Як я навчилася цінувати кожну перемогу

Серпень 2014. Сподівання на те, що ось-ось над Луганськом піднімуть національний прапор, рухнули.

Харків. Гола-боса з дитиною та статусом переміщеної особи. Життя з чистого аркушу.

Кімната в гуртожитку. Час отямитися, знайти колег з рідного Департаменту освіти і науки Луганської облдержадміністрації, запровадити «гарячі» телефонні лінії для студентів із зони АТО та створити базу нової дислокації вищих навчальних закладів на підконтрольній території України. Понад три тисячі дзвінків, цілодобові благання по допомогу, тяжкі та складні історії студентів — все це перебивало власний відчай та біль. Все це гартувало в мені іншу людину. Людину, яка не підкорилася обставинам і попри проблеми рухалася уперед.

Місцеві журналісти з «Накипіло» стали першими, хто почув мою історію. Емоцій не було взагалі. Сльози нахлинули, коли в пакеті, що вони привезли, я побачила дитячі речі — шкільну форму для донечки… Найкращий подарунок до навчального року.

У жовтні 2014-го я звільнилася з департаменту, який налагодив роботу в Сєвєродонецьку. Причин багато. У донечки — нова школа (протягом двох років кожен день я дякувала класному керівнику Альоні Лазоренко за тепло, турботу та любов до нової школярки). А в мене — нова робота, помічник ректора єдиного переміщеного з Донбасу аграрного вишу. З цього моменту почався новий етап у моєму житті, сповнений важкою і виснажливою працею, бажанням допомогти, захистити студентів і викладачів вже мого вишу.

У критичний момент, коли стало зрозуміло, що у тих, хто приїжджав до Харкова з зони бойових дій, взагалі не було нічого — ані посуду, ані речей першої необхідності — у нашому спільному університетському житті з’явилася соціальний робітник благодійного фонду «Карітас» Ганна Чуркіна. Її увага та піклування дозволили не тільки почати обживатися на новому місці, але й не впасти духом.

Волонтери «Станції Харків» оперативно допомагали з розміщенням студентів-сиріт, складали списки для допомоги. Крупи, масло, тушонка, чай, кава і ковдри. Виживемо.

Налагодження навчального процесу з нуля, підтримка студентів і викладачів, пошуки гуртожитків, відновлення документів, спілкування з органами державної влади і все ще невизначеність — що далі? Коли повернемось? Вже рік минув! Вже скоро?! …

Серпень 2015-го — не повертаємося. Усі нарешті зрозуміли — ми не у відрядженні. Війна триває. Студенти з окупованих територій їдуть, їдуть, їдуть. Все спочатку.

Прислуховуюся до порад чиновників: «Тримайтеся!». Тримаюся. Але ж розумію, що усієї роботи, що маю, замало. Подаю заявку до участі в проекті «Українська миротворча школа», хочу стати «соціальним посередником», хочу розібратися, вчитися, змінити себе та світ навколо. Хочу довіри, безпеки, нових умінь. Шукаю пояснення тому, що відбувається зі мною, з оточенням, рідними, які досі лишаються на окупованій території. Саме тут знайомлюся з людьми, які змінили світогляд — Наталка Зубар, Ігор Дубровський, Ігор Семиволос. Заняття, робота, початок проекту «Успішна особистіть», виїзди зі студентами та викладачами на прифронтову територію. Почуваю себе агентом змін, який несе українську мову в російськомовне середовище, вчить шанувати символи нашої держави, спонукати до дій.

А далі — відзнака від Посольства Великої Британії в Україні. Нові знайомства, ідеї, натхнення. І нехай практично не було грошей, одяг із секонд-хенду, а замість житла — кімнатка в гуртожитку, я навчилася цінувати кожен день свого життя, кожну маленьку перемогу, кожне тепле слово.

2016 рік — знов не повертаємося. Активна співпраця з Британською Радою в Україні. Проект про створення освітніх аграрних центрів на Сході, відкритті Європи у подорожі до Польщі з інформаційним центром «Майдан Моніторинг».

В університет зайшла низка програм. Я пишаюся. Люблю розвиток і обожнюю людей, які мають сили та бажання йти, здійснювати мрії та реалізовувати плани. Коло однодумців розширюється. І саме у цей момент визріло рішення вступити до аспірантури. Харківський регіональний інститут державного управління. Через 20 років після закінчення магістратури я знову тут. Я аспірантка.

2017-й. Про повернення не думаю. Тупо болить десь у глибині душі. Скучила за мамою, батьком, братом.

Втім, цей рік був сповнений знаннями, цікавими людьми, реалізацією нових ідей. Поруч зі мною люди, які за три роки стали великою родиною. Пишаюся і продовжую працювати заради тих, хто у 2014 році чув голос на «гарячій ліній»: «Доброго дня! Луганський національний аграрний університет, місто Харків, слухаю вас!».

Фото Олени Знаткової

Читайте інші матеріали проекту Переселенці.Live

Передрук з http://www.mediaport.ua/yak-ya-navchilasya-cinuvati-kozhnu-peremogu 

Що буде після повернення? Школа Соціальних Посередників моделює процес реінтеграції

Друга Школа Соціальних Посередників збагатила інструментарій соціальних посередників ефективним інструментом моделювання суспільних процесів у локальних громадах — Інтеграційною  організаційно-діловою грою. Цей інструмент дозволяє надійно та у стислі строки промоделювати майбутні ситуація, які будуть виникати в трансформаційних процесах, зокрема в процесі реінтеграції пост-окупаційного простору та тимчасово окупованих територій.

Слухачі ШСП-2 змоделювали соціальні процеси, що будуть відбуватись в територіальних громадах, які зараз перебувають під контролем окупаційних військ Російської Федерації та місцевих колаборантів, але неодмінно будуть повернені під юрисдикцію України.

Головною задачею Інтеграційної організаційно-ділової гри «Після повернення» було проаналізувати ситуацію, яка виникне в територіальній громаді відразу опісля повернення її території під юрисдикцію України; виявити причини та дійових осіб ймовірних конфліктів; сформувати таку спільну стратегію дій влади, бізнесу та громадянського суспільства, яка мала б інструменти запобігання конфліктів та їхньої трансформації, вчасного виявлення та нівелювання негативних тенденцій.

Інтеграційна організаційно-ділова гра «Після повернення» (миру на Донбасі) тривала загалом 8 годин та складалась з 5 окремих модулів, в грі взяли участь 20 слухачів ШСП-2. Завдання гри було сформульоване так: «Луганськ звільнено, в ньому є тільки населення цих територій, українська армія і ви, що ви робитимете?» Результатом гри стало вироблення стратегії взаємодії  та кооперації дій влади, бізнесу і громадянського суспільства в звільненому місті.

Після проведення гри, проведення співбесіди з її учасниками, аналізу результатів, організатори гри створили загальну рамку організації та проведення інтеграційних організаційно-ділових ігор, спрямованих до моделювання соціальних процесів в територіальних громадах , що перебувають в процесі трансформації (зокрема, зокрема в процесі реінтеграції пост-окупаційного простору та тимчасово окупованих територій), своєчасного виявлення, попередження та трансформації конфліктів, які неодмінно виникатимуть в таких процесах. В процесі розробки гри брали участь спеціалсти з України, Польщі, Ізраїлю і США.

Рамка передбачає правила відбору учасників, розподілення ролей учасників гри, протоколи поведінки соціальних посередників впродовж проведення гри, форми оприлюднення результатів гра та засоби їхнього поширення серед членів територіальної громади.

Віктор Гарбар, Ігор Дубровський, Дмитро Звонок, Наталія Зубар.
Інформаційний центр «Майдан Моніторинг»

Школа Соціальних Посередників в 2016-2017 роках працює за підтримки Міжнародного Фонду Відродження http://irf.ua

Фото Наталії Зубар та Сергія Митрохіна

У Харкові пройшла Друга Школа соціальних посередників

У рамках проекту «Українська миротворча школа» 20-24 вересня у Харкові відбулася Друга Школа соціальних посередників. В цьому році Школа проходить за підтримки Міжнародного Фонду Відродження.

Друга Школа соціальних посередників містила лекційні та тренінгові форми навчання, що є своєрідними «пазлами», з яких складаються перші кроки опанування діяльності соціальних посередників. Завданням Першої сесії було формування особистих уявлень про цю діяльність, усвідомлення ролі, яку учасники мають відігравати у миротворчій діяльності, формування власного почерку. Учасники школи мали змогу оволодіти сучасними технологіями суспільних комунікацій.

20160924_160616У школі взяли участь 24 учасника (11 чоловіків, 13 жінок) віком від 26 до 56 років (середній вік – 37 років), серед яких переселенців – 5 осіб. Географія учасників Школи постійно розширюється: цього року у Школі  було 6 представників з Донецької області, 5 з Харківської, 3 з Луганської, 3 з Запорізької, 3 з Херсонської, 2 з Одеської та 2 з Криму.

У перший день, 20 вересня, відбулося відкриття Школи, де всі основні організатори мали вступне слово, після чого була лекція «Конструктор пам’ять: Польські олені, Обама та колективна пам’ять українців. Як подолати тяжіння минулого», яку провів відомий історик та журналіст Олександр Зінченко. Далі був проведений Ігорем Дубровським, Ігорем Звонком та Дмитром Ланьком Workshop «Хто я в цій історії?», які мав такі цілі: представлення учасникам структури майбутнього курсу і особливостей внутрішньогрупової взаємодії; через участь в ігровій ситуації отримання чуттєвого досвіду та усвідомленого уявлення про ціннісні і організуючі домінанти в навчанні, професійній компетенції, побудові відносин з іншими; аналіз очікувань від міжособистісної взаємодії та соціальних контактів; фокусування учасників на навчальних, особистих, професійно спрямованих завданнях курсу, прийнятті відповідальності за процеси навчання і комунікації; надання учасникам можливості формулювання очікувань від майбутнього курсу.

На завершення першого дня Ігор Семиволос провів для учасників перегляд і обговорення фільмів про діяльність Української Миротворчої Школи за попередні роки.

20160924_160231

Другого дня, тобто 21 вересня,  була проведена Ігорем Семиволосом лекція «Основи конфліктології», після якої розпочався тренінг під назвою «Його величність конфлікт», який мав такі цілі: ознайомлення учасників з конфліктом як суспільним феноменом, аналіз конфлікту, виділення його змістовної та емоційної складових, через ігрову ситуацію виявлення складових управління конфліктом (цінності, пріоритети, установки, стереотипи), фокусування уваги учасників на можливостях формування поведінки у конфлікті. Після тренінгу Наталія Зубар провела інтерактивну лекцію «Як працюють соціальні мережі як людські спільноти і як це пов’язано з теорією динамічного хаосу». Потім відомий активіст польської «Солідарності» Збигнєв Буяк провів перегляд фільму Анджея Вайди «Валенса – Людина з надії» та пострефлексійну дискусію.

Зранку 22 вересня Наталія Зубар та Збигнєв Буяк провели Workshop «Типи лідерства. Проблеми лідерства в Україні», після якого пройшов ще один Workshop Ігоря Дубровського та Дмитра Звонка на тему «Конфліктологічна експертиза та аналіз конфлікту», де були пророблені такі теми: «Експертиза конфлікту», «Конфліктологічна експертиза» та «Методи аналізу конфліктів». Збігнєв Буяк провів лекцію «Суспільне порозуміння як фундамент європейської цивілізації». В кінці робочого дня була проведена дискусія «Свій-чужий» за участю випускників Першої школи соціальних посередників.

Четвертий день, 23 вересня, почався з тренінгу «Комунікація як інструмент», який провели Ігор Дубровський, Дмитро Звонок та Володимир Ланько. На ньому були пророблені такі завдання: розкриття комунікації як шляхів сполучення та процесу обміну інформацією; аналізування складових управління комунікаційним процесом; ознайомлення учасників з моделями комунікаційної взаємодії; отримання чуттєвого досвіду та уявлення про моделі комунікаційного впливу; через участь в ігровій ситуації відпрацювання навичок позбавлення конфліктогенів. Андрій Каменщіков провів лекцію «Міжнародний досвід громадянської миротворчості на пострадянському просторі».  Продовжилося все вільною дискусією для учасників «Що таке безпека? Зв’язок між безпекою і миротворчістю».

У заключний день, 24 вересня,  був проведений Workshop «Ваш рецепт управління конфліктом» з тематичними формами, які мали свої специфічні теми: «Казус Заславської», «Стихійна торгівля», «Етнічний ресторан в  спальному районі», «Ринок в Бахчисараї». Тренерами школи було проведено Workshop «Ролі посередника».  На завершальному етапі школи лектори та організатори провели постановку завдань та заключну дискусію.

20160924_153529

Загалом Школа поділилася на 4 тематичні модулі:

У першому модулі, який мав назву «МОЄ МІСЦЕ В ІСТОРІЇ»,  пройшло представлення учасникам структури майбутнього курсу і особливостей внутрішньогрупової взаємодії. Також розглядалось через участь в ігровій ситуації отримання чуттєвого досвіду та усвідомленого уявлення про ціннісні і організуючі домінанти в навчанні, професійній компетенції, побудові відносин з іншими. Учасники розробили аналіз очікувань від міжособистісної взаємодії та соціальних контактів. Було проведено фокусування учасників на навчальних, особистих, професійно спрямованих завданнях курсу, прийнятті відповідальності за процеси навчання і комунікації. Було проведено надання учасникам можливості формулювання очікувань від майбутнього курсу.

2 модуль мав назву «ЙОГО ВЕЛИЧНІСТЬ КОНФЛІКТ», де учасники школи проробили будь-які організаційні зміни, суперечливі ситуації, ділові та особистісні відносини між людьми, які нерідко породжують конфліктні ситуації, що суб’єктивно супроводжуються серйозними переживаннями. Основні проблеми розглядалися за допомогою «конфліктогенів».

Модуль 3 мав назву «КОНФЛІКТОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА ТА АНАЛІЗ КОНФЛІКТУ». Там основна увага приділялася темі, тому що управління конфліктом неможливе без його діагностики, усвідомлення суті. Існує велика кількість засобів діагностики, але у будь-якому разі вони зводяться до таких форм дослідження й оцінки конфлікту, як експертиза та аналіз.

Модуль 4 мав основну тему «КОМУНІКАЦІЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ». На ньому основний фокус приділявся спілкуванню як складному багатоплановому процесу встановлення і розвитку контактів між людьми (міжособистісне спілкування) і групами (міжгрупове спілкування), породжуваний потребами спільної діяльності і включає в себе як мінімум три різних процеси: комунікацію (обмін інформацією), інтеракцію (обмін діями) і соціальну перцепцію (сприйняття і розуміння партнера). Поза спілкуванням неможлива людська діяльність. Психологічна специфіка процесів спілкування, розглянутих під кутом зору взаємин особистості і суспільства, вивчається в рамках психології спілкування; використання спілкування в діяльності вивчається соціологією.

Наразі організатори та учасники проробляють основні актуальні теми для майбутніх шкіл та виконують поставлені організаторами завдання.

 

Українська миротворча школа оголошує другий конкурсний набір до Школи соціальних посередників

Українська миротворча школа оголошує другий конкурсний набір до Школи соціальних посередників 2016-2017 років, перша сесія якої відбудеться 20 – 24 вересня 2016 року у Харкові.

Школа соціальних посередників готує фахівців з трансформації та попередження конфліктів.

Соціальний посередник є фахівцем з переговорного процесу, він володіє технологіями організації та ведення діалогу для досягнення порозуміння. Він має теоретичні знання та практичні навички у галузі діагностування конфліктів, та профілактики конфліктних ситуацій. Він володіє технологіями переговорного процесу, вміє укладати угоди, які відповідають інтересам сторін.

Програмою Школи передбачено дві сесії та практична миротворча польова робота. Перша сесія Школи передбачає інтенсивне 5-ти денне навчання протягом 12 годин щодня. Слухачі оволодіють сучасними технологіями організації переговорного процесу.

Отримані знання та навички нададуть вам можливість стати одними з перших в Україні фахівців з управління конфліктами та, спільно з представниками різноманітних громадських ініціатив, рухів, організацій, взяти участь у створенні принципово нового професійного середовища.

Ми поводимо цю школу вже другий рік. Прочитати про першу школу можна тут.

Як виникла ідея Школи соціальних посередників

Друга сесія Школи пройде в січні 2017 року. Польова робота відбуватиметься між сесіями.

Тренерами Школи є спеціалісти з України, Польщі, Ізраїлю, США, Австралії та Данії.

До конкурсу запрошуються громадяни України, які:

  • бажають брати участь в практичній діяльності на територіях Донецької, Запорізької Луганської, Одеської, Харківської, Херсонської областей та в Криму;
  • ТА проживають на цих територіях;
  • ТА мають досвід роботи у громадських ініціативах чи громадських організаціях;
  • ТА зголошуються пройти повний курс навчання протягом всього терміну (у разі перерваного навчання – кошти за проїзд не компенсуються, сертифікат не видається, до подальшої практичної діяльності УМШ не залучаються).
  • Внутрішньо переміщені особи – вітаються!

Організатори забезпечують проїзд, проживання та харчування учасників, надають їм необхідні навчально-методичні матеріали.

Конкурсну анкету можна заповнити за посиланням:

https://goo.gl/Vbn7yl

Анкети приймаються до 31 серпня 2016 року. Конкурсна комісія працює з 1 по 3 вересня 2016 року. Рішення комісії буде повідомлено всім, хто заповнить анкету, 4 вересня 2016 року.

За додатковою інформацією звертатися:

Ігор Дубровський
+38 050 6194397
dubrig@ukr.net

Як проходила Школа соціальних посередників в перший рік – відеозвіти.

А це – короткі анонси деяких лекцій і тренерів

Місія Української Миротворчої Школи – Запобігання та трансформація насильницьких конфліктів в Україні. Мета миротворчої освіти – Просування ідей миру і ненасильницького вирішення конфліктів через навчання, підтримку формування і розвитку місцевих громад. Громадська миротворчість: комплекс заходів, спрямованих на запобігання і трансформацію насильницьких конфліктів інститутами громадянського суспільства.

Більше про Українську Миротворчу Школу ви можете дізнатися тут http://peace.in.ua/holovna/about/

Проект «Школа соціальних посередників. Другий рік»  проводить Громадський Інформаційно-методичний Центр «Всесвіт» за підтримки Міжнародного Фонду Відродження.

12909608_10153490299888148_2827762053659340443_o
Перший випуск Школи соціальних посередників. 30 березня 2016 року

Діти підтримали дорослих своєю вірою в диво. Результати конкурсу “Я – чарівник”

25 квітня 2016 р. у Харкові, у клубі «Шостий кут» було підбито підсумки дитячого конкурсу «Я – чарівник», який проводила організація «Українські рубіжи».

Дітям України було запропоновано проявити свій талант письменника, поета, сценариста, кінорежисера та художника і підтримати дорослих своєю вірою в диво.

12990865_991956734213496_8127802737939929916_n-640x488

Ось яку мету поставили перед собою організатори конкурсу: «Віра в диво – це те, що допомагає пережити складні часи. І зараз ця віра, яка підтримувала нас дуже довго, вичерпується – ми втомилися від труднощів, потрясінь і від того, що зміни, яких ми чекаємо і заради яких ми працюємо, відбуваються так повільно, що майже непомітно.

13055937_995737633835406_1123238594563017400_o
Євгенія Левінштейн, організатор конкурсу

Коли віра в чудо вичерпується, де її взяти, як не у дітей?

Тому ми вважаємо, що нам всім потрібно побачити диво так, як бачать його діти».

Інна Ачкасова, організатор конкурсу
Інна Ачкасова, організатор конкурсу

Девізом конкурсу і основними темами були три напрями:

  • Чудо, про яке я мрію
  • Чудо, яке сталося зі мною
  • Чудо, яке я зробив сам

13086972_995736483835521_2439729447628223374_o

Партнерами проекту стала Українська Миротворча школа та EdCamp Ukraine.

Після того, як проект підтримали інформаційно та фінансово, конкурс став дійсно всеукраїнським. На конкурс почали приходити роботи з містечок та селищ по всій Україні.

Загалом на конкурс надійшло 278 робіт з 74 міст та селищ. Найбільше робіт з Південно-східної та Центральної України. Багато робіт надійшло від переселенців.

10492131_450859558443792_4153776383524007857_n-640x429

На конкурс надійшло 37 фільмів та 10 мультфільмів, понад 100 малюнків. Конкурсні роботи будуть оформлені у вигляді книги.

«Завдяки конкурсу ми побачили, що незалежно від того, з великого міста чи села надійшла робота, всюди є талановиті діти, вчителі, які їх надихають, вчать, налаштовують на результат.  Ми маємо бажання їх підтримати. Цілком очевидно, що роботи йдуть від серця, від душі, вони справжні. Зустрічалися роботи парадоксальні, смішні. Роботи різного рівня. В них всі наші досягнення і проблеми. Вся наша Україна» – ділилися думками відвідувачі.


Відео підбиття підсумків:


Нижче представлені результати дитячого творчого конкурсу «Я – чарівник»

Номінація Кращий малюнок

Гран-прі

“Я мрію про мир”
20160413_200819-640x360
Я мрію про мир

Похил Анастасія Олександрівна, 14 років, Черкаська обл., М. Сміла, Смілянська ЗОШ I – III ступенів №4

Я мрію, щоб в моїй країні, як і в моїй родині, було завжди мирно та затишно. На моєму малюнку зображена моя країна Україна, яка зараз розділена на мирну та захвачену загарбником. Саме в центрі бойових дій проживає моя рідня: трійнята братик Іванко та сестрички Ксенія і Настуня. Їм зараз дуже тяжко, бо щодня обстрілюють, снаряди не раз пролітали біля їхнього будинку та діти майже щодня взявши свої найкращі іграшки тікають в бомбосховище. А також ходять вони й до першого класу школи, хоч і страшно, а йдуть та навчаться. Щодня мама телефонує до них по телефону чи скайпу та запитує, як ви там, а в самих на думці, були б тільки живі. Не один раз ми пропонували приїздіть до нас, але кому ж хочеться кидати рідне місто та дім і їхати кудись. Не раз мама передавала їм харчі та ліки, але туди ж так важко передати це. Моя мрія – це щоб швидше в нашій країні закінчилась війна та до мене гостювати приїхали братик та сестрички і вся їх велика родина. І щоб в кожному домі, родині, країни було мирно та затишно, як і в моєму“.

Спеціальний приз від “Майдан-моніторинг”

“Солодкий сон”
20160413_200138-640x360
Солодкий сон

Стражник Аріна Сергіївна, 11р, м.Павлоград, т / о “Стілізованій колаж”, Палац творчості дітей та юнацтва

1 місце

«Мандруючі на місяць»

Лодкіна Катерина Вікторівна, 13 років, м. Кривий Ріг

“Моя найкраща Україна”

Половінцева Анастасія Дмитрівна, 10 років, м. Нікополь, Дніпропетровська обл. КЗ НСЗШ №9

13082073_994975003923816_155765645_n
Моя найкраща Україна

Моя мрія – це щоб швидше в нашій країні закінчилась війна та до мене гостювати приїхали братик та сестрички і вся їх велика родина. І щоб в кожному домі, родині, країни було мирно та затишно, як і в моєму“.

«Я – чарівниця!»

Жукова Настя Анатоліївна, 11 років, м. Житомир, член арт-клубу «Книга про мене» (ГО МО «Країна Сонячних променів»).

“Моя мрія”

Безкопільна Віра Олександрівна, 12 років, смт.Драбів Черкаська обл., Драбівський НВК школа-гімназія І-ІІІ ступенів ім.С.Васільченка.

13090261_994975120590471_1767925309_n
Моя мрія

Моя мрія – це, щоб моя мама та мій тато нарешті були разом та перестали пити горілку. Щоб моя бабуся не заміняла мені батьків, бувши опікуном. А мої братики та сестрички повернулись з інтернатів та всі ми гралися разом на нашому подвір`ї. Також хочу материнської любові та батьківської опіки“.

2 місце

«Моя шахова країна»

Бобровський Владислав Олексійович, 13 років, м. Кривий Ріг.

«Я у Казкова світі»

Маляр Дмитро Олександрович, 11 років, м. Кривий Ріг

«Чарівний ранок»

Калайда Софія Андріївна, 11 років, м. Кривий Ріг

«Моя майбутня країна»

Красюк Поліна Сергіївна, 15 років, Криворізька гімназія № 91, 9-В клас

«Пташине життя»

Катасонова Вероніка Юріївна, 11 років, м.Павлоград, т / о “Дизайн-сіті” Палац творчості дітей та юнацтва

3 місце

«Чарівний пташеня»

Кондратова Маргарита Юріївна, 14 років, Харків, ВПЛ.

«Чарівна парасоля»

Годунова Дар’я Олександрівна, 6 років, КПНЗ «МПДЮТ« Горицвіт », Народний художній колектив, студія образотворчого мистецтва« Журавочка »керівник: Кульнєва М.К.

«Тато повернувся»

Євченко Анна Олександрівна, 10 років, смт.Драбів Черкаська обл ..

 “Небесне диво”

Бабак Аліна Сергіївна, 15р, м.Павлоград, т / о “Дизайн-сіті”

Палац творчості дітей та юнацтва

«Якби я була чарівніцею …»

Круть Олена Миколаївна, 10 р, Зеленодольськ ЗШ № 1 І-ІІІ ступенів, 5 – А.

«Малюнок улюбленця»

Тетервова Діана Олександрівна, 10 р. , Зеленодольськ ЗШ № 1 І-ІІІ ступенів, 5 – Б.

«Моя мрія»

Перехрест Олександр Сергійович, 10 років, Драбівський НВК школа-гімназія І-ІІІступенів ім.С.Васільченка

«Я – чарівник»

Бунчук Владислава Леонідівна, 12 р., М. Нікополь, Дніпропетровська обл.

КЗ НСЗШ №9

«Диво-птаха»

Толбас Марія Валентинівна, 10 р., М. Кривий Ріг

«Різдвяні мрії»

Вергуленко Гліб Сергійович, 10 р., Дніпропетровська область, м. Жовті Води

«Ромашкове поле»

Авдєєва Вікторія Леонідівна, 12 р., М, Херсон, ЗОШ № 55 6 Б клас

«Одного разу восени»

Ізмайлова Мар’яна Євгенівна, 10 р., М. Кривий Ріг

«Краса природи»

Плотніцька Катерина Олегівна, м. Нікополь Дніпропетровьська обл.

Номінація Краще оповідання

1 місце

«Хлопчик і ліс»

Дегтярьова Ангеліна Ігорівна, 15 років, Кривий Ріг, Криворізький природничо-науковий ліцей.

«Ця розповідь і про війну, і про жахи. Але якось не смакується там кров і жалюгідні без кінця ниючі герої. Ця дитина (герой оповідання) – по суті герой. Життя не зародило жорстокості в його душі. Він світлим був, світлим і залишився. І світ прийняв цей світ. І проріс в ньому.

Коли читаєш про цього хлопчика, стає соромно за людей. Це чіпляє. І це, на мою думку, важливо».

2 місце

«Щастя тобі, Гектору!»

Підкова Олег Сергійович, 13 років, смт Кринички.

Це розповідь, ілюстрована портретами собаки, про те, як родина взяла з вулиці нещасну собаку і виходила її.

«Моє світлемісто»

Босяченко Катерина, 14 років. 9 клас Комсомольська гімназія № 2.

м. Комсомольське. переселенка

Пісня про м. Комсомольськ.

3 місце

«Зачаровані птахи»

Дудченко Артем, 7 років, Харківська обл., Лозівський р-н, смт.Краснопавлівка.

Казка, про те, що голуби, це аконлдоані хлопчики і поки їх не погодують 5 тис. разів люди вони будуть закодовані. Тому він постійно годує гоб\лубів, щоб вони швидше стали хлопчиками.

«Якби я була чарівницею …, або історія про дружбу»

Недоступ Анни Андріївні, 10 років, м. Київ, Школа «Колегіум« Олімп ».

«Диво-квіти»

Розповідь про те, як дівчинка вперше побачила підсніжники

Першута Дар’я Володимирівна, 12 років, Кривий Ріг, КЗШ № 122.

«Чудо в моєму житті»

Сівак Анастасія Вадимівна, 14 років, м. Нікополь, КЗНЗ “Гімназія №15”

Ессе про диво

Номінація Краща казка

1 місце

«Найчарівнішій чарівник»

Поліщук Мирослава Сергіївна, 9 років, с. Бірки, ЗШ I-III ст. с. Бірки

«Горбатий Гномик»

Довгун Анастасія Іванівна, 11 років, с. Бірки, ЗШ I-III ст. с. Бірки

Треба читати всім, хто любить скаржитися на долю.

«Як намагаючись не зрубав ялинку»

Денисюк Марина Сергіївна, 11 років, с. Бірки, ЗШ I-III ст. с. Бірки

2 місце

Хто злизав сонце?

ЮДІНА Марія Олександрівна, 9 років, віхованка літературної студії “Контур” при Херсонській обласній Бібліотеці для дітей імені Дніпрової Чайки (учениця Школи гуманітарної праці).

«Чарівна книга»

Пальчик Ольга Сергіївна, 11 років, Краснопавлівській багатопрофільний ліцей Лозівської районної державної адміністрації Харківської області

3 місце

«Художник-чарівник»

Божко Олександр Денисович, 10 років, Тернівська загальноосвітня школа I-III ступенів №7 м. Тернівка.

«Снігова Ігранд»

Катерина Дмитрівна Галуза, 10 років, Херсон, школа № 30.

Номінація Кращий сценарій

1 місце

«Таємниця чарівної підкови»

Учень Кріворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №19, Литвиненко Дмитро Владиславович, 11 років.

2 місце

«З маленької надії можна зробити неможливе»

Клокова Валерія Юріївна, 12 років, учениця 6 класу Харківської гімназії № 6 «Маріїнської гімназії».

3 місце

«Сльози з Присмак щастя»

Дуріцькій Сергій Петрович, 13 років, с. Мазінкі, Мазінське НВО «ЗОШ I – II ступенів» – ДНЗ

Номінація Кращий вірш

1 місце

«Чарівник я мандрівник»

Коваленко Софія Ігорівна, 28 квітня 2001 року народження,

вул.Золотій Яр, 5 смт.Нова Прага, Олександрійського району,

Кіровоградської обл.

2 місце

«Одного разу вранці»

Герасимова Владислава Андріївна, Харківський ліцей №89, 5-А клас

«Якби я булу чарівніцею …»

Матяж Діана Олександрівна, 12 років, Запорізька обл., ВАСИЛІВСЬКИЙ р-н, м. Дніпрорудне, вул .. Шахтарська, б.46, кв.96, КЗ «Малобілозерська естетична школа-інтернат« Дивосвіт »

3 місце

«Намалюю небо, намалюю сонце»

Наумянов Ілля Павлович, 10 років, м. Кривий Ріг, Криворізька загальноосвітня школа І – ІІІ ст. № 52

«Про білих білок»

Шкворец Лада Владиславівна, 11 років, Херсон, Вихованець літстудії “Контур” при Херсонській обласній Бібліотеці для дітей імені Дніпрової Чайки (учениця школи № 30)

«Гострі зорі»

ЮДІНА Марія Олександрівна, 10 років, Вихованець літстудії “Контур” при Херсонській обласній Бібліотеці для дітей імені Дніпрової Чайки (учениця Школи гуманітарної праці).

Номінація Кращий фільм (кліп)

1 місце

Фільм «Талісман»

Карпенко Анастасія Олегівна, 14 років, смт. Кринички, школа № 1.

2 місце

Кліп «Чудо, про Пожалуйста я мрію – моя Соборна Україна»

Денисюк Ангеліна Максимівна, 9 років,

КЗ Нікопольска середня загальноосвітня школа № 14.

Фільм «Дружба»

Герасименко Вадим, Бєлов Денис, Фастівець Євгенія, Марк Селін, Дніпропетровська область, Павлоградський район, село Морозівське, Навчається у Вербківській ЗШ І-ІІІ ступенів

3 місце

«Мрії збуваються»

Матеріал Кріворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №51

Окремий приз «Фільм-презентація чудес, зроблених руками першокласників». Гімназія Новокаховської міської ради.

Спеціальний приз за найкоротшу і смішну роботу

фільм 203

Донченко Дар’я Русланівна, 13 років, Кривий Ріг

Спеціальний приз за найпарадоксальнішу роботу

«Чарівниця з Кривого Рогу»

Довгань Єлізабет Романівна, 13 років, Кривий Ріг

Номінація кращий анімаціонній фільм (мультфільм)

1 місце

 «Намалюйте мені літо»

Матяш Олександра, 12 років, Корнюшенко Поліна, 11 років, Молодих Вероніка, 14 років Педагог: Кольцова С.М.

«Дніпропетровський обласний дитячо-юнацький кіноцентр« Веснянка »Дніпропетровської обласної ради»

«Зелена ферма»

Знімальна група: Орленко Катерина, 10 років, Федорова Анастасія, 8 років, Гореленко Вікторія, 10 років, Козірєва Марія, 10 років, серцево Сергій, 16 років, Легуша Валентина, 17 років, Троценко Ольга, 10 років, Лямець Єлізавета, 16 років . Педагог: Соловйова Т.А.

«Дніпропетровський обласний дитячо-юнацький кіноцентр« Веснянка »Дніпропетровської обласної ради»

2 місце

«Мрійник»

Знімальна група: Железняк Лідія, 13 років, Шевчук Вероніка, 15 років, Губакова Олександра, 13 років, Мєшкова Анна, 11 років, ятрить Валерія, 11 років, Сафікюрдській Артур, 10 років Педагог: Довгялло Н.П.

«Дніпропетровський обласний дитячо-юнацький кіноцентр« Веснянка »Дніпропетровської обласної ради»

«Подарунок для метелика»

Знімальна група: Омельченко Єлізавета, 9 р., Соловйова Тая, 5 р., Черешнік Іванна, 6 р., Федорова Галина, 6 р., Шевченко Поліна, 6 р., Пушкарьова Олена, 6 р., Кущ Анна, 7 р ., Сідаш Олександра, 7 р., Філь Андрій, 9 р., Нетеча Єгор, 9 р.

Педагог: Якимець О.В.

«Дніпропетровський обласний дитячо-юнацький кіноцентр« Веснянка »Дніпропетровської обласної ради»

3 місце

“Три бажання”

Богатир Богдана Вадимівна, 14 років, Дніпропетровська обл, смт Кринички, Криничанська СЗШ №1

Особливий приз за найсмішніший мультфільм

“І раптом…”

Знімальна група: Підгорна Дар’я, 12 років

Педагог: Власова Н.С.

«Дніпропетровський обласний дитячо-юнацький кіноцентр« Веснянка »Дніпропетровської обласної ради»


Про перебіг проекту регулярно інформують його організатори на своїх сторінках у ФБ:

Майстер-клас по виготовленню листівок для ромських дітей 18 лютого 2016 р.

Підготовка з дітьми листівок на фронт 21 лютого 2016 р.

Майстер-клас по виготовленню листівок 22 лютого 2016 р.

Презентація робіт 11 березня 2016 р.

Про географію проекта 18 березня 2016 р.

Працює жюрі 20 березня 2016 р.


Інші публікації:

“Я – чарівник!” кажуть, малюють, співають і пишуть діти. І часто це про війну і мир