Метрополітарний розвиток міст та регіонів чи їх великий занепад?

Метрополітарний розвиток великих міст України разом зі стратегіями сталого розвитку відповідних прилеглих територій (метрополітарні простори) – це засадничі питання та виклики, що стоять перед українським суспільством на шляху сучасних трансформаційних процесів. Особливим чином ця проблематика актуалізується на тлі серйозних безпекових завдань, які стоять перед Україною.

Ці питання полягають у необхідності реінтеграції та ревіталізації звільнених територій (Луганська, Донецька область), стабілізації, інтеграції та зміцнення інших прикордонних територій (Чернігівщина, Харківщина, Сумщина, Одещина, Херсонщина, Приазов’я).

Також тема метрополітарного розвитку має безпосередньо відноситися до сфери впливу реформи місцевого самоврядування, що уже відбувається. Інша справа, що аспект метрополітарного розвитку є не дуже укорінений у загальний дискурс щодо регіонального розвитку України, оскільки дана тема не є надто розвинутою в Україні теоретично, тим паче й практично.

Для діячів Української Миротворчої Школи та членів ГО ІЦ “Майдан Моніторинг” липень 2015 року розпочався моніторинговим проектом «Місія Донбас». Більш детально про саму місію та про її підсумковий звіт можна дізнатися тут: Місія «Донбас 2015» – моніторинг низки міст сходу України

Пункти №7 та №8 звіту «Місії Донбас» стосуються саме проблем сіл і малих міст та ролі метрополії, стратегічних планів розвитку територій. Український досвід, як я уже казав, не є багатим на успішні приклади конструювання метрополітарної політики. Отже, керуючись саме необхідністю пошуку нових рішень та ознайомлення з існуючим досвідом на дану тематику, нами була погоджена можливість студійного візиту до Польщі. Досвід, яким володіє сучасна Республіка Польща, є множиною успішних практик провадження метрополітарної політики, який пов’язаний радше з фаховими та творчими зусиллями конкретних міст, ґмін та їхніх спілок чи об’єднань, ніж з централізованою політикою центрального уряду. Сама метрополітарна політика в Польщі не є оформленою законодавчо у вигляді норм та приписів польської правової системи. Існує лиш «Концепція Просторового Загосподарювання 2030» Міністерства Регіонального Розвитку, яка описує загальну візію розвитку цілої Польщі через розвиток метрополій та метрополітарних територій.

image1

Зауважу, що більшість досягнень та успішних результатів у Польщі в цій сфері є радше наслідком ефективних проектів урядів метрополій та/або об’єднань ґмін метрополітарних територій, ніж наслідком певної централізованої політики.

Центральною точкою нашого візиту стало славетне місто Краків. Але перед тим, як розповісти про зміст наших тематичних зустрічей в самому Кракові, варто звернути увагу на конкретний результат ефективної метрополітарної політики в Польщі, на який неможливо не звернути увагу під час подорожі з Варшави до Кракова. Відстань у 350 км, що долається потягом за 2 години 20 хвилин – це дійсна міжметрополітарна інтеграція. І так не тільки з Краковом! Аналогічне за швидкістю та зручністю сполучення мають інші польські мегаполіси як зі столицею, так і між собою.

image2

Зручний розклад ранкових та вечірніх поїздів з Варшави в усі кінці Речі Посполитої, а також між містами Польщі, робить залізницю справді важливим транспортним чинником та одним з ключових комунікаційних факторів республіки. Польська залізниця PKP робить все для того, щоби кожен поляк мав можливість швидких та зручних подорожей та відряджень. Багато поляків живуть в одному місці, а працюють за 200, 300, 400 км звідти. Порівняння PKP-шних Express InterCity Premium та „Інтерсіті” від Укрзалізниці за швидкістю та зручністю розкладу залізничного сполучення поки що не є на користь українських потягів. Навіть київські напрямки з Харкова, Одеси чи Львова значно поступаються варшавським з Кракова, Вроцлава чи Ґданська. На жаль, поки взагалі не йдеться про швидке і зручне сполучення Харків-Ужгород, Харків-Одеса чи навіть Маріуполь-Київ.

image3

У Кракові ми мали нагоду перебувати з робочим візитом дві доби 14 та 15 березня 2016 року. Координатором наших студій з польської сторони був доктор Міхал Кудлач (dr. Michał Kudłacz) з Економічного Університету в Кракові (Uniwersytet Ekonomiczny w Krakowie). І саме з доктором Міхалом відбулася перша зустріч по приїзду до Кракова 14-го числа. Доктор Кудлач в своїй праці досліджує міста світу, а найбільшу увагу зосереджує саме на політиці розвитку міст в Польщі. Пан Міхал досліджує політику розвитку міст в різних аспектах: суспільному, економічному, культурному, просторовому.

image4

Основною темою нашої зустрічі з доктором Кудлачем був розвиток міст в Польщі, а саму зустріч я більш детально зафіксував у тезах:

  • Критерії інфраструктурні, соціальні та культурні, як кількісні критерії сучасного міста.
  • Метрополія є містом, що вирізняється своїми якісними характеристиками.
  • Метрополія має здібність до самовідтворення потенціалу.
  • Риси міста-метрополії:
    • Місто є вузлом притоку капіталу (людського, економічного, політичного, наукового, …)
    • Місто є центром творення потенціалу
    • Місто є центром найбільших інституцій сфери публічної, приватної, неурядової.
    • Наявність каналів комунікації міста з іншими метрополіями
    • Виробництво більшості ВВП
    • Складна структура суспільства всередині міста
    • Орієнтація на вирішення загальнолюдських проблем
  • Метрополітарний простір є поняттям ширшим за метрополію та об’єднує багато населених пунктів та одиниць території разом з самою метрополією та території потенційного розвитку цього простору.
  • Метрополія може бути моноцентричною та поліцентричною (аґломерація з кількох великих міст).
  • Метрополії в Польщі:
    • Варшава (очевидно: столиця, фінансовий, політичний, науковий, інтелектуальний, бізнес-, транзит-, туристичний центр)

image5

    • Краків (незначно поступається Варшаві; міжнародний туризм, історична столиця, до 1 млн мешканців разом з метрополітарним простором, академічно-науковий центр, студентський центр)

image6

      • Тримісто (Ґданськ, Ґдиня, Сопот) (до 1 млн мешканців, приклад поліцентричної метрополії, міжнародний аеропорт, важливий осередок науковий, академічний та туристичний)
      • Вроцлав (0.7 млн мешканців, сильна динаміка розвитку, сильні міжнародні зв’язки)
  • Познань (місто-побратим нашого Харкова, 0.7 млн мешканців, сильна динаміка розвитку, сильні міжнародні зв’язки)
  • Лодзь (разом з приміськими територіями до 1 млн мешканців, активна реконструкція інфраструктури, студентський та академічний центр)
  • Верхня Сілезія (агломерація Катовіце, загальний демографічний потенціал – до 3 млн мешканців, розвинутий урбаністичний міський уклад, слабко розвинуті метрополітарні функції, сильні процеси інтеграційні та модернізаційні)
  • Розвиток регіонів відбувається за поляризаційно-дифузійною моделлю, коли розвиток полюсу зростання (наприклад, метрополії) спричиняє дифузію, поширення розвитку на менші одиниці території та на весь метрополітарний простір.

Наступної доби зранку 15 березня у нас була запланована зустріч в Уряді Маршалковському Малопольского Воєводства.

image7

На цій зустрічі з польського боку були присутні Jerzy Fedorowicz (Єжи Федоровіч – член ради Воєводства Малопольського, Голова комісії культури Сейміка Воєводства Малопольського, Stanisław Banaś (Станіслав Банашь) – директор позаурядової організації Фундації “Ukryte Skrzydła” («Сховані Крила») , що співпрацює з Урядом Воєводства, Zdobysław Milewski (Здобислав Мілєвскі) – директор Канцелярії Сейміку Воєводства Малопольського, Jakub Olech (Якуб Олех) – координатор Відділу по публічним комунікаціям Канцелярії Сейміку Воєводства Малопольського.

image8

Основною темою зустрічі була співпраця Уряду Воєводства та Сейміку Воєводства з неурядовими організаціями, такими як організацій пана Станіслава. Деякі з методик співпраці між владою та громадянським суспільством є дуже важливими та потрібними до реалізації у нас в Україні, як, наприклад, «бюджет участі». Бюджетом участі називають певну частину бюджету, що виділяється задля реалізації проектів за ініціативи громадян та громадських організацій, зазвичай на відкритій конкурсній основі. Така практика, з одного боку, наближає діяльність влади до потреб громадян, а з іншого боку, підтримує громадянську активність фінансово, та сприяє її розвитку та збільшенню кількості активних громадян та громадянських активностей.

Також було дуже корисно для нас обмінятися досвідом з паном Станіславом Банашем щодо методів роботи з дітьми та адаптації, інтеграції вразливих груп до місцевої громади. Ми поділилися досвідом реалізації проекту «Країна руками дітей» http://maidan.org.ua/2015/09/proekt-krd-majbutnje-razom/ . А пан Станіслав поділився досвідом проекту соціалізації дітей та дорослих з депресивних районів, який Фундація «Сховані Крила» реалізовувала разом з їхніми бельгійськими партнерами «Mobile school» за дуже цікавою технологією інклюзивного навчання на вулиці.

Остання зустріч відбулася по обіді 15 березня з представниками Уряду Міста Краків. На зустрічі з польського боку були присутні Jacek Woźniak (Яцек Возняк) – заступник директора Відділу Розвитку Уряду Міста Краків та Mateusz Drożdż (Матеуш Дрождж) – працівник Відділу Розвитку Уряду Міста Краків.

image9

Пани Яцек та Матеуш розповіли більш детально про місто Краків, зробили презентацію Кракова, його історії розвитку, можливостей, досягнень та перспектив. Можна багато розповісти про це місто, про цю другу польську метрополію, та я наведу один цікавий приклад. Я уже згадував у описі нашої зустрічі з доктором Міхалом Кудлачем той факт, що Краків є метрополією, що виділяється своїєю позицією на мапі міжнародного туризму. А ви знали що 2014 року саме тільки місто Краків відвідало 10 млн туристів? Прописом: ДЕ-СЯТЬ МІЛЬ-ЙО-НІВ ТУ-РИС-ТІВ! Довідка №1: Населення ЦІЛОЇ Польщі у 2014 році 38,5 млн людей. Довідка №2: У 2014 році ВСІ курорти Єгипту відвідало теж 10 млн туристів.  

Українські регіони, великі міста та агломерації мають величезний потенціал, як економічний, так і людський, науковий, інтелектуальний, але Україна не має шансів відбутися як модерна країна без продуманої та сучасної метрополітарної політики. Саме через великі міста-хаби, так звані метрополії, в сучасному світі відбувається взаємозбагачувальний обмін надлишками потенціалів міст та цілих територій. І якщо наші великі міста разом з їхніми громадянами будуть замикатися самі на собі, вести паразитарну політику щодо прилеглих територій та щодо один одного, замість праці над великим завданням взаємодопомоги у розвитку заради спільної мети, то Україна так і залишиться напівпідсвіченим простором на світовій мапі розвитку. Або ж засяє яскраво всіма своїми регіонами?..

image10

«Це наше і ми можемо». Як школярі в Нерубайському владу брали

18-22 травня 2016 р. в с. Нерубайське Одеської обл. пройшов незвичний для цієї місцини фестиваль «Арт в катакомбах».

В селі є музей катакомб, в якому проводиться лише одна екскурсія про партизанський спротив часів Другої Світової війни. Неодноразово чули місцеві жителі нарікання, що інформація, яку подають екскурсоводи не відображає вповні незвичність цього місця. Історія катакомб сама по собі цікава, вона налічує 200 років тільки від початку видобутку вапняку, не говорячи вже про період формування породи, а музей розповідає тільки про 8 місяців партизанського спротиву, та і то, в інтерпретації радянської ідеології.

Після відвідин музею залишається багато питань без відповідей. Історія катакомб складається з багатьох цікавих і пізнавальних періодів та подій, а про них згадують тільки побіжно. Хоча кожну з них можна розвинути в окрему екскурсію та експозицію. Тоді у відвідувачів з’явиться бажання відвідати музею знову.

Можливість змінити концепцію музею, осучаснити, розширити контекст, а відтак, залучити більше туристів та інвесторів, що сприятиме розвитку села та району, спонукала активістів до проведення фестивалю

Саме під час цього дійства і стануть зрозумілими всі можливості села для таких змін. Потрібно відкрити цю цікаву місцину не тільки Україні, а і світу.

13220664_1718360798420433_2885956759121814148_o

Не секрет, що для занурення у світову спільноту, для спонукання інтересу до себе, Україна потребує розвитку соціальних зв’язків, а найкраще цьому сприятиме зовнішній туризм. Розвиток соціальних зв’язків важливий і всередині країни. Радянщина сприяла уосібненню регіонів, гальмувала комунікацію. Саме тому, люди зі сходу та заходу України так мало знають один про одного і піддаються нав’язаним ззовні стереотипам. Розвиток внутрішнього туризму допоможе налагодити комунікацію між регіонами.

Такі цілі ставили перед собою організатори фестивалю.

13239380_1073588729347295_4585548946824337878_n
Автор інсталяції Сергій Божко

Ідея Фестивалю народилася в рамках програмної діяльності Української миротворчої школи під час взаємодії однієї з робочих груп на форумі розвитку Біляївського району Одеської обл.

Співавторами ідеї є слухачі Української Миротворчої школи Юлія Манукян і Сергій Дяченко, викладачка нерубайської школи мистецтв Ольга Рибочка та художниця Марія. Ідея настільки всім сподобалася, що одразу було вирішено її втілити в життя.  Місцева влада Біляївського району підтримала фестиваль і обіцяла організаторам допомогу.

Юлія Манукян, Олександр Бабич та директор музею Олександр Овсюк обговорюють нову концепцію музею

Нерубайське

Потрібно звернути особливу увагу на село Нерубайське. В селі проживає більше 8 тис. мешканців, серед яких близько 1 тис. ромів. Роми живуть осібно, з місцевою громадою активно не контактують, але і не конфліктують. Цікавинка в тому, що свої авто роми прикрашають українськими прапорами. Виявляється, в українців з ромами Нерубайського є спільна, об’єднуюча тема, на основі якої можна знайти порозуміння для подальшої взаємодії та співпраці.

Роми Нерубайського відвідували фестиваль
Роми Нерубайського відвідували фестиваль

Величезне захоплення викликає нерубайська середня школа. Прямо з двору відвідувачів зустрічає тризуб з чорнобривців, висаджений учнями школи.

На території школи є дивовижний етнографічний музей української хати, який може по праву стати ще однією локацією для мандрівників.

Подвір’я та хата побудовані та облаштовані відповідно історичним відомостям про помешкання українців.

Експозиція  музею збирається учнями, вчителями та керівництвом школи, ними ж він і облаштовується. Цей музей – гордість школи та всього села.

Таким стендом зустрічає школа відвідувачів в приміщенні.

Окремого слова заслуговують незвичні учні цієї школи, але про них мова пізніше…


Фестиваль

Розпочався фестиваль з лекційного дня. До Нерубайського приїхали експерти Української миротворчої школи, щоб розповісти про миротворчі практики та презентувати підручники школи. На лекціях були присутні активісти села, керівництво музею катакомб та школи, вчителі та учні, гості з Херсону, Одеси та Києва.

Збігнєв Буяк та Людмила Ямщикова

Лекції проводили експерти УМШ Олександр Зінченко, історик, публіцист та Збігнєв Буяк, один з лідерів польської Солідарності, польський політик, який ліквідував комунізм в Польщі. Відбулися також лекції музейника Михаїла Рашковецького, екскурсовода Олександра Бабича та педагога Дмитра Жданова.

Михаїл Рашковецький

Акцент у лекціях експертів УМШ робився на тому, що тільки громада спільними зусиллями здатна зробити життя у своїй місцині кращим, тільки активність згуртованих заради спільної мети мешканців сприятиме їх добробуту. Лекції музейників переконали в незвичності музею катакомб, запропонували зміну музейної концепції, накидали ідей для підвищення цікавості до музею та його цінності для туристів. Педагог розповів про значення музеїв для навчання та розвитку дітей.

«Музей має перетворитися з місця перебування минулого на майданчик комунікацій про минуле, сучасне та майбутнє» – Олександр Зінченко

Учні школи брали активну участь в обговореннях після лекцій. Жодне питання лекторів, жодне спонукання до активності не залишилося без відповіді. Школярі активно взаємодіяли, заперечували, вступали в діалоги.

Учні школи та Збігнєв Буяк. Після лекції
Учні школи та Збігнєв Буяк після лекції

Найкращою ілюстрацією того, що «насіння» впало на благодатний грунт, стало завзяття та активність з якою учні взялися до опікування фестивалем. Вони поводили себе як справжні господарі і їм не потрібен був дозвіл на дії! Це привід для гордості для вчителів цих дітей та для всієї школи.

13260256_1594591770831221_32176971368118651_n
Учні школи у волонтерському вбранні

Школярі були на фестивалі волонтерами. Вже з вечора першого дня стає зрозумілим, що не вистачає екскурсоводів для обслуговування всіх бажаючих відвідати музей. Працівники музею по ходу фестивалю вчилися давати раду новим викликам по зміні формату. Учні, які чудово знають історію катакомб, беруть на себе цю роботу. Директор музею теж запалюється новими змінами. Всі разом складають новий графік роботи музею та розклад екскурсій.

13254454_1594595520830846_7039663798574399920_n
Учні школи були на фестивалі волонтерами

Ближче до вечора до організаторів підбігла одна з школярок з повідомленням, що хтось руйнує експозицію. Поки організатори добігли до місця події, там двоє школярів вже пояснювали шкідникам, чому не варто так себе поводити. Згодом бешкетники осторонь з цікавістю спостерігали за подальшими подіями.

Отримані за екскурсії кошти учні вирішили витратити на свої майбутні проекти. Школярі стали лідерами змін, що відбуваються в їхньому селі.

13239121_1594592024164529_8824859588808498546_n

Господарі беруть своє і заявляють про межі своєї відповідальності!

Взагалі події навколо фестивалю справили враження на місцевих мешканців і посприяли зміні їх поглядів на становище свого села з позиції перспектив на майбутнє і зміни їхнього сприйняття сучасного суспільства та своєї ролі в ньому. Люди ніби вперше усвідомлювали, що світ змінився, що вони мають вплив, що вони можуть обирати чого вони хочуть для себе, для свого села і досягати своєї мети.

«Ми побудуємо тут те, що ми хочемо, щоб тут було» – Збігнєв Буяк

Цікаво спостерігати за таким переусвідомленням. Воно відбивається в очах людей і одразу відчувається у їх діях. Як на початку нібито байдужі, зневірені, повільні, неквапливі люди, яким, здається, важко навіть очі підвести, не те що працювати, наприкінці фестивалю діють з куражем і вогником в очах, заповзято опікуються своєю ділянкою роботи, ніби побачивши в цьому перспективи кращого майбутнього для самих себе. Це дуже цікаве перетворення. Заради цього варто було проводити таку величезну роботу. Ця подія повертає людям віру у себе, віру, яка методично відбиралася у попередніх поколінь радянщиною і без якою ці люди зростали.


Чим ми цікаві світові?

В Нерубайському є що показати навіть вибагливому європейському туристові. Європейці зараз цікавляться Україною і нам потрібно створити такі об’єкти для експозицій, які показували б нас теперішніх, з урахуванням змін, які відбулися за останні 25 років в нашому суспільстві.

«Так, ми привезли новий сучасний формат музею. Ми змінилися. Ми живемо в іншому суспільстві, в іншій ситуації і зміни поступово доходять всюди. Відбувся якісний стрибок. Ви не помітили? Це новий формат взаємодії і хто не встигає за змінами, має звільнити дорогу для молоді» – Людмила Ямщикова

Суспільний простір України поки не відображає цих змін. Нове суспільство народилося, а арт-об’єкти, сталі вирази, що ми повсякчас використовуємо в житті залишилися ще пострадянськими, а подекуди і російськими. Звісно, такий простір не показує європейцям нас справжніх. Навпаки, він показує нас, як колонію Росії.

Для сучасних митців стоїть задача створити арт-об’єкти, які показували б сучасного українця, його риси характеру, його внутрішню природу, ідеали, проблеми.

Крім того, насичення простору арт-об’єктами гуманізуватиме його, підвищуватиме культурний рівень людей, а це сприятиме побудові цивілізованих відносин та появі неагресивного, неконфліктного середовища, на відміну від культу сили «русского міра».

Нарешті, за допомогою митців ми зможемо відчути, хто ми, чого ми прагнемо, які в нас переваги і недоліки?

Збігнєв Буяк на лекції наголошував, що українцям треба визначитися, що вони привнесуть в Європу своєю появою? На думку Збігнєва, українці можуть пишатися своєю толерантністю і дружелюбністю. Він наголосив, що навіть під час протестів на Майдані, поряд працювали магазини і їх ніхто не займав, визнаючи, що вони виконують свою функцію в суспільстві. Таку миролюбність, за думкою Збігнєва, потрібно підняти на прапор і всюди наголошувати на ній. Саме її ми повинні нести в Європу і саме вона може зацікавити європейців.

Цікаво було б почути зворотній зв’язок від європейців на появу простору, що відображав би нас справжніх. Чи зрозумілі ми їм? Чи цікаві? Чи бачать вони щось спільне з нами? Можливо, на наступний фестиваль будуть і такі роботи від митців.


Арт-простір фестивалю

Ідей для розвитку арт-простору в музеї виявилося багато. Катакомби придатні до демонстрації різних видів мистецтва. Тиша і темінь сприяє зануренню у себе, загострює почуття, налаштовує на спостереження та роздуми.

Галерея з арт-об’єктів, розміщених прямо в катакомбах, декламація віршів поетами в нішах катакомб, дивовижні перформанси, кінозал під відкритим небом, що сам по собі виглядає як арт-об’єкт, майстер-класи з живопису, заворожуюча музика. Це справляє неабияке враження.

Кінозал під відкритим небом
Кінозал під відкритим небом

На арт-майданчиках фестивалю були представлені всі види мистецтв, від традиційного до авангарду. Арт-об’єкти розташовані по темах.

13221230_1718361101753736_1796475363763466282_o

Найбільше митців турбують почуття людей, що губляться у катакомбах. Це одна з сумних сторінок історії катакомб.

Робота Альони ЧуприниЗагубленi в лабiринтi” відображає сплутаність думок та відчай загублених, який символізує фіолетовий колір.

Альона Чуприна – “Загубленi в лабiринтi”

Несподіване відображення в темряві шаланди на стіні. Це медитативна інсталяція Сергія Божко. Працівники каменоломень, мріючи про відкритий простір, малювали на стінах кораблі та море. Цікавим є те, що кораблик ніби «губиться» в катакомбах, його не завжди можуть знайти навіть екскурсоводи.

Робота Лілії Клімової про світлячків. Надихнув авторку на цю роботу лист одного з підпільників до своєї дружини. Він пише, що в катакомбах немає ні дня, ні ночі, єдине, що нагадує про світло – це світлячки.

Hisilicon K3
Лілія Клімова – “Катакомбы, день. Катакомбы, ночь”

Ця робота відображає приреченість загублених.

Hisilicon K3
Загублені

Ще одна з сумних сторінок історії катакомб – жіноча неволя. В катакомбах переховували жінок, яких готували до перепродажу за кордон. Про це розповідає робота «Легенда». В ній проведена паралель між твариною, якій в казках віддавали на відкуп молодих жінок.

13256483_1181143338584905_5944276548122744902_n
Ріта Ямансарі “Легенда”

Ця робота має назву “В пыли времен”. Вона символізує те, що все мине і перетвориться на пил часів, на камінь. І наша сучасність також.

Ольга Новак "В пыли времен"
Ольга Новак “В пыли времен”

Ще одна робота Ріти Ямансарі. Цей арт-об’єкт був одним з найпопулярніших в музейній експозиції. Туристи приїздили до музею спеціально, щоб на нього подивитися. Через певний час знаходження людини в катакомбах, починають з’являтися пов’язані з цим сторонні відчуття. Наприклад, ввижаються тіні, що рухаються, або починає здаватися, ніби хтось за тобою стежить…

13266101_872718439521139_2430899912590511830_n

Арт-об’єкт “Місто”. Тетяна Тушевська про свою роботу: “Перевернуті «будиночки» демонструють і принцип виникнення катакомб (вилучення каменю для будівництва) і нагадують про те, що під нами знаходиться ще щось, запрошують поглянути на цю порожнечу, змінюючи погляд і, вивчаючи історію катакомб, наповнити їх новим змістом”.

Тетяна Тушевська, “Місто”

Попередня частина мистецької експозиції мала назву «Тайна покрытая…», відображаючи спробу митців зануритися у складні почуття заручників та відвідувачів катакомб.

Друга частина експозиції мала назву ПереТВОРення, символізуючи, що ми самі творимо себе, своє оточення і свій світ. Це експозиції з валізами, в кожній з яких митець створює свою власну невелику галерею. Серед робіт митців були роботи переселенців, які буквально намагаються зараз переТВОРити свій світ. Назва цієї частини експозиції виявилася символічною.

13243686_1082589015128320_6847379146503933900_o13268146_1082588988461656_1997325646801279637_o

Означився фестиваль перформансами, які допомагали людям уповільнитися, зануритися в себе, поставити собі важливі питання, відчути відгук на події і зробити власні відкриття. Катакомби самі по собі сприяють таким катарсисам. Є люди, які спеціально за ними ходять до катакомб.

Перфоманс Милена Недбаева и Антонины Ясинской "Петля времени - возвращение"
Перфоманс Мілени Недбаєвої і Антоніни Ясинської “Петля времени – возвращение”
Віктория Грозівчак, "Емкости", перфоманс
Перформанс Вікторії Грозівчак, “Емкости”

Поряд з авангардним артом на сцені лунала музика народних колективів Одеського району, яка теж знайшла своїх прихильників. Фестиваль відповідав різним смакам. Кожен міг знайти щось цікаве для себе.

Дивиною на сцені стало хіба що звучання попси радянських часів. Невідомо, навіщо це в сучасній Україні? «А потім дивуємося, звідки в нас «русский мір» – пролунало в натовпі. Тішили невдоволені вигуки та свист під час виконання цих пісень.

В останній день на сцені виступив оркестр Олексія Пєтухова.

13235162_601553990011492_4975541842762276200_o

Наприкінці фестивалю у небі над Нерубайським з’явилася подвійна веселка.

13247697_601555310011360_8965089624498332599_o


Після завершення цьогорічного фестивалю стало зрозуміло, що нові зміни цікаві місцевим мешканцям і цілком їм по силах. Одразу активно розпочалася підготовка до наступного фестивалю, що відбудеться через рік. Вже розглядається варіант постійної галереї в катакомбах Нерубайського. Організатори зробити розбір помилок, врахували незадоволення і побажання, зібрали багато цікавих ідей.

Людмила Ямщикова, одна з організаторів фестивалю, поділилася мріями стосовно майбутнього музею: «Чудово було б, щоб в музеї було декілька експозицій і на порозі туриста зустрічали вказівники з майданчиками і детальним описом, що і де можна переглянути. Тут могла б бути постійно діюча галерея мистецьких об’єктів, різні екскурсії з історії катакомб, історія спротиву в роки Другої світової війни, просто майданчик для прослуховування тиші. Таке практикують в музеях. Туристи заходять до підземелля зі свічками, потім гасять їх і опиняються у цілковитій тиші. Від цього дійства залишаються незабутні переживання».

Збігнев Буяк запропонував облаштувати в катакомбах ресторан і готель: «Це розповсюджена практика у світі. Готелі музейники облаштовують в найнесподіваніших місцях. Звісно, вони не для проживання, а для можливості пережити відчуття людей, що потрапляли сюди і змушені були якось з цим обходитися. Наприклад, такі готелі є в старих шахтах, вязницях, навіть у кригах».

Фестиваль надихнув до праці і митців, і музейників, і організаторів, і найголовніше, мешканців села, активну громаду та школярів. Адже ця праця задля суспільного блага, музей цілком може стати містоутворюючим підприємством і від його розвитку виграють всі!

Наталя Ляшенко, ІЦ “Майдан Моніторинг


Фотогалерея фестивалю

13217112_851776091593433_8252706911975444588_o 13217249_1718360965087083_22022804823366052_o 13220567_1718360841753762_5443694867244262521_o13245241_1181142758584963_185891059628536953_n13227677_1718361165087063_7474303400078936930_o 13230199_1073588752680626_6200979296120398505_n13235091_1718361031753743_7306673985449772070_o13237699_1594595367497528_3096661445179127972_n13239983_1067371516688778_1652577380380740685_n13267754_1067371650022098_5703094149817445485_n13237705_236262386748008_8371180362951915912_n

Фото: Юрій Садковський, Наталя Ляшенко, Лілія Клімова, зі сторінок у соцмережах Юлії Манукян, Анни Мячиної, Еви ПолякAlena Chuprina, Berezkina Anna, Нерубайський навчально-виховний комплекс “школа-гімназія”Усатовский-увк Школа-гимназия


Інші ЗМІ про подію:

Фестиваль Арт в катакомбах

Александр Бабич: “Лабиринты одесских катакомб считаются самыми длинными и запутанными в мире”

Підручники УМШ і їх автори доїхали до півдня України

Ми видали три перших підручника УМШ, щоби розширювати кількість тих, хто замислюється над тим, яке майбутнє чекає Україну, як зробити візії майбутнього спільними і залучити до їх розробки і втілення більше людей у своїх містах. Як показали перші зустрічі з мешканцями південних міст України, навколо книг виникають дуже цікаві і змістовні дискусії.

Автори книг Олександр Зінченко і Збіґнєв Буяк та перекладач Олександр Шевченко розповіли про свою роботу херсонським студентам і викладачам 13 учбових закладів 16 травня в Херсонському Національному Технічному Університеті, активістам і експертам Одеси 17 травня в HUB Odesa, працівникам освіти і культури Біляївського району Одещини в районній бібліотеці. Далі плануються ще зустрічі з моряками і експертами міста Чорноморська.

Всі зустрічі проходили в формі живих дискусій, де питання ставили як авторам книг, так і присутнім. Особливо жваво обговорювалися питання про те, в чому може бути привабливість України для Європи, чим унікальні українці і як можна використати польський досвід системних реформ в Україні.

Одесити вважають, що Україна є прикладом міжетнічної та міжрелігійної толерантності для всіх сусідів. Також в Одесі відмітили безпекову роль України для Європи. Українці роблять простір навколо себе привабливішим і зручнішим – відмітила учасниця дискусії молдовського походження.

Дякуємо Павлу Гавришу, Людмилі Ямщиковій та Олександру Славському за прекрасну організацію зустрічей.

Наталія Зубар, координатор проекту УМШ, учасник описаних подій

20160517_181025 20160517_180947 20160516_152211 20160516_161033

У с. Матроська Луганської обл. заплановано відкрити “Пункт матері і дитини”

У  зв’язку з закриттям шахти «Матроська» та інших підприємств село Матроська залишилося без шефської допомоги. Інфраструктура прийшла до занепаду, школа була зруйнована, дитячого саду немає. З міським транспортом також є велика проблема-тільки маршрутні таксі, дуже дорогі, проїжджають рідко, транзитом та вже заповнені. Тому  діти часто пропускають школу, не здобувають дошкільної освіти. У селищі немає місця, де діти і батьки могли б проводити заняття з розвитку дітей, спілкуватися, залишати дітей на короткий час, щоб мати можливість вирішити свої питання. Діти йдуть в школу соціально неадаптованими, гірше вчаться в порівнянні з однокласниками, які мали можливість відвідувати дошкільні заклади, заняття з розвитку та секції.  В селищі відчуваються депресивні настрої, немає комутаційного центру, заходів для об’єднання громади.

Метою проекта ГО «Сприяння розвитку Лисичанська» є вирішення проблеми відсутності дошкільного виховання в селі. Матроська м. Лисичанська шляхом створення «Пункту матері та дитини» для короткочасного перебування дітей.

Для реалізації проекту були проведені наступні заходи:

  1. Проведення зустрічі із мешканцями р-ну «ш-ти «Матроська», обговорення потреб визначення ініціативної групи .
  2. Проведення зустрічі із керівництвом коледжа, визначання первинних підстав роботи в рамках проекту.
  3. Зустріч із керівництвом ЖЕКу обговорення порядку взаємодії в рамках роботи по проекту, визначення балансової приналежності приміщення  бібліотеки.
  4. Зустріч із профільним заступником виконкому, обговорення можливості співпраці в рамках роботи по проекту.
  5. Проведення зустрічі із ініціативною групою, обговорення порядку співпраці, організація (передача ініціативній групі заяви та підписних листів на підтримку проекту) збору підписів на підтримку утворення кімнати тимчасового перебування дитини.  
  6. Проведення переговорів із керівництвом коледжу про можливість проведення стажування та практики випускників закладу в рамках роботи по проекту створення кімнати тимчасового перебування дитини. Досягнута принципова згода на участь в проекті.
  7. Проведення переговорів із керівництвом педколеджу про можливість проведення стажування та практики випускників закладу в рамках роботи по проекту створення кімнати тимчасового перебування дитини. Досягнута принципова згода на участь в проекті.
  8. Проведення переговорів в Лисичанському виконкомі та відділу освіти  про створення штатної одиниці в рамках реалізації проекту, досягнута згода на створення штатної одиниці педагога – організатора.
  9. Проведення зустрічі з ініціативною групою, обговорення реалізації першої частини проекту, участь в огляді приміщення, передача зібраних підписів під листом-звернення до Лисичанського виконкому по проведенню зустрічі і обговорення проблем громади р-ну «ш-ти «Матроська» щодо відсутності дошкільних закладів та необхідності створення кімнати тимчасового перебування дитини. Зустріч із керівництвом ЖЕКу, визначення порядку передачі приміщення для організації кімнати перебування дитини.
  10.  Проведення громадських слухань в малому залі Лисичанського виконкому.

P1270692

На громадських слуханнях 20.12.2015 р. були присутні представники міської ради: заступник міського голови,  спеціалісти міського відділу освіти. Також в обговоренні брали участь директор бібліотеки, філію якої ми просили перевести в інше приміщення, представники санстанції, депутати міської ради та ініціативна група батьків-жителів с. Матроська.

12966324_1038194416223419_1529853770_n

  1. З’ясування питань щодо  технічних документів по об’єкту в якому планується організація кімнати.
  2. Зустріч із журналістами редакції газети «Новий путь», обговорення можливості висвітлення роботи проведеної в рамках проекту. Замовлення статті.
  3. Проведення  консультацій зі спеціалістами  з теплотехніки по опаленню приміщення, та інженером-електриком по ремонту внутрішньої системи електропостачання, освітлення та встановлення обладнання.
  4. Проведення замірів приміщення для визначення об`ємів робіт по капітальному ремонту

.матросская слушания

  1. Складання дефектних актів.
  2. Отримання технічних умов з міськводоканалу для підключення приміщення к мережам водопостачання та водовідведення.
  3. Виконання частин проекту з опалення та внутрішнього електропостачання.
  4.  Виконання кошторису на проведення ремонтних робіт в приміщенні за адресою: вул. Ульянових,5.
  5. Створення презентації проекту журналістами та відеомонтажерами.

Під час реалізації проекту стало зрозуміло, що жителі с. Матроська зацікавлені в створенні “Пункту матері і дитини” – дуже швидко була створена ініціативна група, лист-звернення в міську раду підписали 35 сімей з дітьми. Міська влада не перешкоджає і підтримує варіанти вирішення проблеми шляхом введення штатної одиниці педагога – організатора і дозволу на проведення безоплатної практики студентами педагогічного коледжу в “Пункті …”.  Активісти розробили технічну документацію і склали кошторис. Найбільші труднощі виникли з пошуком спонсорів для проведення ремонтних робіт.

Інформаційним партнером проекту було інформаційне агентство «Час Пик».

Зараз активісти шукають кошти на проведення ремонтних робіт. Міністерство соцполітики поінформовано про проблему, наразі, активісти чекають на відповідь.

Наталія Котілєвська

Стратегія побудови спільних візій моделей місцевого самоврядування для конкретних громад

Вступ

Сьогодні громада стає основним актором у процесі трансформації суспільства, коли у процесі децентралізації змінюється роль держави та місцевих громад, які повинні нести більшу відповідальність за власний розвиток. Реформа децентралізації має на меті створення нових можливостей для розвитку територіальних громад. Органи місцевого самоврядування отримують додаткові ресурси та повноваження для підвищення якості послуг та наближення їх до людей. На владу та мешканців громади покладається значна відповідальність за власний розвиток.

В той же час, фактично не існувало місцевої політики на рівні невеликих міст. Громадяни практично не приймають участі у вирішенні проблем місцевого значення, вони не вміють комунікувати ні з владою, ні один з одним, не долучаються до пошуку моделей розвитку власного міста. Причини такої ситуації криються у відсутності усталених традицій місцевого самоврядування в Україні та у радянському спадку командно-адміністративної системи управління. Тому, актуальним в рамках децентралізації залишається проблема створення дієвої моделі місцевого самоврядування в Україні та залучення всіх зацікавлених сторін до її формування.

Революція Гідності активізувала українське суспільство, надала поштовх виникненню нових активних місцевих груп (волонтери, громадські організації, активісти), які до цього не були представлені в політичному процесі на місцевому рівні, максимум займаючись моніторингом суспільно-політичних процесів, але не були залучені до процесу прийняття рішень. Ці групи стали викликом старій системі місцевої влади та поштовхом для пошуку нових моделей взаємодії та активного залучення у процес прийняття рішень щодо  місцевого розвитку.

Проблеми децентралізації, місцевих виборів, розділеного минулого та спільного пошуку майбутнього, відсутність вміння публічної дискусії, врегулювання конфліктів в громадах та створення публічного простору негативно впливають на місцевий розвиток в Україні.

Дана стратегія розроблена в рамках проекту Українська миротворча школа, на основі роботи у громадах Харківської, Донецької, Луганської, Миколаївської, Херсонської, Одеської областей, а також проведених соціологічних та експертних досліджень.[1]

Питання децентралізації

Українці цілком позитивно оцінюють перспективи децентралізації. Загальнонаціональне опитування міського населення України[2] виявило, що громадяни бачать більше позитивних проявів від процесу децентралізації. Зокрема, 29% зауважили, що в такому разі вони зможуть посилити свій вплив на органи влади, а 20% відповіли, що це зможе покращити надання послуг у містах.

Однак, частина громадян висловила побоювання щодо перспектив реформи – 21% вважають, що децентралізація призведе до появи всевладних «місцевих князьків», а 8% – щодо прискореного знелюднення сіл, селищ і деяких міст унаслідок децентралізації. Показово, що кожен третій (32%) свого ставлення до ймовірних наслідків децентралізації визначити не зміг.

Експертне опитування, проведене серед партнерських організацій Української миротворчою школи (УМШ) в Луганській, Донецькій, Херсонській, Одеській областях, також виявило ризики зростання конфліктності в громадах, в тому числі через реформу децентралізації.

Серед можливих причин конфліктів на ґрунті реформи експерти зазначили наступні: недостатня поінформованість громад щодо перспектив та переваг реформи, що надає додаткові можливості для спекуляцій на цій темі, породженню міфів та дезінформації громад; невміння мешканців громад приймати участь у вирішенні проблем місцевого значення та контролювати діяльність місцевої влади.  Відсутність суспільного контролю за розпорядженням бюджетними коштами та ресурсами громади може призвести до зловживання з боку місцевих еліт і може мати наслідком конфлікт по лінії громада – влада; недостатня професійна підготовленість місцевих еліт до якісного виконання нових обов’язків та повноважень, брак управлінських кадрів на місцях; диспропорція у розвитку центральної та периферійних громад, які входять у об’єднання; закриття шкільних та дошкільних закладів через оптимізацію та перенесення освітніх послуг до центральної громади; відсутність фінансової та економічної спроможності громад, що об’єднались, забезпечувати власний розвиток.

Таким чином, в процесі впровадження реформи децентралізації перед державною владою, органами місцевого самоврядування, організаціями громадянського суспільства постають нові виклики, які полягають, в тому числі, в подоланні конфліктів, які можуть виникнути в громадах в процесі реформування. Відповіддю на ці виклики можуть стати спільні дії з побудови комунікації та співробітництва між всіма зацікавленими акторами в громаді та вироблення ними спільного бачення розвитку громади.

Оцінка конфліктного потенціалу в громадах

Більшість громад усвідомлюють наявність або потенціал для розвитку конфліктів в своєму місті, селі тощо. За результатами експертного опитування та роботи на  місцях, були виявлені ключові конфлікти в громадах, в яких працюють організації з коаліції УМШ, зокрема:

  • Конфлікт громади із місцевими органами влади через невдоволення місцево політикою, особливо в частині непрозорого розподілу землі, скасування пільгового проїзду в транспорті, корупції, недофінансування соціального сектору, тощо (цей конфлікт зазначили респонденти із всіх чотирьох областей: Донецької, Луганської, Херсонської, Одеської);
  • Політичні конфлікти між депутатами, політичними партіями, районною та місцевою владою. До цієї групи конфліктів відносяться не лише міжпартійні протиріччя, а й розходження між старими та новими політичними елітами, які з’явилися після Революції Гідності. А також конфлікти всередині активістів.
  • Світоглядні конфлікти по лінії місцеві патріоти/прихильники РФ та СРСР;
  • Конфлікти по’вязані з декомунізацією;
  • В населених пунктах, які наближені до зони бойових дій Донецької та Луганської області особливо актуальним є конфлікти між ВПО, учасниками АТО та місцевою громадою;
  • Окремо виділяють напружену, навіть конфліктну ситуація через концентрацію військовослужбовців на Сході України та в прикордонних з АР Крим населених пунктах Херсонської області, що дислокуються в громаді;
  • Міжетнічні конфлікти
  • В окремих громадах Херсонської області, в місцях компактного розселення турків-месхетинців, існує конфліктна ситуація між представниками цієї етнічної групи та представниками інших національностей, в тому числі спричинені ухиленням турків-месхетинців від призову на строкову військову службу.
  • Релігійні конфлікти по лінії активна-громадськість – церква та московський патріархат – київський патріархат
  • Конфлікти бізнесу / влади та громади через екологічну ситуацію.

 

Експерти також відмітили фактори, які, на їх думку, можуть спровокувати конфліктні ситуації в громадах в майбутньому:

  • Відсутність реформ, недовіра до органів влади, невдоволення державною та місцевою політикою;
  • Негативні реакції населення також викликатимуть політичні призначення, які не узгоджені з громадою, а також боротьба груп впливу за ресурси громади та використання цих ресурсів без урахування інтересів громадян;
  • відсутність базових документів, які унормовують життя громад, таких як Статут територіальної громади;
  • Погіршення соціально-економічної ситуації в країні, зниження життєвого рівня, зростання безробіття, підвищення тарифів;
  • Міжетнічні конфлікти в громадах, етнізація побутових конфліктів
  • Конфліктні ситуації в громадах породжуватиме продовження війни на Сході та подальша військова мобілізація. Відсутність дисципліни військових в місцях їх дислокації спричинятиме подальше зростання напруження та невдоволення місцевих жителів.
  • наявність проросійських настроїв у частини населення.

 

Окремим конфліктогенним фактором є процес децентралізації та її наслідки, зокрема, через:

  • відсутність контролю місцевими громадами бюджетних витрат на місцевому рівні,
  • невміння мешканців контролювати владу, що може призвести до корупції, як наслідок – конфлікту влада – громада на місцевому рівні.
  • закриття шкільних та дошкільних закладів в невеликих селах та селищах через проведення оптимізації та перенесення всіх освітніх послуг до центру об’єднаної громади.
  • можливість виникнення диспропорції у розвитку об’єднаних громад, а саме: посилення громад – центрів та занепад периферійних.
  • спротив громад та їх негативне відношення до реформи через намагання районної влади примусово об’єднати територіальні громади.
  • об’єднання, в тому числі примусове, різних за етнічним складом громад
  • фактичний розподіл та реалізацію власних повноважень між представниками виконавчої гілки влади та органами місцевого самоврядування.
  • надання Донбасу особливого статусу;
  • низьку поінформованість громадян щодо нюансів реформи, переваг та перспектив, що може призвести до спекуляцій та маніпуляцій на цій темі з боку протиборчих політичних сил.
  • зростання навантаження на місцевий бюджет, в умовах скорочення джерел надходжень.

 

Ідеї та бачення УМШ щодо побудови спільних візій моделей місцевого самоврядування для конкретних громад

Одним із варіантів вирішення та попередження конфліктів у громадах є вироблення спільного бачення розвитку громади. Незважаючи на незвичний для місцевого рівня процес, через звичку централізованого або монополізованого прийняття рішень, на сьогодні можна визначити значну активізацію громад та готовність до реалізації спільних проектів, які в тому числі включали б і владу. Відсутність можливості побудови спільного бачення розвитку на рівні громади здебільшого відбувається через відсутність в громаді міцних взаємозв’язків між різними групами, фрагментованість суспільства, присутністю взаємного відчуження та непорозуміння, навіть серед громадських активістів серед яких широко поширена конкуренція.

При чому такий пошук спільних візій може приймати різний формат, зокрема:

  • проведення спільних тренінгів з навчання депутатського корпусу та активістів з питань законодавчої бази, контролю надходжень до бюджету та витрат з нього, заходів із загальної активізації громади.
  • Проведення громадських слухань, громадських обговорень, в тому числі електронних, театрів-форумів, діалог фахівців всіх рівнів, проведення громадських обговорень з найбільш проблемних питань громади.
  • вироблення спільної цілі лідерами громад.
  • ознайомлення лідерів громад із соціальними проектами інших регіонів з можливістю їх реалізації в даному регіоні.
  • широке використання можливостей, прописаних у Статуті громади (якщо їх недостатньо, додати) щодо проведення публічних обговорень: громадські слухання, консультації (у т.ч. електронні), опитування, засідання за “круглим столом”;
  • державні та не державні програми підтримки бізнесу, переселенців допомога у створенні соціального капіталу.
  • створення відкритого майданчика для якісної комунікації та діалогу представників різних сфер громадянського суспільства.
  • спільні проекти влади та громади.
  • проведення зустрічей з зацікавленими сторонами щодо проблем децентралізації та важливості пошуку спільних рішень задля спільного блага громади.
  • проведення діалогів за участі професійних медіаторів.
  • проведення фокус групових досліджень, SWOT-аналізу.
  • створення громадських рад при районних державних адміністраціях, робочих груп із залученням громадськості.
  • Створення онлайн-форуму для розвитку громади, обговорення стратегічного планування, реалізації проектів, благоустрою, тощо.
  • Створення місць так званого публічного простору (парк, бібліотека, хаб, клуб тощо), де могли б збиратися активні громадяни для обміну досвідом, ідеями, запрошення гостей, проведення лекцій, тощо.

Спільні візії щодо моделі розвитку конкретної громади необхідно розробляти за участю всіх зацікавлених суб’єктів. Органи місцевого самоврядування, політичні партії та лідери, місцеві та народні депутати, інститути громадянського суспільства, активісти та прості мешканці громади мають активно долучатись до розробки спільного бачення, стратегій та програм розвитку громади.

Відповідно, актуальним є побудова систематичної та стійкої комунікації між цими групами. Важливим також є використання прогресивних та ефективних форм комунікації в громадах. Досвід Української миротворчої школи підтвердив, що ефективними методами можуть бути семінари за методикою «Пошук майбутнього» (від англ. «Future search»)  та стратегічних сесій за методикою «Форсайт» (від англ. «Foresight») – «погляд у майбутнє, передбачення»).

  1. Вироблення спільних візій за допомогою семінарів за методикою «Future search».

Українська миротворча школа провела семінари за методикою «Future search» в 8 громадах  України: Донецькій області (м. Маріуполі, м. Бахмуті, м.Покровську), Запорізькій області (м. Бердянську), Луганській області (м. Лисичанську), Одеські області (м. Біляївка та півдня Одеської  області).

Головна ідея семінарів – проаналізувати минуле, сучасне та уявити майбутнє своїх міст та їхнє місце в Україні. Подивитися на відмінності, багатогранності та спільності у баченні майбутнього розвитку, а також пошук адекватних шляхів вирішення та трансформації конфліктів, вироблення конструктивних пропозицій зацікавленим сторонам, та спільне визначення шляхів розвитку міста.

Головна мета семінару – активізація мешканців громади, налагодження горизонтальної та вертикальної комунікації в громаді.

Організація суспільного діалогу навколо минулого, в рамках семінарів, проводиться з метою подолання поділеного і травматичного минулого.  Діалог навколо минулого в сьогоднішніх реаліях – це діалог навколо цінностей: як подолати інерцію травмованого і поділеного минулого та від цінностей виживання перейти до цінностей самореалізації.

Наступним етапом є обговорення сучасного стану речей у громаді, учасники відзначають наявні проблеми, які потребують вирішення, слабкі та сильні сторони міста.

Далі учасники намагаються уявити майбутнє свого міста – спочатку загальну картину, з послідуючою розробкою конкретних пропозицій проектів, які сприятимуть втіленню цього бачення. Учасники семінару обговорюють проекти, їх реалістичність, перспективи та визначають свою роль і місце в їх реалізації.

  1. Вироблення спільних візій за допомогою стратегічних сесій за методикою «Foresight».

УМШ була проведена стратегічна сесія за методикою «Foresight» у м. Сєвєродонецьку (Луганська область).

На стратегічних сесіях за методикою «Foresight» місцеві експерти пропонують напрямки розвитку громади, визначають можливі точки економічного росту та розробляють практичні заходи щодо реалізації намічених стратегічних цілей. Сесія дозволяє учасникам: домовитися з приводу образу майбутнього, спланувати дії по досягненню бажаного.

Мета стратегічних сесій – розробка довгострокового плану розвитку громади та налагодження горизонтальної комунікації та взаємодії між експертами-учасниками сесії.

Базові принципи, на яких будується взаємодія на сесії: майбутнє залежить від прикладених зусиль – його можна створити; майбутнє варіативно – нічого не виникає з минулого, а залежить від рішень учасників і стейкхолдерів; є сфери, по відношенню до яких можна будувати прогнози, але в цілому майбутнє не можна передбачити достовірно –  можна підготуватися або підготувати майбутнє таким, яким ми його мріємо бачити. Таким чином, побудова спільного бачення майбутнього громади на таких сесіях допомагає активістам зрозуміти, що майбутнє їх міста залежить, в тому числі і від їх активної позиції та дій.

Спектр можливих результатів сесії – формування прогнозів, розвиток комунікації, освіта активістів, діагностика проблем, генерація ідей та проектів, рішення предметних завдань.

Елементи, на яких може базуватись прогноз: наявні тренди та проблеми, формат вирішення проблем, технологія їх вирішення, спеціалісти, яких необхідно залучити, існуючі загрози, програми розвитку, проекти, рішення.

 

Висновки

Таким чином, сьогодні перед територіальними громадами в Україні постають нові виклики, обумовлені низкою факторів – конфліктом на Донбасі, реформою децентралізації, відсутністю позитивних змін, політичною нестабільністю, поділеним травматичним минулим тощо.

Тому необхідно розвивати та використовувати ефективні форми комунікації всередині громади, які дозволяють формувати спільні візії моделей розвитку. Налагодження комунікації сприятиме демократизації суспільства, зниження конфліктності в громадах та сприятиме реформуванню системи місцевого самоврядування.

Більшість громад готові до реалізації конкретних проектів, спрямованих на їх розвиток, за умови належного фінансування. Прикладами таких проектів, які визначають місцеві експерти, можуть бути:

  • проведення тренінгів з навчання діловій культурі, веденню переговорів, “круглих” столів, дебатів, діалогів, зокрема спрямовані на отримання знань та навичок щодо ведення переговорів з питань вирішення конфліктів для представників самоврядування та державних службовців, представників, які надають соціальні послуги населенню.
  • Проекти, які спрямовані на профілактику конфліктів у дитячому та молодіжному середовищі.
  • проекти з розбудови культурної та спортивної інфраструктури, парків відпочинку (в т.ч. клуб для відпочинку та проведення дозвілля, хаб, електрона бібліотека, стадіон тощо).
  • створення клубів для третього віку з різними секціями (музика, спорт, мистецтво).
  • втілення на державному рівні патріотичного виховання молоді.
  • Проекти з налагодження взаємодії між місцевим населенням та військовослужбовцями, зокрема з метою залучення військовослужбовців до участі в житті громади (участь у благоустрою, акціях, тощо).
  • проект, направлений на підвищення громадянської свідомості представників нацменшин, що мешкають в громаді.
  • Спільна розробка програми розвитку громади, докладно розписана по напрямкам.
  • проекти направленні на об’єднання громади – публічні простори (наприклад, клуб вивчення української мови, відкритий майданчик в парку для культурно-творчого діалогу; міський краєзнавчий музей як платформа трансформації травматичного історичного минулого і розробки нових стратегій розвитку міста та обміну з іншими регіонами України).
  • Проекти з формування довіри, а також стабільних, передбачуваних відносин між громадянами і муніципалітетами.
  • створення стратегій розвитку нових громад із залученням сторонніх експертів.
  • проекти по збереженню національно-культурного клімату в поліетнічній громаді.
  • проекти, спрямовані на розвиток самоорганізації громади (органи самоорганізації населення, ОСББ, громадські помічники для владних та правоохоронних органів), громадські інспектори тощо.
  • проекти з підтримки ЗМІ та журналістів, які вели свою роботу в боротьбі з ксенофобією.
  • проекти медіа грамотності для населення
  • семінари-тренінги по децентралізації.
  • проекти спрямовані на підвищення прозорості та підзвітності влади.

 

Рекомендації

З метою зниження конфліктності в громадах та побудови спільних візій місцевого самоврядування:

Органам місцевого самоврядування

  • залучати громадян до процесу прийняття рішень в громадах через проведення громадських слухань, організації переговорів, “круглих” столів, дебатів, діалогів;
  • ініціювати проекти з розбудови суспільних просторів, які сприятимуть комунікації в громаді. Розбудова культурної та спортивної інфраструктури: дитячі майданчики, спортивні майданчики для молоді, парк відпочинку, клуби для проведення дозвілля, хаби, електрону бібліотеку, цирк, художній вуз, війковий вуз, спортивний вуз, альтернативну школу, клуб для третього віку з різними секціями (музика, спорт, мистецтво);
  • розробити стратегій розвитку громади із залученням всіх зацікавлених груп та сторонніх експертів;
  • просувати реалізацію проектів, спрямованих на розвиток самоорганізації в громадах (органи самоорганізації населення, ОСББ, громадські помічники для владних та правоохоронних органів), громадські інспектори тощо;
  • сприяти проектам, спрямованих на об’єднання громади: клуб вивчення української мови, відкритий майданчик в парку для культурно-творчого діалогу; міський краєзнавчий музей як платформа трансформації травматичного історичного минулого і розробки нових стратегій розвитку міста та обміну з іншими регіонами України.

Міністерству інформаційної політики

  • ініціювати проекти з підтримки ЗМІ та журналістів на місцевому рівні, з метою підвищення якості висвітлення місцевої тематики;
  • ініціювати проекти з навчання відділів комунікацій на місцевому рівні з  метою покращення  комунікації між  органами державної  влади та місцевого самоврядування й населення;
  • розробити проект сприянню медіа грамотності громадян України, особливо доцільною ця програма є в сільських місцевостях.

Громадянському суспільству

  • активно долучатись до місцевої політики та процесу прийняття стратегій та програм розвитку через використання передових форм комунікації, таких як семінари за методикою «Пошук майбутнього» та стратегічних сесій за методикою «Форсайт»;
  • ініціювати разом із місцевою владою та Міністерством оборони проекти щодо налагодження взаємодії між місцевим населенням та військовослужбовцями. Проектів щодо залучення військовослужбовців до участі в житті громади (участь у благоустрої, акціях, тощо).
  • Ініціювати проекти, спрямовані на підвищення громадянської свідомості представників нацменшин, що мешкають в громаді;
  • Ініціювати проекти по збереженню національно-культурної клімату в поліетнічній громаді, в тому числі освіти на рідній мові, культури, місцевої специфіки полікультурності;
  • Ініціювати проекти направлені на отримання знань та навичок щодо ведення переговорів з питань вирішення конфліктів для представників самоврядування та державних службовців, представників, які надають соціальні послуги населенню, створення безпечного середовища в місті. Також ті проекти, які направлені на профілактику конфліктів у дитячому та молодіжному середовищі;
  • Розробити проекти спрямовані на підвищення прозорості та підзвітності влади, залучення громадськості до активної участі в управлінні, зокрема проектів по бюджету участі, моніторингу прозорості витрат бюджету.
  • Розробити проекти по налагодженню комунікації між владою та громадою, зокрема, через  навчання представників влади.

Міністерству регіонального розвитку, Державним обласним адміністраціям

  • Ініціювати проведення в обласних центрах семінарів-тренінгів з питань децентралізації для представників громад;
  • Створити відеоролики з окремими питаннями децентралізації для широкого загалу з метою кращого інформування щодо перспектив, які надає об’єднання громад;

 

Автори: Ігор Семиволос, Олександра Калашникова, Ганна Шелест 

[1] В рамках дослідження було проведено експертне опитування 20 представників партнерських організацій в рамках Української миротворчої школи, які працюють в громадах  прикордонних регіонів України (Луганська область: м. Старобільськ, с.Писарівка Новопсковський р-н, м. Сєвєродонецьк, м. Лисичанськ; Херсонська область: смт. Чаплинка, м. Херсон, м.Гола Пристань; Донецька область: м. Маріуполь, м. Слов’янськ; Одеська область: м. Ізмаїл, с. Утконосівка Ізмаїльський р-н, м. Татарбунари – с. Приморське, Татарбунарський район, м. Рені, Ренійський р-н).

Мета опитування –  виявлення наявних конфліктів та конфліктногенних факторів в громадах; збір експертних пропозицій по зниженню конфліктності, які увійдуть до Стратегії УМШ «Побудова спільних візій моделей місцевого самоврядування для конкретних громад».

[2] З 5 по 16 листопада 2014 року на замовлення Асоціації міст України Фондом “Демо- кратичні ініціативи імені Ілька Кучеріва” у співпраці з фірмою «Юкрейніан соціолоджі сервіс» було проведене загальнонаціональне опитування міського населення України. http://auc.org.ua/sites/default/files/mon18_1_1.pdf