Метрополітарний розвиток міст та регіонів чи їх великий занепад?

Метрополітарний розвиток великих міст України разом зі стратегіями сталого розвитку відповідних прилеглих територій (метрополітарні простори) – це засадничі питання та виклики, що стоять перед українським суспільством на шляху сучасних трансформаційних процесів. Особливим чином ця проблематика актуалізується на тлі серйозних безпекових завдань, які стоять перед Україною.

Ці питання полягають у необхідності реінтеграції та ревіталізації звільнених територій (Луганська, Донецька область), стабілізації, інтеграції та зміцнення інших прикордонних територій (Чернігівщина, Харківщина, Сумщина, Одещина, Херсонщина, Приазов’я).

Також тема метрополітарного розвитку має безпосередньо відноситися до сфери впливу реформи місцевого самоврядування, що уже відбувається. Інша справа, що аспект метрополітарного розвитку є не дуже укорінений у загальний дискурс щодо регіонального розвитку України, оскільки дана тема не є надто розвинутою в Україні теоретично, тим паче й практично.

Для діячів Української Миротворчої Школи та членів ГО ІЦ “Майдан Моніторинг” липень 2015 року розпочався моніторинговим проектом «Місія Донбас». Більш детально про саму місію та про її підсумковий звіт можна дізнатися тут: Місія «Донбас 2015» – моніторинг низки міст сходу України

Пункти №7 та №8 звіту «Місії Донбас» стосуються саме проблем сіл і малих міст та ролі метрополії, стратегічних планів розвитку територій. Український досвід, як я уже казав, не є багатим на успішні приклади конструювання метрополітарної політики. Отже, керуючись саме необхідністю пошуку нових рішень та ознайомлення з існуючим досвідом на дану тематику, нами була погоджена можливість студійного візиту до Польщі. Досвід, яким володіє сучасна Республіка Польща, є множиною успішних практик провадження метрополітарної політики, який пов’язаний радше з фаховими та творчими зусиллями конкретних міст, ґмін та їхніх спілок чи об’єднань, ніж з централізованою політикою центрального уряду. Сама метрополітарна політика в Польщі не є оформленою законодавчо у вигляді норм та приписів польської правової системи. Існує лиш «Концепція Просторового Загосподарювання 2030» Міністерства Регіонального Розвитку, яка описує загальну візію розвитку цілої Польщі через розвиток метрополій та метрополітарних територій.

image1

Зауважу, що більшість досягнень та успішних результатів у Польщі в цій сфері є радше наслідком ефективних проектів урядів метрополій та/або об’єднань ґмін метрополітарних територій, ніж наслідком певної централізованої політики.

Центральною точкою нашого візиту стало славетне місто Краків. Але перед тим, як розповісти про зміст наших тематичних зустрічей в самому Кракові, варто звернути увагу на конкретний результат ефективної метрополітарної політики в Польщі, на який неможливо не звернути увагу під час подорожі з Варшави до Кракова. Відстань у 350 км, що долається потягом за 2 години 20 хвилин – це дійсна міжметрополітарна інтеграція. І так не тільки з Краковом! Аналогічне за швидкістю та зручністю сполучення мають інші польські мегаполіси як зі столицею, так і між собою.

image2

Зручний розклад ранкових та вечірніх поїздів з Варшави в усі кінці Речі Посполитої, а також між містами Польщі, робить залізницю справді важливим транспортним чинником та одним з ключових комунікаційних факторів республіки. Польська залізниця PKP робить все для того, щоби кожен поляк мав можливість швидких та зручних подорожей та відряджень. Багато поляків живуть в одному місці, а працюють за 200, 300, 400 км звідти. Порівняння PKP-шних Express InterCity Premium та „Інтерсіті” від Укрзалізниці за швидкістю та зручністю розкладу залізничного сполучення поки що не є на користь українських потягів. Навіть київські напрямки з Харкова, Одеси чи Львова значно поступаються варшавським з Кракова, Вроцлава чи Ґданська. На жаль, поки взагалі не йдеться про швидке і зручне сполучення Харків-Ужгород, Харків-Одеса чи навіть Маріуполь-Київ.

image3

У Кракові ми мали нагоду перебувати з робочим візитом дві доби 14 та 15 березня 2016 року. Координатором наших студій з польської сторони був доктор Міхал Кудлач (dr. Michał Kudłacz) з Економічного Університету в Кракові (Uniwersytet Ekonomiczny w Krakowie). І саме з доктором Міхалом відбулася перша зустріч по приїзду до Кракова 14-го числа. Доктор Кудлач в своїй праці досліджує міста світу, а найбільшу увагу зосереджує саме на політиці розвитку міст в Польщі. Пан Міхал досліджує політику розвитку міст в різних аспектах: суспільному, економічному, культурному, просторовому.

image4

Основною темою нашої зустрічі з доктором Кудлачем був розвиток міст в Польщі, а саму зустріч я більш детально зафіксував у тезах:

  • Критерії інфраструктурні, соціальні та культурні, як кількісні критерії сучасного міста.
  • Метрополія є містом, що вирізняється своїми якісними характеристиками.
  • Метрополія має здібність до самовідтворення потенціалу.
  • Риси міста-метрополії:
    • Місто є вузлом притоку капіталу (людського, економічного, політичного, наукового, …)
    • Місто є центром творення потенціалу
    • Місто є центром найбільших інституцій сфери публічної, приватної, неурядової.
    • Наявність каналів комунікації міста з іншими метрополіями
    • Виробництво більшості ВВП
    • Складна структура суспільства всередині міста
    • Орієнтація на вирішення загальнолюдських проблем
  • Метрополітарний простір є поняттям ширшим за метрополію та об’єднує багато населених пунктів та одиниць території разом з самою метрополією та території потенційного розвитку цього простору.
  • Метрополія може бути моноцентричною та поліцентричною (аґломерація з кількох великих міст).
  • Метрополії в Польщі:
    • Варшава (очевидно: столиця, фінансовий, політичний, науковий, інтелектуальний, бізнес-, транзит-, туристичний центр)

image5

    • Краків (незначно поступається Варшаві; міжнародний туризм, історична столиця, до 1 млн мешканців разом з метрополітарним простором, академічно-науковий центр, студентський центр)

image6

      • Тримісто (Ґданськ, Ґдиня, Сопот) (до 1 млн мешканців, приклад поліцентричної метрополії, міжнародний аеропорт, важливий осередок науковий, академічний та туристичний)
      • Вроцлав (0.7 млн мешканців, сильна динаміка розвитку, сильні міжнародні зв’язки)
  • Познань (місто-побратим нашого Харкова, 0.7 млн мешканців, сильна динаміка розвитку, сильні міжнародні зв’язки)
  • Лодзь (разом з приміськими територіями до 1 млн мешканців, активна реконструкція інфраструктури, студентський та академічний центр)
  • Верхня Сілезія (агломерація Катовіце, загальний демографічний потенціал – до 3 млн мешканців, розвинутий урбаністичний міський уклад, слабко розвинуті метрополітарні функції, сильні процеси інтеграційні та модернізаційні)
  • Розвиток регіонів відбувається за поляризаційно-дифузійною моделлю, коли розвиток полюсу зростання (наприклад, метрополії) спричиняє дифузію, поширення розвитку на менші одиниці території та на весь метрополітарний простір.

Наступної доби зранку 15 березня у нас була запланована зустріч в Уряді Маршалковському Малопольского Воєводства.

image7

На цій зустрічі з польського боку були присутні Jerzy Fedorowicz (Єжи Федоровіч – член ради Воєводства Малопольського, Голова комісії культури Сейміка Воєводства Малопольського, Stanisław Banaś (Станіслав Банашь) – директор позаурядової організації Фундації “Ukryte Skrzydła” («Сховані Крила») , що співпрацює з Урядом Воєводства, Zdobysław Milewski (Здобислав Мілєвскі) – директор Канцелярії Сейміку Воєводства Малопольського, Jakub Olech (Якуб Олех) – координатор Відділу по публічним комунікаціям Канцелярії Сейміку Воєводства Малопольського.

image8

Основною темою зустрічі була співпраця Уряду Воєводства та Сейміку Воєводства з неурядовими організаціями, такими як організацій пана Станіслава. Деякі з методик співпраці між владою та громадянським суспільством є дуже важливими та потрібними до реалізації у нас в Україні, як, наприклад, «бюджет участі». Бюджетом участі називають певну частину бюджету, що виділяється задля реалізації проектів за ініціативи громадян та громадських організацій, зазвичай на відкритій конкурсній основі. Така практика, з одного боку, наближає діяльність влади до потреб громадян, а з іншого боку, підтримує громадянську активність фінансово, та сприяє її розвитку та збільшенню кількості активних громадян та громадянських активностей.

Також було дуже корисно для нас обмінятися досвідом з паном Станіславом Банашем щодо методів роботи з дітьми та адаптації, інтеграції вразливих груп до місцевої громади. Ми поділилися досвідом реалізації проекту «Країна руками дітей» http://maidan.org.ua/2015/09/proekt-krd-majbutnje-razom/ . А пан Станіслав поділився досвідом проекту соціалізації дітей та дорослих з депресивних районів, який Фундація «Сховані Крила» реалізовувала разом з їхніми бельгійськими партнерами «Mobile school» за дуже цікавою технологією інклюзивного навчання на вулиці.

Остання зустріч відбулася по обіді 15 березня з представниками Уряду Міста Краків. На зустрічі з польського боку були присутні Jacek Woźniak (Яцек Возняк) – заступник директора Відділу Розвитку Уряду Міста Краків та Mateusz Drożdż (Матеуш Дрождж) – працівник Відділу Розвитку Уряду Міста Краків.

image9

Пани Яцек та Матеуш розповіли більш детально про місто Краків, зробили презентацію Кракова, його історії розвитку, можливостей, досягнень та перспектив. Можна багато розповісти про це місто, про цю другу польську метрополію, та я наведу один цікавий приклад. Я уже згадував у описі нашої зустрічі з доктором Міхалом Кудлачем той факт, що Краків є метрополією, що виділяється своїєю позицією на мапі міжнародного туризму. А ви знали що 2014 року саме тільки місто Краків відвідало 10 млн туристів? Прописом: ДЕ-СЯТЬ МІЛЬ-ЙО-НІВ ТУ-РИС-ТІВ! Довідка №1: Населення ЦІЛОЇ Польщі у 2014 році 38,5 млн людей. Довідка №2: У 2014 році ВСІ курорти Єгипту відвідало теж 10 млн туристів.  

Українські регіони, великі міста та агломерації мають величезний потенціал, як економічний, так і людський, науковий, інтелектуальний, але Україна не має шансів відбутися як модерна країна без продуманої та сучасної метрополітарної політики. Саме через великі міста-хаби, так звані метрополії, в сучасному світі відбувається взаємозбагачувальний обмін надлишками потенціалів міст та цілих територій. І якщо наші великі міста разом з їхніми громадянами будуть замикатися самі на собі, вести паразитарну політику щодо прилеглих територій та щодо один одного, замість праці над великим завданням взаємодопомоги у розвитку заради спільної мети, то Україна так і залишиться напівпідсвіченим простором на світовій мапі розвитку. Або ж засяє яскраво всіма своїми регіонами?..

image10

Підручники УМШ і їх автори доїхали до півдня України

Ми видали три перших підручника УМШ, щоби розширювати кількість тих, хто замислюється над тим, яке майбутнє чекає Україну, як зробити візії майбутнього спільними і залучити до їх розробки і втілення більше людей у своїх містах. Як показали перші зустрічі з мешканцями південних міст України, навколо книг виникають дуже цікаві і змістовні дискусії.

Автори книг Олександр Зінченко і Збіґнєв Буяк та перекладач Олександр Шевченко розповіли про свою роботу херсонським студентам і викладачам 13 учбових закладів 16 травня в Херсонському Національному Технічному Університеті, активістам і експертам Одеси 17 травня в HUB Odesa, працівникам освіти і культури Біляївського району Одещини в районній бібліотеці. Далі плануються ще зустрічі з моряками і експертами міста Чорноморська.

Всі зустрічі проходили в формі живих дискусій, де питання ставили як авторам книг, так і присутнім. Особливо жваво обговорювалися питання про те, в чому може бути привабливість України для Європи, чим унікальні українці і як можна використати польський досвід системних реформ в Україні.

Одесити вважають, що Україна є прикладом міжетнічної та міжрелігійної толерантності для всіх сусідів. Також в Одесі відмітили безпекову роль України для Європи. Українці роблять простір навколо себе привабливішим і зручнішим – відмітила учасниця дискусії молдовського походження.

Дякуємо Павлу Гавришу, Людмилі Ямщиковій та Олександру Славському за прекрасну організацію зустрічей.

Наталія Зубар, координатор проекту УМШ, учасник описаних подій

20160517_181025 20160517_180947 20160516_152211 20160516_161033

Зустрічайте перші підручники УМШ, які пов’язують минуле і майбутнє.

13072710_1008780975870756_2113830094745539735_oВ кінці березня 2015 року вийшли в світ перші підручники Української Миротворчої Школи, які пов’язують минуле і майбутнє. Їх автори – постійні викладачі і експерти Української Миротворчої Школи – написали книжки на прохання слухачів двох років наших шкіл, в змісті даються відповіді на питання, які виникали при обговоренні їх лекцій.

Андрей Каменщиков – соціолог. Працював в Абхазії, Казахстані, Придністров`ї. Проводить миротворчу та гуманітарну діяльність в конфліктних регіонах колишнього СРСР.

Олександр Зінченко – історик, публіцист, письменник. Його роботи ставали національними бестселлерами України та отримали престижні премії в Польщі.

Збіґнєв Буяк – польський політик, політолог, лідер руху “Солідарність”, який ліквідовував комунізм у Польші.

З квітня 2016 року ми організовуємо публічні дискусії з авторами книжок. Запрошуйте нас – і ми приїдемо! Тільки спочатку – прочтайте книжки!і

Ви можете скачати повні електронні версії книжок.

Каменщиков А.А.AK_cover_1
Международный опыт гражданского миротворчества на постсоветском пространстве
ISBN 978-617-7266-63-0

Повна електронна версія книги А.Каменщикова

Войны в Приднестровье и Абхазии, Чечне и Нагорном Карабахе, Южной Осетии и Таджикистане, противостояние 1993 года между Президентом и Парламентом в Москве и межэтнический конфликт 2010 года на юге Кыргызстана — все это кровавые драмы новейшей истории, оказавшие значительное влияние на современное положение дел в государствах, возникших на пространстве бывшего СССР. Как гражданское общество постсоветских стран действовало в ситуации вооруженного противостояния? Какие возможности есть у простых людей, у общественных организаций работать во имя мира и взаимопонимания в столь непростых условиях? Сегодня эти вопросы особенно актуальны для Украины, пережившей за последние годы и расстрел людей в центре столицы, и аннексию Крыма, и Одесскую трагедию 2 мая, и продолжающуюся необъявленную войну на востоке страны, уже унесшую многие тысячи жизней. Цель данной публикации — поделиться теми уроками постсоветских конфликтов, которые могут быть полезны в решении острейших проблем, вставших сегодня перед украинским государством и обществом.

Зінченко О.М.OZ_cover_1
Польські олені, Обама та колективна пам’ять українців. Як подолати тяжіння минулого
ISBN 978-617-7266-64-7

Повна електронна версія книги О.Зінченка

Що може об’єднувати польських оленів, президента Обаму та пам’ять українців про минуле? Ця книжка — це науково-популярна спроба пояснити, як минуле впливає на майбутнє і як подолати гравітацію історії. Розрахована на всіх, хто вважає себе приналежним до «агентів змін».

 

 

Збіґнєв Буяк
Суспільні порозуміння — феномен європейської культури
ISBN 978-617-7266-65-4

Повна електронна версія книги З.Буяка

ZB-cover-1Суспільне порозуміння — це суто європейський винахід, і якщо він існує на інших континентах, то тільки як різновид європейського експорту. Що є такого в історії та культурі Європи, що саме тут народився та розвинувся цей унікальний суспільно-політичний феномен? В чому є унікальність, яка дає євроатлантичному просторові істотну перевагу над іншими цивілізаційними просторами? Ця книга, написана одним з лідерів найуспішнішої мирної революції в Європі, може бути цікава всім, хто хоче зрозуміти, чому Україна вибрала шлях в євроатлантичний світ.

 

 

 

 

AK_cover_2 OZ_cover_2 ZB-cover-2

 

Наша задача роз’яснити населенню що таке громади і що таке їх об’єднання

Сьогодні, 18 грудня 2015 р. я був присутній на засіданні круглого столу “Об’єднання територіальних громад. Роль громадських організаців в цьому процесі”. Організатор “Регіональний офіс с питань реформ у сфкрі місцевого самоврядування, децентралізації повноважень органів виконавчої влади” разом з Департаментом з питань внутрішньої політики ДонОДА.

На початку всіх вітав директор департаменту О. І. Меланченко. Але ми з Березіним цього не почули, тому, що, як і всі подорожні останнього тижня, ми застрягли на краматорському блокпості. Простояли майже 40 хвилин. Встигли ми тільки на кінціву частину докладу голови “Офісу реформ” Сергія Леонідовича Попова.

Але і з того, що ми почули, мені здалося, що Сергій Леонідович банально розповідав про всім нам відомі речі, але нічого нового і конструктивного я не почув. Може того, що запізнився, а весь конструктив був саме тоді, коли нас не було?

Я взяв слово і висказав свою думку щодо теми круглого столу. Вона полягала в тому, що у нас на Донбасі зовсім ніхто не розуміє, що таке “територіальне об’єднання громад”. Про це має уявлення 30 – 40 людей на всю область, частина з яких, доречі, і зібралася в цьому залі. А решта 2 мільйони про це “не бум-бум”. Так от наша задача просвітити хоч якось ті хоч не 2 мільйони, а бодай хоч тисяч двадцять, які зможуть щось розповісти ще іншим про це. А починати треба з того, що надавати умови для створення в регіонах, селах – хоч якусь зачатку громадянського суспільства. Тобто, ми ж не з того починаємо і не те робимо. І це повинна робити не тільки громадскість, але й держслужба, бо отримує за це гроші.

Це довготривалий процес. Наприклад у Швеції він продовжувався 30 років. Нам треба почати і не кидати цю справу об’єднання громад і після їх юридичного об’єднання. Постійно шукати кращі форми, щось змінювати, покращувати. Я привів приклади з польського досвіду, коли польські громади об’єднали , то об’єднали їх в старих кордонах. Але тоді Польща вступила в Євросоюз і бюджети її гмінів були “втоплені в грошах”. Ми в іншій ситуації. Як нам поступати?

Висновком своєї репліки я вказав те, що сьогодні наша задача просто роз’яснити населенню що таке громади і що таке їх об’єднання.
Реакція Попова спочатку була трохи неадекватна, він намагався влаштувати мені іспит на знання польського територіального устрою, вимагав конкретики. Але це не головне. Головне, що ми у своїй зустрічі підійшли до головної проблеми децентралізації, до усвідомленням кожного донбасівця, що ж таке “територіальна реформа”? На Донбасі є свої нюанси її проведення. Де в чому нам легше, а де в чому навпаки складніше.

Прикладом того, щор навіть громадські активісти не всі розуміють, що таке децентралізація стало спілкування з представницею Костянтинівки. Хоча у тому ж Костянтинівському районі є дуже показовий приклад утворення громадського суспільства у нормальній його формі. Це село Олександро-Калинове. Там ентузіасти, національно-патриотично налаштовані активісти створили етнографічний музей села. І от той музей об’єднав все село з непростим демографічним складом.

Володимир Березін теж все розклав по полкам. Показав всі загрози, шляхи вирішення проблем на начальному етапі. Попередив керівництво області про ризики, які у них є у співпраці з керівництвом Бахмуту.

Дуже вірно сказав Олександр Таненок з Красноармійська про нашу відмінність від Польщі: у нас керують країною олігархи, а Польщею керують політики.

Розкрили своє бачення ситуації в Слов’янську і районі.

Я замітив, що всі присутні підтримали мій виступ, на відміну від організатора Сергія Попова. Але думаю, що після цього круглого столу він трохи змінить свою думку про процес об’єднання територіальних громад на Донбасі, і ми разом будемо лупати ту скелю децентралізації.
Такі зустрічі дуже корисні і їх треба проводити по два рази на тиждень. Адже участь в них беремо саме ми, донбасівці, люди, які добре знають свій краї і знають навіть на підсвідомому рівні, що і як тут треба робити…

Євген Шаповалов ІЦ Майдан Моніторинг.

12362945_920145944689644_2831918215659206035_o

Розвиток туризму допоможе утворенню міцних соціальних зв’язків

11-12 грудня 2015 року активісти з Луганщини, Тернопільщини, Київщини, Донеччини та Харківщини зібрались на міжнародному семінарі – «Нові можливості для екологічного, культурного та освітнього туризму на Слобожанщині», що відбувся на базі Української Миротворчої Школи та ІЦ «Майдан Моніторинг». Метою семінару стало створення єдиної концепції сталого туризму.

20151212-DSC_9304
Учасники семінару з тренерами і організаторами

Спершу учасники обговорили напрямки туризму, в яких мали досвід роботи :

  • сільський зелений
  • екотуризм
  • етнотуризм
  • подієвий туризм
Учасники семінару
Учасники семінару

Інновація – щось нове, що спрямоване на саморозвиток і до цього не повторювалось. Будь – який соціальний проект є втіленням в життя інновацій, тому варто випрацювати цікаві ідеї.

Учасники семінару
Учасники семінару

В рамках адміністративно-територіальної реформи об’єднались в громади на папері, але по факту – немає факторів, які вмотивовують їх бути разом.

Громади – люди, що живуть на єдиній території, де є спільна проблематика, і туризм може їх об’єднати у прагненні розвивати власні території та мати власні робочі місця

Інновації в громаді мають починатись з відповідей на наступні запитання:
1. В чому особливості одиничного, групового та колективного суб’єкта інноваційної діяльності?
2. Чи кожна людина чи група людей може стати суб’єктом інноваційної діяльності?
3. Якими якостями має володіти особистість, чи здатна вона стати носієм інноваційної культури?
4. Яким мають бути механізми міжособистісної взаємодії в групі, що прагне до оволодівання груповою інноваційною культурою?

Учасники семінару
Учасники семінару

Туризм має випрацювати максимальний соціальний ефект і дати відповідь на запитання:

Як наш туристичний процес впливає на місцеве населення? Яку користь він несе?

З форумних обговорень:

Садиба Дениса та Наталії з Лиману за 90 км від місця розмежування. Має перевагу – ріку, де можна проводити риболовлю, скоро буде лазня. Тут сприятливі умови для поширення «чоловічого туризму», а також для майстер – класів з приготування риби, вирощування худоби.

На Тернопільщині є гостра потреба якісної інформаційної кампанії та підвищення якості послуг, що отримують туристи.

На Полтавщині є потреба моніторити місцевий бюджет, зокрема статтю застосовуючи фаховий аудит. Він хоче створити туристичний інформаційний сайт для популяризації туризму на Полтавщині. В Олени з с. Опішня є харизма, що є рушієм зеленого туризму на Полтавщині, також вивчає та популяризує законодавство у сфері туризму, з допомогою інструментів громадянського суспільства допомагає іншим, хто заходить в цю галузь.

Олена з Полтавщини
Олена з Полтавщини

Один з прикладів ефективної співпраці – «Весела садиба» .

На Харківщині є потреба створити кемпінг у Люботині для відпочинку туристів. Вони створили еко-табір «Волонтерський» та інші освітньо-екологічні заходи, спрямовані на сталий розвиток. Тут є соляні шахти, парки зі старими деревами.

На Луганщині є потреба вивчати історію, створювати місцеві казки та легенди, є можливості для екстремального туризму.

В Пісочині є хороше об’єднання влади та громади, проте зараз треба переробити можливості для розвитку молоді, надання комфорту місцевим жителям та приїжджим туристам.

Місцева влада у кожному регіоні веде себе по-різному, тому це або ризик, або допомога.

Алгоритм розробки інвестиційної стратегії:

Базовий аналіз: Профіль громади та її потреб

Критичні питанні:

  • Розвиток підприємництва та інфраструктури бізнесу
  • Збереження та розширення регіонального бізнесу, підтримка експорту, зміна імпорту
  • Стосунки і зв’язки з інвесторами, залучення в регіон іноземного капіталу

SWOT – аналіз:

  • Оцінка інвестиційної конкурентно спроможності (зовнішні чинники)
  • Оцінка інвестиційної конкурентно спроможності (внутрішні чинники)

Стратегічні бачення результатів:

Сформований позитивний імідж об’єкту інвестування (Держава, регіон, галузь)

Вважаємо, що те, що ми показуємо групам – це те, що формує їхній світогляд.

Ми маємо залишити в стратегії розвитку туризму.

Коаліція особистостей та організацій, що надають послуги туризму за такими цінностями:

Екологія, просвітництво, емоції за принципами – оберіть мандрівку для себе.

Кожна ідея має мати інфраструктуру, пристосовану для безпеки та комфорту людей. Ми повинні зараз створити спільний простір.

З досвіду Ярослава Холодецького, польського інвестора, який зацікавлений у розвитку туризму в Україні:

«Подорожуючи по всьому світу, я зупинявся в багатьох готелях, проте вони всі були однакові. Я хотів створювати тематичні готелі. Комунізм та війна забрали в нас мистецтво. Створюючи для прикладу готель «Шопен», я запустив щовечірні концерти класичної музики, тут є лише 30 номерів, проте кожна кімната має власну назву та тематику. Окрім проживання можна в кімнаті трішки вивчити історію місцевості, де ти живеш. Для мене дуже важливі деталі, бо в старих будинках треба залишити все максимально автентичним – від текстилю штор до вимикачів світла. Меблі у нас з польської фабрики, проте в стилі кожного готелю. Це важливо не лише для комфорту, але й для створення родинного кооперативу. Якщо ми щось робимо разом, то разом несемо відповідальність за якість послуг, які надаємо. Ми ніколи не втрачаємо можливості здобувати досвід та підвищувати кваліфікацію. Кожен працівник отримує на роботі велосипед, і якщо їздить на велосипеді – то отримує 150 злотих преміальних за цей приклад. У номерах є картини та книжки, що тематично прив’язані до номерів. Інтелігентні, причетні до культури люди не поїдуть в готелі з золотими ліжками… До вас не приїде вся Європа, проте приїдуть ті, у яких буде потреба перебувати в Україні, і потрібно створити такі переваги, аби вас обирали».

Ярослав Холодецький
Ярослав Холодецький, інвестор з Польщі

За пропозицією модератора форуму Ігоря Дубровського учасники форуму розробляли “етно-комплекси”.

“Варто розробляти спільний проект, який буде особливий на місцях, і приваблюватиме гостей специфікою особливого місця, а також буде повноцінно інформаційно оснащено. Тут будуть укладатись міцні соціальні зв’язки через спільну інфраструктуру. Варто запускати живі музеї. Є гостра потреба для створення туристичних маршрутів для велосипедів, коней, байдарок і тп”.

Ігор Дубровський, тренер Української Миротворчої школи
Ігор Дубровський, тренер Української Миротворчої школи

Неможливо уявити собі зараз об’єднання, що буде утворене без цінностей, що об’єднують.

В Польщі важливо, щоб готельні комплекси сповідували 10 цінностей:
1. Спільна гостинність
2. Прив’язка до історичної та культурної спадщини міста.
3. Унікальність об’єктів та його історія
4. Культура харчування та обслуговування
5. В кухні сезонне та здорове харчування
6. Здоровий спосіб життя в гармонії з природою
7. Промоція культури та побутово-історичних аспектів кожної місцевості
8. Розвиток локальних громад із залученням дітей та молоді
9. Ретельність ведення бізнесу та висока якість наданих послуг
10. Охорона зовнішнього середовища

20151212-DSC_9267

Першочергові завдання форуму:
1. Створити прототип мережі та поіменну команду. Варто чітко обміркувати соціальний ефект для оздоровлення громади.
2. Залучити експертів та фахівців
3. Створити команди на місцях, визначити потреби усіх цільових аудиторій)
4. Конкретизувати програму та назвати її, визначивши пріорітети.
5. Розробка повноцінного проекту

20151211-DSC_9213 20151211-DSC_9212

Алла Соколовська, ІЦ “Майдан Моніторинг

Проект «Українська миротворча школа» реалізується коаліцією громадських організацій за фінансової підтримки Посольства Великої Британії в Україні.