відповідальний секретар,

Віталій Овчаренко – журналіст,

Олександр Шевченко – менеджер з розповсюдження.

Павло Гомонай презентує журнал "Миротворець"
Павло Гомонай презентує журнал “Миротворець”

Лекція “СПЕЦИФІКА РОСІЙСЬКОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ І НАСЛІДКИ ДЛЯ УКРАЇНИ ЩОДО ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВІЙНИ
Кохановська Тетяна, Інформаційний центр “Майдан Моніторинг” , Київ.

Тетяна Кохановська
Тетяна Кохановська

Нотатки з лекції:
Україна переживає постототалітарні та постколоніальні трансформації.
Наші ЗМІ не навчені працювати з іншомовними джерелами, а ще краще – з першоджерелами!

Навіть якщо не користуєтесь інформаційними джерелами – знайте механізми, як ними користуватись

Стан російського інфорпростору жахливий. Вони без гальм вдаються до відвертої брехні. Третина матеріалів зі зради була перепостами з російських джерел.

Хвіст собаки Алківіада: Це історія про грека, який собаці відтяв хвоста, всі про це говорили, проте забули обговорювати помилки його політики.

Коли бачите кольорову резонансну новину – аналізуйте, що робиться довкола, і що за цим приховують.

Принцип економії мислення: Мислення енергозатратне. У ссавців інсайдне мислення – коли все нормально, вони на повну мозок не вмикають, живучи в напівсні. Спонтанні прояви вмикаються під час небезпеки.

Російські ЗМІ діють самовбивчо. Тролі створюють панівну думку, їх кількість не настільки велика, вони просто діють скоординовано.

Є й ті, хто транслюють критичні до влади меседжі, працюють інтелектуальні ресурси, спрямовані на інтелектуалів.

Для прикладу – хто знає, хто оплачує телеканал “Дождь” чи вони троянський кінь?

Іноді розбудовують окремих особистостей. У всіх є родичі, друзі, соціальні зв’язки. Для багатьох різні світогляди – то особисті драми. Аналізуйте все, що вони говорять. Російські спецслужби спрямовують на нас ті ж інструменти, що й на свою інтелігенцію.

В нашому суспільстві вищий рівень критичного мислення

Є інтернет – ЗМІ, до яких варто ставитись з довірою. але в них все одно “пролітають” дивні матеріали. Вони всі існують в токсичному інформаційному середовищі. Рівень спотворення агресивний. Важко зберегти власну “оптику” кваліфікованого супротиву. Ми маємо робити похибку на їхнє середовище, а з іншого боку ставитись до них з недовірою. Вони харчуються з “брудних джерел”.

Градація – “Ватний”, “Мега – Ватний”, “Ватнуватий” – рівні мислення?

В Росії розпочинаються відцентрові збурення.

Можна переглядати “Ехо Росії”, “Ру – Фабула”. Тут російські націоналісти – але не “імперці”, а патріоти.

Ми не програємо інформаційну війну. Суспільна думка на заході повстає проти Росії. Інформаційна війна може багато, але ж не все.

У нашій країні є спротив суспільства проти інформаційної маніпуляції

Для чого дають погані новини? Щоб люди цінували, що вони мають що їсти, і де жити. Якщо люди мислять про катастрофи та інші жахачки, вони відкладають на наступний план думки про політику та економіку.

Передачі про їжу – задовольняють підсвідомо людську потребу, створюють ситу красиву картинку.

У вечірніх шоу роблять опір на красиву картинку, що впливає на сферу емоцій. Коли працюють емоції, “раціо” – спить. Шоу-програми вимикають логічне мислення. Застосування цих технологій є і в соц-мережах. В нас починаються проблеми тоді, коли замість новин ми постимо інформаційні інтерпритації.
Стрічки новин: “Зрада”…”Зрада”…а потім котики та немовлятка.. Цей потік вимикає мозок, стимулюючи емоції.

Постійне емоційне нагнітання – потужний інструмент, його треба використовувати обережно.

В Україні від атомізованого суспільства в нас проходить пострадянська трансформація до соціальних зв’язків. В Росії суспільство дуже атомізоване. За їхніми безглуздими діями є конкретна логіка, просто вона інша, і не схожа на нашу.
Окрім телебачення матрицю створюють також через соціологію та інші виміри діяльності.

Відбувається подвійна легімитизація брехні: Інформаційна, а потім виміри соціальної думки. Зачасту пишуть “з пальця висмоктані дані” їх цікавить благополуччя режиму, бо люди або не хочуть брати участь у соцопитуваннях, або кажуть свідому брехню, щоб не створювати компромати проти себе.

В росіян відбудеться “Битва холодильника з телевізором”. Вони до останнього намагаються імітувати війну.

Чому закуповують дорожчі російські серіали, а не польські чи турецькі? Іноді це через лінь, небажання розвиватись в напрямку Європейського простору, комфортність перебування в пострадянському просторі.

Прикладайте максимум зусиль, щоб перепощувати саме ПОЗИТИВНІ НОВИНИ! Саме тоді ми будуємо конструктивне бачення.

Алла Соколовська, ІЦ “Майдан Моніторинг

Учасники Школи з тренерами і організаторами
Учасники Школи з тренерами і організаторами

Відгуки про Школу від учасників:

Галина Халимоник: Брак довіри до влади – це травма, яку переживають українці


Інші ЗМІ про подію:

Робота журналістів на окупованих територіях

У Одессі пройшли лекції та семінари Школи Миротворчої журналістики Причорномор’я

Неоголошена війна – тероризм

Звіт краматорського журналіста з лекцій Української миротворчої школи в Одесі

Конфлікт є там, де погана комунікація. Потрібно вчитися говорити. Школа миротворчої журналістики для Причорномор’я

21-24 січня 2016 року в Одесі проходить Школа миротворчої журналістики для Причорномор’я.

Навчаються у Школі більше 30 журналістів з міст Причорномор’я: Миколаєва, Херсону, Одеси та Маріуполя.

Навчання почалося зі вступного слово організаторів, представників Української Миротворчої школи:

Наталія Зубар, координатор Української миротворчої школи, куратор напрямку «Розвиток публічних комунікацій для протистояння інформаційній війні та атомізації суспільства», голова правління Інформаційний центр “Майдан Моніторинг”, м. Харків.

Ігор Семиволос, координатор Української миротворчої школи, координатор діяльності в Луганській області та Приазов’ї, куратор напрямку «Побудова спільних візій моделей місцевого самоврядування для конкретних громад». Центр близькосхідних досліджень (AMES), м.Київ.

Ганна Шелест, кандидат політичних наук, UA: Ukraine Analytika, координатор Одеського регіону Української миротворчої школи.

Віталій Овчаренко, журналіст, екс-довброволець, координатор проектів Української миротворчої школи.


Навчання розпочалося з лекції «Безпека для журналістів у прифронтовій території» журналіста та екс-добровольця АТО, координатора проектів УМШ‬ Віталія Овчаренко.

Основні тези лекції:

На перше місце Віталій поставив безпеку журналіста та його оточуючих, зокрема порекомендував пройти курси медичної підготовки, мати особисту аптечку, обережно пересуватись профронтовою територією, особливо у темну пору доби, одягати бронежилет, не сперечатись на блокпостах та представляти для перевірки особисті речі та технічні пристрої.

12489207_951204414961746_2291049137073336340_o
Віталій Овчаренко

Стосовно інформаційного наповнення ваших пристроїв: не використовуйте гео-теги, не пишіть в інеті куди і коли саме ви плануєте їхати на фронт, підготуйте тривожні СМС (інформуйте довірену особу про переміщення), поповніть рахунок, майте простий запасний телефон без зайвих номерів, майте номер знайомого військового ( або прес-служби АТО), що вас врятує.

Якщо вас просять щось не знімати – не знімайте, не знімайте “широко” позиції військових, не розказуйте про їх переміщення, не знімайте надписи на техніці “Люба”, “Галя” при її переміщенні між позиціями. Не женіться за рейтингом – бо якщо військовий наговорив зайвого і це може зашкодити – виріжте цей момент, запитуйте що можна зняти/озвучувати, а що ні (обличчя, позивні, прізвища тощо).

“Окупована територія – це не “так звана” ДНР ” – це окупована територія або ОРДО (окремі райони Донецької області) і ОРЛО (окремі райони Луганської області) . Абревіатуру “ДНР” взагалі треба забувати і використовувати рідше. Цьому є багато причин і головне всі вони правильні . Люди не бачать лапки в теленовинах і не чують їх” (с) Олексій Мацука.

Якщо окупант є “окупантом”, “загарбником”, “терористом” “вбивцею”, “сєпаром” і т.д. – він ним і є, а не “невідома озброєна особа схожа на прибічника сепаратиських поглядів” або ж “прибічник ДНР”.

Не завжди вірте навіть знайомим військовим, перепровіряйте перед публікацією інформацію, особливо – “зради” і “перемоги”, розвивайте власне критичне мислення, не розповсюджуйте чуток, не створюйте стереотипів типу “Всі військові – “аватари”.

Презентація: Журналістика під час війни


Лекція “Врегулювання конфлікту і миротворчість
Ганна Шелест, кандидат політичних наук, UA: Ukraine Analytika

Ганна Шелест
Ганна Шелест

Лекція “СИРІЯ ТА БЛИЗЬКОСХІДНІ КОНФЛІКТИ
Сергій Данилов, Центр близькосхідних досліджень, Київ.

Нотатки з лекції:
Як розвивався конфлікт? Чим важливий досвід Сирії для України? Які ролі відіграє Росія в конфліктах з Сирією та Україною?

Світ визнає Сирію та Україну паралельними. Сирійська криза починалась подібно до нашого Майдану. Пусковий гачок – анексія та агресія Путіна спричинили можливість прецедентів в інших точках планети. Порушені межі країн. Спроби переділу світу призведуть до нових конфліктів. В Південній Азії конфлікти схожі з нашими.

З кінця сімдесятих в країні почалось арабське соціалістичне відродження.
На кінець 90-х в Сирії не було приватних банків та медіа, не було великого бізнесу.
Це як життя в радянському союзі.

Сергій Данилов
Сергій Данилов

Партія ВААS дала можливість людям ставати журналістами та політиками.
Етнорелігійне розмаїття Сирії. Етнічні групи замикалися в собі. Коли ви не можете вникнути в бізнес- ви починаєте вкладати кошти у військо та самоосвіту.
Країна з сильним ідеологічним впливом, сильним контролем настроїв людей, з жорстокими репресіями.

Сценарії військових конфліктів завжди починаються з надмірного насильства в бік мирного населення. Молодь малювала протестні графіті, більшість з графітників – були діти з культурних сімей. В розгоні Майдану та в розгонах Сирії – Росія давала команду владі не зупинятись. Замовник – один!

12628415_951172244964963_7972608603370993871_o
Учасники на лекції. Лектор Сергій Данилов

Україна надавала освітні послуги для жителів Сирії. Дві третини координаційного складу дискусійної політики були пов’язані з Росією.

Чим довше триває конфлікт, тим краще утверджуються ідентичності

Російська армія зосередила до семи тисяч військовослужбовців в Сирії, вони планують сухопутні походи. Ми будемо свідками сирійського театру війни. Читайте англомовні першоджерела, бо війна в Сирії пов’язана з нашим конфліктом. Більше цікавтесь світом.

До будь – якого конфлікту певний час все готується, і згодом якась подія стає спалахом. Для Майдану таким спалахом стало побиття молоді.

Полум’я треба запалювати тоді, коли його є до чого підносити

Рекомендуємо почитати статті Сергія Данилова, що торкаються цієї теми детальніше:

Як облаштувати Сирію?
Дилема війни
Близький схід: похмілля арабської весни
У чому історичний сенс арабських революцій


Лекція: “ВВЕДЕННЯ В КОНФЛІКТОЛОГІЮ
Тренер: Ігор Семиволос (директор Центру близькосхідних досліджень AMES)

Ігор Семиволос
Ігор Семиволос

Нотатки з лекції:

Нам треба усвідомити, що ми живемо в умовах конфлікту, і ще довго так будемо жити. Нам треба зрозуміти суть конфліктології, аби знати як діяти. Які умови насильницького конфлікту? Яка його динаміка? Як поводяться люди в умовах конфлікту?

Підстави для конфлікту:
– дві або більше сторін хочуть розпоряджатися обмеженим ресурсом;
– очевидна легітимність уявлень, що цей ресурс має належати одній стороні;
– взаємозалежність сторін – вони потребують одна одної;
– будь-яка річ, яка має ціну, може стати предметом конфлікту.

Причини конфліктів:
– тривала історія неприйняття/ненависті,
– маніпулятивні еліти,
– політика ідентичностей,
– дилема безпеки/спіраль нестабільності
– економічні та соціальні негаразди
– насильницький конфлікт сприяє етнічній ненависті, приводить до влади маніпулятивні еліти, породжує страх та невпевненість, та спричиняє економічну руїну.

Додаткові причини виникнення конфлікту:
– погана комунікація;
– сторони неспроможні виразити себе, вербалізувати свої потреби, сформулювати адекватні доводи, навести логічні та структуровані аргументи, а слухати по суті.

Чим обмеженішими є комунікаційні навички людини, тим вірогідніше фізичне насильство
  1. Сприйняття відмінностей (люди утворюють групи і мають розрізняти свої групи від інших).
  2. Біологічна орієнтація. Теорія Дарвіна – виживають сильніші, і те, що сприяє цьому, закріплюється. Слабкі стають до стінки. Конфлікт є природним і корисним явищем.
  3. Просторові відносини. Індивідам потрібен власний простір. Коли він обмежується, зменшується, ймовірність конфлікту зростає («свій», «чужий» простір в Криму).

Вигоди від конфлікту:
– конфлікт сприяє розвитку через навчання у подоланні проблем разом з іншою стороною;
– сприяє креативності та інноваціям, як рішення у подоланні відмінностей між зацікавленими сторонами;
– сприяє розвитку навичок міжособистого спілкування;
– сприяє досягненню порозуміння між людьми, що мають різні цінності та ідентичності (іноді люди насправді не вперті, а просто мають різне мислення);
– сприяє соціальним змінам та прогресу, оскільки суспільство та культура змінюються та розвиваються;
– сприяє зростанню, тому що процес розв’язання конфлікту долає стагнацію статус-кво;
– може сприяти оригінальності та роздумам, коли твоя точка зору ставиться під сумнів;

Учасники на лекції. Лектор Ігор Семиволос
Учасники на лекції. Лектор Ігор Семиволос

Негативні наслідки конфлікту:
– зростає напруга між сторонами;
– низька продуктивність (усі зусилля спрямовані на конфлікт);
– низька між особиста згуртованість людей (індивіди та їх прибічники займають чиюсь сторону і починають стереотипізувати один одного);
– час, який витрачений на вирішення конфлікту, втрачений для інших важливих справ;
– приймаються неприйнятні рішення для підтримки позицій сторін;
– статус та его стають важливішими за причини та реальність;
– перспектива збільшення витрат на підготовку переговорів.

Динаміки незмінні в усіх конфліктах, вони не унікальні. В СРСР пропагували усне безконфліктне середовище. Найпоширеніше для українців – уникнути конфліктів, обійти його. Довго український політичний клас умів знайти конфліктні компроміси. Але це лише затушовувало проблеми.

Підстави для конфлікту – наявність двох та більше сторін. Протилежна сторона, що претендує на майно іншої.

Залежність виявляється, коли одна сторона має законність, і намагається через правове поле відвоювати власну правоту. Тривалі конфлікти пов’язані з групами, що бажають змінити статус соціальної групи.

Однією з ознак відсутності конфлікту є можливість дії (відсутність рабства та тотального контролю).

Коли держава втрачає монополію на насильство, неспроможна відповідним чином реагувати на конфлікт, то людина особисто має себе захищати. Конфлікт стає частиною життя і людина тікає, або приєднується до конфліктуючих груп.

Підгрунтя конфліктів – соціальні негаразди. Також конфлікт існує там, де погана комунікація

Петиції на сайті президента – спроба вибудувати відкриту систему комунікацій. Підтримка громадянської ініціативи змушує владу реагувати. 25 тисяч голосів – сигнал, що стверджує актуальність проблеми.

Щоб ефективно комунікувати – ВСІ повинні навчитись говорити

Коли казали «Почуйте Донбас» – не додавали інформацію “що саме почути?” Переговори – це складова конфлікту. Посередники, як і сторони мають свої інтереси.

В переговорах люди рідко виявляють справжній інтерес. Якщо сторона не готова про це говорити – ми не можемо йому допомогти. Виявлення інтересу – це відкритість та демонстрація слабкості. Але це шанс вирішити потребу.

Комунікативні навички мають бути чіткими та аргументованими. Люди утворюють різні групи, що різняться та ідентифікуються між собою. Коли простір діяльності групи зменшується – конфлікт зростає.

Готовність до конфлікту підігріває почуття небезпеки.
У нас низький рівень згуртованості людей. Люди ставлять маркери один на одного «Укри», «Сєпари». Приймаються незрозумілі рішення для підтримки позицій сторін.
Конфлікт триває сам по собі, якщо це конфлікт інтересів.

Є нульова сума – коли всі сторони незадоволені проектами вирішення конфліктів. Це теперішня ситуація в Україні.

Зміна соціального порядку відбувається швидко. Це революція. В нас ключовим в революції став ленінопад.

Зміна назв вулиць – позаконфліктний перехід країни. Люди раціонально сприймають нову реальність – Встав вранці – немає Леніна, ну й нема. Що я з цим зроблю?

На Помаранчевій революції не відбулась зміна соціального порядку, тому революція була незавершена.

Люди повторюють процедури та традиції лише з мотивацією зберегти осібну стабільність.

Ми маємо звертати увагу на ті зміни, які МИ можемо зробити. Краще, попри стереотипи, персоніфікувати людей.

Коли люди визначаються з позицією, то вони швидше приймають рішення

Ідеології приходять і йдуть, а колективні міфи залишаються (міфи «про Бандерівця», про «розіп’ятого хлопчика» і тп.). При наявності придуманих свідків люди сприймають інформацію як соціальний факт.

Змінювати міфи – процес складний та довгий, але дуже важливий для уникнення подальших конфліктів

Чим довше триває конфлікт, тим важче з нього вийти.
Цілі покоління народились в умовах конфлікту. Конфлікт як явище вже є їхньою внутрішньою ідентичністю.
Зруйнування довіри – початок конфлікту. І навпаки.

Варто згадати про різні маркування простору та території – хрест на місці означає, що це місце безпечне для християн.

Визнання – як відчуття бути потрібним в суспільстві.

Терор – це зброя слабких. Якщо зникає зона комфорту – виникає конфлікт – виникає потреба вчитись його долати.

Політики часто використовують ідентичності, безвідповідальні політики зіштовхують своїх людей.

Люди приймають участь у конфліктах або тікають.

Економічні та соціальні негаразди теж є причиною конфлікту.

В країнах, де середній вік молодий – ризик конфлікту більший, бо молодь готова до радикальних дій і насильства.

Комунікація є важливою річчю але не завжди ми використовуємо її ефективно.

Під час конфлікту на Схід України прийшли ресурси, треба їх тепер спробувати використати, а не проїсти.

Час, втрачений на конфлікт, міг би бути використаний на щось інше. Приймаються неприйнятні рішення для підтримки позиції сторін.

Раджу прочитати книжки, присвячені теорії ігор.
Читайте про соціальні інститути від американського вченого Дугласа НортаНасильство і соціальний порядок“.

Є поняття базова держава, слабка держава та держава з суспільством відкритого доступу.

“Старі пісня про головне”, Радянські фільми – це потреби повернутись в Радянський союз. Чи приречені ми жити як постколоніальна держава? Ми можемо це зробити через перемінне, створити, бо конкуренція завжди руйнує монополію. Політична конкуренція створює економічну.

Люди обирають успішні приклади, аби мавпувати звідти модель життєдіяльності. Таким методом можна створювати нових позитивних для країни героїв.
Найбільш поширеними чутками під час воєн є чутки про гвалтування представників тієї чи іншої етнічної групи. Рекомендую почитати: Мансур Олсон “Теорія колективних дій”.

В умовах конфлікту люди діють інакше, аніж у мирний час.
Загрози і чутки в умовах конфлікту сприймаються як правда.
Якщо людина думає, що революція – це добре – то вона кластиме її в серце та розум на поличку “Добре”, і щоб створити більше доброго, треба вносити в суспільство нові асоціативні ряди.

Соціальні міфи також є загальним консенсусом метафор, публічних просторів, те що форматує вас. Вам треба змінити особистий публічний простір, щоб змінити себе. Колективні міфи сильніші за філософію та ідеологію, вони дуже потужні і сприймаються як постійний порядок.

В Україні всередині політичного класу був компроміс, це ускладнювало динаміку розвитку країни. У 2004 році Янукович шкодував, що не застосував сили під час революції, і у 2010 році він при владі врегульовував рівень насильства, в чому йому допомагала Росія.

Рівень насильства має зменшувати інтенсивність. Коли побили студентів на майдані – інтенсивність конфлікту зросла, але була паритетною. 16 січня 2014 р. рівень насильства піднявся на небачену до цього рівнину агресії – це був “Квиток на війну” в Україні. Рівень насильства пробився вгору. Влада не загладила цього в переговорах, не загладила це компромісом. Янукович тоді вже був “відіграна платівка”. Причина війни – російська інтервенція. Зараз йде друга кримська війна, для її вирішення треба час.

Країна еволюціонувала в негативну сторону, але це була еволюція. Колись популярними були професії бандита, міліціонера, моделі, і це все пропагувалось через ТВ. Хто зараз буде героєм? Волонтери – це як репутація, що покриває людину незаплямованим білим халатом і дає їй соціальний статус.

Ділові контакти ніколи не переходять в сильні зв’язки. В нашій культурі при співпраці люди забагато знають один про одного, тому чим більше особистих факторів – тим менш діловими стають стосунки, зникає субординація. Має бути спроба вийти за цю парадигму пострадянського ведення бізнесу.

Як відбувається комунікація в конфлікті? ЗМІ розігріває всі події, нарощує рівень тривожності населення. Загроза сприймається як правда. Важливо, щоб ЗМІ не накаляли!

Люди готові перекладати на лідерів свою відповідальність.
Читайте Еріха ФромаАвторитарна людина”.

Колективні міфи сильніші, потужніші, глибші за будь-яку ідеологію, вони сприймаються як соціальний факт (факт, якого не було, але всі вважають, що був, вони все одно мають під собою підгрунтя).

Приклад використання ефективної комунікації для вирішення конфлікту:
Дві жінки сперечаються довкола власності над одним апельсином. Якщо з ними детально обговорити- то одній була треба цедра на пиріг, а іншій сік. Той, хто подолав їхній конфлікт – змотивував їх поділитись одна з одною соком та пирогом.

Презентація: conflict


Спільно з Ігором Семиволосом, Ганною Шелест, Сергієм Даніловим та Віталієм Овчаренком під час лекцій обговорювалося питання конфліктології, роботи журналістів під час конфліктів, врегулювання конфліктів та миротворчість.