У Львівській обласній раді презентують журнал «Миротворець»

У Львівській обласній раді презентують «Миротворець» – журнал, покликаний формувати модерну українську мілітарну культуру.

У середу, 27 травня, об 11.00 годині в кабінеті №307 Львівської обласної ради відбудеться презентація українського мілітарного журналу «Миротворець». Часопис покликаний формувати модерну українську мілітарну культуру, сприяти суспільному порозумінню й злагоді.

Публікації журналу систематизують досвід, набутий у поточному конфлікті на Сході України, зокрема, – військовий та соціально-психологічний, а також осмислюють новітній феномен українського волонтерства, поновлюють історичну тяглість, розкривають місце України в світовому контексті.

Також «Миротворець» має опікуватися широким колом проблем, пов’язаних з комплексними питаннями національної безпеки, зокрема: інформаційна безпека, суспільний діалог, внутрішні міграційно-демографічні процеси; висвітлювати хід реформ і взагалі суспільних перетворень, які наразі переживає Україна. Іншими словами, завдання журналу «Миротворець» – сприяти творенню національного безпекового простору.

Редакція оцінює процес, який нині відбувається у Збройних Силах України, таким чином, що «успішні комбриги стають генералами, вчорашні менеджери та водії – комбатантами. Віднайдена здатність українців творити безпековий простір, самостійно або в союзі із вільними націями, є гарантією сталого розвитку у майбутньому, коли ми досягнемо миру.

Ми усвідомили ціну миру, основним інструментом його досягнення є не стільки танки та ракети, скільки людина, якій власне присвячений цей журнал. Вільна людина у вільній країні».

Журнал адресовано українським військовим, а також буде цікавий волонтерам, журналістам, історикам, філософам, культурологам, і взагалі  широким колам громадськості, зацікавленим у створенні української мілітарної культури.

Планована періодичність – раз на місяць, формула друку – повнокольоровий, обсяг – 64 сторінки.

Миротворець

Черемха, реформи і громадська безпека

20150519_152635Цю черемху я посадила в 2003 році. Зараз вона вище 4-го поверху. І зараз в околиці нема жодної тополі. У всьому районі нема. А в 2003 пуху тополиного в нас було по коліно.

Наш двір був першим, де зрубали старі, 50-річні тополі. Ну, звісно, я в тому брала участь, як один, але не єдиний, організатор. Це було непросто і зайняло кілька місяців.

Ми скинулися, зібрали всі дозвільні документи, подолали опір двох родин, які захищали ті тополі (то ще та історія, але вони давно зі мною помирилися, тож я не буду це згадувати) і в результаті замість тих тополь – в нас прекрасно облаштований двір з такими шикарними деревами. Сама саджала цю красуню.

Тополі були трухлявими всередині і реально аварійними. Через тиждень після знищення наших дворових тополь, в Харкові був буревій і в сусідньому дворі така саме тополя розбила гараж і дві машини.

З тих пір щороку до нас приходив новий сусідський двір переймати досвід. В результаті до минулого року наші сусіди за свій кошт знищили майже всі тополі. Минулої весни приїхав Зеленбуд і зрізав останні п’ять. Все. Кошмар закінчився.

В ті часи мені довелося вивчити купу літератури. Тополя – прекрасний очищувач повітря, але – до 35 років. Далі замість очищення вона починає смітити, а також стає всередині трухлявою і аварійною. Тополі з пухом є одними з найбільших алергенів і в міському середовищі, на мою думку, мають бути знищені всі.

Крім красивих дерев і доглянутого двору в результаті тої операції ми познайомилися з нашим дільничним міліціонером, який виявився цілком нормальною людиною, перезнайомилися з купою сусідів і налагодили між всіма обмін інформацією. Рівень безпеки в районі підвищився суттєво.

А тим часом на днях в Києві тополею вбило дитину.

Я до чого це все пишу? Змін не буде, якщо ви їх не почнете самі. І безпечне довкілля вам ніхто не забезпечить, якщо ви це не почнете робити самі.

Саме тому в рамках проекту Українська Миротворча Школа ми розробляємо стратегії подолання конфліктів і робимо пілоти, які можна копіювати…. Ця черемха – такий пілот.

Наталія Зубар

Як можна налагодити інформаційну безпеку в Україні?

Тези до дискусії  «ІНФОРМАЦІЙНА ВІЙНА ТА ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА. ПРОПАГАНДА І НОВІ МЕДІЇ» в рамках проекту «Київський діалог», яка відбулася в Харкові 19 травня 2015 року.

Наталія Зубар, Голова Правління Інформаційний центр «Майдан Моніторинг», координатор проекту «Українська Миротворча Школа»

Основним фактором, який дозволяє широкомасштабні інформаційні диверсії в Україні, є

Фрагментація комунікаційного простору України , до якої призводять

  • Низький рівень соціального капіталу в громадах
  • Погана якість медіа
  • Погана якість ідей, творів і концептів
  • Погана якісь каналів комунікацій, як електронних, так і фізичних

Що з тим можна зробити?

  • Підвищити мобільність населення через покращення транспортної інфраструктури
  • Сприяти створенню нових активістських медіа (приклад Газети Виборчей) на базі
    • Популярних твітер акаунтів
    • Колективних блогів
    • Університетських медіа центрів
  • Зміцнювати професійно і інституційно існуючі медіа, які мають зародки етичних принципів діяльності
  • Створювати мережі медіа, об’єднанні спільними інтелектуальними завданнями, такими як
    • Достовірність інформації
    • Дотримання професійних стандартів
    • Пошуки соціально резонансних тем і оптимальних шляхів їх висвітлення
  • Підвищувати соціальний капітал інтелектуалів-патріотів через
    • Навчання ефективним комунікаціям
    • Збільшення видимості їх діяльності в медіа
    • Залучення їх до вирішення управлінських завдань місцевої влади та адміністрацій
    • Залучення їх до розробки стратегій місцевого розвитку
  • Створювати ефективні механізми інформаційного обміну між громадянами та правоохоронними органами та військом через
    • широке включення громадян в підтримку безпеки в своїх територіальних громадах.
  • Створювати громадські мережі інформаційної безпеки для оперативного збору інформації про терористичну діяльність та впровадження і популяризацію європейських стандартів журналістики та суспільної безпеки

В Херсоні відбувся жалобний мітинг за депортованими

В Херсоні відбувся жалобний мітинг за депортованими

В  Херсоні сьогодні, біля пам’ятника «Жертвам тоталітарного режиму» відбувся жалобний мітинг присвячений 71-й річниці депортації кримськотатарського народу.

В Херсоні відбувся жалобний мітинг за депортованими

Перед зібранням виступили учасники депортації, представники громадських організацій та активісти.

В Херсоні відбувся жалобний мітинг за депортованими
В Херсоні відбувся жалобний мітинг за депортованими

Одразу після заходу, відбулось нагородження авторів кращих творів конкурсу письмових робіт для старшокласників і студентства на тему боротьби українського і кримськотатарського народів з тоталітарним режимом СРСР.

В Херсоні відбувся жалобний мітинг за депортованими
В Херсоні відбувся жалобний мітинг за депортованими

Конкурс, організований ККСЦ «Куреш», підтриманий Херсонською ОДА та Українською Миротворчою Школою, передбачав подання письмових творів та відбір з них кращих мистецьких та учнівських робіт, присвячених депортації кримськотатарського народу в 1944 році та історії національно-визвольної боротьби українського та кримськотатарського народу з тоталітарним режимом СРСР, та відлуння історичних паралелей до сьогодення у боротьбі за державний суверенітет та територіальну цілісність України.

В Херсоні відбувся жалобний мітинг за депортованими

Источник

Ensuring Information Security in Ukraine

Discussion points for the public debate on INFOWAR AND INFORMATION SECURITY. PROPAGANDA AND NEW MEDIA held in the framework of the Kyiv Dialogue project in Kharkiv on May 19, 2015.

Nataliya Zubar, Chair of the Board, Maidan Monitoring Information Center; Project Coordinator, Ukrainian Peacebuilding School

The main factor enabling large-scale subversive information campaigns in Ukraine is

Fragmentation of Ukrainian communication space resulting from:

  • Low level of social capital within communities
  • Poor quality of media
  • Poor quality of ideas, products and concepts
  • Poor quality of communication channels, both electronic and physical

What could be done about it?

  • Increase  mobility of population by improving transport infrastructure
  • Promote establishing new activist media (example of the Gazeta Wyborcza) based on:
  • Strengthen both professionally and institutionally existing media that follow basic ethical principles
  • Create media networks that share joint intellectual tasks such as:
  • Popular Twitter accounts
  • Team blogs
  • University Media Centers
    • Credibility of information
    • Adherence to professional standards
    • Looking for socially resonant themes and optimal ways to cover them
  • Enhance social capital of patriotic intellectuals through:
    • Training on effective communications
    • Increasing visibility of their activity in media
    • Engaging them in addressing governance issues with local self-government bodies and administrations
    • Engaging them in designing local development strategies
  • Develop effective mechanisms of information exchange between citizens, law enforcement and military through:
    • Broad citizens’ participation in maintaining security within their local communities.
  • Create information security social networks to provide quick collecting of information on terrorist activity as well as introducing and promoting European standards of journalism and public security

11012449_471269316359598_5514470986729084654_n