«Легкий» формат для складних завдань

На Херсонщині громади використовують соціально-моделюючі ігри для розв’язання проблеми дозвілля молоді
 
ivan antipenko

Громадські активісти зі Скадовська і Чаплинської ОТГ спробували новий формат обговорення і напрацювання механізмів для розв’язання місцевих соціальних проблем. Таким форматом стала соціально-моделююча гра, яку активісти навчилися проводити за підтримки експертів Центру близькосхідних досліджень та Посольства Великобританії в Україні.

Минулого року наша газета писала про дослідження конфліктності у південних районах Херсонщини («День» № 85 від 17 травня 2018 р.). Як зазначив тоді експерт Центру Сергій Данилов, опитування і фокус-групи показали, що Херсонщина відчуває брак всеукраїнської уваги, навіть попри близькість з окупованим Кримом. Одним із чинників цієї проблеми є обмежений формат дозвілля, який доступний мешканцям невеликих містечок.

Традиційно вважається, що молодь орієнтується на великі міста. Хоча це — загальноукраїнський тренд, для негустонаселеної Херсонщини (у регіоні проживає трохи більше, ніж один мільйон мешканців) зайнятість і дозвілля в районних центрах і селах є справжньою проблемою. Мабуть, саме тому цю тему синхронно обрали активісти Скадовська і Чаплинки для проведення моделюючої гри.

Експерт Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос стверджує, що формат правильно проведеної гри — недооцінений як інструмент урегулювання конфліктів і проблемних питань. За словом «гра» формат дає змогу проявити розкутість і фантазію, але чіткі правила наближають учасників до реального процесу, де потрібно приймати рішення і нести відповідальність. Приклад Скадовська і Чаплинки показав, що такий формат краще працює, аніж традиційні «координаційні ради» і «робочі групи».

ЗАПИТ НА АНТИКАФЕ

«Молодіжна політика — дуже актуальне питання для нас. З одного боку, молодь говорить про неможливість задовольнити певні потреби, які стосуються організованого дозвілля. З іншого — молодь є пасивною в питаннях участі в житті громади», — розповідає директор КУ «Центр соціальних послуг» Чаплинської селищної ради Альона РАЩУПКІНА.

Які кроки має зробити керівництво громади, зацікавлені установи та організації для покращення становища молоді в громаді і яка роль молоді в цьому процесі? Відповіді на ці запитання під час гри шукали разом з місцевими активістами та керівництвом ОТГ.

«Під час гри ми провели вправи, метою яких було дослідити негативні та позитивні сторони розвитку громади в уявленнях її мешканців, разом розібрати моделі спільного прийняття рішення владою і громадою, — каже Альона Ращупкіна. — Ми побачили, що є запит на антикафе — простір соціальної спрямованості, де можна було б грати в настільні ігри, проводити семінари, лекції, майстер-класи залежно від запитів відвідувачів.

Місцева молодь висловлює готовність витрачати кошти на такі заходи. Водночас експерти запевняють, що це ефективно працюватиме, тільки якщо в основі є бізнес-підхід, а не утворення комунальної установи та її утримання за рахунок бюджетних коштів».

ВЛАДА ГОТОВА РЕАГУВАТИ

Голова селищної ради Олексій Фаустов зазначив, що влада готова реагувати на потреби молоді. Однак Чаплинська ОТГ не хоче йти шляхом, коли, наприклад, на базі школи облаштовується кабінет, і це під назвою — «Молодіжний центр», але для молоді це нічого не змінює і не створює нових послуг. Тому, якщо в Чаплинській ОТГ є запит на антикафе чи освітній хаб, селищна рада готова сприяти в наданні приміщення для цих потреб.

МОЛОДІЖНИЙ ПРОСТІР ДЛЯ СКАДОВСЬКА

У курортному містечку Скадовськ, здавалось би, проблема зайнятості молоді не така актуальна, як у Чаплинці. Втім, бурхливе життя на узбережжі Чорного моря триває лише в сезон. З кінця вересня до кінця травня дозвілля тут доволі обмежене.

Місцеві активісти скористалися форматом гри, щоби змоделювати ситуацію, в якій меценат готовий надати місту кошти на експериментальний проект. Але спочатку мешканці мають довести, що розуміють, як слід розвиватися громаді. Проект не повинен викликати конфліктів, рішення мають ухвалювати влада і громада спільно.

«Учасники заходу висловили свої ідеї активізації молоді. Добре було б, якби в місті створили комітет із представників різних молодіжних категорій, який досліджував би інтереси молоді й послуги, що надаються молоді у відповідній сфері, і склав би карту соціально-культурного середовища м. Скадовська. Наступним кроком стало б створення молодіжного простору за локаціями: здоров’я, комунікаційна платформа, розважальний центр, неформальне навчання та інші», — коментує громадська активістка зі Скадовська Наталія ЗИКОВА.

Учасники гри розписали бюджет і напрямки роботи Молодіжного центру, однак експерти, серед яких був колишній мер Скадовська Олександр Яковлєв, зазначили, що проект недосконалий і потребує доопрацювання. Водночас Наталія Зикова переконана, що гра стимулює до саморозвитку і навчання. Учасники не соромилися висловлювати свої ідеї і побачили, як ініціативи або конфліктні питання можна розглядати через вмілу комунікацію і знаходити порозуміння.

Іван АНТИПЕНКО, «День», Херсон, фото автора

 

Моя влада, моя громада

Що таке територіальна громада? Це територія? Це зібрання людей? Можливе це місцева спільнота в якомусь місті? Чи це щось інше?
 

Вікіпедія тлумаче слово “громада” так:

” спільна територія існування, наявність спільних інтересів місцевого значення, соціальна взаємодія членів громади в процесі забезпечення цих інтересів, психологічна самоідентифікація кожного члена з громадою, спільна комунальна власність, сплачування комунальних податків”

Отже маємо таке: громада це територія спільного існування, де існує взаємодія членів громади, спільна мета, інтереси. Саме з цією метою в Приморській громаді пройшла серія соціально-моделюючих ігор “Моя влада”, за підтримки Центра близькосхідних досліджень, в рамках коаліції з Українською миротворчою школою, що здійснюють проект «Розбудова спільного бачення моделей місцевого урядування в процесі децентралізації в Запорізькій та Херсонській областях» за фінансової підтримки Посольства Великої Британії в Україні. Партнером в м.Приморськ виступила ГО “Приморськ 24/7”, місцем проведення ігор став креативний простір ”Портал”.

Для реалізації задуманого, експертами, був запропонований формат соціально-моделюючих ігор. Гра дозволяє змоделювати реальні обставини, а також побачити поведінку нас в цих обставинах, спробувати себе в різних ролях. Найголовніше – граючи, можна робити помилки, саме які, дозволять прийти потрібного висновку, спільного бачення. 

4 вересня 2018р. пройшла перша моделююча гра “Моя влада”.

Учасниками цього заходу стали представники різних груп населення: громадські активісти, представники ВПО, приватні підприємці, студенти ВСП “Ногайський коледж ТДАТУ” та інші. Протягом дня, позначивши теми, які хвилюють місцевих жителів, активісти спільними зусиллями виробили механізм їх вирішення.

 Під час першої гри було помітно позитивний ефект взаємодії. Адже спільний пошук вирішення напрацьованих проблем громади, дозволив вийти за рамки стереотипів, додавши креативності кожній думці. Так, з великого переліку напрацьованих ідей, зупинилися на трьох, найголовніших на думку присутніх. Приморській громаді потрібні: гуртожиток для молодих сімей, нових спеціалістів, ВПО; діагностичний центр; великий рок-фестиваль.
 
10 листопада 2018р. пройшла друга гра, під назвою “Локальні конфлікти: вирішення”. Ми мали на меті розширити коло гравців, додавши нових учасників. На цю гру ми запросили міського голову Олену Божкову, представників шкільних парламентів, приватних підприємців та активістів.
 

Другий блок ігор поставив перед присутніми нові виклики. Одна із запропонованих ігор запропонувала присутнім поглянути в майбутнє громади, на найближчі 4 роки. Що очікує нас, які досягнення, або навпаки проблеми? Моделювання різних подій командами від катастрофи з нафтовим танкером на Азовському морі до прокладання залізниці через Приморськ, створило атмосферу позитивної командної гри. Виходячи за рамки стереотипів, молодь, мріючи про майбутнє Приморська, в грі “Телевізор”, називала цілком реальні та досяжні цілі. Одна з них – центр дозвілля, яким може стати наш старенький кінотеатр. Можливо, зовсім скоро знайдеться інвестор, який втілить мрії багатьох, перетворивши стару будівлю, на новітній сімейний розважальний центр.

З огляду на результати ігор, можна сказати, що найбільша надія присутніх, щодо розвитку громади – море, курорт, але й найбільші страхи пов’язані з цим же. Боїмося, що буде екологічна катастрофа, епідемія кору. Гра показала, що наразі дуже не вистачає діалогу між владою та громадою. Граючи в різні ігри, за одним столом, в одній команді, зрозуміли – потрібен чіткий інструмент взаємодії, між представниками різних груп населення громади.

На грі були присутні: міський голова Олена Божкова, депутати Приморської міської ради – Ганна Саламатіна, Андрій Райков, Олег Гридько; приватні підприємці – Олександр Закревський, Юрій Гогунський, Ірина Плоха; активісти – Олег Кострикін, Наталя Зюзіна, Олексій Зюзін, Юлія Рідна. Модераторами гри виступили Костянтин Овсянников та Руслан Белінський.
 
Все, що відбувалося під час гри, моделювалось на реальне життя Приморської ОТГ. Так, серед дискусій, обговорень, а інколи і суперечок, ми все ж змогли знайти дещо спільне в баченні розвитку громади.
 

Запуск ВЕС, який може стати сигналом для приходу нових інвесторів, завершення будівництва поліклініки – мрії команд, але вони вже реалізовуються сьогодні. Завод з переробки сільгосппродукції, альтернативна енергетика, нове житло для молодих сімей, аквапарк, набережна – це все реальність. Головне – спільне бажання та участь всіх сторін в цьому. Гра вимагала від гравців і моделювання негативних подій в майбутньому громади:

 
Це були мрії, далі, на команди чекала інша гра – аналіз плюсів наших сусідніх громад, та бачення можливості перетягнути ці плюси на сторону Приморської ОТГ. Команди обрали громаду м.Мелітополь та с.Роздол, Михайлівський району. Оцінка плюсів даних громад показала таке: Завдяки розвитку фермерського господарства на сьогодні село Роздол є прикладом справжнього, успішного, європейського села. Майже нульовий процент безробіття, адже практично всі місцеві задіяні у фермерських господарствах, село по праву можна вважати прикладом розвитку інфраструктури в регіоні. Мелітополь має вдале місце розташування, ВУЗи, виробництво. Тут розвинуте садівництво та городництво, є гарні приклади міжнародної співпраці, залучення зовнішнього менеджменту.
 
Чи можливо реалізувати це все на території Приморської ОТГ? Відповідь команд – ТАК! Для цього потрібні певні кроки, які цілком реально впроваджувати в нашій громаді вже сьогодні.
  
 
 На сьогодні в нашій громаді кожний намагається впроваджувати якісь покращення сам по собі. Активісти просувають одні питання, проблеми через гранти, влада виконує все в межах своїх повноважень, бізнес діє сам по собі, не дуже включаючись в життя громади.
 Головна мета всіх цих ігор, за задумом експертів, мала продемонструвати громаді, що до яких би груп населення ми не відносились, ми все одно маємо одні й ті самі бачення розвитку громади. Нам треба лише одне – меморандум, що об’єднає наші зусилля в розвитку Приморської ОТГ.
 
Фіналом всіх ігор став меморандум про співпрацю, який вже підписали 12 осіб, представники влади, бізнесу, активісти.
  

В багатьох постає питання – що далі? А далі цей інструмент дозволить нам залучати нові гранти до нашої громади, реалізовуючи спільні напрацювання, ідеї. Якщо раніше, звертаючись до грантодавця ми на словах говорили про готовність співпраці та порозуміння між різними групами населення, то тепер це зафіксовано в документі. Попереду на нас чекає конференція в м.Київ, де ми плануємо презентувати результати нашої роботи, кінцевий результат та подальші плани.
 
Декілька слів від наших учасників про ігри:

Олена Божкова, голова Приморської міської ради: “Я рада, що була учасником подібних ігор. Мені завжди цікаво чути думки людей, які теж вболівають за розвиток громади, але не є членами постійних дискусій, як наприклад учнівська молодь.

 

Олег Гридько, депутат Приморської міської ради, приватний підприємець: “Я був скептиком щодо цієї гри, планував, що не буду тут довго. Але в процесі перших ігор я вже зацікавився тим, що відбувалось, мене здивував кінцевий результат. Це було дещо неочікувано для мене. Надалі, чекає розвитку цього процесу та готовий до співпраці.”

 

Ніна Добаріна, ВПО: “Нам, переселенцам, очень сложно было в первое время, мы с трудом могли найти жилье. Сейчас, проживя в Приморске несколько лет, я понимаю, что тут много жилых домов, многоэтажек, которые могли бы стать общежитиями для молодых семей, для ВПО. Играя в игры, общаясь с представителями власти в узком кругу – передала свои пожелания и видинья лично, надеюсь, что они найдут свое воплощение”.

 

Олег Кострікін, активіст: “Я багато разів був на різних неформальних зустрічах подібного роду. Але жодного разу ми не грали в ігри, і що найцікавіше – ми не мали кінцевого результату. Сьогодні ж – ми маємо меморандум, так це проста бумага з одного боку, але з іншого це вже цікавий інструмент.”

 

Ганна Саламатіна, депутат Приморської міської ради: “Це дуже цікавий та корисний процес. Тісне спілкування з різними групами людей, дозволяє отримати гарний відгук про свою роботу та почути мрії людей на життя громади. Я дуже очікую подальшого розвитку напрацьованих результатів, дієвого застосування меморандуму”

 

Руслан Бєлінський, активіст, модератор: “Я вперше спробував себе в ролі модератора гри. це цікавий та корисний досвід. В принципі вважаю, що Приморська громада готова до співпраці та кооперації дій. Здивувало, що різні групи грали в ігри, але мали одні й ті самі страхи та мрії щодо громади.”

 

Ми вдячні нашим друзям з Центру близькосхідних досліджень та Української Миротворчої школи, що виступили модераторами та експертами на наших іграх: Ігор Семиволос, Олександр Лебідь, Ігор Дубровський, Дмитро Звонок. Велика дяка Посольству Великої Британії в Україні, за фінансову підтримку проекту “Розбудова спільного бачення місцевого урядування в Херсонській та Запорізькій областях”.
 
Олексій Зюзін

Третій рік Школи Соціальних Посередників

Третій рік Школи Соціальних Посередників від Української Миротворчої Школи™ проходив за новою навчальною програмою «Трансформація конфліктів в процесі адвокації та просування демократичних реформ та боротьби з корупцією на місцевому рівні».

Цього разу на 1 місце було 4 кандидати.

З  вересня 2017 по лютий 2018 року в рамках Школи Соціальних Посередників 3 підготовку отримали 32 осіб, 17 жінок і 15 чоловіків з 18 міст: Бахмут, Донецьк, Маріуполь, Макіївка, Краматорськ, Новопсков, Сєвєродонецьк, Рубіжне, Лисичанськ, Одеса, Южне, Харків, Мерефа, Запоріжжя, Бердянськ, Миколаїв, Херсон, Київ.

Випускники і тренери Школи (не всі на фото з міркувань безпеки). Фото Ігоря Кіянчука

Слухачі отримали сертифікати про проходження повного курсу навчання, який складав 300 академічних годин включно з практикою.

Географія слухачів Школи

Були представлені Луганська, Донецька, Харківська, Херсонська, Миколаївська, Одеська та Запорізька області.

Цього разу слухачами школи стали не тільки громадянські активісти, а і вчені, журналісти, працівники поліції, психологи, соціальні працівники, чиновники, підприємці, профспілковці, художники, освітяни.

Вперше випускниками Школи стали мешканці тимчасово окупованих територій Донецької області.

Вперше Школа включала в себе три навчальних сесії і поповнилася новим навчально-практичним модулем «Адвокаційні простори як мережеві форми співпраці».

Слухачі Школи прослухали

Лекції

Ігоря Семиволоса «Основи конфліктології», «Конфліктологія.  Структура конфлікту»

Наталії Зубар «Як працюють соціальні мережі як людські спільноти і як це пов’язано з теорією динамічного хаосу», «Роль соціальних посередників в інформаційній і когнітивній війні», «Мислити як статистик»

Олександра Зінченко «Конструктор пам’ять: Польські олені, Обама та колективна пам’ять українців. Як подолати тяжіння минулого», «Cтрах і довіра або чому в українців високі паркани?», «Кейс Береговуа: Довіра і відповідальність»

Андрія Каменщикова «Міжнародний досвід громадянської миротворчості на пострадянському просторі»

Збігнєва Буяка «Суспільні порозуміння, як фундамент європейської цивілізації», «Роль суспільного порозуміння в успіху польських реформ. Історія політичних конфліктів у Польщі», «Суспільне порозуміння і соціальний контракт як витоки конституціалізму»

Ігоря Дубровського «Посередництво як консультаційно-переговорна практика. Спільне прийняття рішень»

Олександра Звонка «Основи медіації»

взяли участь в тренінгах

«Його величність конфлікт», «Комунікація як інструмент», «Ризики та можливості переговорів. «ХY», «Контекст переговорів», «Посередницькі  ролі у прийнятті рішень», «Переговори: від дискусії до спільного прийняття рішення», «Управління груповими процесами»  (Володимир Ланько, Ігор Дубровський, Дмитро Звонок, в розробці тренінгів брав участь Михайло Кіпніс),  «Сила і насильство. Вплив авторитарного минулого на комунікаційні практики» (Збігнев Буяк)

Тренінги на Школі носили переважно практичний характер, розбиралися реальні конфлікти. Наприклад, під час другої сесії Школи в грудні 2017 року детально розбиралася резонансна аварія в центрі Харкова, яка сталася 18 жовтня 2017 року. Слухачі школи відвідали місце аварії і за розробленою матрицею  провели аналіз безпекового стану на прикладі цього трагічного випадку; виявили групи інтересів і акторів, і проаналізували причини і наслідки аварії з різних позицій.

воркшопах

«Хто я в цій історії?» (Володимир Ланько, Ігор Дубровський, Дмитро Звонок)

«Конфліктологічна експертиза та аналіз конфлікту» (Ігор Дубровський, Дмитро Звонок) де студенти навчилися складати діагностичну мапи конфлікту.

«Коруція і довіра»  (Збігнев Буяк)

«Ваш рецепт управління конфліктом» (Ігор Семиволос, Андрій Каменщиков, Збігнев Буяк)

«Ваш  рецепт організації діалогу» (Ігор Семиволос, Андрій Каменщиков, Збігнев Буяк)

«Проект-менеджмент» (Віктор Гарбар, Пьотр Кульпа)

взяли участь в навчальних дискусіях «Що таке Корупція?»,  «Що таке безпека? Зв’язок між безпекою і миротворчістю» , «Що таке адвокаційні простори?» «Конфлікти влада-громада», «Проблема оцінки інновацій».

взяли участь в інтеграційних організаційно-ділових іграх «Хто крайній?» (присвячена стратегіям комунікації антикорупційної діяльності) та «Після повернення» (присвячена реінтеграції окупованих територій)

переглянули і обговорили фільми про діяльність Української Миротворчої Школи (про досвід врегулювання насильницьких конфліктів в Північній Ірландії та в Ізраїлі, про історію Голокосту на Херсонщині під час другої світової війни), зміст фільмів використовувався для аналізу конфліктів

у вільний час разом вчилися малювати Петриківський розпис, співали пісні різними мовами і влаштовували самі собі екскурсії Харковом

В роботі Школи брали активну і змістовну участі наймолодші фасилітатори – Леся Звонок і Дарина Шевченко. Участь дітей в освітній програмі для дорослих, присвяченій соціальним конфліктам, є унікальною рисою Школи.

Слухачі і тренери школи спільно створили концепцію адвокаційного простору, яка лягла в основу рамкової стратегії соціального посередництва. Стратегія включає в себе пропозиції змін і доповнень до законодавчих актів з метою інституалізації соціального посередництва.

Незапланованим результатом Школи стала угода про співпрацю з Інститутом соціальної і політичної психології НАПН України, в рамках якої планується теоретичне моделювання комунікації в конфлікті.

Наталія Зубар, голова правління ІЦ «Майдан Моніторинг», координатор Української Миротворчої Школи.

Місія Української Миротворчої Школи™ – Запобігання та трансформація насильницьких конфліктів в Україні. Мета миротворчої освіти – Просування ідей миру і ненасильницького вирішення конфліктів через навчання, підтримку формування і розвитку місцевих громад. Громадська миротворчість: комплекс заходів, спрямованих на запобігання і трансформацію насильницьких конфліктів інститутами громадянського суспільства.

Більше про Українську Миротворчу Школу™  ви можете дізнатися тут

Школа Соціальних Посередників підготувала протягом 2015-2018  років 97 спеціалістів з управління соціальними конфліктами на різних рівнях. В 2018 році планується новий набір в Школу, планується розробка нового модуля «Комунікація в конфлікті». Програма Школи є оригінальною і не має аналогів в світі. Тренерами Школи є досвідчені спеціалісти з України, Польщі, Чехії, США та Ізраїлю.

Проект “Соціальне посередництво в процесі просування демократичних реформ та боротьби з корупцією на місцевому рівні” проводить Центр Близькосхідних Досліджень в рамках проекту «Програма сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст проектної діяльності є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

Фото галерея Школи

Українська миротворча школа оголошує третій конкурсний набір до Школи соціальних посередників

Українська миротворча школа (TM) оголошує третій конкурсний набір до Школи соціальних посередників 2017-2018 років, перша сесія якої відбудеться 25 – 29 вересня 2017 року у Харкові.

Школа соціальних посередників вже третій рік готує фахівців з трансформації та попередження конфліктів. Читайте детально про Школу тут.

Ми визначаємо соціального посередника як експерта з підготовки та організації інклюзивних багатосторонніх суспільних діалогів в громадах на територіях актуальних насильницьких або потенційниих конфліктів.

Трансформаційні процеси, а до них передовсім належать децентралізація, формування укрупнених територіальних громад, реінтеграція пост-окупаційного простору та боротьба з корупцією, мають високий конфліктний потенціал. Влада і суспільство потребують надійних та ефективних механізмів управління конфліктами та їхньої позитивної трансформації. Діяльність соціальних посередників здатна суттєво знизити конфліктний потенціал територіальних громад, що перебувають в процесі трансформації, та краще захистити інтереси вразливих груп населення.

Завданням соціальних посередників є підготовка та організація консультативно-переговорних процесів за участі різних сторін конфлікту, аналіз конфліктів та формування ефективних механізмів управління ними.

Програмою Школи передбачено три 5-ти денні сесії та практична миротворча польова робота. Перша сесія Школи передбачає інтенсивне 5-ти денне навчання протягом 10 годин щодня. Слухачі оволодіють сучасними технологіями організації переговорного процесу.

Отримані знання та навички нададуть вам можливість стати одними з перших в Україні фахівців з управління конфліктами та, спільно з представниками різноманітних громадських ініціатив, рухів, організацій, взяти участь у створенні принципово нового професійного середовища.

Як виникла ідея Школи соціальних посередників

Календар навчального процесу.

  • Перша сесія: 25 – 29 вересня 2017 року
  • Друга сесія:  4 – 8 грудня 2017 року
  • Третя сесія: 12 – 16 лютого 2018 року

Польова робота відбуватиметься між сесіями.

Тренерами Школи є спеціалісти з України, Польщі, Ізраїлю, США.

До конкурсу запрошуються громадяни України,

  • Які зголошуються пройти повний курс навчання протягом всього терміну (у разі перерваного навчання – кошти за проїзд не компенсуються, сертифікат не видається, до подальшої практичної діяльності УМШ не залучаються).
  • Представники громадських організацій, громадських ініціатив, органів місцевої влади, діяльність яких здійснюється у межах «конфліктних зон» різного походження в Луганській, Донецькій, Херсонській, Одеській, Миколаївській, Запорізькій (регіон – Приазов’я) областях.
  • Внутрішньо переміщені особи з тимчасово окупованих територій Криму, Донецької та Луганської областей, які планують подальше повернення до цих регіонах після їхньої де-окупації
  • Представники організацій гендерного профілю, завданням яких є захист інтересів соціально-вразливих категорій (за гендерною ознакою).

Організатори забезпечують проїзд, проживання та харчування учасників, надають їм необхідні навчально-методичні матеріали.

Конкурсну анкету можна заповнити за посиланням:

https://goo.gl/CKGS6b

Минулого року конкурс був більше 5 осіб на одне місце, тому, якщо ви хочете взяти участь в навчанні, поставтеся до відповідей дуже ретельно.

Анкети приймаються до 31 серпня 2017 року. Конкурсна комісія працює з 1 по 3 вересня 2017 року. В ці дні члени комісії можуть зв’язатися з вами скайпом чи за допомоги іншого засобу відеоконференційного зв’язку.

Рішення комісії буде повідомлено всім, хто заповнить анкету, 4 вересня 2017 року.

За додатковою інформацією звертатися:

Ігор Дубровський
+38 050 6194397
dubrig@ukr.net

Як проходила Школа соціальних посередників в перший рік – відеозвіти.

Що нового винайдено в другому році – Що буде після повернення? Школа Соціальних Посередників моделює процес реінтеграції

А це – короткі анонси деяких лекцій і тренерів

Цього року наших слухачів чекає розширена програма!

Місія Української Миротворчої Школи (TM) – Запобігання та трансформація насильницьких конфліктів в Україні. Мета миротворчої освіти – Просування ідей миру і ненасильницького вирішення конфліктів через навчання, підтримку формування і розвитку місцевих громад. Громадська миротворчість: комплекс заходів, спрямованих на запобігання і трансформацію насильницьких конфліктів інститутами громадянського суспільства.

Більше про Українську Миротворчу Школу (TM) ви можете дізнатися тут

12909608_10153490299888148_2827762053659340443_o
Перший випуск Школи соціальних посередників. 30 березня 2016 року
Другий випуск Школи соціальних посередників. 3 лютого 2017 року.

Проект “Соціальне посередництво в процесі просування демократичних реформ та боротьби з корупцією на місцевому рівні” проводить Центр Близькосхідних Досліджень в рамках проекту «Програма сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст проектної діяльності є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

Метрополітарний розвиток міст та регіонів чи їх великий занепад?

Метрополітарний розвиток великих міст України разом зі стратегіями сталого розвитку відповідних прилеглих територій (метрополітарні простори) – це засадничі питання та виклики, що стоять перед українським суспільством на шляху сучасних трансформаційних процесів. Особливим чином ця проблематика актуалізується на тлі серйозних безпекових завдань, які стоять перед Україною.

Ці питання полягають у необхідності реінтеграції та ревіталізації звільнених територій (Луганська, Донецька область), стабілізації, інтеграції та зміцнення інших прикордонних територій (Чернігівщина, Харківщина, Сумщина, Одещина, Херсонщина, Приазов’я).

Також тема метрополітарного розвитку має безпосередньо відноситися до сфери впливу реформи місцевого самоврядування, що уже відбувається. Інша справа, що аспект метрополітарного розвитку є не дуже укорінений у загальний дискурс щодо регіонального розвитку України, оскільки дана тема не є надто розвинутою в Україні теоретично, тим паче й практично.

Для діячів Української Миротворчої Школи та членів ГО ІЦ “Майдан Моніторинг” липень 2015 року розпочався моніторинговим проектом «Місія Донбас». Більш детально про саму місію та про її підсумковий звіт можна дізнатися тут: Місія «Донбас 2015» – моніторинг низки міст сходу України

Пункти №7 та №8 звіту «Місії Донбас» стосуються саме проблем сіл і малих міст та ролі метрополії, стратегічних планів розвитку територій. Український досвід, як я уже казав, не є багатим на успішні приклади конструювання метрополітарної політики. Отже, керуючись саме необхідністю пошуку нових рішень та ознайомлення з існуючим досвідом на дану тематику, нами була погоджена можливість студійного візиту до Польщі. Досвід, яким володіє сучасна Республіка Польща, є множиною успішних практик провадження метрополітарної політики, який пов’язаний радше з фаховими та творчими зусиллями конкретних міст, ґмін та їхніх спілок чи об’єднань, ніж з централізованою політикою центрального уряду. Сама метрополітарна політика в Польщі не є оформленою законодавчо у вигляді норм та приписів польської правової системи. Існує лиш «Концепція Просторового Загосподарювання 2030» Міністерства Регіонального Розвитку, яка описує загальну візію розвитку цілої Польщі через розвиток метрополій та метрополітарних територій.

image1

Зауважу, що більшість досягнень та успішних результатів у Польщі в цій сфері є радше наслідком ефективних проектів урядів метрополій та/або об’єднань ґмін метрополітарних територій, ніж наслідком певної централізованої політики.

Центральною точкою нашого візиту стало славетне місто Краків. Але перед тим, як розповісти про зміст наших тематичних зустрічей в самому Кракові, варто звернути увагу на конкретний результат ефективної метрополітарної політики в Польщі, на який неможливо не звернути увагу під час подорожі з Варшави до Кракова. Відстань у 350 км, що долається потягом за 2 години 20 хвилин – це дійсна міжметрополітарна інтеграція. І так не тільки з Краковом! Аналогічне за швидкістю та зручністю сполучення мають інші польські мегаполіси як зі столицею, так і між собою.

image2

Зручний розклад ранкових та вечірніх поїздів з Варшави в усі кінці Речі Посполитої, а також між містами Польщі, робить залізницю справді важливим транспортним чинником та одним з ключових комунікаційних факторів республіки. Польська залізниця PKP робить все для того, щоби кожен поляк мав можливість швидких та зручних подорожей та відряджень. Багато поляків живуть в одному місці, а працюють за 200, 300, 400 км звідти. Порівняння PKP-шних Express InterCity Premium та „Інтерсіті” від Укрзалізниці за швидкістю та зручністю розкладу залізничного сполучення поки що не є на користь українських потягів. Навіть київські напрямки з Харкова, Одеси чи Львова значно поступаються варшавським з Кракова, Вроцлава чи Ґданська. На жаль, поки взагалі не йдеться про швидке і зручне сполучення Харків-Ужгород, Харків-Одеса чи навіть Маріуполь-Київ.

image3

У Кракові ми мали нагоду перебувати з робочим візитом дві доби 14 та 15 березня 2016 року. Координатором наших студій з польської сторони був доктор Міхал Кудлач (dr. Michał Kudłacz) з Економічного Університету в Кракові (Uniwersytet Ekonomiczny w Krakowie). І саме з доктором Міхалом відбулася перша зустріч по приїзду до Кракова 14-го числа. Доктор Кудлач в своїй праці досліджує міста світу, а найбільшу увагу зосереджує саме на політиці розвитку міст в Польщі. Пан Міхал досліджує політику розвитку міст в різних аспектах: суспільному, економічному, культурному, просторовому.

image4

Основною темою нашої зустрічі з доктором Кудлачем був розвиток міст в Польщі, а саму зустріч я більш детально зафіксував у тезах:

  • Критерії інфраструктурні, соціальні та культурні, як кількісні критерії сучасного міста.
  • Метрополія є містом, що вирізняється своїми якісними характеристиками.
  • Метрополія має здібність до самовідтворення потенціалу.
  • Риси міста-метрополії:
    • Місто є вузлом притоку капіталу (людського, економічного, політичного, наукового, …)
    • Місто є центром творення потенціалу
    • Місто є центром найбільших інституцій сфери публічної, приватної, неурядової.
    • Наявність каналів комунікації міста з іншими метрополіями
    • Виробництво більшості ВВП
    • Складна структура суспільства всередині міста
    • Орієнтація на вирішення загальнолюдських проблем
  • Метрополітарний простір є поняттям ширшим за метрополію та об’єднує багато населених пунктів та одиниць території разом з самою метрополією та території потенційного розвитку цього простору.
  • Метрополія може бути моноцентричною та поліцентричною (аґломерація з кількох великих міст).
  • Метрополії в Польщі:
    • Варшава (очевидно: столиця, фінансовий, політичний, науковий, інтелектуальний, бізнес-, транзит-, туристичний центр)

image5

    • Краків (незначно поступається Варшаві; міжнародний туризм, історична столиця, до 1 млн мешканців разом з метрополітарним простором, академічно-науковий центр, студентський центр)

image6

      • Тримісто (Ґданськ, Ґдиня, Сопот) (до 1 млн мешканців, приклад поліцентричної метрополії, міжнародний аеропорт, важливий осередок науковий, академічний та туристичний)
      • Вроцлав (0.7 млн мешканців, сильна динаміка розвитку, сильні міжнародні зв’язки)
  • Познань (місто-побратим нашого Харкова, 0.7 млн мешканців, сильна динаміка розвитку, сильні міжнародні зв’язки)
  • Лодзь (разом з приміськими територіями до 1 млн мешканців, активна реконструкція інфраструктури, студентський та академічний центр)
  • Верхня Сілезія (агломерація Катовіце, загальний демографічний потенціал – до 3 млн мешканців, розвинутий урбаністичний міський уклад, слабко розвинуті метрополітарні функції, сильні процеси інтеграційні та модернізаційні)
  • Розвиток регіонів відбувається за поляризаційно-дифузійною моделлю, коли розвиток полюсу зростання (наприклад, метрополії) спричиняє дифузію, поширення розвитку на менші одиниці території та на весь метрополітарний простір.

Наступної доби зранку 15 березня у нас була запланована зустріч в Уряді Маршалковському Малопольского Воєводства.

image7

На цій зустрічі з польського боку були присутні Jerzy Fedorowicz (Єжи Федоровіч – член ради Воєводства Малопольського, Голова комісії культури Сейміка Воєводства Малопольського, Stanisław Banaś (Станіслав Банашь) – директор позаурядової організації Фундації “Ukryte Skrzydła” («Сховані Крила») , що співпрацює з Урядом Воєводства, Zdobysław Milewski (Здобислав Мілєвскі) – директор Канцелярії Сейміку Воєводства Малопольського, Jakub Olech (Якуб Олех) – координатор Відділу по публічним комунікаціям Канцелярії Сейміку Воєводства Малопольського.

image8

Основною темою зустрічі була співпраця Уряду Воєводства та Сейміку Воєводства з неурядовими організаціями, такими як організацій пана Станіслава. Деякі з методик співпраці між владою та громадянським суспільством є дуже важливими та потрібними до реалізації у нас в Україні, як, наприклад, «бюджет участі». Бюджетом участі називають певну частину бюджету, що виділяється задля реалізації проектів за ініціативи громадян та громадських організацій, зазвичай на відкритій конкурсній основі. Така практика, з одного боку, наближає діяльність влади до потреб громадян, а з іншого боку, підтримує громадянську активність фінансово, та сприяє її розвитку та збільшенню кількості активних громадян та громадянських активностей.

Також було дуже корисно для нас обмінятися досвідом з паном Станіславом Банашем щодо методів роботи з дітьми та адаптації, інтеграції вразливих груп до місцевої громади. Ми поділилися досвідом реалізації проекту «Країна руками дітей» http://maidan.org.ua/2015/09/proekt-krd-majbutnje-razom/ . А пан Станіслав поділився досвідом проекту соціалізації дітей та дорослих з депресивних районів, який Фундація «Сховані Крила» реалізовувала разом з їхніми бельгійськими партнерами «Mobile school» за дуже цікавою технологією інклюзивного навчання на вулиці.

Остання зустріч відбулася по обіді 15 березня з представниками Уряду Міста Краків. На зустрічі з польського боку були присутні Jacek Woźniak (Яцек Возняк) – заступник директора Відділу Розвитку Уряду Міста Краків та Mateusz Drożdż (Матеуш Дрождж) – працівник Відділу Розвитку Уряду Міста Краків.

image9

Пани Яцек та Матеуш розповіли більш детально про місто Краків, зробили презентацію Кракова, його історії розвитку, можливостей, досягнень та перспектив. Можна багато розповісти про це місто, про цю другу польську метрополію, та я наведу один цікавий приклад. Я уже згадував у описі нашої зустрічі з доктором Міхалом Кудлачем той факт, що Краків є метрополією, що виділяється своїєю позицією на мапі міжнародного туризму. А ви знали що 2014 року саме тільки місто Краків відвідало 10 млн туристів? Прописом: ДЕ-СЯТЬ МІЛЬ-ЙО-НІВ ТУ-РИС-ТІВ! Довідка №1: Населення ЦІЛОЇ Польщі у 2014 році 38,5 млн людей. Довідка №2: У 2014 році ВСІ курорти Єгипту відвідало теж 10 млн туристів.  

Українські регіони, великі міста та агломерації мають величезний потенціал, як економічний, так і людський, науковий, інтелектуальний, але Україна не має шансів відбутися як модерна країна без продуманої та сучасної метрополітарної політики. Саме через великі міста-хаби, так звані метрополії, в сучасному світі відбувається взаємозбагачувальний обмін надлишками потенціалів міст та цілих територій. І якщо наші великі міста разом з їхніми громадянами будуть замикатися самі на собі, вести паразитарну політику щодо прилеглих територій та щодо один одного, замість праці над великим завданням взаємодопомоги у розвитку заради спільної мети, то Україна так і залишиться напівпідсвіченим простором на світовій мапі розвитку. Або ж засяє яскраво всіма своїми регіонами?..

image10