“Юнацька школа журналістики” у Бережанах

20 – 21 лютого 2016 року лектор – екскурсовод Бережанського краєзнавчого музею, журналіст “БережІнфо” та ІЦ “Майдан МоніторингАлла Соколовська провела десятигодинний курс “Юнацька школа журналістики” для усіх бажаючих віком 10-20 років.

12771929_968722949876559_991524976596732314_o

Школа пройшла в рамках проекту “Українська миротворча школа
Впродовж школи учасники писали матеріали, статті, замітки, проводили їх аналіз, визначали їх актуальність та структуру. Також учасники вчились інтерв’ю та планувати повноцінну інформаційну та адвокасі – кампанію.

12764673_968723266543194_6418159998484206293_o

Великий акцент був зроблений на соціальну журналістику (зокрема робота в соціальних мережах з метою найшвидшого та найефективнішого досягнення соціального ефекту). Також було багато суперечок під час обговорювання інформаційної безпеки.

12747370_968723116543209_4447195308883552588_o

Було активно, драйвово, змістовно, цікаво, пізнавально та продуктивно.

Алла Соколовська: Urban Space 100 в Івано-Франківську

Після зустрічі з Яреком Холодецьким та прибічниками Української миротворчої школи, що працюють в різних галузях туризму в містах України, продумала змістовніше концепцію туризму для Бережан, зокрема цінності, які ми маємо нести в загальному.

Бережанці здійснили навчальну мандрівку у м.Івано-Франківськ, тут є конкретний реалізований приклад чудової ідеї.

Ми мріємо її реалізувати і вже почали це робити, тому ваша підтримка і допомога, участь дуже важливі. 19 лютого 2016 р. ми мали безпосередню можливість переконатися в силі і дієвості концепції, її рушійних елементах, перевагах і можливостях.

Дякуємо Juliya Liakhovych, Uliana Krains’ka, Dmytro Melnykovych, за хорошу розмову, обмін досвідом, поради, підтримку, смачну кухню.

Urban Space 100 в Івано-Франківську – перший громадський ресторан такого типу, засновниками ресторану є 100 меценатів, а чистий прибуток від його діяльності генерується на розвиток проектів міста.

Це сучасний ресторан в урбаністичному стилі, що має на меті бути прикладом соціально-відповідального підприємництва та об’єднання соціально активних людей навколо ідеї розвитку свого міста.

З офіційних джерел та презентацій одною з частин місії є на згенеровані прибутки фінансувати громадські проекти в місті та бути успішним прикладом об’єднання громади навколо світлих справ.

20% від отриманого прибутку йде на організацію діяльності (управлінська компанія, заробітні плати і т.д.), 80% прибутку на реалізацію пріоритетних проектів. Замкнутий безперервний цикл.

5793_968752853206902_2213088513351187428_n

Цікаві заходи, спікери, вечори, гості з України та світу, власне радіо Urban Space Radio.

Жителі міста відповідально з усмішками і відчуттям гордості щотижня відвідують його з друзями, розуміючи, що вкладають і свою частинку в розвиток рідного міста Івано-Франківськ. А гості міста мають можливість поснідати з 6.00 ранку, купити там класні патріотичні речі з лого Франківська, почитати чи купити книги, скористатися ноутбуками, безкоштовним wifi і ще дуже багато чим. Прекрасний вигляд з вікон на місто, лавки для молоді, хороша кольорова гамма, живі квіти, привітні люди.

10485141_968753089873545_111832200203142869_n

Це сильно. Це дієво. За це повага і респект команді )

Ми усвідомлюємо не просту задачу, яка перед нами стоїть. Ми повинні чітко розібратись з концепцією закладу, підготувати бюджет його відкриття, знайти приміщення (можливо місто нам допоможе), знайти однодумців і команду меценатів, представників бізнесу, рестораторів. Ми можемо це зробити.

12742819_968752963206891_3231842179406876820_n

На сьогоднішній день є попередня домовленість про відкриття закладу по схемі соціальної франшизи від Urban Space 100 або як окремий концепт.

12744759_968753139873540_610916666723697549_n

Друзі. приєднуйтесь в групу Креативний простір. Бережани, якщо є бажання стати співзасновником такого закладу в Бережанах або працювати над його створенням.

Алла Соколовська, ІЦМайдан Моніторинг

Вишивальниці з Луганщини побували в Бережанах

10-13 грудня 2015 р. в рамках проекту Української Миротворчої Школи в Бережанах побували учасники Клубу любителів вишивки «Червона ниточка» з Сєвєродонецька, що на Луганщині: Валентина Белянська (керівник), майстрині Євгенія Лазарєва, Ірина Макарова та Лариса Шевченко.

Обмін досвідом відбувся за сприяння Валентини Агафонової – керівника проекту «Жінки-миротвориці». Пані Валентина побувала в Бережанах в жовтні ц.р. на фестивалі урбаністики, тому заздалегідь дізналася про бережанських майстринь.  Вишивальниці беруть активну участь в житті області та свого міста, є постійними учасниками різних заходів: «Прийди до серця, Україно!», присвячений Міжнародному Дню рідної мови, обласного фестиваль-конкурсу художньої самодіяльності «Луганщина – світанок України», виставки до дня незалежності України та інших.

В перший день гості знайомилися з містом, обласним комунальним музеєм Богдана Лепкого та краєзнавчим музеєм. Ввечері їх приймали родини Ірини Ухман та Ганни Семеняк, де вони проживали ці дні.

Наступного дня відвідали магазин «Вишиванка», а також взяли участь у відзначенні 40-річчя Бережанської районної станції юних техніків, що проходило у краєзнавчому музеї.

Майстрині з Сєвєродонецька організували виставку своїх виробів, розповіли про роботу клубу «Червона ниточка» та встигли поспілкуватися з керівниками гуртків і вишивальницями, оглянути виставку робіт вихованців СЮТ.

1

12 грудня в краєзнавчому музеї відбулася зустріч гостей з Луганщини з учасницями Бережанського клубу вишивальниць. Голова клубу Тетяна Дубіч розповіла про діяльність майстринь Бережанщини, а Валентина Белянська про «Червону ниточку». Одержимі однаковим  захопленням – вишивати – обмінювалися досвідом, враженнями та сувенірами…

Цього ж дня гості відвідали районний будинок культури, де із своїм творчим доробком звітував народний аматорський театр української пісні «Золота Липа».

Вони мали змогу побувати на Андріївських вечорницях та особисто побачити і відчути красу наших українських традицій та звичаїв. Колектив «Золота Липа» представив глядачам «Бережанське весілля», музично-гумористичну композицію «А кум до куми як ходив, так ходить», низку театралізованих українських пісень, гумор та українські традиційні забави на вечорницях.

2

Недільного ранку майстрині з Сєверодонецька відвідали ярмарок святого Миколая, організований Бережанською міською громадською організацією «Рідне Місто» на площі Ринок в Бережанах.

Своє перебування в наших краях вони завершили екскурсією Тернополем разом із членом ІЦ «Майдан Моніторинг» Олександром Караневичем. В Тернополі наші гості відвідали краєзнавчий  музей, де оглянули колекцію давніх українських вишивок і твори Пінзеля.

Чотири дні минули як мить… А ми не кажемо «Прощавайте!», а говоримо «До нових зустрічей!». Цим візитом покладено початок співпраці вишивальниць, жінок-миротворців Сєвєродонецька і Бережан. В майбутньому в нас будуть спільні виставки, зустрічі, обмін досвідом, майстер-класи.

Схід і Захід – РАЗОМ!

 

Галина Проців, м.Бережани

Щоб відновити ціле місто, потрібно почати з однією вулиці – Фестиваль Урбаністики в Бережанах

9 – 11 жовтня 2015 р. у рамках проекту «Українська миротворча школа» відбувся “Фестиваль Урбаністики” (м. Бережани, Тернопільської області)  за участі відомого польського архітектора Чєслава Белецького.

12141033_903734279708760_3846703827076007394_o
Чєслав Белецький

Учасниками фестивалю були громадські активісти, депутати місцевих рад, журналісти з невеликих міст та громад. Географія учасників представлена містами Сєвєродонецьк, Луганськ, Херсон, Біляївка, Краматорськ, Артемівськ, Костянтинівка, Сарни, Бережани, Харків, Київ, Варшава, Бахчісарай.

12113484_903890109693177_6523791840979599303_o
Учасники фестивалю з організаторами

Метою заходу було сприяти залученню громади для зміні міського публічного простору шляхом розробки  моделі  трансформації функціонування архітектурних будівель у малих містах на прикладі міста Бережани Тернопільської області із подальшою реплікацією.

Програмою заходу передбачалося:

  • екскурсія-моніторинг міста і визначення об’єктів для аналізу;
  • презентація учасниками візії майбутнього свого міста;
  • дискусія про приватний-публічний простір міста та інше.

Учасники Фестивалю також розробляли Урбаністичну концепцію трансформації міської архітектури та міського простору для громади та з погодженням громади, та визначали джерела фінансування для реалізації цієї концепції. 

Передбачалося, що подібна Урбаністична концепція стане основою для планування урбаністичних трансформацій у містах учасників проекту.

Цей фестиваль/ work – shop був зосереджений на аналізі проблем благоустрою міста, пошук інноваційних підходів до трансформації міського спільного простору.

Чєслав Белецький є відомим польським архітектором. Народився в 1948 р у Варшаві. Лауреат багатьох премій в галузі архітектури та урбаністики. Читав лекції з архітектури, просторового проектування та урбаністики у Варшаві, Лодзі, Лондоні, Монреалі, Філадельфії, Берліні, Сіднеї, Мельбурні.

Серед найбільших проектів: реалізовані проекти реконструкції та модернізації будівель громадського призначення у Варшаві – Галерея сучасного мистецтва «Захента», Єврейський історичний інститут, Театр «Розмаїтої», Будівля офісу Уповноваженого з прав людини. Найважливіші публікації: «Гра в місто» (1996), книга-навчальний посібник для учнів та їх батьків «Голова» (2003), «Більше, ніж архітектура. Похвала еклектиці» (2005).


День 1-й

Учасники Фестивалю побували на екскурсії вулицями міста Бережани. Разом з екскурсоводом – заступником директора з наукової роботи Бережанського краєзнавчого музею Миколою Процівом  відвідали Бережанську ратушу, Церкву Пресвятої Трійці, Вірменську Церкву Св.Георгія, Костел св. Апостола Петра і Павла.

12138514_903400209742167_5549939081401484585_o
Учасники на екскурсії

Враження учасників після екскурсії:

Сергій Дяченко: Архітектура міста Бережани стара, але добротна, зроблена “на совість”. Тротуари некомфортні. Площа зруйнована. Це відчутно “під ногами”. Ринок – як торгові ряди варто ввести в контекст історії багатовікової Площі Ринок.

Юлія Манукян: Немає місць для збору та дозвілля молоді. Є багато псевдо-історичної архітектури, що не відповідає стилям архітектури. Треба зробити конкурс проектів, за які РЕАЛЬНО голосуватимуть громади. Є велика загроза зробити місто “мертвим”, коли воно завмирає у власній історичності. 

12087701_903814483034073_2172605807914062535_o

Валентина Агафонова: Жахливі дороги, схожі до доріг в Сєвєродонецьку. Проте довкола все зелено. Тротуари вузькі. Немає плавних з’їздів на дорогу для людей з обмеженими потребами, мам з візочками, велосипедами. Треба давати земельні ділянки тільки в обмін за благоустрій довколишньої території.
Треба залучити студентів з факультету “Екологія та садово-паркове мистецтво”, щоб створювали проекти для скверів.

12068580_903400493075472_8611540757701480281_o

Едем Адамов: Треба пояснити людям, щоб вони розуміли, що відповідальність і повноваження на них. 

Олекса Муравльов: Як архітектор, бачу як неправильно змінюють фасади. Порушується цілісність композиції та стилю. Багато невмісних Євровікон. Треба створити стратегію єдиної композиції і дотримуватись її.

Роман Захарчук: Треба покращувати плитку і дорогу, і при цьому рахувати її дотичність до віку та матеріалів. Треба захистити історичну цінність на законодавчому рівні. Місцева влада не допрацьовує в питаннях екстерєру та інтерєру через бездіяльність влади.

12068397_903395356409319_6469614847519932434_o

Березін Володимир: Треба зберегти моделі деконструктувізму для практичної роботи громад.

Наталка Зубар: Треба активні громадяни. Мають бути групи за інтересами, які працюватимуть як архітектори, експерти з очисних споруд (адвокасі – групи).

12052417_903812719700916_2543475588051784162_o

Микола Проців: Ми навіть робили круглий стіл “Відповідальність за підписом і печаткою”. В місті мало людей, які цікавляться його долею. Треба збільшити їх кількість та активізувати їх.

Олександр Караневич: Об’єкти будують, ухиляючись від стратегії генерального плану.

10860932_903397116409143_3154167341856858213_o

Чєслав Білецький: Я пізніше представлю можливість говорити однією мовою, сповненою однаковими принципами. Нам треба єдиний сценарій – картину для міста, що дає поняття про образ. Коли інженер побудував Єйфелеву вежу – то два мільйони людей можна було побачити за дві хвилини. Дивіться на масштаб. Всі вважали її соцмодернізмом, імітацією модернізмом. В чому диференція? Варто зрозуміти необхідні нам масштаби. Бережани – чудове місто. Ринкова формула не висвітлює принципів урбаністики. Чого ж ми хочемо? Нам треба гармонія між публічним та приватним життям міста. У ХХ столітті ми загубили це відчуття. Без ЄДИНОГО бачення громади ми нічого не зробимо.

12028670_903813643034157_4677591492291638365_o

У 1-й день учасники також представляли свою візію майбутнього малих міст України.

Валентина Агафонова представила успішний проект реконструкції скверу в Сєвєродонецьку, який ініціювали громадські діячі, підтримав Міжнародний фонд “Відродження”, “Українська миротворча школа” та міська влада на суму 1 млн 200 тис. грн.

Олекса Муравльов демонстрував можливості використання старих територій міста Краматорська та оновлення галузей виробництва.

Володимир Березін розповів, що Костянтинівка Донецької області має низку з арт – об’єктів. Зокрема, є мозаїки із зображенням космосу, англомовні кафе. Але потрібен контроль за екосередовищем. На першому плані – сортування сміття. Березін  наголосив, що активісти борються за функціональність кожної громадської ідеї та проводять проукраїнські екскурсії, організовують виставку «Хроніки нашого часу».

11224079_903748013040720_7000229227482569409_o

Едем Адаманов розповів, що хотів  би бачити Бахчисарай столицею, бо Сімферополь та Севастополь нагадуватимуть про анексію та інші негативні події. Треба зробити ефективне зонування нашої житлової території, бо потрібні велодоріжки, спальні і ділові райони. Найважче буде залучити ефективних експертів, громаду та всіх, що можуть зробити зонування цікавим раз і назавжди.

Після презентацій та дискусії був виступ Чєслава Белецького.

Чєслав Белецький
Чєслав Белецький

Кілька тез його виступу:

Вже майже 200 років пройшло з часу створення дизайну щоденника, поділеного на календарні дні з вказівкою особистих даних. 
Існує памятник “Минуле – майбутньому”.

Треба знати – хто за що й скільки платить. 20 гектарів ландшафтного дизайну в Польщі вартує 1 млн злотих. В Україні це вдвічі дорожче. Ви маєте знати – скільки квадратних метрів робітники можуть впорядкувати за один день та за які гроші. Встановлюйте контроль над тим, аби якість доріг в нас не була українська при ціні німецької.

ХХ століття не робило різниці між моделлю та реальністю. 
Місто – феномен концентрації композицій, власності і усіх тенденцій архітектури.
Можна знайти приклади сучасного та історичного будівництва. Символічні брами можуть грати з сучасними формами, але не перебільшуючи масштаби міста.
Якщо на площах вирізають частину, аби модернізувати її – то є велика проблема: як “вклеїти” туди сучасну дифеніцію.

Без стратегії ми “Ходимо в темряві” і здійснюємо стихіні забудови.
Простір має працювати з людьми. Не виганяйте людей, що торгують на площах – створіть для них ярмарки. 

“Пяний будинок” – це архітектурний жанр, але якщо ці будиночки повторюються – то архітектор “Пяна особистість”. Бо повторюваність – смерть професійності архітектора. 

Головне завдання архітектора – зберегти гармонію для комфортного проживання людей.

Клієнт і влада має створити проект, а архітектор знайти механізми втілити їхню ідею в життя.

Не треба будувати театрів для ненаписаних п”єс. Будуйте життєво – важливі для людей будівлі.

Цього ж дня, 9 жовтня, відзначається Всесвітній день пошти. 
В Бережанському краєзнавчому музеї до цієї події в рамках Фестивалю Урбаністики Української Миротворчої Школи відбулось спецпогашення листівок та марок. 

12079854_903815123034009_2787151774574437251_o
Право першого штемпелю було надано координаторам Української Миротворчої школи – Ігору Семиволосу та Наталії Зубар, польському архітектору Чеславу Белецькому, а також директору відділення пошти в Бережанах – Вікторії Токарській

День 2-й

Цей день був присвячений роботі в групах та розробці Стратегій урбаністичної трансформації міста Бережан. Кожна з груп пропонувала свою концепці.

Одна група представляла своє бачення концепції Бережан як «Живого музею». Інша – як модерного міста.

12015080_903748196374035_787608984666027381_o

Коментарі Чєслава Белецького: Ви бачите в місті лише його зовнішню декорацію, ви не пристосовуєте місто до звичайних людей. Порятунок потопаючих – в руках потопаючих. Неможливо з цілого міста зробити живий музей. Ми маємо зробити готелі житлові. 

Готелі мають будувати не бізнесмени, а туроператори, що вміють продавати житло в готелях на щодень. Ніхто з місцевих жителів не відновить замку за власні кошти, але він впаде, доки не знайдеться приватний власник.
Колонію треба трансформувати в житлові комплекси. Не виїжджайте з міста – зробіть його комфортним для себе.

Якщо люди йдуть в музей – поремонтуйте нарешті в ратуші сходи, щоб вони на них не провалювались!

Ігор Семиволос: Чого бідні – бо дурні, чого дурні – бо бідні. Ініціатива жителів вітається в будь-якій концепції. Влада має показати приклад. Щоб відновити ціле місто – можна починати з однієї вулиці. Бережанам треба якісні інфраструктурні об’єкти. Створіть найбільш відвідуване місце для туристів з чогось конкретного.

Ігор Семиволос
Ігор Семиволос

Чєслав: Покажіть місцевим жителям, що ви можете це зробити особисто і своїми руками. Є два типи архітекторів – один – намалював і руки в кишені, а інший знає всі фактури матеріалів і працює…
Чим більше людей ОСОБИСТО робитимуть СВОЇМИ руками добру справу – тим більше справ в місті зробимо.


День 3-й

Учасники працювали над пошуком рішень, джерелами фінансування трансформації міської архітектури і міркували над єдиними урбаністичними концепціями.

12140183_904200279662160_5698739819569699354_o

Нотатки:
Ігор Семиволос: Коли аналізували діяльність одного з міських голів Криму – то люди згадували не туристичні об’єкти, а проекти освітлення вулиць і бруківку.
Місцеві жителі не готові до того, що їхнє місто стане раптово туристичною чи мистецькою перлиною. Люди прагнуть комфортну. Коли місцеві мають ініціативу – то їм важливо, аби збоку ніхто не втручався. Все вдається, коли є любов до міста, коли хочуть жити в ньому і відповідають за нього. Ці люди отримують кошти, можливості, повагу і все інше.

Формуйте спільноти. Не розчаровуйтесь у своїх справах, коли у вас щось крадуть чи руйнують – не здавайтесь і йдіть за своєю метою, шукаючи вихід – як уникнути руйнації. 

Любов до міста – ознака будь – якої цивілізації. 

Юлія Манукян: Починати міняти в Бережанах треба від організації базару і місця для торгівлі. Для місцевих жителів це подразник. 100 метрів примирення міста – це площа Ринок. Варто працювати з фірмами, що дають фарби – аби малювати стріт-арт.

Лише винесення пам’ятника Папі Римському на Площу Папи Римського не зробить цю площу красивішою.

12091253_903735053042016_2323457473715745850_o

Ганна Парфьонова: Треба на правах реклами залучити суперчучасні технології. На набережній ставу треба зробити довкола рекламу тому, хто його почистить. “Бережани збережемо сучасністю”.

Ігор Семиволос: Приватна ініціатива краща, бо люди змотивовані зробити це зробити. Бережанський замок може підтягнути тільки бізнес! Варто максимум зберегти автентику. 

Сергій Дяченко: Треба орієнтуватись на сучасного споживача. Це гра в етнографію.

12080280_904204099661778_3764230771589093293_o

Олекса Муравльов: В Євпаторію люди їдуть на море. Люди в Бережани їдуть дивитись на старе місто.

Ігор Семиволос: У кожного міста є свій запах. Кава з кардамоном, квіти. Навіть коли місцеві жителі знають вік кожної будівлі, то гості сприймають місто як концепцію загалом, і їм байдуже – з якого року будинку. У Варшаві місто з будинками, які засаджені квітами. Зробіть квіти на власних фасадах, і доглядайте за ними. Плющ маскує зруйновані фасади.

Володимир Березін: Треба реальне планування. Треба розбіратись з деконструктивізмом – визначити чітко нові та старі міста. Радянська система часто робила конкурс проектів. Це було затратно. До всього організовуйте конкурс ідей. Це безкоштовно, але дієво та ефективно. Провокуйте місцевих жителів через ЗМІ. Створюйте постійні діалоги.

Микола Проців: У Бережанах, як і в Україні впорядковується фестивальний рух. На громадських радах обговорюються не фактичні, а реальні плани культурних заходів. Треба зробити єдиний стиль зупинок, ті, які рекоструювали під магазини.

12119979_903734516375403_2800904687726555313_o

Насамкінець всі учасники поділилися враженнями про роботу та підвели підсумки дискусії про урбаністичне майбутнє міста Бережани.

Едем Адаманов: Місто Бережани можна пройти за один день. Треба зробити камери схову на автовокзалі та впорядкувати громадські туалети. Дуже важливі речі почув від Чєслава. Я інакше подивився на своє місто, почну працювати з громадою.

Олекса Муравльов: Я Краматорськ хочу бачити зі стратегічними планами. Треба відновити клумби. З Чєславом розширив своє бачення в архітектурі
Ганна Парфьонова: Цікаві погляди Чєслава Белецького дали потребу шукати відповіді на запитання, які він поставив. Від заходу взяла багато думок та ідей, атфосфера заходу в музеї надихає.

12022464_903815316367323_3560391804752362538_o

Сергій Завгородній: Я старий абстракціоніст, але так закохався в Бережани, що готовий писати їхні пейзажі. Можливо поміркую над пленером, до якого зможу в Бережани залучити цікавих художників. 

Сергій Дяченко: Я думаю, що якби така дискусія з експертами була в моєму місті – хто б “рвав” душу за кожен пам’ятник. Як це все відстоювати в призмі часоплинності. До цього треба залучати громадськість до конструктивних діалогів. 

Юлія Манукян: Проблема урбаністики – не лише естетика архітектури. Але дивимось на те, наскільки РЕАЛЬНО врятувати місто? Я тут опустилась до рівня людини і її потреб. Ми можемо народжувати естетичних та артових проектів мільйонами, проте потреба міста – натиснути на бачок і вилити воду в потрібне місце. Я подивлюсь на своє місто з боку комфортності для життя.

Володимир Березін: тут я зрозумів, що громадські ради не повинні робити проект, а попередньо залучати людей до обговорень. Треба нам в рамках урбаністики навчити людей відчувати себе господарями свого дому. Мене вразило, що в числі почесних громадян – є і Бандера, і хлопці з АТО, і дієві місцебудівники, патріоти, письменники, щасливі. 

Алла Соколовська: Дуже потрібні нам думки інших людей, і ми завжди раді вам спілкуватись. При відїзді Чєслав сказав: “моя мама прожила сто років…І я так житиму…Багато їздитиму та багато працюватиму.”

Анастасія Пугачова: Навіть коли люди потрапляють в місто, то через багато часу вони не пам’ятають відсутності води чи зашпортань за тротуари, вони зберігають враження та емоції. І це я виокремила з лекцій фестивалю.

12091250_904201466328708_9000170671893749292_o

Галина Проців: Є люди, що представляють інтереси у владі, а є люди, які представляють інтереси громади. Інакше б композиція міста не творилась. Чєслав в другий день подарував мені книгу – “Бізнес патріотичний”. На цей термін ми не звертали увагу. Чєслав відчув наше місто через призму кожного, хто показував йому місто. Він істинний вчитель. Навіть коли ми сприймаємо ідеї в штики – наголосив він, що ми маємо все будувати за критеріями : комфортно, безпечно та красиво. В цих критеріях немає зброї та війни. Щоразу ми гостям показуємо місто, і від кожної поїздки до іншої – місто змінюється, і якщо з природою ми нічого не зможемо зробити, то ми вплинемо на людей. 

Олександр Караневич: Дякую Всім організаторам – Ігору Семиволосу, Наталці Зубар, Галині Усатенко. Мені приємно, що незаважаючи на вік кожного – ми  всі приходимо в школи: Школи ЛІдерів Змін, Миротворчі школи, тому дякую, що всі відгукнулись взяти участь в Фестивалі і приїхати в Бережани.

Микола Проців: Дякую вам за вашу роботу для розвитку нашого міста.

Інші ЗМІ про подію

Фестиваль урбаністики у Бережанах

У Бережанах – «Фестиваль Урбаністики»

В Бережанах стартував “Фестиваль Урбаністики”

Фестиваль урбаністики в Бережанах

Українська миротворча школа ініціює Фестиваль урбаністики 9 – 11 жовтня 2015 року в м. Бережани, Тернопільської області.

Учасники фестивалю – громадські активісти, депутати місцевих рад, журналісти з невеликих міст та громад Донецької, Луганської, Одеської, Херсонської областей та регіону Приазов’я спільно із відомим польським архітектором Чеславом Бєлєцким http://bielecki.pl – будуть працювати над механізмами залучення громади для зміни міського публічного простору шляхом розробки моделі трансформації функціонування архітектурних будівель у малих містах (на прикладі міста Бережани Тернопільської області).

Учасники Фестивалю розроблять Урбаністичну концепцію трансформації міської архітектури та міського простору для громади та з погодженням громади, а також визначать джерела фінансування для реалізації цієї концепції.

Урбаністична концепція стане основою для планування урбаністичних трансформацій у містах учасників проекту.

Серед питань, що будуть обговорюватися:
Місто як результат суспільного діалогу;
Процес поліпшення панування та міської архітектури – процес суспільного діалогу;
Питання урбаністики як чинник сталого розвитку міста та його громадян;
Питання децентралізації, утворення громад та метрополітарність;
Облаштування міського простору (безпека, транспорт, common space тощо).

У рамках Фестивалю заплановано екскурсію містом для визначення об’єктів для трансформацій. Також учасники фестивалю зможуть послухати концерт лауреатів міжнародних конкурсів «Відлуння бароко» у стінах Костелу Монастиря оо Бернардинів у неділю, 11 жовтня.

Місце проведення: Краєзнавчий музей м. Бережани. пл. Ринок, 1

За додатковою інформацією звертатися:

Олександр Караневич, БМГО «Рідне місто»
067 3515511
akindwizard@gmail.com

Галина Усатенко
067 4466053; 050 4695913
galyna.usatenko@gmail.com