Оксана Муравльова про здійснення власної мрії: створення українського розмовного клубу

Оксана Муравльова, координатор українського розмовного клубу “Файно“, у передачі КультПроСвіт розповідає ведучій Катерині Філоновій звідки виникла ідея створення українського розмовного клубу та як вона втілювалася в життя:

12466040_809384629173277_5538255550734373369_o

“Я переселенка. Коли я переїхала на нове місце, намагалася знайти себе. Двадцять п’ять років я викладала українську мову. Останні п’ятнадцять років вишивала. Вирішила все це об’єднати разом та об’єднати з метою поліпшення життя оточуючих мене людей.

Українська мова та спільна праця лягли в основу нашого клубу. Починали ми просто з вишивання. Згодом відчули, що це необхідно людям, адже до нас почали щосуботи приходити переселенці. Потім поїхали на навчання до Української Миротворчої школи на Школу соціальних посередників. Нам допомогли, навчили, як правильно спілкуватися, як правильно втілювати ідею і ми розпочали.

12973288_1069340776480414_2818670570664780677_o

Спочатку ми вишивали оберіги для солдат. Вчили дітей працювати, тому що це і пам’ять і моторика. Посадили поряд матусь, потім бабусь. І таким чином, від 0 до 100 років всі до нас приходять і спільно працюють. Головне в нас спілкування українською мовою, вивчення української літератури,українських традицій і все це супроводжується майстерністю.

У нас вже працює не одна група. Ми працюємо у трьох бібліотеках: бібліотека ім. Маяковського, дитяча імені Пушкіна, Центральна бібліотека, працюємо у центрі людей похилого віку, у центрі реабілітації інвалідів, у краматорських бджілок.

12998326_1069340959813729_1911115881759890923_o

Не всі можуть спілкуватися українською мовою. Є перешкода у спілкуванні. Є такі люди, що спілкуються українською невимушено, але вони цього навіть не знають. Дивуються, дізнавшись, що спілкуються українською.

12973166_1069339596480532_6080487473512116104_o

Ми вже їздили з презентацією нашої діяльності до Харкова. Мріємо поїхати у Слов’янськ, Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Бахмут. В планах у нас створення мережі постійних клубів, як мінімум, 5-6 міст.

Українська мова не дуже популярна у Краматорську. Просто на курси мови ходять 3-4 особи. На розмовному клубі не всі спілкуються українською, але всі намагаються. Вони бачать оточення і намагаються. В центрі реабілітації інвалідів у вівторок день української мови і вони один одного виправляють, примушують говорити, відповідати українською. Потім ці люди йдуть, приходять інші і все знову повторюється.

Так поступово вивчимо українську мову всі”.  


Інші публікації на тему:

У Краматорську розпочав роботу Український розмовний клуб

Оберіги, що вишивають у Краматорську під час вивчення української мови, рятують військовим життя

Оксана Муравльова, Євгенія Павлова: Ми маємо простягнути руку допомоги тим, хто там залишився

На Донеччині регулярно проводяться семінари-тренінги щодо реформування місцевої влади

В Донецькій області вже стали регулярними семінари-тренінги щодо реформування місцевої влади.

Семінари проводилися у школах та гімназіях серед старшокласників Красноармійська, Краматорська, Новогродівки та Родинского. Крім того, навчання пройшли студенти Донбаської національної академії будівництва і архітектури, Донецького медичного університету та депутати міських рад.

11143267_925489884237487_8607070118516046986_o

Навчання за матеріалами Української миротворчої школи при сприянні Донецької ОДА та Красноармійської міської ради проводить Олександр Таненок.

12716247_918158248303984_1451477586897683941_o

У ході заходу учасники, працюючи у групах, досліджують проблеми в реалізації децентралізації влади, шукають ідеї для розвитку міста, прогнозують очікування від результатів реформи місцевого самоврядування.

12771694_925489977570811_5320596822301545515_o

12971006_954733881313087_6985249945337731378_o 921247_924813564305119_6485674601966835286_o 921378_924813487638460_7873051119029146547_o 12237999_925493870903755_4528113383308990172_o 12710981_918158178303991_8635981048324157881_o 12747433_921021641350978_4671511540525724282_o 12747495_918158184970657_7502530921028910780_o 12747977_921021561350986_8518135226554183602_o 12771939_925489844237491_6042234458746161667_o 12772026_924813500971792_6452228118599448622_o 12772069_924813497638459_6103938774093854007_o 12778675_924813347638474_5391220735089621738_o 12779007_924813437638465_5141163738715138138_o 12779032_925489920904150_1690410452884669831_o 12779248_925493900903752_5202207549773008367_o 12800219_924813537638455_2942388626473012103_n 12801201_924813637638445_8770621823631464834_n 12819353_925489877570821_1524158457364679738_o 12819434_925494104237065_3995212245155819806_o 12968163_954733834646425_3104520809732320075_o


Про семінари Олександр Таненок регулярно повідомляє на своїй сторінці у ФБ:

Тренінг 18 лютого 2016 р. серед старшокласників Краматорської середньої школи

Тренінг 23 лютого 2016 р. серед старшокласників гімназії Красноармійська

Тренінг 29 лютого 2016 р. для депутатів міської ради м. Нововгродівка Донецької обл.

Тренінг 1 березня 2016 р. серед студентів Донбаської національної академії будівництва і архітектури

Тренінг 2 березня 2016 р. серед студентів Донецького медичного університету

Тренінг 7 квітня 2016 р. в ЗОШ № 8 м. Родинське Донецької області, в якому взяли участь учні 10 та 11 класів

У Красноармійську розмірковували про згуртування суспільства навколо української культури та традицій

6 квітня 2016 р. за сприяння Української миротворчої школи, Громадської ради при Міністерстві освіти та науки України, Донецької обласної державної адміністрації у Красноармійську відбулися громадські слухання у формі публічної дискусії «Як згуртувати суспільство навколо української культури та її традицій».

12419159_953549778098164_9152937980336164502_o

Зібралися представники громадських організацій, викладачі, працівники державних і місцевих органів та установ, громадські діячі, аби обговорити питання освіти та її роль у прищепленні молоді й дорослим любові до культури та її традицій; співпрацю органів місцевого самоврядування з громадянським суспільством, а також – інформаційне забезпечення поширення українського культурного продукту в місті.

12473952_953550284764780_3789325524402941846_o

У роботі публічної дискусії взяли участь Ігор Стокоз – заступник голови ДоноблВЦА з гуманітарних питань, заступник Красноармійського міського голови Юрій Третяк, начальник відділу культури Красноармійської міської ради Олена Олехнович, представник Красноармійського міськвно Вікторія Темец, інспектор міліції Красноармійського МВ Юрій Дердель та ін. офіційні особи.

12719143_953550338098108_5496632794351146250_o

Після виступів Олени Олехнович і Вікторії Темец відбулася жвава дискусія, яку представник міського голови Юрій Третяк назвав «пропагандою». «Пропагандою» він вважає обговорення поведінки Світлани Павлюкович, яка 11 травня 2014 була активною учасницею в організації і проведення т.зв. “референдуму про самовизначення Донецької народної республіки” у Красноармійську. І ця пані, учителька української мови і літератури, сьогодні претендувала на посаду директора Красноармійського (Покровського) навчально-виховного комплексу. До того ж цей ганебний вчинок учительки української мови не було навіть розглянуто ні в школі, ні в міськвно. Після короткого «спічу» про «заслуги» Світлани Павлюкович Юрій Третяк демонстративно покинув зібрання.

12888535_953549818098160_1259139932381940669_o

Загалом, обговорення пекучих проблем, пов’язаних з патріотичним вихованням молоді, виявилося продуктивним і важливим. Чинне місце в дискусії посіло мовне питання.

12957542_953549758098166_712448316141276937_o

Безперечно, мова народу є одним із визначальних чинників нації і її культури. Українська мова є своєрідним синтезом усього національного, єдиним фактором української національної ідентичності. Як і раніше, сьогодні «мовне питання неминуче перестає бути тільки лінгвістичним питанням, чи, краще сказати, безпосередньо лінгвістичним, а стає також – і то часто насамперед, питанням політичним, соціальним і культурним» (Ю. Шевельов).

12977151_953549734764835_7756514758978255804_o

Незважаючи на те, що й дотепер лишається чинним закон Ківалова-Колесніченка, який сприяє «м’якій», «патріотичній» русифікації України, а держава практично самоусунулася від здійснення цілеспрямованої мовної політики, у містах поширюються громадський рух, спрямований на популяризацію і зміцнення позицій української мови.

12967364_953549924764816_8439635786689290675_o

А тому сьогодні, як ніколи, державні органи, мовознавці і громадськість повинні об’єднати зусилля, оскільки захистити державну мову, а тим самим і територіальну цілісність України, ми зможемо лише згуртувавшись.

Російською мовою можна любити Українську державу, проте зберегти й зміцнити її можна лише державною українською мовою.

Володимир Алтухов,
викладач ДонНТУ

Результатом конкурсу “Малюємо заради миру” у Маріуполі стане міський артоб’єкт

У лютому – травні 2016 р. в Маріуполі проводиться захід “Малюємо заради миру”, результатом якого має стати створення нового артоб’єкту в місті.

Організатори ставлять собі за мету привернути увагу до проблеми художнього розвитку міста та залучити молодь до процесу трансформації Маріуполя; зробити частку міста більш живою, яскравою, несподіваною та незвичною; створити яскравий інформаційний арт-захід; акцентувати ідеї миру, примирення, та пошуку шляхів для завершення військового конфлікту.

З лютого 2016 р. триває підготовка проекту: розробляється його концепція, збираються ідеї, створюється положення про загальноміський відкритий конкурс, за результатами якого будуть відібрані найкращі роботи, що прикрасять фасад одного з будинків міста, запускається сайт, проводяться рекламні заходу з метою інформування населення, розробляється дизайн та виготовлення подарунків для учасників.

Оголошення про конкурс
Оголошення про конкурс
12896395_1086044941451542_1929742685_o
Розробка дизайну та виготовлення подарунків для учасників
DSCF1583
Розробка дизайну та виготовлення подарунків для учасників

Наразі, організатори вже отримують перші конкурсні роботи, з якими можна ознайомитися за посиланням.

Одночасно триває розробка загальної концепції фасаду, технічна підготовка поверхні.

G.Balabanova-6370
Фасад художньої школи ім. Куїнджі, який було обрано для втілення ідеї проекту

Результати проекту будуть оголошені у травні 2016 р. презентацією.

Озброївшись ідеєю миру ця яскрава соціальна і культурна ініціатива допоможе об’єднати творчих та небайдужих маріупольців і разом змінити облік міста на краще.

Участь у спільній культурній діяльності молоді Маріуполя посприяє формуванню базових моральних орієнтирів та дозволить розкрити таланти, обдарування і здібності багатьох мешканців міста.

12499603_1086044978118205_1048205678_o 12596563_1740025129568334_172149236_o 12657366_1740030502901130_2964190916964349147_o 12809842_1740025826234931_1720336165_o 12837383_1740025402901640_1811042617_o 12874563_1086044974784872_1204842438_o DSCF1529 G.Balabanova-6412 G.Balabanova-6435 G.Balabanova-6447 G.Balabanova-7716 IMG_20160318_152136 IMG_20160318_162009 IMG_20160318_162035

Фото G.Balabanova

На Донбасі відсутня етнічна складова конфлікту – експерти

Київ. 29 березня. УНІАН. Експерти висловлюють переконання, що у Донецькій та Луганській областях відсутня етнічна складова конфлікту.

698733

Про це під час прес-конференції в УНІАН повідомили координатори проекту «Українська Миротворча Школа» Наталія Зубар та Ігор Семиволос, а також кандидат соціологічних наук Ігор Дубровський.

«Українська Миротворча Школа» провела емпірико-соціологічне дослідження соціального капіталу (зв’язки людей, довіра, очікування) у 26 містах сходу та півдня України, в тому числі тих, що межують з зоною проведення АТО. “Конфлікти, які мають місце в Україні, не базуються на етнічній складовій якби хтось це не казав. Тобто, етнічна складова відносин не є переважаючою у визначенні відносин в тому чи іншому місці. Це стійкий тренд”, – сказав Дубровський.

Говорячи про ступінь ідентичності мешканців південних і східних областей, кандидат соціологічних наук зазначив, що респонденти, відповідаючи на запитання щодо того, ким вони себе відчувають в Україні (патріотом України, громадянином, європейцем, мешканцем регіону і т.д.), у своїх відповідях продемонстрували, що великої різниці між групами людей, які є етнічними українцями або етнічними росіянами, немає.

“З’ясовуючи, чи є етнічна складова основою конфліктного потенціалу, ми з’ясували… що різниця невелика. Тобто етнічні росіяни, які мешкають в Україні, громадяни України, переважно з невеликим відривом відчувають себе також патріотами міста, патріотами регіону, патріотами України”, – підкреслив Дубровський.

Зокрема, він продемонстрував результати опитування. У цьому зв’язку Зубар зазначила, що серед опитаних громадян, по етнічному складу, 67% респондентів були українцями, 23,5% – росіяни, 2% – кримські татари, 1,8% – вірмени, а інші національності склали окремо кожна менше 1%.

Так, серед опитаних мешканців східних та південних областей громадянином України повністю себе вважають 56%, в значній мірі – 27,3%, в незначній мірі – 10,3%, зовсім себе не відчувають громадянами України – 4,4%, і тільки 1,9% не змогли відповісти на це запитання.

Також, відповідаючи на запитання про належність до певного регіону, серед опитаних мешканцем регіону в повній мірі себе вважають 46,4%, в значній мірі – 27,3%, в незначній мірі – 8%, зовсім не відчувають – 1,8%, і тільки 3,4% не змогли відповісти на це запитання.

Громадянином СРСР серед опитаних повною мірою себе вважають 5,2%, в значній мірі – 6,6%, в незначній мірі – 11,9%, зовсім себе не відчувають громадянами СРСР – 64,4%, в той же час 11,2% не змогли відповісти.

Патріотом України в повній мірі себе вважають 28,9% опитаних, в значній мірі – 29,1%, в незначній мірі 17,4%, зовсім не відсувають себе патріотом України 17,4%, а 6,5% не змогли відповісти.

Окрім того, Дубровський зазначив, що гіпотеза про те, що мешканці східних областей України, які безпосередньо живуть у прифронтовій зоні, визначають своє середовище більш небезпечним, ніж вважалося, не підтвердилася. “Люди, які живуть в регіонах так званої загостреної або гострої ситуації (Донецька і Луганська області), більш мобілізуються, і… саме у цих регіонах фіксується вищий рівень громадянської активності”, – сказав кандидат соціологічних наук.

Зокрема, за його словами, серед осіб, які живуть у прифронтових зонах, формується певна спільнота громадсько-активних людей. “Порівняння відповідей громадсько-активних людей з іншими відповідями дає змогу зробити висновок, що це переважно українськи налаштовані громадяни”, – сказав соціолог.

У свою чергу Семиволос, погоджуючись з тезою, що немає етнічного підгрунтя для конфлікту, який триває на сході України, сказав, що цей конфлікт є ціннісним. На його переконання, цей конфлікт “не можна вирішити шляхом вирішення конфлікту інтересів через компроміси, через розподіл ресурсів і т.д.”.

У цьому зв’язку Семиволос висловив думку, що ціннісні конфлікти набагато складніше вирішуються, і що необхідно усвідомлювати, що в рамках цього ціннісного конфлікту українцям на сході України доведеться жити тривалий час. “До цього треба бути готовим і розуміти, що простих рішень там просто немає і не буде”, – заявив Семиволос.

Також він звернув увагу на проблему культури бідності, яка поширена в усій Україні. Цей фактор Семиволос назвав великою проблемою, бо люди, які намагаються виживати, схильні приймати будь-яку ідентичність, яка може створювати відчуття захищеності, своєрідний патерналістський захист. Семиволос сказав, що у південних та східних областях не так багато людей, які відносять себе до середнього класу. Він відзначив необхідність вжиття заходів із подолання культури бідності, проведення роботи з тими людьми, які готові бути соціально активними групами.

Дослідження було проведене у грудні 2015 – березні 2016 року за підтримки посольства Великої Британії в Україні. Всього було опитано 1828 осіб у 26 містах Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської та Одеської областей.

Джерело: УНІАН

Фото: УНІАН


Інші ЗМІ про подію:

Конфлікт на Донбасі не базується на етнічній ненависті