Довідниковий он-лайн курс «Трансформація конфліктів в процесі адвокації та просування демократичних реформ і боротьби з корупцією на місцевому рівні»

До уваги випускників Школи Соціальних Посередників пропонується Довідниковий он-лайн курс «Трансформація конфліктів в процесі адвокації та просування демократичних реформ і боротьби з корупцією на місцевому рівні».

Загальний опис курсу

Курс зорієнтований на роботу з проблемами, що виникають у ході трансформаційних процесів в Україні (децентралізація, формування укрупнених територіальних громад, реінтеграція пост-окупаційного простору та боротьба з корупцією). Ці процеси мають високий конфліктний потенціал. Основними джерелами напруженості тут є об’єктивні розбіжності інтересів та позицій учасників процесу і неминуче виникнення вразливих груп, що залишаються поза межами прийняття рішень через недостатність механізмів представництва чи захисту їх інтересів під час змін. Так актуалізується діяльність з трансформації конфліктів через консультативно-переговорні практики та представництво інтересів потенційно уразливих груп в межах організованих адвокаційних просторів.

Цю діяльність мають здійснювати підготовлені для цього соціальні посередники, базовими завданнями яких є:

  • аналіз конфліктів, підготовка та організація консультативно-переговорних процесів в конфліктних ситуаціях за участі різних сторін конфлікту;
  • формування та реалізація ефективних механізмів управління конфліктами у вигляді адвокаційних просторів.

Цими завданнями визначається навчання у Школі соціальних посередників, що містить задачі базових тематичних модулів (див. таблицю 1):

1) забезпечення належного рівня конфліктологічної компетентності слухачів;

2) формування навичок організації діалогових (адвокаційних)  просторів для забезпечення консенсусніх переговорів у вигляді спільного прийняття рішень (Shared Decision-Making);

3) створення та функціонування адвокаційних просторів.

 

Структура навчальної програми
Основний компонент Додатковий компонент
Модуль 1

Конфліктологічно-комунікаційна комптетентність

Факультативне обговорення конфліктологічної проблематики на загальнонаціональному та місцевому рівнях.
Міжсесійна робота Аналіз конфліктів на місцевому рівні.
Медіа матеріали модулю

Записи лекцій:
https://www.youtube.com/playlist?list=PLKw-OdXQffsA5hcm6zVw89zt2Z33vF_Uz

 

Презентації лекцій:
https://drive.google.com/drive/folders/1sqeYdnX9ofb85CEmwJKXA5-oEJQkPKZw

Модуль 2

Організація діалогових просторів для забезпечення консенсусніх переговорів у вигляді спільного прийняття рішень (Shared Decision-Making)

Дискутивне обговорення можливостей створення спеціалізованих діалогових просторів на місцевому рівні (локації проекту).

Факультативне обговорення створення рамкової стратегії становлення соціального посередництва в Україні (РССП).

Міжсесійна робота Створення прототипів адвокаційних просторів на місцевому рівні.
Медіа матеріали модулю

Записи лекцій:
https://www.youtube.com/playlist?list=PLKw-dXQffsBZQ1Agq3V_LpV719CXneA5

 

Презентації лекцій:
https://drive.google.com/drive/folders/1e0AHcJ6pyvZUDx3E4419W7BxS58oDIu1

Модуль 3

Адвокаційні простори як мережеві форми співпраці

Групова робота по фіксації прототипів адвокаційних просторів в чотирьох локаціях з можливістю корегування діяльності та поширення на інші регіони країни.

Групова робота по створенню рамкової стратегії становлення соціального посередництва в Україні (РССП). Прийняття РССП та встановлення каналів її поширення. Розробка протоколу взаємодії випускників трьох етапів ШСП

Медіа матеріали модулю

Записи лекцій:

https://www.youtube.com/watch?v=5VOQH7h9UnA&list=PLKw-OdXQffsBewyDxlhA0zQRX3B_WUX3p

 

Презентації лекцій:
https://drive.google.com/drive/folders/1jIl4xSnzFnwKcHGXo4SnJHPTSh2dCcny

 

 Використання третього  модулю «Адвокаційні простори як мережеві форми співпраці» передбачається для досягнення кумулятивного ефекту та закріплення практичних навичок з трансформації конфліктів на місцевому рівні у вигляді конкретних форм діяльності – адвокаційних просторів.

У результаті курсу слухачі мають

знати:

  • закономірності, функції, принципи та методи конфліктології;
  • елементи внутрішнього та зовнішнього впливу на конфліктні ситуації;
  • основи динаміки процесу розвитку конфліктів;
  • методи діагностики та аналізу конфліктів;
  • методи та засоби забезпечення ефективного управління конфліктами.

вміти:

  • діагностувати і аналізувати конфлікт з визначенням основних конфліктологічних понять;
  • застосовувати адекватні моделі поведінки  в конфліктній взаємодії за ситуаційним підходом;
  • організувати консультативно-переговорні процеси в конфліктних ситуаціях за участі різних сторін конфлікту;
  • організовувати переговорні (адвокаційні) простори із залученням сторін-конфліктантів;
  • забезпечувати процес SDM та фіксувати домовленості під час переговорів.

 

Переваги навчальної програми:

Концепція навчальної програми використовується як засіб ознайомлення представників цільової аудиторії, а також працівників і керівників системи освіти з особливостями неформальної освіти в області прав людини. Крім того, вона містить проблемно-орієнтовані модулі, які можуть використовуватися в якості самостійних навчальних проектів. Це підвищує інституційні можливості освітньої компоненти соціального посередництва.

Третій рік Школи Соціальних Посередників

Третій рік Школи Соціальних Посередників від Української Миротворчої Школи™ проходив за новою навчальною програмою «Трансформація конфліктів в процесі адвокації та просування демократичних реформ та боротьби з корупцією на місцевому рівні».

Цього разу на 1 місце було 4 кандидати.

З  вересня 2017 по лютий 2018 року в рамках Школи Соціальних Посередників 3 підготовку отримали 32 осіб, 17 жінок і 15 чоловіків з 18 міст: Бахмут, Донецьк, Маріуполь, Макіївка, Краматорськ, Новопсков, Сєвєродонецьк, Рубіжне, Лисичанськ, Одеса, Южне, Харків, Мерефа, Запоріжжя, Бердянськ, Миколаїв, Херсон, Київ.

Випускники і тренери Школи (не всі на фото з міркувань безпеки). Фото Ігоря Кіянчука

Слухачі отримали сертифікати про проходження повного курсу навчання, який складав 300 академічних годин включно з практикою.

Географія слухачів Школи

Були представлені Луганська, Донецька, Харківська, Херсонська, Миколаївська, Одеська та Запорізька області.

Цього разу слухачами школи стали не тільки громадянські активісти, а і вчені, журналісти, працівники поліції, психологи, соціальні працівники, чиновники, підприємці, профспілковці, художники, освітяни.

Вперше випускниками Школи стали мешканці тимчасово окупованих територій Донецької області.

Вперше Школа включала в себе три навчальних сесії і поповнилася новим навчально-практичним модулем «Адвокаційні простори як мережеві форми співпраці».

Слухачі Школи прослухали

Лекції

Ігоря Семиволоса «Основи конфліктології», «Конфліктологія.  Структура конфлікту»

Наталії Зубар «Як працюють соціальні мережі як людські спільноти і як це пов’язано з теорією динамічного хаосу», «Роль соціальних посередників в інформаційній і когнітивній війні», «Мислити як статистик»

Олександра Зінченко «Конструктор пам’ять: Польські олені, Обама та колективна пам’ять українців. Як подолати тяжіння минулого», «Cтрах і довіра або чому в українців високі паркани?», «Кейс Береговуа: Довіра і відповідальність»

Андрія Каменщикова «Міжнародний досвід громадянської миротворчості на пострадянському просторі»

Збігнєва Буяка «Суспільні порозуміння, як фундамент європейської цивілізації», «Роль суспільного порозуміння в успіху польських реформ. Історія політичних конфліктів у Польщі», «Суспільне порозуміння і соціальний контракт як витоки конституціалізму»

Ігоря Дубровського «Посередництво як консультаційно-переговорна практика. Спільне прийняття рішень»

Олександра Звонка «Основи медіації»

взяли участь в тренінгах

«Його величність конфлікт», «Комунікація як інструмент», «Ризики та можливості переговорів. «ХY», «Контекст переговорів», «Посередницькі  ролі у прийнятті рішень», «Переговори: від дискусії до спільного прийняття рішення», «Управління груповими процесами»  (Володимир Ланько, Ігор Дубровський, Дмитро Звонок, в розробці тренінгів брав участь Михайло Кіпніс),  «Сила і насильство. Вплив авторитарного минулого на комунікаційні практики» (Збігнев Буяк)

Тренінги на Школі носили переважно практичний характер, розбиралися реальні конфлікти. Наприклад, під час другої сесії Школи в грудні 2017 року детально розбиралася резонансна аварія в центрі Харкова, яка сталася 18 жовтня 2017 року. Слухачі школи відвідали місце аварії і за розробленою матрицею  провели аналіз безпекового стану на прикладі цього трагічного випадку; виявили групи інтересів і акторів, і проаналізували причини і наслідки аварії з різних позицій.

воркшопах

«Хто я в цій історії?» (Володимир Ланько, Ігор Дубровський, Дмитро Звонок)

«Конфліктологічна експертиза та аналіз конфлікту» (Ігор Дубровський, Дмитро Звонок) де студенти навчилися складати діагностичну мапи конфлікту.

«Коруція і довіра»  (Збігнев Буяк)

«Ваш рецепт управління конфліктом» (Ігор Семиволос, Андрій Каменщиков, Збігнев Буяк)

«Ваш  рецепт організації діалогу» (Ігор Семиволос, Андрій Каменщиков, Збігнев Буяк)

«Проект-менеджмент» (Віктор Гарбар, Пьотр Кульпа)

взяли участь в навчальних дискусіях «Що таке Корупція?»,  «Що таке безпека? Зв’язок між безпекою і миротворчістю» , «Що таке адвокаційні простори?» «Конфлікти влада-громада», «Проблема оцінки інновацій».

взяли участь в інтеграційних організаційно-ділових іграх «Хто крайній?» (присвячена стратегіям комунікації антикорупційної діяльності) та «Після повернення» (присвячена реінтеграції окупованих територій)

переглянули і обговорили фільми про діяльність Української Миротворчої Школи (про досвід врегулювання насильницьких конфліктів в Північній Ірландії та в Ізраїлі, про історію Голокосту на Херсонщині під час другої світової війни), зміст фільмів використовувався для аналізу конфліктів

у вільний час разом вчилися малювати Петриківський розпис, співали пісні різними мовами і влаштовували самі собі екскурсії Харковом

В роботі Школи брали активну і змістовну участі наймолодші фасилітатори – Леся Звонок і Дарина Шевченко. Участь дітей в освітній програмі для дорослих, присвяченій соціальним конфліктам, є унікальною рисою Школи.

Слухачі і тренери школи спільно створили концепцію адвокаційного простору, яка лягла в основу рамкової стратегії соціального посередництва. Стратегія включає в себе пропозиції змін і доповнень до законодавчих актів з метою інституалізації соціального посередництва.

Незапланованим результатом Школи стала угода про співпрацю з Інститутом соціальної і політичної психології НАПН України, в рамках якої планується теоретичне моделювання комунікації в конфлікті.

Наталія Зубар, голова правління ІЦ «Майдан Моніторинг», координатор Української Миротворчої Школи.

Місія Української Миротворчої Школи™ – Запобігання та трансформація насильницьких конфліктів в Україні. Мета миротворчої освіти – Просування ідей миру і ненасильницького вирішення конфліктів через навчання, підтримку формування і розвитку місцевих громад. Громадська миротворчість: комплекс заходів, спрямованих на запобігання і трансформацію насильницьких конфліктів інститутами громадянського суспільства.

Більше про Українську Миротворчу Школу™  ви можете дізнатися тут

Школа Соціальних Посередників підготувала протягом 2015-2018  років 97 спеціалістів з управління соціальними конфліктами на різних рівнях. В 2018 році планується новий набір в Школу, планується розробка нового модуля «Комунікація в конфлікті». Програма Школи є оригінальною і не має аналогів в світі. Тренерами Школи є досвідчені спеціалісти з України, Польщі, Чехії, США та Ізраїлю.

Проект “Соціальне посередництво в процесі просування демократичних реформ та боротьби з корупцією на місцевому рівні” проводить Центр Близькосхідних Досліджень в рамках проекту «Програма сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст проектної діяльності є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

Фото галерея Школи

“Мы вернемся в Донбасс”

Украина готовит кадры и практики для возвращения в Донецк и Луганск. В армию набирают офицеров с опытом работы в структурах военно-гражданского сотрудничества, готовят гражданских специалистов-миротворцев для работы на территориях нынешних самопровозглашенных республик сразу после входа туда украинской армии, идут профессиональные дискуссии экспертов о тактике по отношению к гражданам Украины, которые сейчас работают в гражданских структурах так называемых “ЛНР” и “ДНР.”

В Мариуполе, в здании ДК “Молодежный” на втором этаже, разместилась первая в Украине региональная группа “цимиков”. “Цимиками” (Civil-Military Cooperation) в Донбассе зовут офицеров службы военно-гражданского сотрудничества. Появились они при командующих секторами в начале 2015 года, потом, как пилотный проект, группа военно-гражданского сотрудничества была запущена в Мариуполе. Сейчас “цимики” уже на постоянной основе работают в Мариуполе, Северодонецке и Краматорске, последний шаг в развитии службы – появление в последние месяцы штатных “цимиков” в каждой армейской бригаде. Региональные группы тоже серьезно разрослись. В Секторе “М”, например, группы военно-гражданского сотрудничества на постоянной основе работают не только в Мариуполе, но уже и в Волновахе и Марьинке.

– У нас на курсы в Киеве теперь приезжают учиться американцы, и многие наши учебные задачи их ставят в тупик. Они же на своей территории никогда не воевали…  объясняет разницу между украинской и натовской концепциями подполковник Александр Рудык, начальник группы ЦВС ОТУ “Мариуполь” (от украинской аббревиатуры “гражданского-военного сотрудничества”, ЦВС и “Оперативной тактической группировки”, ОТУ) .

На курсах в Киеве нам однозначно поясняли: “Война продлится неизвестно сколько”

“Цимики” стоят между армией и населением, улаживают конфликты с пропуском местных через полевые блокпосты на дачи к линии фронта, организовывают разминирование полей и дорог, проверяют состав бригад рыбаков и разрешают артелям выходить на лов рыбы в прифронтовых селах Приазовья. Еще они предупреждают возмущения местных, умеют работать в зоне публичных конфликтов, мирят гражданских, перессорившихся из-за дележа гуманитарной помощи.

– Очень сложно решать проблемы всех и быть в шкуре и военного, и гражданского, – говорит недавно назначенный штатный офицер-“цимик” 59-й бригады ВСУ подполковник Александр Шипилов Но на курсах в Киеве нам однозначно поясняли: “Война продлится неизвестно сколько, а акцент на налаживание мирной жизни и способствование развитию любой экономической активности в полосе ответственности армии будет сохраняться всегда!”

Западные офицеры не могут не знать на элементарном уровне местных языков, обычаев, истории

До курсов подполковник Шипилов с 2014 года был заместителем командира батальона “Донбасс” Национальной гвардии Украины, а теперь подписал контракт с Вооруженными силами Украины. В “Донбасс” он пришел добровольцем, имея за плечами два высших образования и службу в армии. Родом он из Луганской области. По его послужному списку можно судить, каких людей подбирают в штат службы военно-гражданского сотрудничества. Потому что остальные офицеры ВСУ, служащие в качестве “цимиков”, – внештатные.

В НАТО концепция службы сформулирована в 1997 году, на основании опыта армии США, которая центры Civil-Military Cooperation разворачивала везде, где воевала, начиная с северного Ирака в 1991-м. Американцы и европейцы готовят офицеров службы военно-гражданского сотрудничества для решения проблем местного населения на временно подконтрольных их войскам чужих территориях. Соответственно, западные офицеры не могут не знать на элементарном уровне местных языков, обычаев, истории, их подготовка и служба может длиться годами.

Украинский добровольческий батальон "Донбасс", 2015 год, Киев

Украинский добровольческий батальон “Донбасс”, 2015 год, Киев

Украинцы воюют на своей земле, и их офицеров военно-гражданского сотрудничества сейчас готовят из воевавших на востоке страны специалистов. Сначала на двухнедельных курсах и полигонах. Потом они отправляются на ротацию в какую-либо из служб “цимиков”, как правило, на срок в четыре месяца. И… возвращаются в свои части. Таким образом, ВСУ уже три года насыщаются офицерами, которые прошли обкатку на “той стороне”, то есть на стороне гражданского населения. Офицерами, умеющими налаживать коммуникации с местными, проводить плановую работу с детьми в школах и вузах, получившими навыки работы в гуще толпы во время несанкционированных митингов.

В мариупольской группе военно-гражданского сотрудничества есть и боевые офицеры, и сотрудники финансовой службы ВСУ, есть женщина-офицер, которая проходит третью ротацию в качестве “цимика”, но все остальные работали в службе первую ротацию.

Как стать миротворцем

Предложение отобраться на учебу в миротворческую школу пришло на почту в рассылке одной из переселенческих организаций Донбасса и обращало на себя внимание тем, что приоритет при отборе “социальных посредников” дается кандидатам из числа переселенцев из Донецка и Луганска, которые готовы туда вернуться при возвращении в эти города украинской власти.

Приоритет при отборе на учебу у “переселенцев, готовых вернуться обратно”, конкурс пять человек на место

Корреспондент Радио Свобода провел в Харькове одну из сессий в “Украинской миротворческой школе”, которая собственно и готовит “социальных посредников” и уже формирует из них сеть в первую очередь в подконтрольных Украине районах Луганской и Донецкой областей, которые летом 2014 года какое-то время контролировались самопровозглашенными республиками. Приоритет при отборе на учебу у “переселенцев, готовых вернуться обратно”, конкурс пять человек на место, идет третий набор в школу, срок обучения полгода. Финансирует школу Агентство США по международному развитию (USAID), а начиналось все в 2014 году на деньги, выделенные посольством Великобритании.

Больше половины учащихся третьего набора – выходцы из Донецкой и Луганской областей, была группа людей из граничащей с Крымом Херсонской области, а также из Харькова и Запорожья. Единственный человек с Западной Украины оказался жителем Тернополя, он воевал в составе одного из подразделений Национальной гвардии Украины и после службы осел в Лисичанске Луганской области.

Госслужащих отпустили на учебу с работы в официальные командировки

Система отбора очень прагматична: приветствуются активисты общественных организаций, действующие психологи, работники социальных служб. Журналист среди “учащихся” был один, учился также и один патрульный полицейский из нового набора полиции. Практически все госслужащие говорили, что их отпустили на учебу с работы в официальные командировки.

– Если на учебу приедет чиновник “ДНР”, который будет публично декларировать приверженность миротворческому процессу, мы его тоже пригласим. Это хорошая практика для всех,  говорит Наталья Зубар, отвечавшая в УМШ за отбор.

По словам руководителя миротворческой школы Игоря Семиволоса, учащихся из Крыма после учебы (2-й набор УМШ) впоследствии вычислили и вызывали на допросы в ФСБ России.

Игорь Семиволос – один из наиболее известных преподавателей школы. В конце 1990-х он окончил Институт стран Азии и Африки МГУ, специализировался на иврите, возглавляет в Киеве Центр ближневосточных исследований, кроме Израиля и Палестины много работал на российском Кавказе и в украинском Крыму.

Игорь Семиволос

Игорь Семиволос

По миротворческим миссиям во время конфликтов русских и татар в Крыму известен и другой лектор школы, тоже сотрудник Центра ближневосточных исследований Сергей Данилов. На первой сессии также преподавали россиянин Андрей Каменщиков и поляк Збигнев Буяк. Каменщиков работает в миротворческих миссиях с абхазской войны, Буяк  один из основателей польской “Солидарности” в 1980-х годах, занимал посты в правительстве Польши, одно время возглавлял таможню.

– Мы являемся частью международной сети по предотвращению вооруженных конфликтов GPPAC (Global partnership for prevention arm conflicts), – поясняет Игорь Семиволос.  В рамках этой сети у нас есть представители России, Белоруссии, Молдовы, Латвии и Болгарии. Идет активный обмен мнениями. Мы практикуем такой вид работы, как специальные миссии, куда включаются граждане разных стран. Благодаря этому у нас есть возможность работать на любой территории. В Донецк в апреле 2014-го выезжала как раз миссия GPPAC.

– Говорят, что миротворческая школа – это проект подготовки людей для реинтеграции Донбасса.

 Когда это все начиналось в июне 2014 года, в начале вооруженного конфликта, мы рассчитывали, что конфликт будет коротким, украинская армия вернет территории и на этих территориях нужно будет работать с людьми, работать с группами интересов и с последствиями вооруженного конфликта уже ближайшей осенью. До этого в апреле 2014 года группа наших миротворцев выезжала на неделю в Донецк и встречалась с различными группами конфликта. Я тогда фактически познакомился с большей частью украинских активистов, с пророссийскими активистами, с деятелями “Донецкой республики”. Хотя последние встречались только с обладателями русских паспортов. В нашей команде были несколько таких русских, и только они работали с ними. Один из них, Андрей Каменщиков, лектор нашей школы. У него кроме американского есть и русский паспорт.

Люди привыкли жить в условиях режима Януковича, и когда это все развалилось буквально за несколько дней, для них это было шоком

Мы провели там достаточно плодотворную неделю, провели много встреч, консультаций, и появилось ощущение, что большая часть этого конфликта была вызвана психологическими ожиданиями, повышением непредсказуемости ситуации, неуверенностью. Люди привыкли жить в условиях режима Януковича, и когда это все развалилось буквально за несколько дней, для них это было шоком. Это ощущение наступившей небезопасности вызывало, питало и повышало вот эту конфликтность. И тогда можно еще было разговаривать. Второй вопрос, что когда началось вооруженное вторжение, говорить тоже было, наверное, можно, но когда перед тобой люди с оружием…

В любом случае мы планировали к августу-сентябрю 2014 года возвращение в Донбасс в качестве миротворцев с первыми подготовленными к этому людьми. Этого не случилось, но тем не менее целый ряд территорий, которые были освобождены к тому времени, тоже нуждался в поддержке и, главное, формировании целой сети активистов, которые ощущают и понимают конфликт и знают, что с ним делать. Тогда мы немного сместили акценты и начали работать с освобожденными территориями и местными активистами, которые к тому моменту уже проявились.

Тот проект был большой. Помимо обучения мы давали этим людям небольшие гранты, и они сразу же вовлекались в работу. Мы также работали с Приазовьем, Херсонской областью как границей с Крымом и Донецкой и Луганской областью.

Мы должны прийти туда подготовленными к достаточно сложным ситуациям

Возникла кооперация всех со всеми, и где-то к марту 2015 года стало понятно, что проект суперуспешный. Он был первым, который пришел в эти регионы после войны и сказал: “Ребята, нам придется жить в условиях конфликта очень долго. Нам нужно научиться жить в условиях конфликта и быть эффективными!” Вот с этим посланием мы и пришли в Донбасс.

– В приглашении на третий набор школы говорится, что приоритет при отборе предоставляется переселенцам, которые готовы возвращаться в Донецк и Луганск. Таким образом Украина начинает готовить людей для возвращения?

 Можно и так сказать. Все будет зависеть от конкретных людей, от их готовности вернуться туда. Но, прежде чем вернуться, мы должны научиться работать с конфликтами здесь. Мы должны прийти туда подготовленными к достаточно сложным ситуациям. Естественно понимая, что процесс реинтеграции населения на оккупированных территориях будет очень сложным. К моменту возвращения мы должны дать нашим социальным посредникам такие навыки работы с населением, чтобы возникало доверие, налаживались коммуникации и чтобы люди рано или поздно начинали “оттаивать” и организовываться.

Украинский военный помогает жителю Авдеевки, январь 2017

Украинский военный помогает жителю Авдеевки, январь 2017

– Я слышал, что вы совместно с армией проводили большие ситуативные игры, где моделировалась ситуация при входе ВСУ в Луганск…

– Да, были очень интересные игры. Предварительная по Луганску прошла в Северодонецке, и она нас потрясла. Игра шла два дня. Условия были простыми: украинская армия возвращается в Луганск, вместе с социальными посредниками. Армия говорит: “Начинайте работу с местным населением! Как вы это будете делать?”

Мы дали возможность всем выговориться, ощутить горечь и свое чувство мести

Знаете, сначала была истерика! Это было похоже на моделирование судов Линча. Эмоции у наших социальных посредников, людей, которые оставили там квартиры, бизнес, вынуждены были бежать, чтобы не погибнуть, зашкаливали. Мы дали возможность всем выговориться, ощутить горечь и свое чувство мести. Но потом это прошло, это не может длиться долго  перед тобой стоят задачи, ты должен решать вопросы.

И тогда возникает очень интересная вещь: участники игры начали анализировать, с кем придется работать. Анализ касался влиятельных групп до войны, как они вели себя в условиях оккупации и насколько мы готовы с этими группами работать дальше. Процесс обсуждения долгий, но в конечном итоге мы вышли на то, что бизнес как работал, так и работает, и с этим бизнесом все равно придется работать в дальнейшем, и это важно. Часть гражданских политически не ангажированных общественных организаций, которые занимались вопросами социальной поддержки населения, тоже остались, и с ними тоже можно работать. Большая часть чиновников, которая обеспечивала функционирование города, тоже никуда не денется.

Часть наших луганчан, которые на начальном этапе кричали: “Мы никогда не вернемся в Луганск!”, изменили свою точку зрения

И когда мы начали плотно прорабатывать персональную информацию по всем этим людям, то стало понятно, что с ними не только можно, но и желательно работать. И часть наших луганчан, которые на начальном этапе кричали: “Мы никогда не вернемся в Луганск!”, изменили свою точку зрения. Они начали говорить: “Теперь я знаю, что я буду делать и зачем я вернусь в Луганск”. Появилось понимание, что нужно восстанавливать город и его социальное пространство.

– Когда, по вашему мнению, эти луганчане и дончане смогут применить свои навыки дома?

– Мы рассчитываем, что непосредственно наши выпускники смогут активно участвовать в урегулировании, и непосредственно войдут на те территории скорее в 2019 году, чем в 2018-м. Мы рассчитываем, что к этому времени в международном сообществе произойдут изменения, которые приведут к тому, что мы сможем там работать. Мы не знаем, какой формат приобретут эти территории, это зависит от раскладов, скорее всего, наше возвращение туда тоже будет “гибридным”, но в том, что мы вернемся, сомнений нет. Второй для нас очень важной точкой являются 2024–2025 годы – это возвращение Крыма. И мы считаем, что это будет гораздо более сложная работа, чем в Донбассе.

– Почему именно эти сроки?

Для россиян важно сформулировать поражение как победу

– Социальная активность в России с 2020-го начнет выходить из-под контроля, и политический класс России будет сбрасывать балласты. И первым балластом будет Донбасс. Потому что Донбасс как раз и будет расшатывать политическую ситуацию, формируя и отправляя в метрополию группы людей, готовых к войне практически и психологически. Единственное, для россиян важно сформулировать поражение как победу. И я думаю, они во многом сейчас будут заняты именно этой задачей.

Что касается Крыма, то социальная и политическая активность в России будет возрастать. К 2024 году, к моменту нового электорального цикла вследствие естественного старения российского политического класса эта страна придет к серьезному кризису. Этот общественно-политический кризис во многом даст нам шанс вернуть Крым.

– Гибридное возвращение – это возвращение через ввод миротворческого контингента ООН? Вы в него верите?

– Торг уже начался, и важно, чтобы американцы не вышли на наши красные линии. Все понимают ведь, к чему это приведет. Сам переход на миротворческие операции на условиях нахождения миротворцев на линии границы и внутри неконтролируемых Украиной территорий будет означать крах политической системы этих республик. Мы знаем, что это произойдет автоматически, очень быстро. Это будет короткий период, когда там можно и нужно будет работать.

К этому времени нам нужно иметь достаточное количество подготовленных людей, которые зайдут и начнут работать с разными заранее конкретно определенными группами влияния. В первую очередь надо обеспечить функционирование хозяйства. И главное условие  не допустить вульгарного представления об украинизации этих территорий. Мы будем заходить под принципами безопасности, обеспечения какого-то уровня стабильности и того, что называется справедливости. Тут важны обкатанные в Чили, Южной Африке “комиссии правды”. Это механизм, который позволяет людям хотя бы частично утолить потребность в справедливости. Хотя бы публичной. Люди должны иметь возможность проговорить случившееся. Для оккупированных территорий это важный процесс психотерапии, люди должны научиться говорить, – считает преподаватель школы Игорь Семиволос.

“Комиссии правды”

Из неправительственных украинских инициатив наиболее известно движение “Деоккупация. Возвращение. Образование”. Основали его преподаватели Донецкого национального университета, и со временем в него включились группы волонтеров, которые работают над проектами в разных сферах – от безопасности до гуманитарной. Движение также работает с людьми на неподконтрольных территориях.

Украина уже работает с людьми в Славянске, Краматорске, Авдеевке, Северодонецке и Лисичанске, которые были под оккупацией

– Мы стараемся, чтобы люди на оккупированных территориях становились нашими медиаторами, которые по возвращении будут сглаживать конфликты, – поясняет один из лидеров движения профессор Елена Стяжкина. – Мы работаем над проектным проектированием, нарабатывая опыт деоккупации с учетом уже состоявшихся проб и ошибок. Ведь все эти годы Украина уже работает с людьми в Славянске, Краматорске, Авдеевке, Северодонецке и Лисичанске, которые были под оккупацией.

В части разработки дорожной карты известно как минимум об одном непубличном мероприятии движения под эгидой министерства образования Украины. Речь идет о совещании ректоров вузов Донецкой и Луганской области, эвакуированных на подконтрольные Украине территории. На этом совещании должны были выработать рекомендации для правительства по практическим шагам в высшем образовании после возвращения на неконтролируемые в данный момент территории Донбасса.

Тот факт, что все гражданские чиновники “ЛНР” и “ДНР” попадут под широкую амнистию, все воспринимают как данность

Как стало известно Радио Свобода от источников в группе, после жесткой дискуссии ректоры в итоге попросили правительство ограничиться относительно мягкими мерами по отношению к преподавателям, которые не выехали из Донецка, Луганска, Горловки, Макеевки и Алчевска и продолжают работать в вузах самопровозглашенных республик. Рекомендация была одна  трехлетний запрет занимать административные должности для всех “коллаборантов”. При этом тот факт, что все гражданские чиновники “ЛНР” и “ДНР” попадут под широкую амнистию, все воспринимают как данность.

В разных странах по-разному шло – от отдельных уязвимых групп до полной переаттестации

– Мы просмотрели огромный массив материалов, как проходил весь комплекс урегулирования в послевоенной Европе, – поясняет Елена Стяжкина. – Потом мы изучили опыт “свежих” конфликтов в Мали, Сан-Сальвадоре, Колумбии, Конго, Перу, Аргентине, все урегулирования этих конфликтов шли при посредничестве ООН, и по ним материала очень много. Все процессы в этих странах имели три задачи: криминальное преследование, амнистия с поиском правды и материальное возмещение жертвам. И все они завершались переаттестацией государственных служб от милиции до учителей, банковских служащих и чиновников. В разных странах по-разному шло – от отдельных уязвимых групп до полной переаттестации, но везде она была.

Миротворцы ООН в Конго, 2015 год

Миротворцы ООН в Конго, 2015 год

– Существует ли успешный опыт, который можно было бы взять в качестве пошаговой матрицы и реализовать его на Украине?

– Такого опыта не существует в принципе, потому что все относительно успешные опыты примирения всегда выходили за рамки, предложенные ООН. Например, “комиссии правды” дали эффект в ЮАР, но не сработали в такой же мере в Нидерландах и Перу  там эти комиссии больше работали на сбор доказательств для дальнейшего криминального преследования. В “комиссиях правды” в Мали засели условные местные “захарченки” и “плотницкие”, и это не вызывало никакого уважения в обществе, их разогнали. Так что не существует успешных матриц, они все скорее были неуспешными, но при определенных условиях они все тем не менее сработали!

– И все же что для урегулирования конфликта важнее всего?

В тех странах, где все три условия сошлись, процесс урегулирования проходил сложно, но состоялся

– Есть три важных условия для успешного урегулирования – общая установка на примирение, длительность во времени и, важнейшее, энергия общего проекта будущего. Это строительство дорог, обеззараживание водопоев, учеба детей дома и за границей, это тоже общие для всех проекты. В тех странах, где все три условия сошлись, процесс урегулирования проходил сложно, но состоялся. В тех странах, где понятие общего будущего не существует, где нет “государства”, примиренческие практики не сработали – в Конго и Колумбии, например. Там есть кланы, а не государство, и они не нацелены на примирение. В Украине государство есть, и у нас все будет в итоге хорошо, – убеждена Елена Стяжкина.

Дмитрий Кириллов

Передрук оригінальної публікації Радио Свобода  https://www.svoboda.org/a/28800329.html

Завершився конкурс на участь в 3-й Школі соціальних посередників

Українська миротворча школа (TM) рада вітати новий – вже третій – набір слухачів в Школу Соціальних Посередників. Цього року на 1 місце було 4 кандидати. Минулого року конкурс був більшим – 5,5 кандидатів на місце, але умови були менш жорсткими.

Цього разу конкурсна комісія відібрала 27 кандидатів на навчання. Їх вік від 24 до 54 років, серед них 8 вимушених переселенців, 15 жінок і 12 чоловіків, вони представляють 23 міста України (географія на карті). Серед них є освітяни, працівники соціальних служб, представники органів державного управління, місцеві депутати, волонтери і громадські діячі.

 

Навчання розпочнеться 25 вересня 2017 року в Харкові і продовжиться до березня 2018 року. Цього року наших слухачів чекає розширена програма!

Місія Української Миротворчої Школи (TM) – Запобігання та трансформація насильницьких конфліктів в Україні. Мета миротворчої освіти – Просування ідей миру і ненасильницького вирішення конфліктів через навчання, підтримку формування і розвитку місцевих громад. Громадська миротворчість: комплекс заходів, спрямованих на запобігання і трансформацію насильницьких конфліктів інститутами громадянського суспільства.

Більше про Українську Миротворчу Школу (TM) ви можете дізнатися тут

Проект “Соціальне посередництво в процесі просування демократичних реформ та боротьби з корупцією на місцевому рівні” проводить Центр Близькосхідних Досліджень в рамках проекту «Програма сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст проектної діяльності є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

Українська миротворча школа оголошує третій конкурсний набір до Школи соціальних посередників

Українська миротворча школа (TM) оголошує третій конкурсний набір до Школи соціальних посередників 2017-2018 років, перша сесія якої відбудеться 25 – 29 вересня 2017 року у Харкові.

Школа соціальних посередників вже третій рік готує фахівців з трансформації та попередження конфліктів. Читайте детально про Школу тут.

Ми визначаємо соціального посередника як експерта з підготовки та організації інклюзивних багатосторонніх суспільних діалогів в громадах на територіях актуальних насильницьких або потенційниих конфліктів.

Трансформаційні процеси, а до них передовсім належать децентралізація, формування укрупнених територіальних громад, реінтеграція пост-окупаційного простору та боротьба з корупцією, мають високий конфліктний потенціал. Влада і суспільство потребують надійних та ефективних механізмів управління конфліктами та їхньої позитивної трансформації. Діяльність соціальних посередників здатна суттєво знизити конфліктний потенціал територіальних громад, що перебувають в процесі трансформації, та краще захистити інтереси вразливих груп населення.

Завданням соціальних посередників є підготовка та організація консультативно-переговорних процесів за участі різних сторін конфлікту, аналіз конфліктів та формування ефективних механізмів управління ними.

Програмою Школи передбачено три 5-ти денні сесії та практична миротворча польова робота. Перша сесія Школи передбачає інтенсивне 5-ти денне навчання протягом 10 годин щодня. Слухачі оволодіють сучасними технологіями організації переговорного процесу.

Отримані знання та навички нададуть вам можливість стати одними з перших в Україні фахівців з управління конфліктами та, спільно з представниками різноманітних громадських ініціатив, рухів, організацій, взяти участь у створенні принципово нового професійного середовища.

Як виникла ідея Школи соціальних посередників

Календар навчального процесу.

  • Перша сесія: 25 – 29 вересня 2017 року
  • Друга сесія:  4 – 8 грудня 2017 року
  • Третя сесія: 12 – 16 лютого 2018 року

Польова робота відбуватиметься між сесіями.

Тренерами Школи є спеціалісти з України, Польщі, Ізраїлю, США.

До конкурсу запрошуються громадяни України,

  • Які зголошуються пройти повний курс навчання протягом всього терміну (у разі перерваного навчання – кошти за проїзд не компенсуються, сертифікат не видається, до подальшої практичної діяльності УМШ не залучаються).
  • Представники громадських організацій, громадських ініціатив, органів місцевої влади, діяльність яких здійснюється у межах «конфліктних зон» різного походження в Луганській, Донецькій, Херсонській, Одеській, Миколаївській, Запорізькій (регіон – Приазов’я) областях.
  • Внутрішньо переміщені особи з тимчасово окупованих територій Криму, Донецької та Луганської областей, які планують подальше повернення до цих регіонах після їхньої де-окупації
  • Представники організацій гендерного профілю, завданням яких є захист інтересів соціально-вразливих категорій (за гендерною ознакою).

Організатори забезпечують проїзд, проживання та харчування учасників, надають їм необхідні навчально-методичні матеріали.

Конкурсну анкету можна заповнити за посиланням:

https://goo.gl/CKGS6b

Минулого року конкурс був більше 5 осіб на одне місце, тому, якщо ви хочете взяти участь в навчанні, поставтеся до відповідей дуже ретельно.

Анкети приймаються до 31 серпня 2017 року. Конкурсна комісія працює з 1 по 3 вересня 2017 року. В ці дні члени комісії можуть зв’язатися з вами скайпом чи за допомоги іншого засобу відеоконференційного зв’язку.

Рішення комісії буде повідомлено всім, хто заповнить анкету, 4 вересня 2017 року.

За додатковою інформацією звертатися:

Ігор Дубровський
+38 050 6194397
dubrig@ukr.net

Як проходила Школа соціальних посередників в перший рік – відеозвіти.

Що нового винайдено в другому році – Що буде після повернення? Школа Соціальних Посередників моделює процес реінтеграції

А це – короткі анонси деяких лекцій і тренерів

Цього року наших слухачів чекає розширена програма!

Місія Української Миротворчої Школи (TM) – Запобігання та трансформація насильницьких конфліктів в Україні. Мета миротворчої освіти – Просування ідей миру і ненасильницького вирішення конфліктів через навчання, підтримку формування і розвитку місцевих громад. Громадська миротворчість: комплекс заходів, спрямованих на запобігання і трансформацію насильницьких конфліктів інститутами громадянського суспільства.

Більше про Українську Миротворчу Школу (TM) ви можете дізнатися тут

12909608_10153490299888148_2827762053659340443_o
Перший випуск Школи соціальних посередників. 30 березня 2016 року
Другий випуск Школи соціальних посередників. 3 лютого 2017 року.

Проект “Соціальне посередництво в процесі просування демократичних реформ та боротьби з корупцією на місцевому рівні” проводить Центр Близькосхідних Досліджень в рамках проекту «Програма сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст проектної діяльності є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.