Рольова гра “Модель ООН” була проведена для старшокласників Вінниці та Костянтинівки

17 березня 2016 р. у Вінниці, а 22 березня 2016 р. у Костянтинівці Донецької області кафедра міжнародних відносин і зовнішньої політики Донецького національного університету за підтримки  Української миротворчої школи, міських управлінь освіти та Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. К.А. Тімірязєва провела для учнів 10-11 класів науково-практичну конференцію «ДонНУ-Модель ООН-2016».

DSC_3210DSC00562

Щорічно у світі проводяться тисячі Моделей ООН, під час яких відбувається імітація засідань структурних органів цієї універсальної міжнародної організації.

Цього разу було обрано платформу Ради Безпеки, непостійним членом якої на 2016-2017 рр. обрана Україна. На порядку денному засідання-симуляції Ради Безпеки було питання організації миротворчої місії на Сході України.

DSC_3227 DSC_3263

Під час дебатів старшокласники переконалися у наявності альтернативних підходів до вирішення «української кризи» в міжнародних відносинах, адже  процедурні правила рольової гри вимагали від делегатів чітко дотримуватися офіційної позиції країни, яку вони представляли і не висловлювати власну думку.

DSC00578 DSC_3417

Тож дебати виявилися «гарячими» і стосувалися насамперед врахування/неврахування Мінських угод, які, на думку більшості учасників заходу, не виконуються; формату миротворчої місії – операція з примусу до миру або з підтримання миру; міжнародної організації, якій варто надати мандат для організації миротворчої місії.

DSC00557 DSC00562

Бажання подати власний проект резолюції з питання порядку денного як основу для ухвалення рішення змушувало делегатів з числа країн – постійних членів Ради Безпеки створювати коаліції, домовлятися з супротивниками, шукати компроміси. Досягненню такої мети сприяла й форма проведення дебатів – кілька раундів формальної дискусії, яка модерувалася викладачем та студентами ДонНУ, сполучалися з неформальним спілкуванням учасників заходу. У підсумку делегатам Моделі ООН таки довелося опрацювати консенсусний підхід до вирішення проблеми, чого вимагало прийняття підсумкової резолюції.

DSC_3321 DSC_3539

Участь старшокласників у Моделі ООН дозволила їм випробувати себе у якості дипломатів, навчитися вести дискусію та обстоювати свою позицію, дізнатися більше про сучасні міжнародні відносини, поточну міжнародну ситуацію та діяльність ООН у світі, створити нове коло знайомств. І найголовніше  – участь у Моделі ООН стимулює прагнення до мирного вирішення політичних проблем, формує навички та модель поведінки, які сприяють співробітництву учасників – «суб’єктів політики».  

Богінська Ірина, в.о.завідувачки кафедри міжнародних відносин і зовнішної політики ДонНу

Журналістика безпеки під час збройного конфлікту. Семінар у Вінниці

19 січня 2016 року у Вінницькому прес-клубі відбувається семінар
Журналістика безпеки під час збройного конфлікту”. Участь у ньому взяли представники ЗМІ Вінничини, викладачі та студенти кафедри журналістики Донецького національного університету.

12417986_951070301641824_970626223772372859_n
Учасники семінару з лекторами

Найактивніше дискутували на семінарі викладачі та студенти кафедри журналістики з приводу термінології військового конфлікту (чи війни? чи АТО?), обговорювали джерела інформації, її достовірність, стандарти професії. Також обговорювали вплив особистої толерантності та патріотизму як власну призму подачі фактів.

Під час відкриття концепцію Української миротворчої школи представили Алла Соколовська та Віталій Овчаренко. Вони розповіли про проекти Миротворчої школи в регіонах, можливостях та досягненнях її учасників.

Першою була лекція “Як писати про війну” експерта Центру близькосхідних досліджень “AMES” Олени Сирінської. Тут найбільш гострими були обговорення термінології соціолінгвістики, походження термінології та мови війни.

Олена Сирінська
Олена Сирінська

Олена спонукала журналістів бути обережними у висловлюваннях, ретельно добирати терміни для характеристики сторін конфлікту.

Журналіст та екс-доброволець АТО, координатор проектів УМШ‬ Віталій Овчаренко представив лекцію «Безпека для журналістів у прифронтовій території». На перше місце він поставив безпеку журналіста та його оточуючих, зокрема порекомендував пройти курси медичної підготовки, мати особисту аптечку, обережно пересуватись профронтовою територією, особливо у темну пору доби, одягати бронежилет, не сперечатись на блокпостах та представляти для перевірки особисті речі та технічні пристрої.

Наталка Зубар та Віталія Овчаренко
Наталка Зубар та Віталій Овчаренко

Стосовно інформаційного наповнення ваших пристроїв: не використовуйте гео-теги, не пишіть в інеті куди і коли саме ви плануєте їхати на фронт, підготуйте тривожні СМС (інформуйте довірену особу про переміщення), поповніть рахунок, майте простий запасний телефон без зайвих номерів, майте номер знайомого військового ( або прес-служби АТО), що вас врятує.

Якщо вас просять щось не знімати – не знімайте, не знімайте “широко” позиції військових, не розказуйте про їх переміщення, не знімайте надписи на техніці “Люба”, “Галя” при її переміщенні між позиціями. Не женіться за рейтингом – бо якщо військовий наговорив зайвого і це може зашкодити – виріжте цей момент, запитуйте що можна зняти/озвучувати, а що ні (обличчя, позивні, прізвища тощо).

“Окупована територія – це не “так звана” ДНР ” – це окупована територія або ОРДО (окремі райони Донецької області) і ОРЛО (окремі райони Луганської області) . Абревіатуру “ДНР” взагалі треба забувати і використовувати рідше. Цьому є багато причин і головне всі вони правильні . Люди не бачать лапки в теленовинах і не чують їх” (с) Олексій Мацука.

Якщо окупант є “окупантом”, “загарбником”, “терористом” “вбивцею”, “сєпаром” і т.д. – він ним і є, а не “невідома озброєна особа схожа на прибічника сепаратиських поглядів” або ж “прибічник ДНР”.

Не завжди вірте навіть знайомим військовим, перепровіряйте перед публікацією інформацію, особливо – “зради” і “перемоги”, розвивайте власне критичне мислення, не розповсюджуйте чуток, не створюйте стереотипів типу “Всі військові – “аватари”.

Під час лекцій «Як працюють соціальні мережі як людські спільноти», “Страх та статистикаНаталка Зубар розповіла про походження терміну “соціальні мережі” як людські спільноти, продемонструвала, як візуально можна побачити власні соціальні зв’язки.

Наталка Зубар
Наталка Зубар

Наталка зазначила:

Соціальний капітал – це можливість використання соціальних зв’язків, співробітництва і довіри для отримання вигоди. Це і є цінністю соціальних мереж. Соціальний капітал прямо залежить від інтенсивності участі в соціальній мережі.Вищий рівень соціального капіталу веде до більшої підтримки демократичних цінностей навколо його носія. Якщо ваші матеріали ніхто не коментує і не поширює – в інформаційному просторі вас немає.

В світі «вага» науки визначається по кількості взаємних цитувань. Вплив в соціальних мережах – так само.Якщо ви думаєте, що ви нікому не потрібні, то це не значить, що так і є.

Може ви і не потрібні, а от ваші контакти – так, батьки, вчителі, друзі…

Також не довіряйте анонімним носіям. Перевіряйте надійність джерел.

Як протидіяти?

«Не бійтеся!» (с) Іоанн Павло ІІ,

Пам’ятайте – «Всі брешуть» (с) доктор Хаус. Зворотнє треба довести дієво.Не думайте про причини. Ведіть статистику.

Ведіть список джерел. Три неправдивих повідомлення – і джерело відправляється в список ненадійних (с) Степан Мудрик.

«Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба» (с) Декалог УН“.

12593462_1685554941720797_5773148539449201209_o
Учасники семінару

Фото Алла Соколовська, Олена Тараненко


Презентація до лекції Олени Сирінської: Military Slang 2016 for DNU

Презентація до лекції з досвіду Віталія Овчаренка «Безпека для журналістів у прифронтовій території»Журналістика під час війни

Алла Соколовська, ІЦ “Майдан Моніторинг