Міфи і реальність про різдвяні і новорічні свята

У грудні 2015 р. «Руйнівники міфів» представили на широкий загал телевізійну програму з циклу «Мифы и реальность: спросите у специалиста» «Любимые праздники поколений».

Події 2014-15 рр. довели, що широкий загал громадян України – мешканців (у т.ч. переселенців) Луганської обл. мають гібридну україно-російську ідентичність.

Останнє пов’язано з недостатньою українізацією краю. Люди необізнані з культурою, традиціями та звичаями України, її регіонів. Відсутність знань та недостатність повноцінної і цілеспрямованої інформаційної роботи з місцевим населенням дозволяє ефективно проводити відповідну діяльність силами ворога.

Переддень різдвяно-новорічного циклу надасть можливість познайомити наших співвітчизників з національними святами та поширити серед них необхідну інформацію з теми, найперше те, що Схід, Захід і Центр України мають однакову культуру, свята, історію і, навіть, кулінарні вподобання. Останнє повинно сприяти об’єднанню регіонів.

Для досягнення поставленої автором мети: привернути увагу людей до власної історії та культури (78% мешканців Донбасу – етнічні українці) було проведене відео опитування з цієї проблематики. Гостями студії стали методисти Луганського центру народної творчості: Дарія Попенко, Наталія Іванчук та пластуни Сєвєродонецької організації.   

В ефір програма вийшла 22 грудня 2015 року (з трьома повторами протягом двох тижнів).

Ведуча програми Оксана Кулишева, історик, співзасновник ГО «Відродження Сходу».


Оксана Кулишева: Один з міфів твердить, що свята різдвяно-новорічного циклу привнесені до нас християнською церквою. Чи так це насправді?

Дарія Бабенко: Це не так. Свята різдвяно-новорічного циклу несуть у собі язичницьке коріння. Наші предки жили у гармонію з природою і були її частиною. Народні свята – це своєрідні календарні сторінки року. Зміна пір року мала великий вплив на релігійні церемонії.

Оксана Кулишева: Які саме свята входять до новорічно-різдвяного циклу?

Дарія Бабенко: Перше свято – Різдво. Потім – Старий новий рік або Маланка з 13 на 14 січня і Водохреща 19 січня.

Оксана Кулишева:  А як же свято Святого Миколая? Його так полюбояють наші діти?

Дарія Бабенко: Дослідники не відносять його до свят різдвяно-новорічного циклу. Це свято було прийнято за часів Всеволода Ярославовича у 1088 р. Зараз це більше дитяче свято.

Оксана Кулишева: Якщо ці свята мають язичницьке коріння, то яке відношення Різдво має до язичництва?

Дарія Бабенко: З давніх давен Різдво – це свято світла, волі, життєвого розквіту та оновлення, яке за 12 священних ночей створила богиня всесвіту, богиня світової гармонії, рожениця Лада. Тому на святу вечерю і готують 12 страв. Це як дань 12 апостолам – послідовникам Христа, 12 сузір’ям Зодіаку та 12 місяцям. А взагалі Різдво – це найкоротший день у році. Вважалося, що в цей день сонце нібито вмирає і людина своїми магічними діями повинна йому допомогти.

Оксана Кулишева: Тобто, так вийшло, що язичницькі і релігійні свята нашаровувалися один на один. Християнство нашарувалося на язичництво. Коли Різдво перестало бути язичницьким святом?

Дарія Бабенко: Остаточно свято Різдва ухвалив Єфейський собор, який відбувався в малій Азії в 431 році 25 грудня. Це було зроблено для того, щоб витіснити відзначуване цього дня свято язичницького бога Митри.


З подальшої розмови ви дізнаєтеся про звичаї та традиції святкування, прикмети, на які звертали увагу під час свят, рецепт справжньої куті та почуєте колядки від пластунів Сєвєродонецька.

big_konkurs_7si00

Ілюстрація

Галина Халимоник: Брак довіри до влади – це травма, яку переживають українці

Сьогодні багато друзів, знайомих вітали нас з новим статусом – Біляївка стала містом обласного значення. Це наша маленька перемога, яка була нам необхідна з багатьох причин. Хоча запитували, навіщо вам це, коли ви створили ОТГ?

Почну не з цього, а з думок, на які наштовхнули лекції історика Олександра Зінченка: «Польскі олені, Обама та колективна пам’ять українців» та «Чому в українців високі паркани». Це прості та водночас геніальні речі.

Цитую:«Є речі, яких не помічаємо в буденному житті. Карти популяції оленів та диких кабанів в Польщі є прямо залежними від електорального уподобання поляків. Там, де багато оленів та кабанів – голосують за ліберальні партії, там де їх мало – голосують за опонентів, прихильників партії «Закон і справедливість» Ярослава Качинського. Спільний чинник, що впливає на оленів, кабанів та президентів – це історія минулого. Через які речі відбувається кореляція? Фіксуємо важливу річ. Минуле має свою силу, має своє тяжіння, воно діє як гравітація через культуру, традиції і інші речі, це проявлятиметься в найнесподіваніших речах».

Так само Обаму не підтримали ті штати, в яких було рабовласництво. Так само колективна память впливає на нас, сучасних українців, біляївців. І головне, що ми пам’ятаємо – не можна довіряти ініціативам держави. Брак довіри – це травма, яку переживають українці, зокрема, біляївці роками. Я свого роду літописець та збирач історій. Їх безліч. Історій обманів та втрачених шансів. Повірили радянській владі, самозаймалися у господарстві, будували теплиці – їх зносили бульдозерами. Опрацьовували землю, годувалися з неї – приходили комісії та відрізали городи шматок за шматками. Хотіли збудувати річковий порт – зарізав це рішення хтось з 1-их секретарів, Бендяк і Дудка хотіли пустити трамвайну лінію – знову така ж історія. І так відбувалося регулярно. Я мовчу вже за приватизацію, гроші на ощадкнижках та інші подібні речі. Це одна з речей, чому ми хотіли сьогодні і зараз отримати статус міста обласного значення.

Країна та народ, які наскільки травмовані браком довіри були б приречені, якби не одна єдина річ – довіра людей один до одного. Якщо говорити про наше місто, коли радянська влада давала наказ різати городи, то комісія на той час сільради пропонувала людям – будуйте на зайвих сотках будинки дітям, сараї, збережете землю. Коли в тих же Маяках лютували бульдозери, у Біляївці людям давали змогу зібрати врожай. Коли Бендяку заборонили будувати спортшколу, то на її будівництво зійшлися прості люди та спонсорами виступили місцеві державні підприємства. Коли у нас хотіли забрати територію військової частини, сотні біляївців відгукнулись на заклик міського голови і писали листи, звернення до міноборони, аби зберегти за громадою територію. Сьогодні там вже збудовано дитсадок. Біляївка завжди була великою родиною, яка попри статус міста зберегла наївну, в доброму сенсі слова, сільську довіру один до одного в межах своєї громади. І ця довіра, підтримка один до одного – наш шанс з користю, розумно скористатися історичним шансом, який дає нам доля.

У 2007 році в Стратегічному плану розвитку ми визначили місію Біляївки -«Біляївка – місто, в якому комфортно жити мешканцям та відпочивати гостям». У нас сьогодні додалося важелів здійснити цю мрію. Скористаємося цим шансом! Сьогодні всі ми творимо історію Біляївки. Я вдячна всім біляївцям, які вігукнулися на прохання підписати петицію на сайті Верховної Ради України, які сьогодні обговорюють новину на автобусних зупинках, в колективах, в магазинах, лайкають та репостять на сторінки новину. Це означає, що ми так само небайдужі, так само живемо інтересами своєї громади та довіряємо один одному, що обраний нами шлях є правильним. Хоча він вимагатиме від усіх нас більшої відповідальності . Тож, з Богом, земляки! Працюємо далі!

12606836_1559379427718830_1485390406_n

Джерело: ФБ сторінка автора

У Херсоні для студентів проведено семінар-тренінг з інформаційно-психологічної безпеки

27 січня 2016 р. 25 студенів факультету психології, історії та соціології Херсонського державного університету стали учасниками семінару-тренінгу «Інформаційно-психологічна безпека у соціальних Інтернет-мережах», організованому Фондом громади міста Херсон «Захист» у рамках проекту «Молодь, не дай собою маніпулювати!».

Активна робота у групах

Тренером виступив блогер, засновник і керівник Першої Херсонської Медіашколи Андрій Жнивін.

Молодь навчалася знаходити канали перевірки інформації

За допомогою насиченої роботи в групах, активного діалогу та обміну думками учасники заходу розглянули загрози інформаційного та психологічного характеру, які виникають через розповсюдження у соціальних мережах фейкових, зманіпульованих, упереджених повідомлень; опрацювали механізми виявлення такої інформації та мінімізації її негативних наслідків.

Студенти вчаться аналізувати медіаконтент

Студенти отримали не тільки теоретичні знання, а на конкретних прикладах повідомлень у соціальних мережах і медіа змогли наочно пересвідчитися у важливості критичного сприйняття та аналізу інформації.

Представлення результатів роботи однієї з груп
Представлення результатів роботи однієї з груп

У рамках реалізації Фондом громади міста Херсон «Захист» проекту «Молодь, не дай собою маніпулювати!» створено однойменну групу у Фейсбук. Запрошуємо всіх, кому цікава тема інформаційної безпеки та медіаграмотності молоді, до діалогу, обміну знаннями, досвідом і тематичними новинами.

Проект «Молодь, не дай собою маніпулювати!» впроваджується Фондом громади міста Херсон «Захист» у рамках проекту «Українська миротворча школа» за фінансової підтримки Посольства Великої Британії в Україні.


Інші ЗМІ про подію:

Для студентів Херсона буде проведено семінар-тренінг з інформаційно-психологічної безпеки

Студенты учились распознавать фейковые новости

Студенты учились распознавать фейковые новости

Студенты учились распознавать фейковые новости

Студенты учились распознавать фейковые новости

Для студентів проведено семінар-тренінг з інформаційно-психологічної безпеки

В Херсоне студенты учились распознавать фейковые новости

Телесюжет у програмі «Таврійські новини» ХОДТРК «Скіфія» (вихід в ефір: 29.01.15 о 19.00 і 21.30). Тривалість сюджету – 2 хв. 32 сек.

Місцеві мешканці Чаплинки та військові налагоджують взаємодію

Військовослужбовці, що дислокуються в Чаплинському районі 26 січня 2016 року на декілька годин спробували відчути в який спосіб волонтери намагаються залучати ресурси для допомоги ЗСУ.

Під час зустрічі мешканців селища Чаплинка, Херсонської обл. та військовослужбовців на території одного з підрозділів, було організовано майстер клас з виготовлення сувенірів. За допомогою волонтерів вони створювали паперові троянди, розфарбовували гільзи, робили сувеніри. До творчої роботи із задоволенням долучились і діти.

хенд мейд

Натомість, для учасників заходу військовослужбовці  приготували куліш, познайомили з військовою технікою та зброєю, що особливо зацікавило дітей.

общаярози

Готові сувеніри подарували дітям, троянди –  жінкам.

квіти в руках

Ефект від заходу перевершив очікування. Навіть і не сподівались, що хлопці так захопляться роботою. Отже, задоволення отримали всі.  

квіти 1

Для організаторів майстер класу подібний захід – це експеримент. Але зараз очевидно наскільки така форма взаємодії є корисною, адже сприяє налагодженню стосунків між місцевим населенням та людьми у формі.

техника

Планується використати цей досвід і в інших підрозділах.

Проект «Назустріч один одному» реалізується Чаплинським районним осередком Ліги соціальних працівників України в рамках проекту Української Миротворчої Школи за фінансової підтримки Посольства Великої Британії в Україні.

Альона Ращупкіна