Українська Миротворча Школа продовжує працювати в Донецькій області

В серпні 2018 року команда Української Миротворчої Школи у рамках моніторингової поїздки по 6 містах Донецької області (Святогірськ, Лиман, Дружківка, Слов’янськ, Краматорськ, Костянтинівка) провела ряд зустрічей з представниками громадських організацій, випускниками УМШ попередніх років та представниками влади. Головними завданнями, які ми ставили перед собою, були наступні:

  1. Презентація проекту «Розширення можливостей громадянського суспільства для ненасильницької трансформації конфліктів з державними суб’єктами – Проектна лінія: “Платформа для успішного ненасильницького активізму”».
  2. Формування під час зустрічей з представниками влади, представниками організованого громадянського суспільства (НГО) та проактивними громадянами пулу проблем, що пров’язані із безпековою тематикою: відчуття безпеки/небезпеки; конфлікти в громадах; комунікації в конфліктах.
  3. Проведення дискусій за темою «Можливості управління конфліктами в містах Донецької області».
  4. Апробація методик моніторингового дослідження «SAFETY AND SECURITY MONITORING».

На базі та за підтримкою миротворчого адвокаційного центру ГО Розмовний клуб “Файно” в місті Краматорськ була проведена дискусія про гендерні ролі та безпекові аспекти в миротворчості. Фоторепортаж тут

В ході роботи були проведені зустрічі  з представниками влади, НГО та проактивними громадянами. В ході зустрічей було досліджено конфлікти, що можуть бути посилені під час проведення майбутніх виборів в Україні або призвести до нових джерел напруженості. В межах програми апробації методик моніторингового дослідження «SAFETY AND SECURITY MONITORING» було проведене опитування 42 осіб (результати в даний час в стані обробки разом з відповідним масивом з Луганської області). В містах Лиман та Костянтинівка проведені дискусії «Чи можливо управляти конфліктами в Донецькій області?».

Під час обговорень були виявлені наступні проблемні блоки, що підтверджує результати попереднього дослідження, проведеного під час планувальної сесії УМШ:

  • Брак комунікації між активістами та владою, що: ускладнює або профанує діалоги, провокує взаємовиключні бачення конфліктів та унеможливлює виявлення реального предмету конфліктів.
  • Розділеність та відсутність комунікацій між різними громадськими організаціями. Відсутність культури спільного прийняття рішень, що ускладнює досягнення порозуміння.
  • Взаємна недовіра. Як до НГО з боку представників влади, так і до влади з боку НГО та проактивних громадян. В основі недовіри хибні уявлення про рольові функції, діяльність анти-розвиткових груп інтересів, яка спрямована на дискредитація та знецінення досягнень громадянського суспільства.
  • Брак стратегічного бачення у громадських організацій та окремих активістів.
  • Обмеженість представників влади інструктивними вказівками або вузько корпоративними нормами та інтересами.
  • «Втома» деяких міст від діяльності міжнародних організацій (Слов’янськ, Краматорськ, частково Костянтинівка). Це – міста підвищеної уваги міжнародних та українських організацій. Багато проектів сфокусовані саме тут. Між тим в таких  містах , як Дружківка, Лиман та Святогірськ, бракує таких програм.
  • Зневіра місцевих громад в ефективності програм з ненасильницького управіння конфліктами.

Основними джерелами протистояння влади та громади, за результатами зустрічей та дискусій є наступні:

  • конфлікти, що пов’язані з децентралізацією (об’єднання земель часто стає ”яблуком роздору”; деякі громади мають своє бачення об’єднання всупереч Перспективному плану
  • відтік активної частини населення до інших областей України (переселення), а також повна відсутність відтворення робочої сили, що призводить до кадрового та професійного вакууму та провокує відповідний конфлікт між громадами;
  • брак проаналізованих, описаних та розповсюджених історій успіху, відсутність інформації про успішні моделі взаємодії, що призводить до зростання песимістичних настроїв як представників влади, так і НГО;
  • конфлікти гендерних ролей;
  • екологічні конфлікти;
  • конфлікти, пов’язані з недостатньою інформацією про сенс та перебіг реформ, або з непослідовністю їхнього впровадження (освітня та медична реформи).

Ці конфлікти, які концентруються у форматі «Влада-Громада» усвідомлюються майже в усіх містах. Разом з тим, слід зазначити наступне:

  • Громадськість не бачить посередників, що могли би досягти конструктивних домовленостей.
  • Громадські активісти згадували факти позитивної взаємодії з владою, але ця взаємодія не призвела до значущих позитивних зрушень, бо не ґрунтувалася на спільній стратегії.

Це призвело до формування запиту на програми з побудови стратегічного бачення майбутньої взаємодії «влада-громада». Цей запит призводить до наступних висновків:

  1. По-перше, необхідне проведення для представників влади, НГО та проактивних громадян регіону стратегічної дискусії в Краматорську за участі партнерів проекту.
  2. По- друге, доцільне використання результатів моніторингової поїздки в розробці структури та методичного супроводу Четвертої Школи Соціальних Посередників.
  3. По-третє, необхідне планування діяльності з допомоги розбудови стратегічного бачення майбутнього, що конкретизує програму активностей на 2019 рік.

Ганна Чуркіна, Ігор Дубровський

Публікація підготована в рамках проекту «Розширення можливостей громадянського суспільства для ненасильницької трансформації конфліктів з державними суб’єктами – Проектна лінія: “Платформа для успішного ненасильницького активізму”», що підтриманий K. Wustrow – Centre for Training and Networking in Nonviolent Action у рамках Громадської служби миру, що фінансується Федеральним міністерством з економічної співпраці та розвитку Федеративної республіки Німеччина.”

Соціальні посередники УМШ створювали Код:ГЕНДЕРу

Випускники Української Миротворчої Школи розпочали в Бердянську проект «Код: ГЕНДЕР». Мета проекту – створити серед молоді м. Бердянськ дискусію про гендерні ролі. В рамках проекту ми запланували 10 тренінгів-майстерень для студентів та виставку їх робіт в художньому музеї.

– Ми дуже ретельно розробляли програму тренінгу, адже наше завдання не тільки поговорити про основні поняття з теми гендеру, але й звернути увагу молоді на те, що часто ми мислимо стереотипами і навіть не помічаємо цього. Групи, з якими ми вже працювали, були досить різними. І в деяких групах я побачив реальний інтерес до теми, підлітки ставили питання, шукали відповіді, відстоювали свою точку зору. А деякі студенти сприймали інформацію насторожено, висловлювались про «невідворотність долі» для статі: якщо ти народився чоловічої статі, то маєш або виконувати певний сценарій, або «стрибати зі скелі».

Великій відсоток учасників/ниць відповідаючи на питання анкети зазначили, що вважають «основною роллю жінки її «природне» призначення – родина, чоловік, діти», а «чоловік повинен повністю матеріально забезпечувати родину».  І ці відповіді не залежать від статі опитуваних. Ми ще маємо опрацювати отримані дані й підготувати подальшу програму роботи. Але сподіваюсь, що ми змогли зацікавити молодь темою, – розповів тренер проекту, соціальний посередник УМШ Олексій Сапронов.

– Ми створювали невимушену атмосферу, щоб студенти висловлювали свої думки. Намагались почути, що вони думають з цього приводу насправді. Залучали їх до дискусій та обговорень. В рамках майстерень ми дали можливість учасника/цям виразити себе, своє сприйняття гендерних стереотипів через створення арт-об’єктів. І отримали неймовірні результати. З 9 листопада до кінця місяця бердянці зможуть відвідати виставку цих робіт у Бердянському художньому музеї, та спробувати розгадати, що там закодовано. Потім роботи будуть розміщені у соціальних мережах, – розповіла Ксенія Клейнос, тренерка, випускниця УМШ, засновниця Першого Антикафе Бердянська «ЧАС Є!».

Проект «Код: Гендер» реалізується Першим Антикафе Бердянська «Час Є!» в рамках Кампанії проти дискримінації за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Партнери проекту ГО «Жінка майбутнього», ГО «Центр Соціальна Дія»

Марія Кушнір

Кожен має право знати свої права

25 жовтня 2017 р. у Hubi ДонНТУ за сприяння Української миротворчої школи для студентів-активістів, член Координаційної ради зі сприяння розвитку громадянського суспільства в Донецькій області Олександр Таненок провів семінар-тренінг «Кожен має право знати свої права».

Він зазначив, що права людини як броня — вони захищають нас; вони як правила — говорять нам, як себе поводити; і вони як арбітри — ми можемо до них звертатися.

Після теоретичної частини розпочався тренінг. О.Таненок запропонував студентам вибрати статтю із Загальної Декларації Прав людини, норма права якої пов’язана із його долею або батьків, рідних, знайомих, котрим можливо доводилося звертатись до органів, суду за захистом порушеного права.


Наступним цікавим завданням було визначення особистості в історії країни (політичній, літературній, релігійній), які відстоювали ідеали прав людини або боролися за них.


Слідуючим етапом тренінгу стало виконання завдання на питання: «Що робити, якщо порушені Ваші права людини».
Три групи студентів методом «мозкового штурму» протягом 10 – 15 хвилин підготували чудовий матеріал, який було презентовано кожною групою. Презентація інтелектуального наробку групи сприймалася учасниками семінару-тренінгу дуже уважно і навіть – прискіпливо. Після кожної презентації як наслідок – схвальні бурхливі оплески. Найактивніші учасники семінару були відмічені подарунками.


Отже, після проведеного семінару-тренінгу у студентів ДонНТУ залишилися не лише корисна інформація, але й приємні спогади про спільну творчу працю, про запальну дискусію з приводу актуальних проблем прав людини. Адже, як відомо, лише у полеміці народжується істина.

Джерело

Бердянські підлітки вивчали права за допомогою мультфільма

16-17 вересня 2017 р. у Бердянську відбувся незвичний тренінг з прав людини. Адже учасники/ці не просто слухали тренера, а самі приймали участь у створенні навчального матеріалу. І не просто матеріалу, а анімаційного міні-фільму.

Перший день підлітки отримали знання щодо прав людини. Через ігри, вправи, бесіди вони отримували інформацію і вчились використовувати її на практиці. Розбирали ситуації в яких їх права можуть порушуватись, та шукали виходу зі складних ситуації.

Весь другий день був присвячений створенню мультфільму. Спершу юні бердянці обрали сценарій, в його основу лягла реальна історія однолітків з Донецької області. Потім було розроблено покадровий план та створено персонажів. Темою мультика стало «Право на освіту».   

Провели захід дві тренерки: Олександра Козорог, тренер та експерт Всеукраїнської  програми «Розуміємо права людини» та Всеукраїнської асоціації вчителів історії та суспільних дисциплін «Нова Доба»,  координатор з формальної освіти Української Гельсінської спілки з прав людини та Анастасія Лукашевич, художниця, дизайнер, тренерка з анімації та створення відеоробіт. Координатор проекту  «Майстерня зі створення мультфільмів на тему мир».

Освітній захід здійснюється Українською Гельсінською спілкою з прав людини у співпраці з Першим Антикафе Бердянська «Час Є!» у рамках плану дій Всеукраїнської освітньої програми “Розуміємо права людини” при підтримці програмою Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії».

Захід пройшов в рамках Фестивалю анімації «Равлик-фест» у м. Бердянськ.

Алла Мельничук, координаторка проекту

 

Бердянці на День Миру створили мультфільм

21 вересня у світі відзначають День Миру. З нагоди цього свята у Бердянську відбулась майстерня зі створення анімаційного фільму.

Організаторами заходу виступили партнери Української Миротворчої Школи – Перше Антикафе Бердянська «Час Є!».

Тренерка анімаційної студії Toon Fox, Світлана Дахіна, зауважила, що тема миру для України надзвичайно актуальна.
«Коли організатори майстерні запропонували мені долучитись до проекту, я не роздумувала ні хвилини. Це була прекрасна нагода поспілкуватись із мешканцями Бердянська та попрацювати над сценарієм мультфільму на тему миру. Впродовж восьми годин майстерні до нас долучились більше п’ятдесяти людей. В кожного своє бачення, своє розуміння що таке мир, свої способи подолання конфліктів. І всі ці думки були втілені в мультфільмі.
В такий важливий день хочеться побажати нам всім миру у душі та у країні», – сказала Світлана.

Організаторами майстерні виступило Перше Антикафе Бердянська «Час Є!» за підтримки Європейського Союзу через International Alert.