«Легкий» формат для складних завдань

На Херсонщині громади використовують соціально-моделюючі ігри для розв’язання проблеми дозвілля молоді
 
ivan antipenko

Громадські активісти зі Скадовська і Чаплинської ОТГ спробували новий формат обговорення і напрацювання механізмів для розв’язання місцевих соціальних проблем. Таким форматом стала соціально-моделююча гра, яку активісти навчилися проводити за підтримки експертів Центру близькосхідних досліджень та Посольства Великобританії в Україні.

Минулого року наша газета писала про дослідження конфліктності у південних районах Херсонщини («День» № 85 від 17 травня 2018 р.). Як зазначив тоді експерт Центру Сергій Данилов, опитування і фокус-групи показали, що Херсонщина відчуває брак всеукраїнської уваги, навіть попри близькість з окупованим Кримом. Одним із чинників цієї проблеми є обмежений формат дозвілля, який доступний мешканцям невеликих містечок.

Традиційно вважається, що молодь орієнтується на великі міста. Хоча це — загальноукраїнський тренд, для негустонаселеної Херсонщини (у регіоні проживає трохи більше, ніж один мільйон мешканців) зайнятість і дозвілля в районних центрах і селах є справжньою проблемою. Мабуть, саме тому цю тему синхронно обрали активісти Скадовська і Чаплинки для проведення моделюючої гри.

Експерт Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос стверджує, що формат правильно проведеної гри — недооцінений як інструмент урегулювання конфліктів і проблемних питань. За словом «гра» формат дає змогу проявити розкутість і фантазію, але чіткі правила наближають учасників до реального процесу, де потрібно приймати рішення і нести відповідальність. Приклад Скадовська і Чаплинки показав, що такий формат краще працює, аніж традиційні «координаційні ради» і «робочі групи».

ЗАПИТ НА АНТИКАФЕ

«Молодіжна політика — дуже актуальне питання для нас. З одного боку, молодь говорить про неможливість задовольнити певні потреби, які стосуються організованого дозвілля. З іншого — молодь є пасивною в питаннях участі в житті громади», — розповідає директор КУ «Центр соціальних послуг» Чаплинської селищної ради Альона РАЩУПКІНА.

Які кроки має зробити керівництво громади, зацікавлені установи та організації для покращення становища молоді в громаді і яка роль молоді в цьому процесі? Відповіді на ці запитання під час гри шукали разом з місцевими активістами та керівництвом ОТГ.

«Під час гри ми провели вправи, метою яких було дослідити негативні та позитивні сторони розвитку громади в уявленнях її мешканців, разом розібрати моделі спільного прийняття рішення владою і громадою, — каже Альона Ращупкіна. — Ми побачили, що є запит на антикафе — простір соціальної спрямованості, де можна було б грати в настільні ігри, проводити семінари, лекції, майстер-класи залежно від запитів відвідувачів.

Місцева молодь висловлює готовність витрачати кошти на такі заходи. Водночас експерти запевняють, що це ефективно працюватиме, тільки якщо в основі є бізнес-підхід, а не утворення комунальної установи та її утримання за рахунок бюджетних коштів».

ВЛАДА ГОТОВА РЕАГУВАТИ

Голова селищної ради Олексій Фаустов зазначив, що влада готова реагувати на потреби молоді. Однак Чаплинська ОТГ не хоче йти шляхом, коли, наприклад, на базі школи облаштовується кабінет, і це під назвою — «Молодіжний центр», але для молоді це нічого не змінює і не створює нових послуг. Тому, якщо в Чаплинській ОТГ є запит на антикафе чи освітній хаб, селищна рада готова сприяти в наданні приміщення для цих потреб.

МОЛОДІЖНИЙ ПРОСТІР ДЛЯ СКАДОВСЬКА

У курортному містечку Скадовськ, здавалось би, проблема зайнятості молоді не така актуальна, як у Чаплинці. Втім, бурхливе життя на узбережжі Чорного моря триває лише в сезон. З кінця вересня до кінця травня дозвілля тут доволі обмежене.

Місцеві активісти скористалися форматом гри, щоби змоделювати ситуацію, в якій меценат готовий надати місту кошти на експериментальний проект. Але спочатку мешканці мають довести, що розуміють, як слід розвиватися громаді. Проект не повинен викликати конфліктів, рішення мають ухвалювати влада і громада спільно.

«Учасники заходу висловили свої ідеї активізації молоді. Добре було б, якби в місті створили комітет із представників різних молодіжних категорій, який досліджував би інтереси молоді й послуги, що надаються молоді у відповідній сфері, і склав би карту соціально-культурного середовища м. Скадовська. Наступним кроком стало б створення молодіжного простору за локаціями: здоров’я, комунікаційна платформа, розважальний центр, неформальне навчання та інші», — коментує громадська активістка зі Скадовська Наталія ЗИКОВА.

Учасники гри розписали бюджет і напрямки роботи Молодіжного центру, однак експерти, серед яких був колишній мер Скадовська Олександр Яковлєв, зазначили, що проект недосконалий і потребує доопрацювання. Водночас Наталія Зикова переконана, що гра стимулює до саморозвитку і навчання. Учасники не соромилися висловлювати свої ідеї і побачили, як ініціативи або конфліктні питання можна розглядати через вмілу комунікацію і знаходити порозуміння.

Іван АНТИПЕНКО, «День», Херсон, фото автора

 

Моя влада, моя громада

Що таке територіальна громада? Це територія? Це зібрання людей? Можливе це місцева спільнота в якомусь місті? Чи це щось інше?
 

Вікіпедія тлумаче слово “громада” так:

” спільна територія існування, наявність спільних інтересів місцевого значення, соціальна взаємодія членів громади в процесі забезпечення цих інтересів, психологічна самоідентифікація кожного члена з громадою, спільна комунальна власність, сплачування комунальних податків”

Отже маємо таке: громада це територія спільного існування, де існує взаємодія членів громади, спільна мета, інтереси. Саме з цією метою в Приморській громаді пройшла серія соціально-моделюючих ігор “Моя влада”, за підтримки Центра близькосхідних досліджень, в рамках коаліції з Українською миротворчою школою, що здійснюють проект «Розбудова спільного бачення моделей місцевого урядування в процесі децентралізації в Запорізькій та Херсонській областях» за фінансової підтримки Посольства Великої Британії в Україні. Партнером в м.Приморськ виступила ГО “Приморськ 24/7”, місцем проведення ігор став креативний простір ”Портал”.

Для реалізації задуманого, експертами, був запропонований формат соціально-моделюючих ігор. Гра дозволяє змоделювати реальні обставини, а також побачити поведінку нас в цих обставинах, спробувати себе в різних ролях. Найголовніше – граючи, можна робити помилки, саме які, дозволять прийти потрібного висновку, спільного бачення. 

4 вересня 2018р. пройшла перша моделююча гра “Моя влада”.

Учасниками цього заходу стали представники різних груп населення: громадські активісти, представники ВПО, приватні підприємці, студенти ВСП “Ногайський коледж ТДАТУ” та інші. Протягом дня, позначивши теми, які хвилюють місцевих жителів, активісти спільними зусиллями виробили механізм їх вирішення.

 Під час першої гри було помітно позитивний ефект взаємодії. Адже спільний пошук вирішення напрацьованих проблем громади, дозволив вийти за рамки стереотипів, додавши креативності кожній думці. Так, з великого переліку напрацьованих ідей, зупинилися на трьох, найголовніших на думку присутніх. Приморській громаді потрібні: гуртожиток для молодих сімей, нових спеціалістів, ВПО; діагностичний центр; великий рок-фестиваль.
 
10 листопада 2018р. пройшла друга гра, під назвою “Локальні конфлікти: вирішення”. Ми мали на меті розширити коло гравців, додавши нових учасників. На цю гру ми запросили міського голову Олену Божкову, представників шкільних парламентів, приватних підприємців та активістів.
 

Другий блок ігор поставив перед присутніми нові виклики. Одна із запропонованих ігор запропонувала присутнім поглянути в майбутнє громади, на найближчі 4 роки. Що очікує нас, які досягнення, або навпаки проблеми? Моделювання різних подій командами від катастрофи з нафтовим танкером на Азовському морі до прокладання залізниці через Приморськ, створило атмосферу позитивної командної гри. Виходячи за рамки стереотипів, молодь, мріючи про майбутнє Приморська, в грі “Телевізор”, називала цілком реальні та досяжні цілі. Одна з них – центр дозвілля, яким може стати наш старенький кінотеатр. Можливо, зовсім скоро знайдеться інвестор, який втілить мрії багатьох, перетворивши стару будівлю, на новітній сімейний розважальний центр.

З огляду на результати ігор, можна сказати, що найбільша надія присутніх, щодо розвитку громади – море, курорт, але й найбільші страхи пов’язані з цим же. Боїмося, що буде екологічна катастрофа, епідемія кору. Гра показала, що наразі дуже не вистачає діалогу між владою та громадою. Граючи в різні ігри, за одним столом, в одній команді, зрозуміли – потрібен чіткий інструмент взаємодії, між представниками різних груп населення громади.

На грі були присутні: міський голова Олена Божкова, депутати Приморської міської ради – Ганна Саламатіна, Андрій Райков, Олег Гридько; приватні підприємці – Олександр Закревський, Юрій Гогунський, Ірина Плоха; активісти – Олег Кострикін, Наталя Зюзіна, Олексій Зюзін, Юлія Рідна. Модераторами гри виступили Костянтин Овсянников та Руслан Белінський.
 
Все, що відбувалося під час гри, моделювалось на реальне життя Приморської ОТГ. Так, серед дискусій, обговорень, а інколи і суперечок, ми все ж змогли знайти дещо спільне в баченні розвитку громади.
 

Запуск ВЕС, який може стати сигналом для приходу нових інвесторів, завершення будівництва поліклініки – мрії команд, але вони вже реалізовуються сьогодні. Завод з переробки сільгосппродукції, альтернативна енергетика, нове житло для молодих сімей, аквапарк, набережна – це все реальність. Головне – спільне бажання та участь всіх сторін в цьому. Гра вимагала від гравців і моделювання негативних подій в майбутньому громади:

 
Це були мрії, далі, на команди чекала інша гра – аналіз плюсів наших сусідніх громад, та бачення можливості перетягнути ці плюси на сторону Приморської ОТГ. Команди обрали громаду м.Мелітополь та с.Роздол, Михайлівський району. Оцінка плюсів даних громад показала таке: Завдяки розвитку фермерського господарства на сьогодні село Роздол є прикладом справжнього, успішного, європейського села. Майже нульовий процент безробіття, адже практично всі місцеві задіяні у фермерських господарствах, село по праву можна вважати прикладом розвитку інфраструктури в регіоні. Мелітополь має вдале місце розташування, ВУЗи, виробництво. Тут розвинуте садівництво та городництво, є гарні приклади міжнародної співпраці, залучення зовнішнього менеджменту.
 
Чи можливо реалізувати це все на території Приморської ОТГ? Відповідь команд – ТАК! Для цього потрібні певні кроки, які цілком реально впроваджувати в нашій громаді вже сьогодні.
  
 
 На сьогодні в нашій громаді кожний намагається впроваджувати якісь покращення сам по собі. Активісти просувають одні питання, проблеми через гранти, влада виконує все в межах своїх повноважень, бізнес діє сам по собі, не дуже включаючись в життя громади.
 Головна мета всіх цих ігор, за задумом експертів, мала продемонструвати громаді, що до яких би груп населення ми не відносились, ми все одно маємо одні й ті самі бачення розвитку громади. Нам треба лише одне – меморандум, що об’єднає наші зусилля в розвитку Приморської ОТГ.
 
Фіналом всіх ігор став меморандум про співпрацю, який вже підписали 12 осіб, представники влади, бізнесу, активісти.
  

В багатьох постає питання – що далі? А далі цей інструмент дозволить нам залучати нові гранти до нашої громади, реалізовуючи спільні напрацювання, ідеї. Якщо раніше, звертаючись до грантодавця ми на словах говорили про готовність співпраці та порозуміння між різними групами населення, то тепер це зафіксовано в документі. Попереду на нас чекає конференція в м.Київ, де ми плануємо презентувати результати нашої роботи, кінцевий результат та подальші плани.
 
Декілька слів від наших учасників про ігри:

Олена Божкова, голова Приморської міської ради: “Я рада, що була учасником подібних ігор. Мені завжди цікаво чути думки людей, які теж вболівають за розвиток громади, але не є членами постійних дискусій, як наприклад учнівська молодь.

 

Олег Гридько, депутат Приморської міської ради, приватний підприємець: “Я був скептиком щодо цієї гри, планував, що не буду тут довго. Але в процесі перших ігор я вже зацікавився тим, що відбувалось, мене здивував кінцевий результат. Це було дещо неочікувано для мене. Надалі, чекає розвитку цього процесу та готовий до співпраці.”

 

Ніна Добаріна, ВПО: “Нам, переселенцам, очень сложно было в первое время, мы с трудом могли найти жилье. Сейчас, проживя в Приморске несколько лет, я понимаю, что тут много жилых домов, многоэтажек, которые могли бы стать общежитиями для молодых семей, для ВПО. Играя в игры, общаясь с представителями власти в узком кругу – передала свои пожелания и видинья лично, надеюсь, что они найдут свое воплощение”.

 

Олег Кострікін, активіст: “Я багато разів був на різних неформальних зустрічах подібного роду. Але жодного разу ми не грали в ігри, і що найцікавіше – ми не мали кінцевого результату. Сьогодні ж – ми маємо меморандум, так це проста бумага з одного боку, але з іншого це вже цікавий інструмент.”

 

Ганна Саламатіна, депутат Приморської міської ради: “Це дуже цікавий та корисний процес. Тісне спілкування з різними групами людей, дозволяє отримати гарний відгук про свою роботу та почути мрії людей на життя громади. Я дуже очікую подальшого розвитку напрацьованих результатів, дієвого застосування меморандуму”

 

Руслан Бєлінський, активіст, модератор: “Я вперше спробував себе в ролі модератора гри. це цікавий та корисний досвід. В принципі вважаю, що Приморська громада готова до співпраці та кооперації дій. Здивувало, що різні групи грали в ігри, але мали одні й ті самі страхи та мрії щодо громади.”

 

Ми вдячні нашим друзям з Центру близькосхідних досліджень та Української Миротворчої школи, що виступили модераторами та експертами на наших іграх: Ігор Семиволос, Олександр Лебідь, Ігор Дубровський, Дмитро Звонок. Велика дяка Посольству Великої Британії в Україні, за фінансову підтримку проекту “Розбудова спільного бачення місцевого урядування в Херсонській та Запорізькій областях”.
 
Олексій Зюзін

Українська Миротворча Школа продовжує працювати в Донецькій області

В серпні 2018 року команда Української Миротворчої Школи у рамках моніторингової поїздки по 6 містах Донецької області (Святогірськ, Лиман, Дружківка, Слов’янськ, Краматорськ, Костянтинівка) провела ряд зустрічей з представниками громадських організацій, випускниками УМШ попередніх років та представниками влади. Головними завданнями, які ми ставили перед собою, були наступні:

  1. Презентація проекту «Розширення можливостей громадянського суспільства для ненасильницької трансформації конфліктів з державними суб’єктами – Проектна лінія: “Платформа для успішного ненасильницького активізму”».
  2. Формування під час зустрічей з представниками влади, представниками організованого громадянського суспільства (НГО) та проактивними громадянами пулу проблем, що пров’язані із безпековою тематикою: відчуття безпеки/небезпеки; конфлікти в громадах; комунікації в конфліктах.
  3. Проведення дискусій за темою «Можливості управління конфліктами в містах Донецької області».
  4. Апробація методик моніторингового дослідження «SAFETY AND SECURITY MONITORING».

На базі та за підтримкою миротворчого адвокаційного центру ГО Розмовний клуб “Файно” в місті Краматорськ була проведена дискусія про гендерні ролі та безпекові аспекти в миротворчості. Фоторепортаж тут

В ході роботи були проведені зустрічі  з представниками влади, НГО та проактивними громадянами. В ході зустрічей було досліджено конфлікти, що можуть бути посилені під час проведення майбутніх виборів в Україні або призвести до нових джерел напруженості. В межах програми апробації методик моніторингового дослідження «SAFETY AND SECURITY MONITORING» було проведене опитування 42 осіб (результати в даний час в стані обробки разом з відповідним масивом з Луганської області). В містах Лиман та Костянтинівка проведені дискусії «Чи можливо управляти конфліктами в Донецькій області?».

Під час обговорень були виявлені наступні проблемні блоки, що підтверджує результати попереднього дослідження, проведеного під час планувальної сесії УМШ:

  • Брак комунікації між активістами та владою, що: ускладнює або профанує діалоги, провокує взаємовиключні бачення конфліктів та унеможливлює виявлення реального предмету конфліктів.
  • Розділеність та відсутність комунікацій між різними громадськими організаціями. Відсутність культури спільного прийняття рішень, що ускладнює досягнення порозуміння.
  • Взаємна недовіра. Як до НГО з боку представників влади, так і до влади з боку НГО та проактивних громадян. В основі недовіри хибні уявлення про рольові функції, діяльність анти-розвиткових груп інтересів, яка спрямована на дискредитація та знецінення досягнень громадянського суспільства.
  • Брак стратегічного бачення у громадських організацій та окремих активістів.
  • Обмеженість представників влади інструктивними вказівками або вузько корпоративними нормами та інтересами.
  • «Втома» деяких міст від діяльності міжнародних організацій (Слов’янськ, Краматорськ, частково Костянтинівка). Це – міста підвищеної уваги міжнародних та українських організацій. Багато проектів сфокусовані саме тут. Між тим в таких  містах , як Дружківка, Лиман та Святогірськ, бракує таких програм.
  • Зневіра місцевих громад в ефективності програм з ненасильницького управіння конфліктами.

Основними джерелами протистояння влади та громади, за результатами зустрічей та дискусій є наступні:

  • конфлікти, що пов’язані з децентралізацією (об’єднання земель часто стає ”яблуком роздору”; деякі громади мають своє бачення об’єднання всупереч Перспективному плану
  • відтік активної частини населення до інших областей України (переселення), а також повна відсутність відтворення робочої сили, що призводить до кадрового та професійного вакууму та провокує відповідний конфлікт між громадами;
  • брак проаналізованих, описаних та розповсюджених історій успіху, відсутність інформації про успішні моделі взаємодії, що призводить до зростання песимістичних настроїв як представників влади, так і НГО;
  • конфлікти гендерних ролей;
  • екологічні конфлікти;
  • конфлікти, пов’язані з недостатньою інформацією про сенс та перебіг реформ, або з непослідовністю їхнього впровадження (освітня та медична реформи).

Ці конфлікти, які концентруються у форматі «Влада-Громада» усвідомлюються майже в усіх містах. Разом з тим, слід зазначити наступне:

  • Громадськість не бачить посередників, що могли би досягти конструктивних домовленостей.
  • Громадські активісти згадували факти позитивної взаємодії з владою, але ця взаємодія не призвела до значущих позитивних зрушень, бо не ґрунтувалася на спільній стратегії.

Це призвело до формування запиту на програми з побудови стратегічного бачення майбутньої взаємодії «влада-громада». Цей запит призводить до наступних висновків:

  1. По-перше, необхідне проведення для представників влади, НГО та проактивних громадян регіону стратегічної дискусії в Краматорську за участі партнерів проекту.
  2. По- друге, доцільне використання результатів моніторингової поїздки в розробці структури та методичного супроводу Четвертої Школи Соціальних Посередників.
  3. По-третє, необхідне планування діяльності з допомоги розбудови стратегічного бачення майбутнього, що конкретизує програму активностей на 2019 рік.

Ганна Чуркіна, Ігор Дубровський

Публікація підготована в рамках проекту «Розширення можливостей громадянського суспільства для ненасильницької трансформації конфліктів з державними суб’єктами – Проектна лінія: “Платформа для успішного ненасильницького активізму”», що підтриманий K. Wustrow – Centre for Training and Networking in Nonviolent Action у рамках Громадської служби миру, що фінансується Федеральним міністерством з економічної співпраці та розвитку Федеративної республіки Німеччина.”

Соціальні посередники УМШ створювали Код:ГЕНДЕРу

Випускники Української Миротворчої Школи розпочали в Бердянську проект «Код: ГЕНДЕР». Мета проекту – створити серед молоді м. Бердянськ дискусію про гендерні ролі. В рамках проекту ми запланували 10 тренінгів-майстерень для студентів та виставку їх робіт в художньому музеї.

– Ми дуже ретельно розробляли програму тренінгу, адже наше завдання не тільки поговорити про основні поняття з теми гендеру, але й звернути увагу молоді на те, що часто ми мислимо стереотипами і навіть не помічаємо цього. Групи, з якими ми вже працювали, були досить різними. І в деяких групах я побачив реальний інтерес до теми, підлітки ставили питання, шукали відповіді, відстоювали свою точку зору. А деякі студенти сприймали інформацію насторожено, висловлювались про «невідворотність долі» для статі: якщо ти народився чоловічої статі, то маєш або виконувати певний сценарій, або «стрибати зі скелі».

Великій відсоток учасників/ниць відповідаючи на питання анкети зазначили, що вважають «основною роллю жінки її «природне» призначення – родина, чоловік, діти», а «чоловік повинен повністю матеріально забезпечувати родину».  І ці відповіді не залежать від статі опитуваних. Ми ще маємо опрацювати отримані дані й підготувати подальшу програму роботи. Але сподіваюсь, що ми змогли зацікавити молодь темою, – розповів тренер проекту, соціальний посередник УМШ Олексій Сапронов.

– Ми створювали невимушену атмосферу, щоб студенти висловлювали свої думки. Намагались почути, що вони думають з цього приводу насправді. Залучали їх до дискусій та обговорень. В рамках майстерень ми дали можливість учасника/цям виразити себе, своє сприйняття гендерних стереотипів через створення арт-об’єктів. І отримали неймовірні результати. З 9 листопада до кінця місяця бердянці зможуть відвідати виставку цих робіт у Бердянському художньому музеї, та спробувати розгадати, що там закодовано. Потім роботи будуть розміщені у соціальних мережах, – розповіла Ксенія Клейнос, тренерка, випускниця УМШ, засновниця Першого Антикафе Бердянська «ЧАС Є!».

Проект «Код: Гендер» реалізується Першим Антикафе Бердянська «Час Є!» в рамках Кампанії проти дискримінації за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Партнери проекту ГО «Жінка майбутнього», ГО «Центр Соціальна Дія»

Марія Кушнір

Мультикультурність півдня України. Проблематика та перспективи

17-го грудня в Кризовому медіа-центрі по вул. Пилипа Орлика (9 Січня) 30, 1 поверх, оф.33
відбудеться засідання круглого столу за темою мультикультурності півдня України, а саме, яка проблематика та перспективи мультикультурного супільства.

Що таке мультикультурність, які чинники утворення та які наслідки багатоетнічної та багатонаціональної взаємодії в контексті історії регіона? Як дослідити та зберігти культурну спадщину? Навіщо вона потрібна і чи потрібна взагалі? Що БУЛО і що Є, в контексті суспільної трансформації та культурної інтеграції.

Ці питання будуть підіймати вчені, експерти та журналісти разом із лідерами етнічних громад, представниками влади та громади Херсонщини.

Метою круглого столу є створення простору для діалогу представників різноманітних суспільних груп і громад для консолідації та подальшої ефективної взаємодії та порозуміння. Також, метою є виявлення можливих конфліктних аспектів в міжкультурному діалозі.

Круглий стол є ініціативою учасників Школи соціальних посередників, яка діє в межах коаліційного проекту “Українська Миротворча Школа” (peace.in.ua)
за підтримки Міжнародного Фонду “Відродження”

Зв’язок: т.+380 635 999 549, rodion.krasnovid@gmail.com

P5170216