Наша соціологія «Трансформація соціально-політичних уявлень та вісі конфліктів в зоні АТО»

В рамках проекту Українська Миротворча Школа було проведення дослідження, яке цілковито змінює уявлення про настрої мешканців Українського Донбасу. І доводить, що Донбас таки український.

Коротка презентація

Наводимо дослідження повністю. Автори готові відповісти на будь які запитання. Файл з результатами дослідження тут Соціологія_Рущенко_1

Інформаційний центр «Майдан Моніторинг»

ПРОМІЖНИЙ ЗВІТ

Емпірико-соціологічне дослідження

«Трансформація соціально-політичних уявлень та вісі конфліктів в зоні АТО»

 Мета дослідження: здійснити соціологічний вимір структури соціально-політичних уявлень з фокусом на ставлення населення до  значущих політичних маркерів та відчуття конфліктів, які розгортаються у громадах.

 

Об’єкт дослідження. Доросле населення, що постійно проживає у Луганській та Донецькій областях у віці від 16 років (в зоні АТО підконтрольній Україні).

Вибіркова сукупність формувалася на основі статистичного розподілу міського населення Луганської та Донецької областей за критеріями гендеру та віку.

З 1 лютого по 7 березня було здійснено польове дослідження та уведення інформації з первинних носіїв до комп’ютеру.

Опитування проводили 8 бригад інтерв’юерів методом індивідуальних інтерв’ю. Мова спілкування – переважно російська.

За результатами обрахунку отримано статистичні дані по масиву опитаних.

Всього опитано – 1200

У т.ч. жінок –  53,8% (644 особи)      чоловіків – 46,2% (556 осіб)

За віком

16 – 19

 

20 – 29

 

30 – 39

 

40 – 49

 

50 – 59

 

60 і більше

 

5,4% 16,4% 20,1% 15,3% 17,0% 25,8%

Розподіл опитаних за міськими агломераціями

Луганська обл. Донецька обл.
Старо-більськ Сєвєро-донецьк Лиси-чанськ Рубіжне

Кремінна

Маріуполь Сло-в’янськ Краматор.

Констант.

Артемів.

Дружківка

Червоноар-мійськ

Димитрів

151 150 122 82 / 50 162 149 71/30/30/20 131 / 52
555 645

ОДНОМІРНИЙ РОЗПОДІЛ ВІДПОВІДЕЙ РЕСПОНДЕНТІВ (у %)

Характеристика суспільно-політичної ситуації за методом семантичного диференціалу:

+3        +2           +1     0    -1           -2           -3

Спокойная 4,3 3,8 7,2 19,2 32,8 32,7 Напряженная

І = 1,54

Стабильная 1,6 2,4 9,6 24,2 34,5 27,6 Шаткая

І = -1,57

Ясная 1,7 3,3 9,3 22,7 32,6 30,3 Запутанная

І = -1,58

Простая 1,4 1,9 6,5 18,3 32,1 39,8 Сложная

І = -1,86

Дающая надежду 9,3 14,5 31,9 20,1 14,4 9,7 Безнадежная

І = -0,11

Обычная 1,7 3,4 9,7 25,8 30,0 29,5 Особенная

І = -1,54

Прим. Індекс по кожному рядку може коливатися від +3 до -3

 

Напрямок зміни ситуації в останні 6 місяців

Заметно в лучшую сторону

 

5,9
Немного в лучшую сторону

 

11,6
Остается неизменной

 

15,1
Немного в худшую сторону

 

21,7
Заметно в худшую сторону

 

45,7

 

Чого побоюються жителі Донбасу (соціальні страхи):

Военных действий

 

81,4
Захвата территории, на которой живу

 

59,7
Резкого повышения цен

 

54,9

 

Голодного времени

 

42,0
Прекращения соцвыплат, пенсий 40,6

 

Углубления экономического кризиса

 

39,6
Болезней (включая заболевания моих близких)

 

33,7
Отсутствия продуктов и предметов первой необходимости 32,6

 

Безработицы

 

32,5
Преступности

 

24,6
Отмены льгот

 

10,1
Природных или техногенных катастроф

 

7,5

Проранжовано у порядку зменшення процентних часток відповідей респондентів

 

Ступінь довіри основним інституціям та соціальним групам

Індекс Объект доверия Опреде-ленно

доверяю

Скорее доверяю Затруд. ответить Скорее не доверяю Опреде-ленно не доверяю
+0,8 Членам семьи 79,9 16,0 2,3 1,0 0,8
+0,5 Волонтерам 36,7 37,7 16,7 6,1 2,7
+0,26 Церкви 24,9 28,0 27,7 11,2 8,2
+0,23 Армии 20,1 35,2 23,3 13,1 7,9
+0,01 Украинским телеканалам 9,4 28,7 26,6 23,8 11,5
-0,1 Информации в Интернете 9,9 35,3 28,7 16,8 9,3
-0,1 Большинству соседей 10,0 31,5 25,7 22,9 9,8
-0,31 Местным органам власти 2,7 11,3 29,2 36,2 20,5
-0,32 Центральным органам власти 2,5 11,8 29,4 32,6 23,5
-0,34 Милиции 2,0 10,3 28,2 37,6 21,9
-0,44 Правосудию 1,6 5,5 25,4 39,4 28,1
-0,54 Российским телеканалам 1,8 6,7 20,0 26,0 45,4
-0,63 Слухам 0,8 3,8 13,9 31,2 50,3

Індекс довіри розраховувався за допомоги числових доповнень:

+1; +0,5; 0; -0,5; -1, отже може коливатися від +1 до – 1, де +1 – максимальна довіра аудиторії, -1 – повна відсутність довіри.

 

Ідентичності опитаних (в якій мірі себе відчувають):

  В полной мере В значи-тельной степени В малой степени Совсем не ощущаю Затрудняюсь ответить Індекс
Гражданином Украины 64,5 21,0 9,1 3,7 1,7 3,4
Гражданином другой страны 1,1 3,2 8,8 75,7 11,2 1,04
Патриотом Украины 33,9 30,5 16,9 9,8 8,8 2,63
 Донеччанином     (Луганчанином) 23,7 25,6 23,2 13,1 14,3 2,26
Патриотом Донбасса 19,2 22,8 19,9 19,2 18,9 1,99
Европейцем 8,7 16,1 20,1 41,3 13,8 1,61
Гражданином СССР 4,8 6,9 8,6 62,4 17,3 1,12

Числові доповнення для розраху нку індексу ідентичності – 4, 3, 2, 1, 0

Від 1 до 2 – низький рівень ідентичності у спільноті

Від 2 до 3 –  ідентичність «фіфті-фіфті»

Від 3 до 4 –  домінуюча ідентичність

 

 

 

 

 

 

Найбільш гострі місцеві проблеми:

Плохое состояние дорог

 

65,3
Не эффективная деятельность местных властей.

 

63,3
Разобщенность людей, неумение объединиться для улучшения ситуации. 55,0
Плохое медицинское обслуживание.

 

52,3
Плохое состояние жилищно-коммунальной сферы.

 

43,3
Не «залеченные» последствия военных действий, разрушения.

 

28,5
Перебои в подаче воды, электричества.

 

27,7
Недостаточное отопление в холодное время года.

 

27,2
Острая экологическая ситуация.

 

21,5
Вывоз мусора, мусорные свалки.

 

21,0
Отсутствие детских площадок по месту жительства.

 

12,1

Як респонденти бачать політичне майбутнє Донбасу

Как было и раньше – в составе единой Украины.

 

59,0
В составе единой Украины, но с расширенными полномочиями.

 

28,1
Как федеративное образование в составе Украины.

 

5,7
Как республику с обязательным заключением договора с Украиной.

 

2,3
Допускаю выход из состава Украины.

 

4,9

Чи змінилися погляди на майбутнє Донбасу за останній рік?

так ні Важко відп.
63,0 21,0 16,0

 

В якому напрямку відбулися зміни?

В направлении более тесного объединения с другими областями Украины.

 

В обратном направлении
74,0 26,0

 

Думки респондентів щодо бажаного пріоритету зовнішньої політики України

Евроинтеграция

 

35,3
Равное удаление и от России, и от Европы

 

22,8
Сближение с Россией

 

12,3
Затрудняюсь ответить

 

29,1

БЛОК КОНФЛІКТІВ

конфликт между армией (в т.ч. нацгвардия, добровольческие батальоны) и местным населением

Такой конфликт существует реально?

Определенно «Да» Скорее «Да» Скорее «Нет» Определенно «Нет»
10,5 30,3 30,0 29,0

Как часто он проявляется?

Постоянно, практически ежедневно Достаточно часто Иногда вспыхивает Очень редко
6,9 22,4 40,3 30,3

Считаете ли Вы этот конфликт опасным?

Да, очень опасный В целом опасный Скорее не опасный Не опасный
16,4 54,3 26,7 19,0

Между патриотами Украины и сторонниками России («ДНР», «ЛНР»)

Такой конфликт существует реально?

Определенно «Да» Скорее «Да» Скорее «Нет» Определенно «Нет»
50,9 33,2 11,5 4,4

Как часто он проявляется?

Постоянно, практически ежедневно Достаточно часто Иногда вспыхивает Очень редко
35,8 33,3 20,2 10,7

Считаете ли Вы этот конфликт опасным?

Да, очень опасный В целом опасный Скорее не опасный Не опасный
40,5 38,2 13,5 7,8

 

Между населением и правоохранительными органами (милиция, прокуратура, суды):

Такой конфликт существует реально?

Определенно «Да» Скорее «Да» Скорее «Нет» Определенно «Нет»
12,0 36,9 36,4 14,8

Как часто он проявляется?

Постоянно, практически ежедневно Достаточно часто Иногда вспыхивает Очень редко
4,0 28,5 41,8 25,7

Считаете ли Вы этот конфликт опасным?

Да, очень опасный В целом опасный Скорее не опасный Не опасный
7,5 41,4 31,7 19,7

 

Конфликты внутри семей, родственником по политическим вопросам:

Такой конфликт существует реально?

Определенно «Да» Скорее «Да» Скорее «Нет» Определенно «Нет»
14,9 39,8 23,4 21,9

Как часто он проявляется?

Постоянно, практически ежедневно Достаточно часто Иногда вспыхивает Очень редко
7,4 33,9 39,1 19,6

Считаете ли Вы этот конфликт опасным?

Да, очень опасный В целом опасный Скорее не опасный Не опасный
8,5 24,8 38,5 28,3

 

Конфликт между населением и местными властями:

Такой конфликт существует реально?

Определенно «Да» Скорее «Да» Скорее «Нет» Определенно «Нет»
12,3 43,1 28,3 16,3

Как часто он проявляется?

Постоянно, практически ежедневно Достаточно часто Иногда вспыхивает Очень редко
5,9 32,5 40,7 20,9

Считаете ли Вы этот конфликт опасным?

Да, очень опасный В целом опасный Скорее не опасный Не опасный
6,9 37,6 35,0 20,5

 

Конфликт между основной массой населения и местными «олигархами», владельцами крупных предприятий и бизнесов:

Такой конфликт существует реально?

Определенно «Да» Скорее «Да» Скорее «Нет» Определенно «Нет»
7,4 32,2 33,4 26,9

Как часто он проявляется?

Постоянно, практически ежедневно Достаточно часто Иногда вспыхивает Очень редко
3,4 20,8 39,7 36,2

Считаете ли Вы этот конфликт опасным?

Да, очень опасный В целом опасный Скорее не опасный Не опасный
5,2 33,7 37,1 24,1

 

Конфликт между постоянными жителями и вынужденными переселенцами:

Такой конфликт существует реально?

Определенно «Да» Скорее «Да» Скорее «Нет» Определенно «Нет»
3,3 20,4 35,0 41,3

Как часто он проявляется?

Постоянно, практически ежедневно Достаточно часто Иногда вспыхивает Очень редко
2,2 15,0 35,3 47,6

Считаете ли Вы этот конфликт опасным?

Да, очень опасный В целом опасный Скорее не опасный Не опасный
3,3 18,3 36,5 41,9

Ранги конфліктів

Розрахунковий індекс по кожному рядку від 1 до 3 (3, 2, 1, 0). Методика передбачає обрахування суми за трьома рядками.

Індекси від 1 до 3 – конфлікти початкового рівня.

Від 3 до 6 – середньої інтенсивності.

Від 6 до 9 – високої інтенсивності.

Между патриотами Украины и сторонниками России («ДНР», «ЛНР»)

 

6,4
Между населением и правоохранительными органами (милиция, прокуратура, суды): 5,0
Конфликты внутри семей, родственником по политическим вопросам 4,7
Конфликт между населением и местными властями 4,1
конфликт между армией (в т.ч. нацгвардия, добровольческие батальоны) и местным населением 4,0
Конфликт между основной массой населения и местными «олигархами», владельцами крупных предприятий и бизнесов 3,3
Конфликт между постоянными жителями и вынужденными переселенцами 2,6

ДАНІ ЩОДО РЕСПОНДЕНТІВ

Освіта

Начальное, неполное среднее

 

4,2
Среднее

 

15,5
Среднее специальное

 

31,9
Неоконченное высшее

 

13,8
Высшее

 

32,7
Ученая степень 2,0

Характер зайнятості

Учащийся

 

9,1
Пенсионер, живу на пособие, не работаю

 

26,6
Работающий пенсионер

 

10,8
Имею постоянную работу (служащий, рабочий, предприниматель, руководитель и т.п.)

 

32,5
Работаю не полный рабочий день или неделю

 

9,2
Имею периодические или временные заработки.

 

11,8

Етнічність

Українець Етнічний руський Представник інших груп
74,5 19,7 5,9

 

Матеріальне становище

Плохое. Приходится во всем себе отказывать, денег «не всегда хватает на хлеб».

 

14,8
Ниже среднего. На питание хватает, но в остальном бывает очень трудно.

 

39,2
Среднее. Хватает на еду и на одежду, но покупать предметы длительного пользования трудно.

 

37,7
Выше среднего. Имеем некоторые сбережения, иногда покупаем предметы длительного пользования.

 

7,2
Отличное. Ни в чем для нас важном себе не отказываем.

 

1,1

 

Постійне проживання у місті

Постійне проживання Тимчасове проживання Вимушені переселенці із зони АТО
77,6 7,1 15,4

 

Вимушені переселенці з періоду…

Весна 2014 4,0
Літо 2014 46,7
Осінь 2014 32,2
Прибули нещодавно (з 2015 р.) 17,1

 

 

 

 

 

Зміна відчуття безпеки протягом року

Месяцы года Отсутствие угроз Небольшие угрозы Заметные угрозы Достаточно сильные Очень сильные
7 Январь-февраль 69,2 22,7 6,3 1,3 0,4
6 Март-апрель 40,5 36,2 18,1 4,0 1,2
4 Май-июнь 11,3 25,2 29,6 21,0 12,8
2 Июль-август 10,1 21,1 23,2 20,8 24,9
5 Сентябрь-октябрь 15,9 24,1 28,1 20,4 11,4
3 Ноябрь-декабрь 15,3 27,3 21,5 18,7 17,2
1 Янв.-февр.(2015) 9,1 25,3 19,7 20,7 25,2

 

Особиста стратегія на «важкі часи»

Действовать по обстановке

 

67,5
Помогать близким мне людям, и сплотиться в семье

 

55,8
Активно принимать участие в гражданских акциях

 

25,7
Максимально использовать помощь государства, благотворителей, волонтеров 25,1
Преодолевать все трудности самостоятельно

 

24,2
Поддержать государство, если нужно – встать на его защиту

 

21,4
Готовиться к эмиграции

 

18,1
Затрудн. ответить 1,8

 

Науковий керівник проекту

Професор Рущенко І.П.

Додатки

Програма соціологічного дослідження

«Трансформація соціально-політичних уявлень та вісі конфліктів в зоні АТО»

 

Проблемна ситуація. Населення Луганської та Донецької області за 2014 р. опинилося у епіцентрі гібридної війни, яку веде Російська Федерація проти України. Особливість гібридної війни полягає у застосуванні інформаційно-пропагандистський та підривних соціальних технологій, які суттєво змінюють масову свідомість. Агресор намагається розколоти суспільство та збільшити «п’яту колону» і прихильників так званого «руського світу». Отже, масову свідомість в зоні АТО можна розглядати як таку, що зазнала травми війни. Захоплення  міст сепаратистами та проголошення «республік», бойові дії, звільнення населених пунктів та відновлення української влади мало суттєвий відбиток в умах та настроях людей. Проблемна ситуація полягає в тому, що ми не маємо достовірної інформації щодо змін та тенденцій у масові свідомості, поділу населення на групи з різними соціально-політичними уявленнями та основних осів соціального конфлікту, які поділяють соціум на табори  протистояння. Подальша робота соціальних посередників в громадах потребує достовірної інформації щодо настроїв різних соціальних груп та типів конфліктів. Ця інформація може бути зібраною  в процесі соціологічного дослідження.

Мета дослідження: здійснити соціологічний вимір структури соціально-політичних уявлень з фокусом на ставлення населення до  значущих політичних маркерів та відчуття конфліктів, які розгортаються у громадах.

Завдання:

  • Дослідити трансформацію ставлення населення впродовж 2014 р. до основних політичних маркерів – «єдина Україна», «федералізація», «відокремлення від України», «народна республіка», «приєднання до РФ».
  • Виявити інтенсивність основних соціальних конфліктів, які розгортаються у зоні АТО.
  • Виявити кореляційні зв’язки поміж характером соціально-політичних уявлень і різними чинниками, що потенційно впливають на формування свідомості.
  • Проаналізувати особливості ціннісних орієнтацій, системи страхів, довіри до різних інституцій для поглибленого розуміння причин та особливостей соціально-політичних уявлень різних груп населення.

Об’єкт дослідження. Доросле населення, що постійно проживає в  містах зони АТО (особи, які мають місцеву реєстрацію) у віці від 16 років.

Предмет дослідження. Факти свідомості, які торкаються соціально-політичної сфери та уявлень щодо конфліктних ситуацій у громаді.

Гіпотези.

  • Спільнота мешканців зони АТО має принципові розбіжності у площині соціально-політичних уявлень, отже, є розколотою, наявна соціально-психологічна травма, яка викликана різними елементами гібридної війни.
  • Впродовж 2014 р. відбулася певна трансформація уявлень громадян у соціально-політичній сфері у напрямку зміцнення патріотичних позицій.
  • Соціально-політичні уявлення залежать від джерел інформації, віку, соціального положення, етнічності.
  • Значимими можуть бути наступні осі конфліктів: між масою населення та місцевими елітами, поміж прихильниками «єдиної країни» та людьми з сепаратистськими настроями, поміж місцевими та біженцями, поміж місцевими та вояками, поміж прихильниками реформ і людьми орієнтованими на старий режим.

Метод дослідження. Масове репрезентативне опитування за методом індивідуального інтерв’ю.

Генеральна сукупність: жителі міських агломерацій в частині зони АТО, яка контролюється українськими військовими.

Обсяг вибіркової сукупності – 1200 осіб

Тип вибірки – квотний добір за гендерно-віковими ознаками.

 

Громадський інформаційно-методичний центр «Всесвіт»

 

Социологическая анкета «Общественно-политическая ситуация в регионе».

 

Уважаемые жители Донбасса!

 

Предлагаем Вам принять участие в социологическом исследовании, посвященном общественно-политической ситуации в регионе. Ваши ответы весьма важны для налаживания нормальной жизни, решения конфликтных ситуаций, работы негосударственных объединений.

 Опрос полностью анонимный! Подписывать анкету не нужно!

 

Начнем с общественно-политической ситуации, которая складывается в Вашем регионе

Охарактеризуйте общую ситуацию с помощью нескольких пар слов. В каждой строке сделайте отметку в том месте, которое выражает Ваше ощущение ситуации.

Ситуация в регионе:

0     

1   спокойная 1 2 3 4 5 6 напряженная
2  стабильная 1 2 3 4 5 6 шаткая
3        ясная 1 2 3 4 5 6 запутанная
4      простая 1 2 3 4 5 6 сложная
5 дающая надежду 1 2 3 4 5 6 безнадежная

 

6     обычная 1 2 3 4 5 6 особенная

 

  1. Во второй половине 2014 – начале 2015 гг. ситуация меняется:
  1. Заметно в лучшую сторону
  2. Немного в лучшую сторону
  3. Остается неизменной
  4. Немного в худшую сторону
  5. Заметно в худшую сторону
  1. Чего Вы боитесь больше всего? (можно отметить до 5 пунктов)
  1. Прекращения соцвыплат, пенсий.
  2. Резкого повышения цен.
  3. Отсутствия продуктов и предметов первой необходимости.
  4. Углубления экономического кризиса.
  5. Голодного времени.
  6. Природных или техногенных катастроф.
  7. Болезней (включая заболевания моих близких).
  8. Военных действий.
  9. Безработицы.
  10. Захвата территории, на которой живу.
  11. Преступности.
  12. Отмены льгот.
  13. Что еще?____________________________________________________________

В какой степени Вы доверяете…

Объект доверия Определенно

доверяю

Скорее доверяю Затруд. ответить Скорее не доверяю Определенно не доверяю
9 Членам семьи 1 2 3 4 5
10 Большинству соседей 1 2 3 4 5
11 Церкви 1 2 3 4 5
12 Местным органам власти 1 2 3 4 5
13 Центральным органам власти 1 2 3 4 5
14 Армии 1 2 3 4 5
15 Милиции 1 2 3 4 5
16 Правосудию 1 2 3 4 5
17 Волонтерам 1 2 3 4 5
18 Российским телеканалам 1 2 3 4 5
19 Украинским телеканалам 1 2 3 4 5
20 Слухам 1 2 3 4 5
21 Информации в Интернете 1 2 3 4 5

 

В какой степени Вы себя ощущаете …

  В полной мере В значительной степени В малой степени Совсем не ощущаю Затрудняюсь ответить
22  Гражданином Украины 1 2 3 4 5
23  Гражданином другой страны 1 2 3 4 5
24  Патриотом Украины 1 2 3 4 5
 25  Донеччанином     (Луганчанином) 1 2 3 4 5
26  Патриотом Донбасса 1 2 3 4 5
27  Европейцем 1 2 3 4 5
28  Гражданином СССР 1 2 3 4 5

 

29  Какие местные проблемы Вы считаете наиболее острыми? (отметьте не более 5-и позиций)

  1. Вывоз мусора, мусорные свалки.
  2. Плохое состояние дорог.
  3. Недостаточное отопление в холодное время года.
  4. Острая экологическая ситуация.
  5. Не эффективная деятельность местных властей.
  6. Плохое медицинское обслуживание.
  7. Не «залеченные» последствия военных действий, разрушения.
  8. Разобщенность людей, неумение объединиться для улучшения ситуации.
  9. Плохое состояние жилищно-коммунальной сферы.
  10. Отсутствие детских площадок по месту жительства.
  11. Перебои в подаче воды, электричества.
  12. Что еще__________________________________________________________

30 Каким бы Вы хотели видеть политическое будущее Донбасса?

  1. Как было и раньше – в составе единой Украины.
  2. В составе единой Украины, но с расширенными полномочиями.
  3. Как федеративное образование в составе Украины.
  4. Как республику с обязательным заключением договора с Украиной.
  5. Допускаю выход из состава Украины.

31 Изменились ли у Вас взгляды на будущее Донбасса за последний год?

  1. Да.
  2. Нет.
  3. Затрудняюсь ответить.

32 Если «Да», то в каком направлении?

  1. В направлении более тесного объединения с другими областями Украины.
  2. В обратном направлении.

33 Какое направление внешней политики должно преобладать?

  1. Евроинтеграция.
  2. Сближение с Россией.
  3. Равное удаление и от России, и от Европы.
  4. Затрудняюсь ответить.
  5. Что еще?___________________________________

А теперь перейдем к конфликтам и конфликтным ситуациям в регионе.

Начнем с конфликта между армией (в т.ч. нацгвардия, добровольческие батальоны) и местным населением

  1. Такой конфликт существует реально?
Определенно «Да» Скорее «Да» Скорее «Нет» Определенно «Нет»
1 2 3 4

Если Вы выбрали позицию 4 (определенно нет), то переходите к 37

  1. Как часто он проявляется?
Постоянно, практически ежедневно Достаточно часто Иногда вспыхивает Очень редко
1 2 3 4
  1. Считаете ли Вы этот конфликт опасным?
Да, очень опасный В целом опасный Скорее не опасный Не опасный
1 2 3 4

Конфликт между патриотами Украины и сторонниками России («ДНР», «ЛНР»)

  1. Такой конфликт существует реально?
Определенно «Да» Скорее «Да» Скорее «Нет» Определенно «Нет»
1 2 3 4

Если Вы выбрали позицию 4 (определенно нет), то переходите к 40

  1. Как часто он проявляется?
Постоянно, практически ежедневно Достаточно часто Иногда вспыхивает Очень редко
1 2 3 4
  1. Считаете ли Вы этот конфликт опасным?
Да, очень опасный В целом опасный Скорее не опасный Не опасный
1 2 3 4

 

Между населением и правоохранительными органами (милиция, прокуратура, суды):

  1. Такой конфликт существует реально?
Определенно «Да» Скорее «Да» Скорее «Нет» Определенно «Нет»
1 2 3 4

Если Вы выбрали позицию 4 (определенно нет), то переходите к 43

  1. Как часто он проявляется?
Постоянно, практически ежедневно Достаточно часто Иногда вспыхивает Очень редко
1 2 3 4
  1. Считаете ли Вы этот конфликт опасным?
Да, очень опасный В целом опасный Скорее не опасный Не опасный
1 2 3 4

 

Конфликты внутри семей, родственником по политическим вопросам:

  1. Такой конфликт существует реально?
Определенно «Да» Скорее «Да» Скорее «Нет» Определенно «Нет»
1 2 3 4

Если Вы выбрали позицию 4 (определенно нет), то переходите к 46

  1. Как часто он проявляется?
Постоянно, практически ежедневно Достаточно часто Иногда вспыхивает Очень редко
1 2 3 4
  1. Считаете ли Вы этот конфликт опасным?
Да, очень опасный В целом опасный Скорее не опасный Не опасный
1 2 3 4

 

Конфликт между населением и местными властями:

  1. Такой конфликт существует реально?
Определенно «Да» Скорее «Да» Скорее «Нет» Определенно «Нет»
1 2 3 4

Если Вы выбрали позицию 4 (определенно нет), то переходите к 49

  1. Как часто он проявляется?
Постоянно, практически ежедневно Достаточно часто Иногда вспыхивает Очень редко
1 2 3 4
  1. Считаете ли Вы этот конфликт опасным?
Да, очень опасный В целом опасный Скорее не опасный Не опасный
1 2 3 4

 

 

Конфликт между основной массой населения и местными «олигархами», владельцами крупных предприятий и бизнесов:

  1. Такой конфликт существует реально?
Определенно «Да» Скорее «Да» Скорее «Нет» Определенно «Нет»
1 2 3 4

Если Вы выбрали позицию 4 (определенно нет), то переходите к 52

  1. Как часто он проявляется?
Постоянно, практически ежедневно Достаточно часто Иногда вспыхивает Очень редко
1 2 3 4
  1. Считаете ли Вы этот конфликт опасным?
Да, очень опасный В целом опасный Скорее не опасный Не опасный
1 2 3 4

 

Конфликт между постоянными жителями и вынужденными переселенцами:

  1. Такой конфликт существует реально?
Определенно «Да» Скорее «Да» Скорее «Нет» Определенно «Нет»
1 2 3 4
  1. Как часто он проявляется?
Постоянно, практически ежедневно Достаточно часто Иногда вспыхивает Очень редко
1 2 3 4
  1. Считаете ли Вы этот конфликт опасным?
Да, очень опасный В целом опасный Скорее не опасный Не опасный
1 2 3 4

 

55.Ваш пол:
  1. Муж.
  2. Жен.

 56.Возраст:

  1. 16 – 19 лет
  2. 20 – 29 лет
  3. 30 – 39 лет
  4. 40 – 49 лет
  5. 50 – 59 лет
  6. 60 и больше

 57Образование:

  1. Начальное, неполное среднее
  2. Среднее
  3. Среднее специальное
  4. Неоконченное высшее
  5. Высшее
  6. Ученая степень

 

58.Характер занятости?

  1. Учащийся
  2. Пенсионер, живу на пособие, не работаю
  3. Работающий пенсионер
  4. Имею постоянную работу (служащий, рабочий, предприниматель, руководитель и т.п.)
  5. Работаю не полный рабочий день или неделю
  6. Имею периодические или временные заработки.

59.Этничность (национальность):

  1. Украинец
  2. Русский
  3. Представитель другой этнической группы

60.Ваше материальное положение (или Вашей семьи):

  1. Плохое. Приходится во всем себе отказывать, денег «не всегда хватает на хлеб».
  2. Ниже среднего. На питание хватает, но в остальном бывает очень трудно.
  3. Среднее. Хватает на еду и на одежду, но покупать предметы длительного пользования трудно.
  4. Выше среднего. Имеем некоторые сбережения, иногда покупаем предметы длительного пользования.
  5. Отличное. Ни в чем для нас важном себе не отказываем.

 

61.Вы постоянно проживаете в городе?

  1. Да
  2. Нет, проживаю временно
  3. Я вынужденный переселенец из зоны АТО

Если выбраны пункты 1 и 2, то переходите к 64

 

62.Если «вынужденный переселенец из зоны АТО», то с какого времени?

  1. Весны 2014
  2. Лета 2014
  3. Осени 2014
  4. Прибыл недавно, в 2015 г.

63.Откуда Вы выехали? __________________________________________________

 

Как изменялось ощущение безопасности в течении последнего года?

Оцените степень угроз Вашей жизни, здоровью, достоинству (включая безопасность вашей семьи) по месяцам прошлого (2014) и настоящего (2015) годов:

Месяцы года Отсутствие угроз Небольшие угрозы Заметные угрозы Достаточно сильные Очень сильные
64 Январь-февраль 1 2 3 4 5
65 Март-апрель 1 2 3 4 5
66 Май-июнь 1 2 3 4 5
67 Июль-август 1 2 3 4 5
68 Сентябрь-октябрь 1 2 3 4 5
69 Ноябрь-декабрь 1 2 3 4 5
70 Янв.-февр.(2015) 1 2 3 4 5

71.Каков Ваш личный план пережить «трудное время»? (выберите все варианты, которые вам подходят)

  1. Готовиться к эмиграции.
  2. Максимально использовать помощь государства, благотворителей, волонтеров.
  3. Преодолевать все трудности самостоятельно.
  4. Помогать близким мне людям, и сплотиться в семье.
  5. Действовать по обстановке.
  6. Активно принимать участие в гражданских акциях.
  7. Поддержать государство, если нужно – встать на его защиту.
  8. Другое ______________________________________________________________________________
  9. Затрудняюсь ответить.

Спасибо за участие в опросе!

Українська миротворча школа. Вперше в Ізраїлі. Фільм

В кінці лютого 2015 року делегація УМШ відвідала з навчальним візитом Ізраїль. Ми вирішили показати вам найцікавіші епізоди. З фільму ви можете багато зрозуміти про політику Ізраїлю і цікавий для нас досвід.

Режисер – Борис Шустерман

Ми продовжимо співпрацю!

Проект Українська миротворча школа проводиться коаліцією громадських і урядових організацій України та Польщі за підтримки Посольства Великої Британії в Україні.

«Українська миротворча школа» підготувала перший випуск

«Українська миротворча школа» підготувала перший випуск, в Києві 66 випускників з різних міст України отримали свої дипломи.

10847740_10152751124518148_398660646627655317_o
Перший випуск Школи. Не останній

«Головна мета української миротворчої школи – якісне зміцнення тилу, як запорука національної безпеки. Діалог всередині громад, діалог між місцевою владою та громадою, між військовими та місцевим населенням. Ми садимо за стіл людей, які без нас між собою не розмовляли…», – розповідає голова правління інформаційного центру «Майдан Моніторинг» та координатор проекту «Українська миротворча школа» Наталія Зубар.

«Фактично ці люди стали соціальними посередниками. Вони отримали необхідні навички, щоб організувати громадський діалог, дискусію, навчилися працювати з людьми», – додає Зубар.

Від вересня минулого року в рамках проекту проходили тренінги, семінари, дискусії, присвячені вирішенню конфліктів. Заходи відбувалися на Волині, в Херсонській, Вінницькій, Одеській областях, а також на підконтрольній Україні території Донецької та Луганської областей.

Українська миротворча школа – це проект коаліції громадських і державних організацій України та Польщі.

http://www.radiosvoboda.org/content/news/26927846.html

 

Українська миротворча школа. Вперше в Ізраїлі. Фільм

В кінці лютого 2015 року делегація УМШ відвідала з навчальним візитом Ізраїль. Ми вирішили показати вам найцікавіші епізоди. З фільму ви можете багато зрозуміти про політику Ізраїлю і цікавий для нас досвід.

Режисер – Борис Шустерман

Ми продовжимо співпрацю!

Проект Українська миротворча школа проводиться коаліцією громадських і урядових організацій України та Польщі за підтримки Посольства Великої Британії в Україні.

Ізраїльський досвід висвітлення війни: цензура на відзняте відео, повідомляти про втрати заборонено

Жодних показів техніки, дуже жорстка заборона на повідомлення про кількість загиблих військових. Якщо ракета з Гази долетіла до населеного пункту, то журналістам навіть не дозволяють зняти характер ушкоджень, щоб ворог не міг оцінити точність і координати удару. Про ізраїльський досвід розповідає експерт Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов, який щойно повернувся з Ізраїлю, де вивчав як ізраїльські ЗМІ висвітлюють війну.

Розмовляв: Сергій Демчук

З початком війни в українському суспільстві не втихають суперечки стосовно того, чи потрібно критикувати військове керівництво, чи треба стиснувши зуби допомагати фронту, поклавшись на те, що військові знають що роблять. З одного боку критика «генералів» підриває бойовий дух армії. А з іншого суспільство не вірить у професійність військового командування і критика сприймається, як засіб змусити Генштаб воювати ефективніше.

Та провести чітку лінію між раціональною критикою і критиканством неможливо. Звісно, в умовах інформаційної війни з потужним ворогом єдиного правильного рецепту для ЗМІ немає. Тому ми продовжуємо публікувати матеріали про досвід висвітлення війни у різних країнах.

– Хто і як в Ізраїлі інформує громадян про бойові дії: прес-служби чи журналісти незалежних медіа?

Інформацію доносять приватні медіа. Але існує жорсткий фільтр у вигляді військової цензури. Є так звані військові цензори. Під час військових дій вони не сплять ночами і переглядають весь матеріал, який приватні медіа відзняли в зоні конфлікту.

Потік відео від телеканалів потрапляє до цензорів, цензор дає добро або щось вирізає, матеріал повертається до телекомпанії і тільки потім потрапляє до ефіру. Іноді цензор може накласти санкції на канал і журналіст, який став причиною санкцій гарантовано втрачає роботу на каналі.

Правила цензурування дуже жорсткі: жодних показів техніки, дуже жорстка заборона на повідомлення про кількість жертв серед військових. І ми до цього рано чи пізно теж прийдемо. Крім цього, якщо ракета з Гази долетіла до населеного пункту, то журналістам навіть не дозволяють зняти характер ушкоджень, нанесений, наприклад, будинку, щоб ворог не міг оцінити точність і координати удару.

От зараз різні громадські ініціативи реконструюють дії росіян. Я був вражений: за мінімальними ознаками, за якимсь випадковим підбитим стовпчиком, який ледве потрапив до кадру, можна зробити точну геолокацію і визначити напрямок, чим і звідки стріляли.

Кількість і склад підрозділів теж повідомляти теж заборонено. У країні, яка реально воює, а не робить вигляд, військова цензура – це невід’ємна частина кампанії. Не можна давати ворогу можливості тебе вразити, зрозуміти, які сили проти тебе воюють, з якими підрозділами і технікою має справу, навіть якщо в кадр попаде хоч один шеврон.

Звісно, є в Ізраїлі урядові і військові прес-служби, які теж дають інформацію. Наявність цензора і заборон – мають свої недоліки. Бо при подачі інформації існує конкуренція двох типів. По-перше, зі ворогом, по-друге, з нетрадиційними медіа, соціальними мережами, з таким меседжером для мобілок, як WhatsApp. І через цензуру «своя» інформація часто публікується пізніше ніж ворожа чи у соцмережах.

– У нас часто дорікають державі, що не публікуються повні списки загиблих, і що посадовці занижують втрати.

Перелік загиблих в Ізраїлі публікується тільки по закінченню війни. Влада Ізраїлю чітко усвідомлює одну річ, яку наша влада не розуміє: для того, щоб тобі довіряли і щоб у мати в очах народу легітимність вести війну, легітимність проводити мобілізацію, тобі треба говорити правду. Говорити неправду нераціонально. Влада у разі потреби може заявити «ні, я зараз не скажу», а потім, коли ситуація дозволить говорити – повідомити правду, все як є.

По завершенню війни в Ізраїлі починають діяти незалежні комісії, які очолює зазвичай голова Верховного Суду у відставці. До складу комісій входять колишні військові з довірою, правники. Вони мають доступ до всієї закритої інформації, мають право брати покази і оцінювати накази, а потім виносити рішення.

Цей механізм потрібен не для того, щоб покарати командування і солдат, хоч бувають і покарання, а для виявлення помилок. Результати роботи цих комісій стають публічними, їх обговорюють у парламенті. Тоді приймаються кадрові рішення.

Але головне – виявити помилки. Громадяни знають, що держава не обманює і намагається не робити помилок, триває діалог у суспільстві і є довіра, яка критично важлива під час війни.

Зрештою в Ізраїлі суспільство з сильними соціальним зв’язками, і тому той, хто бреше, ризикує позбутися посади.

– Як може діяти цензура в умовах інформаційної війни з таким потужним у інформаційному плані ворогом, як Росія?

Це проблема. І ні в кого немає одного рецепту. Ізраїльські медійники стикаються з такою проблемою, що Russia Today, Alyjazira і хізбалловська телекомпанія завдяки зв’язкам спецслужб і грошам мають ексклюзиви, ті картинки, яких не має ніхто.

З палестинського боку ці канали потрапляють туди, куди жоден західний кореспондент не потрапить. І зробити щось із цим дуже важко. Інша проблема – соціальні мережі і менеджер для мобілок WhatsApp, який швидко дозволяє створювати групи і обмінюватися інформацією.

– Чи знімають ізраїльські військові відео боїв і чи викладають їх у мережу, як це буває у нас? І чи можуть солдати чи комбати розповідати в інтерв’ю зовсім протилежне від офіційної версії?

Там це звичайно неможливо. Викладене військовим фото чи відео з місця боїв – правопорушення, за яке можна понести кримінальну відповідальність. По закінченню кампанії такі фото і відео з’являються.

– Бувають такі ситуації, як в Україні, коли ще не завершився відвід військ із Дебальцевого, а по телебаченню виступає президент і каже, що вийшли вже 80 % військових?

Під час війни інформацією маніпулюють всі. Бо інформаційні повідомлення це теж фронт. Сторона, яка воює, не може бути білою і пухнастою. Межі таких «неточностей» – питання політичної відповідальності, політичного чуття.

– Чи прийнято в ізраїльських ЗМІ обговорювати-критикувати дії Генштабу?

До 80 % батьків нинішніх ізраїльських військових служили. До того ж служили і батьки, і матері. У більшості випадків у батька звання вище ніж у офіцера, який командує його сином. І вони не просто служили, а воювали.

У кожного військового є дідусь, який може подзвонити йому на передову і сказати: «У Війні судного дня, коли я воював, треш був значно сильніший. У вас там зараз фігня». Все це створює тиск, громадського обговорення війни не може не бути. Суспільство достатньо мілітаризоване. Можливо, у нас через якийсь час буде те саме. Я не вірю, що наша війна скоро закінчиться.

Через мобілізацію в Україні пройшли вже 100 тисяч людей. Зараз ще 50 тисяч призвали. Вже є помітна когорта людей. Ще дві-три хвилі мобілізації – і колишні військові стануть фактором який впливатиме на громадські настрої.

В Ізраїлі є звичка до війни, всі розуміють, що війна була, є і буде. В Україну війна прийшла для багатьох несподівано, тому існує забагато пафосу, і тому люди, які один день були на передовій і вміють формулювати думки, стають зірками Фейсбуку.

Телевізійні камери направлені у бік сектора Газа з ізраїльської сторони кордону.

Стосовно обговорень і критики є ще такий момент як стосунки між генералітетом і політиками. Розповім приклад.

В Ізраїлі готувалась одна операція. Раптом напередодні її проведення у ЗМІ зливають інформацію про плановану кількість жертв. Армія, коли планує операцію, завжди розраховує, скільки покладе своїх, скільки ворога і скільки при цьому загине мирних. Якщо наші не роблять цих оціночних розрахунків, то це злочин.

Звичайно та операція була відмінена, бо коли суспільству повідомляють, що загине кількасот наших, три тисячі ворогів і стільки-то цивільних, у всіх шок. Цей злив пов’язаний з тим, що політики електорально рахували доцільність операції, вичислили, яка в суспільстві є підтримка війни і рейтинги. А Армія думає про операції і можливість їх виконання.

Тобто відповідь на ваше питання: «так», обговорюють і критикують.

– Як суспільство в Ізраїлі реагує на загибель своїх солдат?

У світі небагато країн, які бачать війну як екзистенційну – за існування держави і народу на цій території. Це те, що поєднує Україну з Ізраїлем. Але кількість жертв в будь якому випадку – це серйозний фактор, який вливає на настрої громадськості.

У Цахалі є спеціальна служба, яка повідомляє родичів про загибель солдата. Туди входять медики, психологи, соціальні працівники. Вони приходять групою, серед них обов’язково пишна жінка з добродушним обличчям, яка повідомляє про загибель. Інші підхоплюють родичів загиблого під руки, надають медичну чи психологічну допомогу. І це дуже важливо і принципово.

Є така проблема, що держава не може повідомляти родичам неперевірену інформацію і поки держава перевіряє, так само як і в нашому випадку, ворожа сторона першою повідомляє родичів про загибель. Можуть відправити фото чи відео. В цьому питанні Хамас діє так само як ДНР/ЛНР.

Але у нас немає мовного бар’єру і це ще більше ускладнює ситуацію. Теперішнє покоління у палестинців не володіє івритом.

– Як працюють в Ізраїлі військові журналісти?

В кожному підрозділі є прес-офіцер, який знаходиться з військовими на передовій. Вони проходять підготовку, їх навчають, що можна показувати, а що ні, щоб цензору було менше роботи, навчають як себе поводити. У це вкладають ресурси і час.

Коли я бачу, як українські телевізійники показують укріплення наших солдат у Широкиному, то це на голову не на лазить. В Ізраїлі прес-офіцер при частині не дозволив би такого знімати. Крім того там є армійський сектор преси, військове радіо.

– Чи можуть ізраїльські журналісти спілкуватися напряму з генералами, як це було в американському прес-центрі під час війни в Іраку?

Діє просте правило: якщо влада не дає інформацію, то люди ідуть її шукати самі. І дуже часто знаходять у ворога. Тому при всій цензурі система працює на видачу інформації. Це раціонально. Тому виходити до преси потрібно. Якісь принципові речі має озвучувати начальник генштабу, щоб демонструвати адекватність і викликати довіру. Демонструвати, що він відповідає за свої рішення.

– Чи знімають у Ізраїлі фільми, в яких військові – герої? Можливо, для створення образу народної армії.

Знімають, і багато знімають. Це одна з частин підтримки мобілізованості суспільства, яка дуже висока.

Остання війна – літо 2014 року, коли до Гази потрапили нові ракетні комплекси, з яких можна обстрілювати всю територію Ізраїлю. Країна 50 днів сиділа в бомбосховищах, країна фактично зупинилася. Але всі розуміють, що держава не може компенсувати всіх витрат. І збитки понесли всі. Але пануючим настроєм було: «Ми будемо сидіти в бомбосховищах скільки треба, але вріжте їм уже так, щоб вони більше не рипалися і дали спокійно жити». Рівень мобілізованості суспільства там вражає.

Під час війни ситуація постійно змінюється, тому немає заздалегідь вірних кінцевих рішень. Це динамічна система і ти маєш постійно бігти. Як тільки ти зупинишся, тобі кінець.

Поїздка до Ізраїлю відбулася в рамках проекту Українська миротворча школа

Сергій Данилов

Джерело