Що таке безпека в Краматорську? УМШ запускає процес спільного пошуку відповіді

25 грудня 2015 р. координатор УМШ в Краматорську Олекса Муравльов здійснив свою мрію зібрати разом дуже різних краматорчан та переселенців, зацікавлених в створенні безпечного середовища навколо себе. Це були представники 12 громадських організацій, військові, журналісти і новий секретар міської ради, а також троє координаторів УМШ в Харкові. Це були не випадкові люди, а правдиво активні громадяни, однак не всі були знайомі.

Дискусію проводив кандидат соціологічних наук Ігор Дубровський, темою дисертації якого і є безпека.

Дискусія про безпеку в місті почалася з обговорення того, що учасники вважають безпекою. Як самі вони, так і організатори дискусії, ми всі були вражені великим спектром відповідей.

Безпека за версією активних людей в Краматорську це – відсутність загроз та тривоги; це почуття впевненості в тому, що з тобою нічого не трапиться, що ніхто не зможе втрутитися в твій простір, впевненість в завтрашньому дні, перебування в зоні комфорту. бажання жити в майбутньому.

Учасники розділили безпеку військову, економічну, фізіологічну, емоційну. Згадували також, що безпека – це ілюзія.

Більшість учасників зійшлися на тому, що Краматорськ –  це небезпечне місто.

Основними небезпеками спільними зусиллями назвали:

  1. Страшно переходити дороги – і через порушення водіями правил, і через погане освітлення.
  2. Високий рівень криміналу в місті – особливо наркоторгівлі і крадіжок. Міліція бездіяльна.
  3. Погана якість медичних послуг
  4. Погана екологія, проблеми з переробкою сміття, брудне повітря.
  5. Поганий стан комунікацій – відсутні майданчики для спілкування, погана якість інформаційних каналів.

З позитивного відмітили, що активні громадяни зараз мають можливість долучатися до процесу обговорення і підготовки рішень, як в міськраді, так і в ОДА. Казали, що зараз проводиться так багато всяких заходів обома владними установами та громадськими організаціями, що вони не встигають скрізь бувати. Наша дискусія перетнулася в часі з благодійним ярмарком і частина людей буквально розривалася між двома подіями. Ми запропонували їм постійно спілкуватися і поділити між собою події, щоб скрізь встигати.

Дуже швидко вдалося домовитися про способи громадського контролю безпеки в місті.

Тож в Краматорську вважають, що громадський контроль за безпекою це:

  1. Участь в процесі підтримання безпеки
  2. Знання законів та доступних механізмів контролю
  3. Обмін досвідом між тими, хто цим вже займається
  4. Вміння домовлятися про спільні цілі
  5. Обговорення оцінки небезпек і ризиків

Секретар міськради після двох годин дискусії сказав, що «без партнерства громадськості і влади нічого більше вже не вийде». Ми подарували через нього для міської ради книгу з науковими підсумками першого року роботи УМШ. Сподіваємося, що вона буде корисною для нового складу. Цікаво, що вперше на дискусіях, які ми проводимо в Краматорську, не відчувалося жодних бар’єрів в спілкуванні з владою і громадянами. Може тому, що секретар міськради на посаді всього місяць.

Дуже цікава вийшла коротка дискусія про кордон між Україною і Росією. На думку учасників Україна має показувати людям з окупованих територій вибір у вигляді комфорту, злагоди, можливостей для розвитку малого бізнесу і самореалізації. Однак не всім там подобається такий вибір, і тоді, якщо вони хочуть патерналізм, то хай вибирають собі інший світ.

З готових рішень було обговорено проект під кодовою назвою «Вата, правий сектор вас запрошує к стенке!», але що стоїть за цим закликом ми поки нікому не розповімо. Подивимося, як цей план буде реалізований.

Цікаво, що жодних відмінностей в думках між старими краматорчанами та вимушеними переселенцями виявлено не було.

Деякі з учасників подумали, що Ігор Дубровський проводив тренінг, його навіть спитали про мотиви його участі в проекті. Однак всі учасники погодилися, що провели час цікаво і корисно, і зрозуміли, що це був не тренінг, а початок спільних дій.

А в мене в результаті нарешті склалося розуміння причин однієї з найсерйозніших комунікативних проблем України – читайте Безпека російською мовою – місія неможлива?! Дякую всім учасникам за натхнення.

Запрошуйте нас ще. Ми приїдемо туди, де ми потрібні. Так і працює Українська Миротворча Школа.

Наталія Зубар, координатор УМШ

20151225_171352 20151225_165529

В Красноармейске говорили о том «Кто он, Степан Бандера?»

1 января 2016 г. наступит очередная годовщина со дня рождения одного из борцов за единство Украины. 25 декабря 2015 года в Красноармейской центральной библиотеке имени Тараса Шевченко состоялось приуроченное к этой дате мероприятие «Кто он, Степан Бандера?».

bandera191

Организатором выступил Комитет по государственной идеологии общественного совета при исполкоме Красноармейского горсовета при поддержке Украинской миротворческой школы Донецкой ОГА. В зале присутствовали библиотекари, учителя истории, представители красноармейских общественных организаций и военнослужащие.

bandera2

bandera4

bandera5

Мероприятие началось с рассуждений о том, кем на самом деле являлся Степан Бандера. Ведь не секрет, что его личность вызывает споры по сей день: для одних Бандера – жестокий тиран, для других – символ борьбы за Украину и пример для подражания.

Чтобы ближе познакомить присутствующих с личностью Степана Бандеры, организаторы рассказали о его биографии, жизненных этапах, идеалах.

bandera9

Родился Степан на Галичине 1 января 1909 года в патриотической семье греко-католического священника Андрея Бандеры, в которой было восемь детей.

bandera7

В начале 20-х годов Степан самостоятельно отправился учиться в Украинскую гимназию в Стрий. В какой-то момент кумиром гимназиста стал Ленин, в котором молодой Бандера разглядел романтичный образ аскета-революционера. Но со временем мнение его кардинально изменилось.

bandera8

Позже Степан прошел патриотический курс в «Соколе» и ПЛАСТе, а затем принимал участие в Украинской Военной Организации (УВО) Евгения Коновальца, целью которой была подготовка отборных кадров национал-революционеров.

Являясь студентом Львовской Высокой Политехнической Школы, Бандера вкладывал всю энергию в революционную национально-освободительную деятельность.

В 1929 году Степан вступил в создаваемую на тот момент Организацию Украинских Националистов (ОУН). В 1932-м, в 23 года, он стал заместителем председателя организации, а спустя год – главой ОУН на западноукраинских землях.

Социализм Бандеры помещался «в рамки одной нации – украинской: национализация земли, большого капитала, введение демократических принципов управления, но все это – в Украине и силами одних украинцев».

Пройдя через аресты и заключения, Степан Бандера не оставлял борьбу и даже провозгласил 30 июня 1941 года во Львове «Акт о возобновлении Украинской державы».

bandera11

Сердце патриота перестало биться 15 октября 1959 года. Открывая двери своей квартиры, он столкнулся с агентом КГБ Богданом Сташинским, который выстрелил из газового пистолета синильной кислотой.

bandera10

В ходе мероприятия к присутствующим также обратился заместитель комбата «ОУН» Андрей Пастушенко: с рассказом о своем пути в АТО, боевой географии батальона и рассуждениями о нынешней власти.

bandera12

В конце вечера все присутствующие вместе с военным капелланом зажгли свечи и помолились за Украину.

bandera15

bandera14

bandera17

bandera16

А 1 января, в день рождения Степана Бандеры, было решено провести марш. Сбор участников на привокзальной площади Красноармейска запланирован на 13.30, а начало шествия – на 14.00.

orbita.dn.ua

Наша задача роз’яснити населенню що таке громади і що таке їх об’єднання

Сьогодні, 18 грудня 2015 р. я був присутній на засіданні круглого столу “Об’єднання територіальних громад. Роль громадських організаців в цьому процесі”. Організатор “Регіональний офіс с питань реформ у сфкрі місцевого самоврядування, децентралізації повноважень органів виконавчої влади” разом з Департаментом з питань внутрішньої політики ДонОДА.

На початку всіх вітав директор департаменту О. І. Меланченко. Але ми з Березіним цього не почули, тому, що, як і всі подорожні останнього тижня, ми застрягли на краматорському блокпості. Простояли майже 40 хвилин. Встигли ми тільки на кінціву частину докладу голови “Офісу реформ” Сергія Леонідовича Попова.

Але і з того, що ми почули, мені здалося, що Сергій Леонідович банально розповідав про всім нам відомі речі, але нічого нового і конструктивного я не почув. Може того, що запізнився, а весь конструктив був саме тоді, коли нас не було?

Я взяв слово і висказав свою думку щодо теми круглого столу. Вона полягала в тому, що у нас на Донбасі зовсім ніхто не розуміє, що таке “територіальне об’єднання громад”. Про це має уявлення 30 – 40 людей на всю область, частина з яких, доречі, і зібралася в цьому залі. А решта 2 мільйони про це “не бум-бум”. Так от наша задача просвітити хоч якось ті хоч не 2 мільйони, а бодай хоч тисяч двадцять, які зможуть щось розповісти ще іншим про це. А починати треба з того, що надавати умови для створення в регіонах, селах – хоч якусь зачатку громадянського суспільства. Тобто, ми ж не з того починаємо і не те робимо. І це повинна робити не тільки громадскість, але й держслужба, бо отримує за це гроші.

Це довготривалий процес. Наприклад у Швеції він продовжувався 30 років. Нам треба почати і не кидати цю справу об’єднання громад і після їх юридичного об’єднання. Постійно шукати кращі форми, щось змінювати, покращувати. Я привів приклади з польського досвіду, коли польські громади об’єднали , то об’єднали їх в старих кордонах. Але тоді Польща вступила в Євросоюз і бюджети її гмінів були “втоплені в грошах”. Ми в іншій ситуації. Як нам поступати?

Висновком своєї репліки я вказав те, що сьогодні наша задача просто роз’яснити населенню що таке громади і що таке їх об’єднання.
Реакція Попова спочатку була трохи неадекватна, він намагався влаштувати мені іспит на знання польського територіального устрою, вимагав конкретики. Але це не головне. Головне, що ми у своїй зустрічі підійшли до головної проблеми децентралізації, до усвідомленням кожного донбасівця, що ж таке “територіальна реформа”? На Донбасі є свої нюанси її проведення. Де в чому нам легше, а де в чому навпаки складніше.

Прикладом того, щор навіть громадські активісти не всі розуміють, що таке децентралізація стало спілкування з представницею Костянтинівки. Хоча у тому ж Костянтинівському районі є дуже показовий приклад утворення громадського суспільства у нормальній його формі. Це село Олександро-Калинове. Там ентузіасти, національно-патриотично налаштовані активісти створили етнографічний музей села. І от той музей об’єднав все село з непростим демографічним складом.

Володимир Березін теж все розклав по полкам. Показав всі загрози, шляхи вирішення проблем на начальному етапі. Попередив керівництво області про ризики, які у них є у співпраці з керівництвом Бахмуту.

Дуже вірно сказав Олександр Таненок з Красноармійська про нашу відмінність від Польщі: у нас керують країною олігархи, а Польщею керують політики.

Розкрили своє бачення ситуації в Слов’янську і районі.

Я замітив, що всі присутні підтримали мій виступ, на відміну від організатора Сергія Попова. Але думаю, що після цього круглого столу він трохи змінить свою думку про процес об’єднання територіальних громад на Донбасі, і ми разом будемо лупати ту скелю децентралізації.
Такі зустрічі дуже корисні і їх треба проводити по два рази на тиждень. Адже участь в них беремо саме ми, донбасівці, люди, які добре знають свій краї і знають навіть на підсвідомому рівні, що і як тут треба робити…

Євген Шаповалов ІЦ Майдан Моніторинг.

12362945_920145944689644_2831918215659206035_o

Розвиток туризму допоможе утворенню міцних соціальних зв’язків

11-12 грудня 2015 року активісти з Луганщини, Тернопільщини, Київщини, Донеччини та Харківщини зібрались на міжнародному семінарі – «Нові можливості для екологічного, культурного та освітнього туризму на Слобожанщині», що відбувся на базі Української Миротворчої Школи та ІЦ «Майдан Моніторинг». Метою семінару стало створення єдиної концепції сталого туризму.

20151212-DSC_9304
Учасники семінару з тренерами і організаторами

Спершу учасники обговорили напрямки туризму, в яких мали досвід роботи :

  • сільський зелений
  • екотуризм
  • етнотуризм
  • подієвий туризм
Учасники семінару
Учасники семінару

Інновація – щось нове, що спрямоване на саморозвиток і до цього не повторювалось. Будь – який соціальний проект є втіленням в життя інновацій, тому варто випрацювати цікаві ідеї.

Учасники семінару
Учасники семінару

В рамках адміністративно-територіальної реформи об’єднались в громади на папері, але по факту – немає факторів, які вмотивовують їх бути разом.

Громади – люди, що живуть на єдиній території, де є спільна проблематика, і туризм може їх об’єднати у прагненні розвивати власні території та мати власні робочі місця

Інновації в громаді мають починатись з відповідей на наступні запитання:
1. В чому особливості одиничного, групового та колективного суб’єкта інноваційної діяльності?
2. Чи кожна людина чи група людей може стати суб’єктом інноваційної діяльності?
3. Якими якостями має володіти особистість, чи здатна вона стати носієм інноваційної культури?
4. Яким мають бути механізми міжособистісної взаємодії в групі, що прагне до оволодівання груповою інноваційною культурою?

Учасники семінару
Учасники семінару

Туризм має випрацювати максимальний соціальний ефект і дати відповідь на запитання:

Як наш туристичний процес впливає на місцеве населення? Яку користь він несе?

З форумних обговорень:

Садиба Дениса та Наталії з Лиману за 90 км від місця розмежування. Має перевагу – ріку, де можна проводити риболовлю, скоро буде лазня. Тут сприятливі умови для поширення «чоловічого туризму», а також для майстер – класів з приготування риби, вирощування худоби.

На Тернопільщині є гостра потреба якісної інформаційної кампанії та підвищення якості послуг, що отримують туристи.

На Полтавщині є потреба моніторити місцевий бюджет, зокрема статтю застосовуючи фаховий аудит. Він хоче створити туристичний інформаційний сайт для популяризації туризму на Полтавщині. В Олени з с. Опішня є харизма, що є рушієм зеленого туризму на Полтавщині, також вивчає та популяризує законодавство у сфері туризму, з допомогою інструментів громадянського суспільства допомагає іншим, хто заходить в цю галузь.

Олена з Полтавщини
Олена з Полтавщини

Один з прикладів ефективної співпраці – «Весела садиба» .

На Харківщині є потреба створити кемпінг у Люботині для відпочинку туристів. Вони створили еко-табір «Волонтерський» та інші освітньо-екологічні заходи, спрямовані на сталий розвиток. Тут є соляні шахти, парки зі старими деревами.

На Луганщині є потреба вивчати історію, створювати місцеві казки та легенди, є можливості для екстремального туризму.

В Пісочині є хороше об’єднання влади та громади, проте зараз треба переробити можливості для розвитку молоді, надання комфорту місцевим жителям та приїжджим туристам.

Місцева влада у кожному регіоні веде себе по-різному, тому це або ризик, або допомога.

Алгоритм розробки інвестиційної стратегії:

Базовий аналіз: Профіль громади та її потреб

Критичні питанні:

  • Розвиток підприємництва та інфраструктури бізнесу
  • Збереження та розширення регіонального бізнесу, підтримка експорту, зміна імпорту
  • Стосунки і зв’язки з інвесторами, залучення в регіон іноземного капіталу

SWOT – аналіз:

  • Оцінка інвестиційної конкурентно спроможності (зовнішні чинники)
  • Оцінка інвестиційної конкурентно спроможності (внутрішні чинники)

Стратегічні бачення результатів:

Сформований позитивний імідж об’єкту інвестування (Держава, регіон, галузь)

Вважаємо, що те, що ми показуємо групам – це те, що формує їхній світогляд.

Ми маємо залишити в стратегії розвитку туризму.

Коаліція особистостей та організацій, що надають послуги туризму за такими цінностями:

Екологія, просвітництво, емоції за принципами – оберіть мандрівку для себе.

Кожна ідея має мати інфраструктуру, пристосовану для безпеки та комфорту людей. Ми повинні зараз створити спільний простір.

З досвіду Ярослава Холодецького, польського інвестора, який зацікавлений у розвитку туризму в Україні:

«Подорожуючи по всьому світу, я зупинявся в багатьох готелях, проте вони всі були однакові. Я хотів створювати тематичні готелі. Комунізм та війна забрали в нас мистецтво. Створюючи для прикладу готель «Шопен», я запустив щовечірні концерти класичної музики, тут є лише 30 номерів, проте кожна кімната має власну назву та тематику. Окрім проживання можна в кімнаті трішки вивчити історію місцевості, де ти живеш. Для мене дуже важливі деталі, бо в старих будинках треба залишити все максимально автентичним – від текстилю штор до вимикачів світла. Меблі у нас з польської фабрики, проте в стилі кожного готелю. Це важливо не лише для комфорту, але й для створення родинного кооперативу. Якщо ми щось робимо разом, то разом несемо відповідальність за якість послуг, які надаємо. Ми ніколи не втрачаємо можливості здобувати досвід та підвищувати кваліфікацію. Кожен працівник отримує на роботі велосипед, і якщо їздить на велосипеді – то отримує 150 злотих преміальних за цей приклад. У номерах є картини та книжки, що тематично прив’язані до номерів. Інтелігентні, причетні до культури люди не поїдуть в готелі з золотими ліжками… До вас не приїде вся Європа, проте приїдуть ті, у яких буде потреба перебувати в Україні, і потрібно створити такі переваги, аби вас обирали».

Ярослав Холодецький
Ярослав Холодецький, інвестор з Польщі

За пропозицією модератора форуму Ігоря Дубровського учасники форуму розробляли “етно-комплекси”.

“Варто розробляти спільний проект, який буде особливий на місцях, і приваблюватиме гостей специфікою особливого місця, а також буде повноцінно інформаційно оснащено. Тут будуть укладатись міцні соціальні зв’язки через спільну інфраструктуру. Варто запускати живі музеї. Є гостра потреба для створення туристичних маршрутів для велосипедів, коней, байдарок і тп”.

Ігор Дубровський, тренер Української Миротворчої школи
Ігор Дубровський, тренер Української Миротворчої школи

Неможливо уявити собі зараз об’єднання, що буде утворене без цінностей, що об’єднують.

В Польщі важливо, щоб готельні комплекси сповідували 10 цінностей:
1. Спільна гостинність
2. Прив’язка до історичної та культурної спадщини міста.
3. Унікальність об’єктів та його історія
4. Культура харчування та обслуговування
5. В кухні сезонне та здорове харчування
6. Здоровий спосіб життя в гармонії з природою
7. Промоція культури та побутово-історичних аспектів кожної місцевості
8. Розвиток локальних громад із залученням дітей та молоді
9. Ретельність ведення бізнесу та висока якість наданих послуг
10. Охорона зовнішнього середовища

20151212-DSC_9267

Першочергові завдання форуму:
1. Створити прототип мережі та поіменну команду. Варто чітко обміркувати соціальний ефект для оздоровлення громади.
2. Залучити експертів та фахівців
3. Створити команди на місцях, визначити потреби усіх цільових аудиторій)
4. Конкретизувати програму та назвати її, визначивши пріорітети.
5. Розробка повноцінного проекту

20151211-DSC_9213 20151211-DSC_9212

Алла Соколовська, ІЦ “Майдан Моніторинг

Проект «Українська миротворча школа» реалізується коаліцією громадських організацій за фінансової підтримки Посольства Великої Британії в Україні.

У Красноармійську прогнозували майбутнє Західного Донбасу

8 грудня 2015 р. у Красноармійську відбувся чудовий публічний захід в приміщенні Донецького національного технічного університету «Оцінка минулого, сьогодення та прогнозування майбутнього Західного Донбасу», проведений Українською Миротворчою школою за сприянням Донецької облдержадміністрації.

12339630_878786755574467_4167270023699975409_oПроводили дискусію виконуючий директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос та координатор УМШ в Одеськім регіоні, кандидат політичних наук Ганна Шелест.

Ігор Семиволос та Ганна Шелест
Ігор Семиволос та Ганна Шелест

Подібні семінари проводились в багатьох регіонах України, але дискусія в ДонНТУ явила собою «виклик, тому що мова в її контексті йшла не про одне місто, а в цілому про регіон».

Учасники семінару
Учасники семінару

Головна ідея заходу уявити майбутнє Західного Донбасу та його місце в Україні та Європі. Подивитися на відмінності, багатогранності та спільності у баченні майбутнього розвитку.

Учасники семінару
Учасники семінару

Учасниками заходу були представники громадських організацій, викладачі, працівники місцевих органів та установ із міст Красноармійська, Димитрова, Новогродівки, Добропілля, Красноармійського району.

12339333_878786712241138_9138871430819049788_o

Дискусія відбувалась в спокійній та дружній атмосфері. Учасники заходу обмінялись точками зору, оцінюючи досвід друг друга та приймаючи участь у колективних завданнях.

Александр Таненок

Проект «Українська миротворча школа» реалізується коаліцією громадських організацій за фінансової підтримки Посольства Великої Британії в Україні.