Рольова гра “Модель ООН” була проведена для старшокласників Вінниці та Костянтинівки

17 березня 2016 р. у Вінниці, а 22 березня 2016 р. у Костянтинівці Донецької області кафедра міжнародних відносин і зовнішньої політики Донецького національного університету за підтримки  Української миротворчої школи, міських управлінь освіти та Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. К.А. Тімірязєва провела для учнів 10-11 класів науково-практичну конференцію «ДонНУ-Модель ООН-2016».

DSC_3210DSC00562

Щорічно у світі проводяться тисячі Моделей ООН, під час яких відбувається імітація засідань структурних органів цієї універсальної міжнародної організації.

Цього разу було обрано платформу Ради Безпеки, непостійним членом якої на 2016-2017 рр. обрана Україна. На порядку денному засідання-симуляції Ради Безпеки було питання організації миротворчої місії на Сході України.

DSC_3227 DSC_3263

Під час дебатів старшокласники переконалися у наявності альтернативних підходів до вирішення «української кризи» в міжнародних відносинах, адже  процедурні правила рольової гри вимагали від делегатів чітко дотримуватися офіційної позиції країни, яку вони представляли і не висловлювати власну думку.

DSC00578 DSC_3417

Тож дебати виявилися «гарячими» і стосувалися насамперед врахування/неврахування Мінських угод, які, на думку більшості учасників заходу, не виконуються; формату миротворчої місії – операція з примусу до миру або з підтримання миру; міжнародної організації, якій варто надати мандат для організації миротворчої місії.

DSC00557 DSC00562

Бажання подати власний проект резолюції з питання порядку денного як основу для ухвалення рішення змушувало делегатів з числа країн – постійних членів Ради Безпеки створювати коаліції, домовлятися з супротивниками, шукати компроміси. Досягненню такої мети сприяла й форма проведення дебатів – кілька раундів формальної дискусії, яка модерувалася викладачем та студентами ДонНУ, сполучалися з неформальним спілкуванням учасників заходу. У підсумку делегатам Моделі ООН таки довелося опрацювати консенсусний підхід до вирішення проблеми, чого вимагало прийняття підсумкової резолюції.

DSC_3321 DSC_3539

Участь старшокласників у Моделі ООН дозволила їм випробувати себе у якості дипломатів, навчитися вести дискусію та обстоювати свою позицію, дізнатися більше про сучасні міжнародні відносини, поточну міжнародну ситуацію та діяльність ООН у світі, створити нове коло знайомств. І найголовніше  – участь у Моделі ООН стимулює прагнення до мирного вирішення політичних проблем, формує навички та модель поведінки, які сприяють співробітництву учасників – «суб’єктів політики».  

Богінська Ірина, в.о.завідувачки кафедри міжнародних відносин і зовнішної політики ДонНу

Жителі Костянтинівки вимагають справедливого покарання катів полонених

У четвер, 24 березня 2016 р., в міській публічній бібліотеці міста Костянтинівка відбулася презентація звіту «Ті, що пережили пекло». Видання описує реальний стан подій на Донбасі і результатом піврічної роботи Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі» над дослідженням фактів серйозних порушень прав людини на сході України.

В ході презентації виступив координатор Коаліції Володимир Щербаченко. Правозахисник розповів про незаконні місця несвободи на Донбасі, які було виявлено у результаті моніторингового дослідження. За його словами, звіт базується на свідченнях 160 колишніх полонених і вказує на понад 70 тюрем і катівень, де в’язнів тримали у нелюдських умовах та піддавали тортурам.

Участь у заході взяли і безпосередні потерпілі від порушень, про які йдеться у звіті. Про нелюдське поводження з полоненими розповів колишній полонений Ярослав Маланчук: “Цих злочинців важко взагалі назвати людьми. В голову не вкладається те, як вони знущалися з людей. Мені теж відрізали палець наполовину, шилом тикали… І ще постійно не давали спати – це надзвичайно складно. Коли ти три дні не пив і не їв, то сон міг би це якось згладити, але ж вони не давали спати, а били палицями і електрошокером. Ти ніби перетворюєшся на зомбі, потрапляєш в якуийсь інший світ…“.

Після презентації звіту між учасниками зав’язалася жвава дискусія. Жителі Костянтинівки зауважили, що серед них багато хто особисто знає тих злочинців, які скоювали злочини проти людяності у міськвиконкомі, зокрема, міліціонерів, які працювали на так звану “ДНР”. Присутні наполягали на тому, що такі люди мають отримати справедливе покарання, інакше невдовзі  ці жахливі події можуть повторитися знову.

Презентація звіту проводиться в рамках проекту «Продукти діяльності коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі» для мешканців зони конфлікту». Проведення заходу стало можливим завдяки фінансовій підтримці Міжнародного фонду «Відродження» за програмною ініціативою «Права людини та правосуддя» та посольства Великої Британії в Україні в рамках реалізації проекту «Українська миротворча школа».

Джерело

На Донеччині пройшли дев’яті Олексини читання

18 лютого 2016 р. в Костянтинівці пройшли дев’яті щорічні Олексини Читання. Це великий літературний конкурс, присвячений видатному українцю Донеччини Олексі Тихому. Щогорічна конференція зібрала найбільше людей ніж всі попередні. У конкурсі брало участь багато молоді. Роботи для конкурсу були представлені цікаві і неординарні. Відвідали конференцію також гості з Харкова, Києва та Львова. Присутнім на заході був відомий журналіст, публіцист, історик Вахтанг Кіпіані. Підключався скайпом відомий дисидент, який знав Олексу Тихого, Василь Овсієнко.

Враженнями від конференції діляться у соцмережах її учасники:



Oleksandr Shevchenko: Вражаюча поезія одної з учасниць Олексиних Читань. Дуже сильно. Вірш Галини Золотухіної, що зайняла перше місце

12717409_1671256986460781_4634872242571369572_n 12705489_1671257089794104_773034020046688372_n

 


Volodymyr Berezin:  В мене таке враження, що на 9-х читаннях ми, завдяки, перш за все трьом жінкам, провели щонайменше 10 заходів:

1. Виступ Василя Овсієнко.

2. Проникливі виступи учасників.

3. Окремі міні-спектаклі, читання віршів, інтерв’ю переможців – Галина Золотухіна (Костянтинівка) ще приз від Миколи Джміля, Катерина Завгородня (Новодмитрівка, Костянтинівський р-н), Андрієнко Марія (Костянтинівка).

4.Іван Андрійко(Костянтинівка), Ігор Сидоров(Костянтинівка), Юлія Шульц(Дружківка).

5. Участь у читання навіть роботи з окупованої території.

6. “Форум-театр” про “вуса Олекси” Д.Гаспаряна та групи з Костянтинівській гімназії (гран-приз та приз глядацьких симпатій). На 30-31 березня Н.Зубар запросила показати як майстер клас їх виступ в Києві в Олімпійському комплексі!

7. Виступ львівських митців в рамках заходу “Братання Заходу та Сходу”.

8. Нагородження чудовими призами.

9. Звістка про вирішення мерів 4-х міст зробити проспект Тихого, пропозиції завдяки заступнику губернатора І.Стокозу. Пропозиція Н.Зубар “пробити” шосе Харків-Донецьк назвати на честь О.Тихого.

10. Спілкування с Вахтангом Кіпіані.

БЕЗ ПІДТРИМЦІ НАТАЛКІ ЗУБАР ТАКОГО РІВНЯ МИ Б НЕ ДОБИЛИСЯ. АЛЕ ВОНА Й ЩЕ,ОКРІМ ЖУРІ, ВСТИГАЛА ПРАЦЮВАТИ Й ВІДЕООПЕРАТОРОМ! ЧЕКАЄМО ВІДЕОМАТЕРАІЛІВ.

ЩЕ ТРЕБА ВІДЗНАЧИТИ ВЕЛИКУ РОЛЬ В ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПІДГОТОВЦІ ЧИТАНЬ УЧИТЕЛЯ ГІМНАЗІЇ, СПРАВЖНЬОГО ПАТРІОТА УКРАЇНИ, КЕРІВНИКА МЕТОДРАДИ МІСТА З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ ЛЮДМИЛИ ЗАДОРОЖНІЙ. ЗАВДЯКИ ЇЙ БУЛИ В ГІМНАЗІЇ ПРОВЕДЕНІ ПЕРШІ МІСЬКІ ЧИТАННЯ, ТА ЦЕ ВОНА ЗРОБИЛА ФЕЄРІЧНИЙ ФОРУМ-ТЕАТР.

АЛЕ ОСОБЛИВА ПОДЯКА ГОЛОВНОМУ ОРГАНІЗАТОРУ, ЯКИЙ ВЗВАЛИВ ЦІЙ ТЯГАР НА СЕБЕ, ТА Й ЩЕ БУВ ВЕДУЧИМ ЧИТАНЬ – НАЧАЛЬНИКУ КОСТЯНТИНІВСЬКОГО УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ТА ОДНОЧАСНО ГРОМАДСЬКОМУ АКТИВІСТУ ОЛЬЗІ ВІКТОРІВНИ БАРАБАШ. ЗАХОДУ ТАКОГО ПАТРІОТИЧНОГО ПІДЙОМУ, ТАКОГО ПРОПАГАНДИСТСЬКОГО ВПЛИВУ У МІСТІ ЩЕ НЕ БУЛО.

ГОТУЄМОСЬ ДО 10-Х, ДО НАСТУПНОГО РОКУ, КОЛИ Б ВИПОВНИЛОСЯ ТИХОМУ 90-ТО, ДО РОКУ ТИХОГО, НА ПРОСПЕКТІ ОЛЕКСИ!!!


Євген Шаповалов: Дев’яті читання – неперевершені!!!
Такого у нас ще не було. Більш чотирьох годин пролетіло, як мить…
Діти вразили всіх. Поки що нема слів все це передати!

Отак виглядає момент щастя. Через чотири години закінчуються Олексини читання 2016 в Костянтинівці. Він би пишався такими молодими людьми!

12418943_910702292311694_7572337199171033067_o


ОЛЕКСІ ТИХОМУ

Йдемо, Олексо, ми. Йдемо
до тебе – крізь туманні ночі,
крізь розбрат, пітьму і блукання…
Дарма до Бога молитви,
сльозливі стогони-благання –
час все поставив по місцях.
І стало, зрештою, нам ясно:
той, ким керує ниций страх,
здобуде лише теплі ясла,
хомут довічний і батіг.
Не міг, Олексо, ти не міг
інакше думати й чинити,
із компромісами іти
до Храму сяйної Мети.
Чвалаємо повільно дуже
крізь плутанину й словоблуд,
болючі роздуми і труд;
не прямо, часом – манівцями.
Та, слава Богу – не спимо…
Йдемо, Олексо, ми! Йдемо!

Володимир Півень
27.01.2009


Світлини з події:

1899774_949447515092820_6074499915859412383_o10286879_949446748426230_4804806327143824809_o10454941_949446728426232_1158419560552738987_o10603937_949447605092811_7441171484600290650_o12525560_10204428344667635_1034639805815553624_o12593709_949447525092819_7707898891117329190_o12698339_10204428356387928_532578638977323059_o12710841_10204428353907866_6985290003214859741_o12710861_949447175092854_7005553719471326402_o12711054_10204428342107571_802116440736864842_o12711134_949446901759548_4967040490455287673_o12711195_10204428345987668_5497795585131497774_o12711315_949446918426213_4319371274054823362_o12715853_949447508426154_7002472064395734521_o12715927_949447451759493_858729253522007438_o12716130_949447275092844_6006029005572281632_o12719056_949446721759566_1152338627962260909_o12719283_949447428426162_1794637483458132960_o12719536_949447105092861_5218490727944179671_o12729026_10204430467360701_6011988394722917828_n12745528_10204430467640708_4833558921508765009_n12747258_949447265092845_5967244708698532100_o12747939_949447091759529_8929515940906222814_o12747958_949446908426214_6358573077072303981_o12748142_949447358426169_8986604722766323593_o12764310_10204428352027819_3432553801200348363_o12764876_949447115092860_7417102243616657201_o


Відео події:

Дев’яті Олексині читання на Донеччині

Дев’яті Олексині читання на Донеччині

Відбудуться в цьому, 2016 році, на базі Костянтинівського міського управління освіти 18 лютого в міській школі №6.

Олексині читання були започаптковані в 2008 році Товариством Олекси Тихого. Перші читання пройшли в селищі Олесєво-Дружківка, в тій самій школі, яку колись закінчив, а потім викладав в ній Олекса. Гостями читань були Феня Дмитрівна Пустова – легенда Доненцького національного університету, Людмила Огнєва – голова Союзу Українок Донеччини, Юрко Доценко – відомий донецький поет.

З того часу читання стали традиційними і проводилися в багатьох містах Донеччини: Донецьку, Краматорську, Дружківці, Слов’янську, Часів Ярі, Костянтинівському районі. Безліч відомих особистостей були гостями заходу.

Постать Олекси Тихого, видатного донеччанина, дисидента, співзасновника Української Гельсінської групи, подає приклад вірного служіння Україні, любові до свого народу, чесності, гідності, патріотизму.
На цьогорічні читання запрошені відділи та управління освіти півночі Донецької області. Вони проходять при підтримці Обласного департаменту освіти ДонОДА, ГО «Майдан Моніторинг», ЕКЦ «Бахмат», ГО «Мама – 86» та Української Миротворчої Школи.

12696481_942750805762491_474134109_o

Наша задача роз’яснити населенню що таке громади і що таке їх об’єднання

Сьогодні, 18 грудня 2015 р. я був присутній на засіданні круглого столу “Об’єднання територіальних громад. Роль громадських організаців в цьому процесі”. Організатор “Регіональний офіс с питань реформ у сфкрі місцевого самоврядування, децентралізації повноважень органів виконавчої влади” разом з Департаментом з питань внутрішньої політики ДонОДА.

На початку всіх вітав директор департаменту О. І. Меланченко. Але ми з Березіним цього не почули, тому, що, як і всі подорожні останнього тижня, ми застрягли на краматорському блокпості. Простояли майже 40 хвилин. Встигли ми тільки на кінціву частину докладу голови “Офісу реформ” Сергія Леонідовича Попова.

Але і з того, що ми почули, мені здалося, що Сергій Леонідович банально розповідав про всім нам відомі речі, але нічого нового і конструктивного я не почув. Може того, що запізнився, а весь конструктив був саме тоді, коли нас не було?

Я взяв слово і висказав свою думку щодо теми круглого столу. Вона полягала в тому, що у нас на Донбасі зовсім ніхто не розуміє, що таке “територіальне об’єднання громад”. Про це має уявлення 30 – 40 людей на всю область, частина з яких, доречі, і зібралася в цьому залі. А решта 2 мільйони про це “не бум-бум”. Так от наша задача просвітити хоч якось ті хоч не 2 мільйони, а бодай хоч тисяч двадцять, які зможуть щось розповісти ще іншим про це. А починати треба з того, що надавати умови для створення в регіонах, селах – хоч якусь зачатку громадянського суспільства. Тобто, ми ж не з того починаємо і не те робимо. І це повинна робити не тільки громадскість, але й держслужба, бо отримує за це гроші.

Це довготривалий процес. Наприклад у Швеції він продовжувався 30 років. Нам треба почати і не кидати цю справу об’єднання громад і після їх юридичного об’єднання. Постійно шукати кращі форми, щось змінювати, покращувати. Я привів приклади з польського досвіду, коли польські громади об’єднали , то об’єднали їх в старих кордонах. Але тоді Польща вступила в Євросоюз і бюджети її гмінів були “втоплені в грошах”. Ми в іншій ситуації. Як нам поступати?

Висновком своєї репліки я вказав те, що сьогодні наша задача просто роз’яснити населенню що таке громади і що таке їх об’єднання.
Реакція Попова спочатку була трохи неадекватна, він намагався влаштувати мені іспит на знання польського територіального устрою, вимагав конкретики. Але це не головне. Головне, що ми у своїй зустрічі підійшли до головної проблеми децентралізації, до усвідомленням кожного донбасівця, що ж таке “територіальна реформа”? На Донбасі є свої нюанси її проведення. Де в чому нам легше, а де в чому навпаки складніше.

Прикладом того, щор навіть громадські активісти не всі розуміють, що таке децентралізація стало спілкування з представницею Костянтинівки. Хоча у тому ж Костянтинівському районі є дуже показовий приклад утворення громадського суспільства у нормальній його формі. Це село Олександро-Калинове. Там ентузіасти, національно-патриотично налаштовані активісти створили етнографічний музей села. І от той музей об’єднав все село з непростим демографічним складом.

Володимир Березін теж все розклав по полкам. Показав всі загрози, шляхи вирішення проблем на начальному етапі. Попередив керівництво області про ризики, які у них є у співпраці з керівництвом Бахмуту.

Дуже вірно сказав Олександр Таненок з Красноармійська про нашу відмінність від Польщі: у нас керують країною олігархи, а Польщею керують політики.

Розкрили своє бачення ситуації в Слов’янську і районі.

Я замітив, що всі присутні підтримали мій виступ, на відміну від організатора Сергія Попова. Але думаю, що після цього круглого столу він трохи змінить свою думку про процес об’єднання територіальних громад на Донбасі, і ми разом будемо лупати ту скелю децентралізації.
Такі зустрічі дуже корисні і їх треба проводити по два рази на тиждень. Адже участь в них беремо саме ми, донбасівці, люди, які добре знають свій краї і знають навіть на підсвідомому рівні, що і як тут треба робити…

Євген Шаповалов ІЦ Майдан Моніторинг.

12362945_920145944689644_2831918215659206035_o