Миротворчий автобус відвідав Бессарабію

З 18 по 20 березня 2016 р. миротворчий автобус з учасниками «Української миротворчої школи» відвідав міста Ізмаїл, Болград та Татарбунари Одеської області.

В рамках візиту відбулась зустріч із міським головою Ізмаїлу Андрієм Абрамченко. Під час дискусії учасники обговорювали проблеми Ізмаїлу, соціально-економічну ситуацію в місті, перспективи розвитку, наявні проекти у сфері благоустрою, водозабезпечення, працевлаштування. Серед особливих проблем, які обмежують розвиток міста та району в цілому міський голова відзначив – незадовільне транспортне сполучення із обласним центром та деградація переробної галузі в районі, яка забезпечувала працевлаштування значній частині місцевого населення. Особливо перспективним напрямком розвитку міста, на думку міського голови, є туризм.

Після зустрічі із міським головою, в Ізмаїльському державному університеті відбулась презентація фільму «Уявити Бессарабію». На презентації були присутні вчені, громадські діячі, студенти, представники політичних партій Ізмаїлу. Під час обговорення, місцеві активісти відзначили, що  спроба звернути увагу на регіон за допомогою фільму є дуже вдалою. В цілому, фільм був оцінений позитивно, і, на думку учасників, існує потреба  у продовженні дискусій щодо шляхів вирішення існуючих проблем Української Бессарабії. Також учасники зауважили, що існує потреба у створенні майданчиків для спільного обговорення активістами, вченими, представниками влади  проблем та перспектив Бессарабії.

78284-prezentaciya-dokumentaljnogo-filjma-o-bessarabii-proshla-v-izmaile-big

19 березня 2016 р. після екскурсії по Ізмаїлу, відбулась презентація фільму у Болграді (в місті переважна більшість населення – представники болгарської спільноти). Розпочався візит з невеликої екскурсії по визначним пам’яткам міста. Після чого в Болградському районному будинку культури пройшла презентація та обговорення документального фільму “Уявити Бессарабію“.

dsc0308

У зустрічі з учасниками УМШ взяли участь місцеві активісти, журналісти, представники національних культурних товариств. Під час обговорення в основному йшла мова про проблеми регіони та шляхи їх вирішення. Представники національних культурних товариств Болградського району відзначили, що цей фільм необхідно транслювати в усіх регіонах України для того щоб показати Бессарабію без стереотипів і розвіяти міфи про сепаратизм. Під час візиту відбулась зустріч із заступником голови райдержадміністрації Андрієм Гарваловим і заступником голови районної ради Михайлом Садаклієвим.

20 березня 2016 р. учасники УМШ презентували фільм у Татарбунарах (в місті переважна більшість населення – українці). Презентація та обговорення відбулись в конференц-залі об’єднання громадян “Рідний край”. Представники місцевої громади високо оцінили фільм, вони зауважили, що показ фільму в інших регіонах допоможе українцям краще зрозуміти Бессарабію, культуру та традиції її мешканців. Учасники обговорення зазначили, що, на їх погляд, у фільмі в повній мірі не знайшли відображення саме українські традиції регіону. Після обговорення фільму, учасники УМШ відвідали садибу сільського туризму «У Меланії». В садибі учасники ознайомились із місцевими українським традиціями та обрядами.

Олександра Калашникова

Фото з сайтів trassae95bolgrad-rda.odessa.gov.ua


Інші ЗМІ про подію:

У Болграді пройшов показ фільму «Уявити Бессарабію»

Презентация документального фильма о Бессарабии прошла в Измаиле

Відвідавши Бессарабію, нам не вдалося навіть «уявити» «Бессарабський сепаратизм»

В ІДГУ «уявляли» Бессарабію

В Болград привезли фильм о Бессарабии

Чи стане Генічеськ містом обласного значення!?

Генічеський район Херсонської області – це складова частина субрегіону українського Приазов’я.

Ця наближена до тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим, територія має потужний, недостатньо розкритий рекреаційно-курортний потенціал, унікальну етнокультурну спадщину, і як це часто буває певний комплекс складних проблем.

Нещодавно її відвідав миротворчий автобус Української Миротворчої Школи (УМШ). До його складу увійшли експерти, громадські діячі, журналісти, з Києва, Бердянська, Северодонецька, Маріуполя, Херсону.

Серед них й такі відомі у вітчизняному експертному співтоваристві конфліктологи як Ігор Семіволос, Наталя Беліцер та Сергій Данилов.

Генічеськ став кінцевою точкою на шляху миротворчого автобусу, який стартував з Маріуполю.

Сьогодні Генічеський район демонструє структуровану поліваріантну ідентичність. Населення цієї території поряд із ідентичністю національною («Я – українець»), південноукраїнською, а також містечковою («Я – генічанин») усвідомлює і власну приазовську ідентичність.

В цьому Генічеськ виявляє спорідненість з іншими прибережними населеними пунктами Донецької та Запорізької області. «Я – Приазовець» стверджує переважна частина мешканців багатьох території субрегіону.

За соціологічним дослідженням УМШ, яке презентував координатор проектів УМШ в Приазов’ї та Луганській області Ігор Семіволос, приазовську ідентичність підтримує 64% опитаних і вона займає третє, поважне місце, звісно, після домінуючої національної та південноукраїнської.

Це є доволі позитивним моментом. Так, в Маріуполі саме Приазовська ідентичність, поряд з іншими факторами, зіграла позитивну роль в стабілізації ситуації, на противагу ідеологічним спробам поширення в регіоні деструктивних антиукраїнських впливів.

Втім існують і певні відмінності. Населення Генічеського району порівняно з іншими територіями Приазов’я значно більшу увагу приділяє орієнтації на родинні зв’язки, підтримку традиційних цінностей.

Консерватизм з акцентом на стабільність є однією з візитних карток ментальності цього краю. Це допомагає регіону успішно долати чисельні конфліктні пастки. Проте конфлікти часто переходять в гостру небезпечну фазу там, де панує стагнація та відсутній розвиток, де життя уповільнює свій хід.

Про це йшла мова в міській раді Генічеську під час зустрічі представників Української миротворчої школи з мером міста Олександром Тулуповим. У цьому контексті з’ясовувались перспективні точки росту, які можуть становити інтерес для реалізації проектів УМШ, а також і напрямки, що мають зробити складне етнополітичне поле району більш комфортним.

В свою чергу, О.Тулупов розповів про плани громади щодо облаштування туристичної інфраструктури, будівництва набережної, реконструкції паркових зон міста, створення скейт-парку, відновлення 650 м пляжу, проведення орієнтованих на молодь фестивалів та навіть перспективні ідеї щодо реставрації стародавніх підземних ходів як потенційних туристичних об’єктів.

Водночас, за оцінкою міського голови, Генічеськ сьогодні стикається із чисельними проблемами, які пов’язані із налагодженням водопостачання, наступом моря на берег, необхідністю модернізації очисних споруд, створення робочих місць, відновлення виробничих можливостей, ремонтом доріг тощо.

Може й доцільно було б надати Генічеську статус міста обласного значення, вважає міський голова, це б значно поліпшило бюджетні можливості. Генічеськ чекає, чекає на підтримку. Він намагається рухатись вперед та дотримуватись рівноваги.

Георгій БЯНОВ,
експерт Української миротворчої школи

Джерело


Інші публікації про подію:

Українська миротворча школа у Генічеську

Українська миротворча школа повернулась додому

Сартана ты моя Сартана!

Солнечные, чистые, ухоженные улицы. Светлые, приветливые, необыкновенно живые лица и двадцать пять километров до линии огня – это Сартана, греческий поселок в пригороде Мариуполя.

17 февраля 2016 г. отсюда начал путь автобус Украинской миротворческой школы по Приазовью, в котором активное участие принимали и Херсонцы: эксперты, журналисты, представители «Радио Куреш» и ГО «Болгары Херсона».

В поселке Сартана с населением в 11 тысяч человек, восемьдесят процентов составляют греки. Некогда, в 18 веке они оставили благодатную крымскую землю ради Приазовья.

Из Крыма, на телегах, груженных скромными пожитками, греки привезли с собой и родное имя селения – Сартана. Так поступали не только они. Сегодня в Приазовском субрегионе Украины есть и Ялта, и Гурзуф, и другие крымские астионимы.

Крайне тяжелым и трагичным был их путь в Приазовье. Здесь переселенцы столкнулись с огромными трудностями. Местная имперская администрация оказалась не готова к приему греческих колонистов. Многие остались без крыши над головой. Жили в кибитках, рыли и обустраивали землянки, страдали от холодов и недостатка съестных припасов, пишет автор книги «САРТАНА: прошлое и настоящее» И.А.Папуш:

«Люди простывали и многие умирали в пути, другие теряли свой скот. Положение усугублялось плохой организацией выдачи продуктов и денег на их приобретение, а также плохим знанием русского языка…Не оказалось не только ожидаемых помещений, но и деревень обещанных переселенцам…».

Жизнь на новых землях, в совершенно иных, отличных от солнечного Крыма, климатических условиях была скудна и уныла. В 1778 году, кстати, во время основания и начала строительства крепости в Херсоне, греки пишут многочисленные жалобы царскому правительству.

В 1787 году часть греков католического вероисповедания вернулась обратно в Крым. Светлое будущее, обещанное российской империей для греческих колонистов, оказалось пропагандистским мифом, который не имел ничего общего с реальностью. Он должен был обеспечить разрушение некогда единого крымского этнокультурного пространства.

Греки Сартаны говорят на румейском диалекте, которого уже не знают в современной Греции, но он используется в поселке людьми старшего поколения. Молодежь активно осваивает новогреческий язык.

Сартана уже длительное время находится близ линии столкновений с боевиками сепаратистских анклавов. Она слышит выстрелы. С начала конфликта погибло 11 мирных жителей поселка, 26 получили ранения, 300 домов были разрушены и спустя некоторое время восстановлены, в том числе, и с помощью дислоцированных в городе частей Вооруженных Сил Украины. Сельчане в очень хороших отношениях с военными, о чем свидетельствует положительная динамика браков, их – 7 с начала 2016 года.

Сартана бережно хранит культурные традиции, рассказывает секретарь поселкового совета Юлия Онищенко. Местная администрация активно взаимодействует с военными. Проводятся совместные мероприятия по поддержке инфраструктуры поселка, его благоустройству. Нет места унынию в греческих лицах.

Греки очень бережно относятся к культурному наследию. В Сартане действует прекрасный музей с замечательной этнокультурной экспозицией, которую можно не только увидеть, в том числе, и в наглядной практической демонстрации некоторых видов ремесел, но и услышать в живом аутентичном исполнении греческих песен.

Артефакты греческой старины поселка говорят ярким, выразительным языком народного музыкального искусства.

Театрализованная экскурсия музея (к сожалению, не знаю существует ли такая в Херсоне, а очень хотелось бы) позволяет ощутить дух народа, который сохранил основы своей культуры, находясь в очень сложных исторических условиях.

Здесь воссозданы картины быта, обряды и обычаи греческих поселенцев Приазовья.

В экспозиции также широко представлены экспонаты, вывезенные из Крыма в 18 веке.

В Сартане прекрасно сохранились элементы фольклора, отражающие живую историческую память крымского периода. Задорная и веселая ХАЙТАРМА – один из самых популярных народных танцев греков Приазовья.

ХАЙТАРМА – она также дорога и для крымских татар. Частица единого культурного наследия греческого и крымскотатарского народа, которое необходимо уважать, беречь и поддерживать, в том числе, и в рамках проведения совместных этнокультурных мероприятий.

Украинская миротворческая школа ненадолго оставила Сартану, для того, чтобы снова окунуться в ее прекрасный мир. Забыть его невозможно, даже если был там однажды.

На Херсонщине успешно действуют: греческое товарищество «Эллада», ГО «Болгары Херсона», крымскотатарский культурно-спортивный центр «Куреш», другие организации у региона есть все потенциальные возможности для того, чтобы дружить, взаимодействовать с уникальным этнокультурным миром украинского Приазовья.

Георгий БЯНОВ
Эксперт Украинской миротворческой школы

Джерело

Миротворческий автобус в Бердянске и Приморске

Сегодня, 19.02.16 г. в наш город прибыл миротворческий автобус с командой участников “Украинской Миротворческой Школы“. Они посетили мероприятие в БГПУ, а также провели презентацию социсследования, проведённого по всей территории Приазовья, от Мариуполя до Херсона. К сожалению из-за одного провокатора, конструктивного диалога не вышло.

После встречи УМШ в Бердянском исполкоме, мы поехали на аналогичную встречу в Приморск. Встреча прошла с участием Мэра Приморска, большим количеством депутатов Приморского горсовета и общественностью. Такого контраста в приёме гостей я никогда не видел.

После презентации социсследования, прошло очень живое обсуждение увиденного и услышанного. Ну а потом завязался диалог о будущем Приморска, о его перспективах. Было выслушано много предложений от депутатов, общественности и Мэра о экономическом и духовном развитии города.

У многих были очень классные идеи, для реализации которых к сожалению нет денег в бюджете города, ведь бюджет Приморска составляет около 15 млн. грн., для сравнения, бюджет Бердянска около 600 млн. грн.

Для начала УМШ поможет финансово Приморску в проведении праздника Масленицы, это будет первым этапом сотрудничества. Вторым этапом, возможно будет создание бизнес-инкубатора и привлечение инвестиций в чудесный городок Приморск.

После возвращения в Бердянск, около 19.00 мы приехали в антикафе “ЧАС Є” на ул. Р.Люксембург, там УМШ провела просмотр фильма «Уявити Бессарабію».

После просмотра фильма, было проведено его обсуждение и поднят вопрос о возможности снятия подобного фильма о нашем регионе. Обсуждение прошло очень в конструктивном ключе.

Ну на самый конец вечера, мы пошли поужинать в The Village. Поели, обговорили сегодняшний день, поговорили о перспективах сотрудничества. После закрытия ресторана, гости отправились в гостиницу спать, а местные после долгого прощания с гостями разошлись по домам). Завтра у гостей нашего города, переезд в Мелитополь и Гениченск, где они продут очередную презентацию.

Роман Синица

1292995_526228667538989_8978460138387759294_o 1614076_526228330872356_6675034642010079775_o 1933199_526228644205658_6447596087452090771_o 10295133_526228480872341_3119282677943032936_o 12711128_526228294205693_141922673833961489_o 12711142_526228744205648_5709385667193941801_o 12715889_526228167539039_5915190583594609312_o 12715904_526228224205700_6353741206965741917_o 12719102_526228504205672_12632293347406381_o 12719328_526228174205705_4141261476555971548_o 12719328_526228784205644_6415618219573440816_o 12747243_526228370872352_8721431594754997374_o 12747435_526228244205698_6930203592325355736_o 12747471_526228334205689_2031492147194798167_o 12747933_526228554205667_6360822630825020646_o 12764579_526228567538999_1965090675001485687_o 12768255_526228600872329_395322913122943247_o 12768396_526228414205681_8452662178012898591_o

Приазов’ям вирушив автобус з миротворчою місією

З миротворчою місією Приазов’ям вирушив автобус експертів Української Миротворчої школи.
12729172_1645716829025035_4509366584453840843_n
У планах місії відвідини Маріуполю, Сартани, Бердянську, Генічеську, Мелітополю, Чаплинки та Херсону. Плануються зустрічі з місцевими активістами, волонтерами, представниками місцевої влади, представниками кримськотатарської громади та місцевого Меджлісу. Відбудуться декілька дискусій та презентацій.

Перша зупинка автобусу відбулася у Сартані. Українська Миротворча школа зустрілася з секретарем Сартанської селищної ради Юлією Онищенко.

12743784_1645709182359133_111932700640461595_n
1890427_1645709155692469_4135098042424326292_o 12745439_1645709192359132_5896540201819446182_n

Про події місії розповідатиме у твітері sitemaidan хештег