Про чекістські методи журналістських розслідувань

З’явилося велике розслідування журналістів команди «Схеми» – «Генпрокуратура Юрського періоду» про діяльність Юрія Луценка на посаді Генпрокурора, де головним стрижнем стали відвідування народними депутатами, переважно представниками правлячої коаліції, Генпрокуратури в тому числі у неробочий час. Якщо я не помиляюся, останній з візитів зафіксований десь біля десятої вечора. Не ставлячи під сумнів право журналістів фіксувати, моніторити та дізнаватися про мету візитів народних депутатів і на цій підставі робити аналітичний матеріал, дозволю собі висловити декілька критичних зауважень до самої подачі аналітичного матеріалу.

1) В цьому матеріалі акцент робиться на декількох народних депутатах, репутація яких у певних колах ставиться під сумнів. Так наприклад, одного із головних персонажів цього розслідування Олександра Грановського називають двічі (одного разу замало!) «неофіційним куратором прокуратури від Банкової». “Також у ЗМІ його неодноразово називали «неофіційним куратором судової системи та органів прокуратури». – цитата) Тобто посилаються на неназвані ЗМІ, а в даному випадку відбувається по суті автоцитування, що має закріпити у глядача негативні відчуття до цього персонажа. Сам термін «неофіційний куратор», якщо простежити його слововжиток, означає людину, яка має визначальний неформальний (тобто такий що приймається в обхід правил) вплив на прийняття якихось важливих рішень. Якщо прибрати з пошуку google згадку про Мустафу Найєма як «неофіційного куратора» реформи поліції на Закарпатті, то всі інші згадки мають однозначно негативне забарвлення. Тобто всі, хто мають справу з такими людьми, також автоматично потрапляють у категорію людей з «підмоченою репутацією».

2) Генпрокурор згадує про 5921 депутатський запит до Генпрокуратури і можна припустити, що приблизна така ж кількість народних обранців бодай раз відвідувала Генпрокуратуру у цих справах. Натомість ми бачимо в репортажі лише обмежену кількість депутатів. Якщо журналісти ведуть такий моніторинг, то як мінімум, вони для об’єктивності мали б надати цифри, які б вказували на кількість відвідин Генпрокуратури тим чи іншим народним депутатом, а бажано всіма депутатами за визначений термін. При відсутності цих цифр виникають підозри у замовленому матеріалі.

3) Власне весь репортаж побудований на тому, що автор розслідування, стежачи за машинами і конкретними персонажами, фіксуючи факти зустрічей, як би натякає на їхню незаконну діяльність, цього звісно відкрито не стверджуючи. Втім за допомогою тривожної музики у глядача виникають чіткі асоціації з нелегальною діяльністю як мінімум. Застосування такого прийому доречне для фільмів про мафію, але сумнівно для журналістських розслідувань.

4) В сухому залишку в фільмі немає жодного факту якої-небудь нелегальної діяльності, окрім натяку, що урядовці продовжують зустрічатися на робочому місці по закінченню робочого дня. Типу як у грі в «Мафію» – настає ніч, чесні люди засинають, просипається мафія)))).

І останнє. У своїй роботі «Анти-розвиткові групи інтересів» польський дослідник Анджей Зибертовіч звертається до проблем діяльності спецслужб у демократичному просторі та їхнього впливу, або як він пише «зараження оточуючого середовища анклавами», під останніми він, зокрема, має на увазі методи діяльності спецслужб. Він зауважує, що до «одних із головних елементів методики спецслужб відносяться маніпуляція та дезінформація. Ані розвідка, ані контррозвідка не могли би розраховувати на успіх своїх операцій, – пише він, коли б – в ім’я, наприклад, принципів права, порядності, політкоректності, добрих традицій, не порушення взаємодовіри, як одної з основ суспільного життя – їм було наказано утримуватися від маніпуляції та дезінформації, як методів діяльності, не тільки щодо своїх ворогів, але часто щодо власних співробітників, не кажучи вже про сторонніх прихильників їхніх операцій».

І що відбуватиметься, запитує дослідник, коли техніки маніпуляцій та дезінформацій, яким навчені співробітники спецслужб, починають застосовуватися у демократичному суспільному середовищі та у контексті загальної зневіри у моральні принципи, упадку патріотизму, занепаду шани до традицій, до права, до авторитету інституцій держави? І відповідає – «тоді ці техніки (та й багато інших, наприклад, підбурювання) – опановані на фаховому рівні – використовуються на користь групових та особистих інтересів».

Тобто ми (і тут ми не перші) стикаємося з явищем «зараження суспільного середовища (в Польщі та в ряді інших посткомуністичних країн без сумніву сталося саме так) – тобто політичних, економічних та медіа- інституцій – методами, широкомасштабне застосування яких створює в тому числі довготривалий ефект у вигляді розмивання того необхідного для успіху спільної діяльності ресурсу, яким є капітал суспільної довіри.

Будтє бдітєльни, врах нє дрємлєт.

Ігор Семиволос

Нє стрєляйтє в актівіста – он іграєт, как умєєт

Вирішив я трохи попрацювати з дискурсом реформаторських і антикорупційних кіл і поки матеріал накопичується, цікавий, до речі, хочу сьогодні поговорити з вами про два сталих уявлення, які доволі часто зустрічаються у наших палестинах.

Перше, на що я звернув увагу, це поширене твердження про протистояння (конфлікт) влади і громадянського суспільства чи навіть просто суспільства і влади. Мовляв, влада нічого не дає або все забирає і відбувається боротьба з владою за справедливий перерозподіл ресурсів. Причому останнє далеко не кожен може сформулювати, часто це закінчується тезою: всі казли, їх всіх треба розстріляти. Нещодавно я мав можливість обговорити цю тему у середовищі громадянських активістів, які займаються дуже важливою справою, допомагають переселенцям. Зрештою, після бурхливого обговорення, виявилося, що таке фронтальне протистояння, на якому спочатку всі наполягали, виявилося вже не таким і фронтальним, а справедливий перерозподіл ресурсів перетворився на колективну дію групи інтересів, яка бореться поміж інших груп інтересів за доступ до тих самих ресурсів. Як на мене, це абсолютно легітимна ціль, якщо звісно не виступати з позицій винятковості, не бити себе п’яткою у живіт, переконуючи інших у своїй винятковій доброчесності. В цьому випадку образ непримиренного борця з корупцією підходить як найкраще. Так само відбувається із владою – при наближенні, вона розпадається на купу різних акторів, які є доволі незалежними у прийнятті рішень, і які часто ворогують (конкурують) між собою. До того ж, і влада, і суспільство це дві сполучені посудини і рівень неадекватності, згідно із фізикою за 7 клас загальної школи, — більш менш однаковий. Чи означає це, що треба відмовитися від конфлікту? Звісно, ні. Якщо є якийсь вартісний ресурс, який хоче отримати як мінімум дві сторони, і кожна з них доводить, що саме вона має на це право, конфлікт неминучий. Наше завдання – не зупинити конфлікт, а зробити все щоб він не став насильницьким. Бо тоді включаються інші механізми, які швидко руйнують саму довіру, унеможливлюють діалог і вирішення даного питання з найменшими втратами. (про win/win мовчу). Насильство перетворюється на самоціль.

Звідси я переходжу до другого твердження, яке доволі поширене – Порошенко гірший за Януковича. Напевно ви чули це і не раз. Десь це звучить відкрито, десь завуальовано у вигляді тверджень про узурпацію президентом влади. Розмови про узурпацію влади в Україні не новина. Опікшись на молоці всі натхненно дмухають на воду, тим більш що у конкурентному політичному середовищі це пречудовий стимул для мобілізації своїх прихильників. Як до речі і тема корупції і боротьби з нею. Як на мене, вона, у нашому суспільстві істеризована і подекуди доведена до абсурду. Я не буду повторювати азбучних істин, що корупція це питома частина нашої культури, яка була заточена на виживання, і що подолати її можна лише тривалою трансформацією інститутів і пр.

Власне тут я хочу показати як працює комунікація у конфлікті. Спочатку у людей за допомогою таких месиджів як зрада, все пропало, нас здадуть тощо збільшується тривожність, потім удавана загроза, завдяки масовому психозу, перетворюється на соціальний факт, в нього вірять і вважають це правдою. На цьому етапі важливо, щоб до фріків приєдналися і поважні, впливові у суспільстві авторитетні особи. Чому це відбувається тема окремого дослідження. Звідси останній важливий крок – публічний заклик до превентивної дії.

І тут я знов повертаюся до тези Порошенко гірший за Януковича. Вона в умовах такої спотвореної комунікації легітимізує в очах багатьох людей, в тому числі і абсолютно щирих патріотів (пишу це бо точно знаю як мінімум деяких з них) насильство, як єдиний спосіб досягнення цілі. Пам’ятайте про це, врах нє дрємлєт!

Ігор Семиволос, директор Центру Близькосхідих Досліджень, координатор Української Миротворчої Школи

Мультикультурність півдня України. Проблематика та перспективи

17-го грудня в Кризовому медіа-центрі по вул. Пилипа Орлика (9 Січня) 30, 1 поверх, оф.33
відбудеться засідання круглого столу за темою мультикультурності півдня України, а саме, яка проблематика та перспективи мультикультурного супільства.

Що таке мультикультурність, які чинники утворення та які наслідки багатоетнічної та багатонаціональної взаємодії в контексті історії регіона? Як дослідити та зберігти культурну спадщину? Навіщо вона потрібна і чи потрібна взагалі? Що БУЛО і що Є, в контексті суспільної трансформації та культурної інтеграції.

Ці питання будуть підіймати вчені, експерти та журналісти разом із лідерами етнічних громад, представниками влади та громади Херсонщини.

Метою круглого столу є створення простору для діалогу представників різноманітних суспільних груп і громад для консолідації та подальшої ефективної взаємодії та порозуміння. Також, метою є виявлення можливих конфліктних аспектів в міжкультурному діалозі.

Круглий стол є ініціативою учасників Школи соціальних посередників, яка діє в межах коаліційного проекту “Українська Миротворча Школа” (peace.in.ua)
за підтримки Міжнародного Фонду “Відродження”

Зв’язок: т.+380 635 999 549, rodion.krasnovid@gmail.com

P5170216

Радіо “Без меж” у жовтні 2015 р.

Про історію створення радіо “Без меж” можна дізнатися тут.

У жовтні 2015 р. команда радіо «Без меж» спробувала новий підхід у піарі, скориставшись послугами просунення інтернет-радіо, посилання на наш онлайн розмістили у каталозі інтернет-радіо. Це у перший же день дало результат, після цього люди почали додавати нас у закладки для регулярного прослуховування.

Також у жовтні 2015 р. командою радіо «Без меж» було створено 21 програма загального характеру,  а також 18 авторських програм, серед яких 8 програм «Театр в об’єктиві театру», 5 програм «Події. Люди. Справи», 1 програма «Про музику і не тільки», 4 програми про волонтерів «Допомогти, щоб жити» та 2 програми «Відверта розмова» з військовослужбовцями, а також  35 випусків новин. З цих програм 6 ще не викладені на сайт.

В цілому за жовтень 2015 р. ми працюємо у тому режимі, який запланували місяць тому. Випускаємо програми, огляди, запрошуємо цікавих гостей та популяризуємо наше радіо.

Нижче подано аналіз активності на сайті в подробицях. Порівняно з вереснем у жовтні в нас  виросла кількість відвідувань, переходи поміж сторінками, унікальні користувачі.

Untitled

Тут сайти, групи звідки на нас переходять. Порівняно з вереснем, у жовтні користувачі більш часу проводять на сайті та слухають/читають матеріали. 

Untitled1

 

Радіо працює за підтримки Української Миротворчої школи.

Ініціатива, створена в рамках УМШ змагається за звання кращої

Ініціатива «Розвивальні ігри для дітей разом з військовослужбовцями», яка була підтримана Українською Миротворчою Школою номінована на звання кращої у Третьому всеукраїнському конкурсі «Краща громадська ініціатива України ‘15», що проводить мережа «Громадські ініціативи України».

bed9fe

Номінація, в якій бере участь ініціатива: Краща ініціатива у сфері роботи з дітьми та молоддю.

Реалізований проект був «Першим Антикафе Бердянська Час Є!»:

У рамках проекту за підтримки Української Миротворчої Школи ми провели 6 виїзних ігротек для Бердянської школи-інтернату. Участь в ігротеках взяли вихованці, військовослужбовці та наші волонтери. Відвідувачі, волонтери та військові вчили дітей в них грати, а самі ігри (17) подарували притулку.

Також нашими волонтерами були проведені благодійні майстер-класи з розпису пряників. Ще організовано святкову акцію до дня Святого Миколая з виставою, ігротеками та розвивальними атракціонами.

Що стало причиною ініціативи, як виникла ідея її реалізації.
Місто Бердянськ знаходиться у зоні наближеній до зони АТО. Мешканці міста із насторогою відносяться до людей у військовій формі. В місті відчувається напруження пов’язане з близькістю до зони бойових дій.

Ми вирішили показати, що військовослужбовці, які дислокуються у місті не є небезпечними. Що їх місія захищати Бердянськ. І показати, що військові приймають активну участь у соціальному житті міста. Бердянськ це мирне місто.

За який час було реалізовано ініціативу
2 місяці (листопад-грудень 2015)

Детальний опис ініціативи – що конкретно було зроблено в рамках реалізації ініціативи (які заходи були реалізовані, як залучались місцеві жителі, молодь, спонсори…)
Місто Бердянськ знаходиться у зоні наближеній до зони АТО. Мешканці міста із насторогою відносяться до людей у військовій формі. В місті відчувається напруження пов’язане з близькістю до зони бойових дій.

Ми хотіли показати що військовослужбовці, які дислокуються у місті не є небезпечними. Що їх місія захищати Бердянськ. І показати, що військові приймають активну участь у соціальному житті міста.
Для цього було заплановано та проведено 6 виїзних ігор для дітей з дитячого притулку, що знаходиться у Бердянську.

Під час кожного заходу дітям було презентовано нові настільні розвивальні ігри. Ми навчили дітей грати в розвиваючи ігри та подарували ігри притулку. Окрім волонтерів нашої організації, в проекті приймали участь військовослужбовці. Вони теж навчали дітей та грали з ними. Звіти про проведені ігротеки були розміщені у соціальних мережах та на новинних сайтах міста.
У рамках проекту було проведено шість виїзних ігротек для дітей із інтернату разом з військовослужбовцями. Всі заходи були проведені за адресою: м. Бердянськ, вул. Степанянца, буд.13 в ігрових класах комунального закладу «Бердянська Загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів» Запорізької обласної ради.

Перша ігротека відбулась 16 листопада з 15:00 до 18:00. В акції прийняли участь 10 військовослужбовців Цивільного корпусу «Азов», п’ять волонтерів Творчого простору «ЧАС Є!». В ігротеці прийняли участь 28 дітей. Було подаровано 1 розвивальну гру.
vk.com/wall-52195660?q=%D0%B8%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B0%D1%82&w=wall-52195660_3458%2Fall
vk.com/azovbrd?w=wall-9402278_394
Наступна акція відбулась 24 листопада з 15:00 до 18:00. Ігротека була проведена шістьома волонтерами для 22 дітей, подарована 1 настільна розвивальна гра.
vk.com/wall-52195660?q=%D0%B8%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B0%D1%82&w=wall-52195660_3651%2Fall

7 грудня
Разом з волонтерами Творчого простору «ЧАС Є» інтернат відвідали військовослужбовці роти спеціального призначення. Четверо військових і четверо волонтерів провели ігротеку для 26 учнів 7-8 класів. Дітям подарували 4 розвивальні ігри.

9 грудня
Ігротека була проведена для 20 учнів 9-10 класів інтернату. Ігри провели п’ятеро волонтерів та троє військовослужбовців Національної гвардії. Дітям було вручено 5 розвивальних ігор.

11 грудня
У п’ятницю ігри було проведено в інтернаті для 22 учнів 10-11 класів. Приходили двоє військовослужбовців з Цивільного корпусу «Азов» та чотири волонтера Творчого простору «ЧАС Є!». Подарували ще 4 розвивальні гри.

 

 

 

 

 

18 грудня
Окрім ігротеки дітям було організовано свято на честь Святого Миколая. Свято допомагали організувати 12 волонтерів Творчого простору «ЧАС Є!» та 5 Самооборони Бердянська. Для дітей було організовано концерт з інтерактивними іграми, а також роздані солодощі. Всього в святі прийняло участь 140 дітей. Під час ігротеки, яка проходила паралельно зі святом, дітям було передано 2 розвивальні гри.
vk.com/wall-52195660?q=%D0%B8%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B0%D1%82&w=wall-52195660_4210%2Fall

В рамках проекту було організовано майстер-клас з розфарбовування пряників. В акціі прийняли участь гуманітарна фундація «Хелпер UA» та волонтери Творчого простору «ЧАС Є!». Пряники були передані дітям військовослужбовцями Самооборони Бердянська.
vk.com/wall-52195660?q=%D0%B8%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B0%D1%82&w=wall-52195660_4177%2Fall Загалом в проекті 258 дітей, 36 волонтерів, 24 військовослужбовців. В рамках 6 ігротек дітям подаровано 17 настільних ігор. Перелік лінків на матеріали, що вийшли в ЗМІ та соціальних мережах додаються.

Які результати Ваша ініціатива принесла громаді?
Діти школи-інтернату познайомилися з військовими, які захищають наше місто, отримали можливість поспілкуватись з ними, пограти в ігри. Дізнались про роботу військових та перестали їх боятися.
Дітям подаровано 17 настільних ігор. Ігротеки принесли вихованцям купу позитивних емоцій. Особливо змінилось їх ставлення до військових: люди у формі перестали викликати в них острах та недовіру.
Вихователі школи-інтернату перестали підозріло ставитись до військовослужбовців та разом з ними брали участь в іграх.

Військовослужбовці сказали, що ігротеки їм сподобались, і вони запланували ще кілька візитів до установи.

Що на Вашу думку дала ініціатива тим, хто її втілював в життя?
Волонтери отримали позитивні емоції та досвід роботи з дітьми, що знаходяться в складних життєвих обставинах. Також досвід взаємодії з військовими, планування, роботи з медіа.

Чи мала Ваша ініціатива своє продовження та які зміни вона принесла?
В 2016 році відбулось вже 4 ігротеки, які продовжують покращувати стосунки в колективі школи-інтернату та зміцнювати громаду.

Ваші поради тим, хто хоче втілювати ініціативи у своїх громадах
Не економити на плануванні.

Чи може Ваша організація (ініціативна група) виступити консультантом або експертом, якщо до вас звернеться інша організація за досвідом, який ви отримали при реалізації цієї ініціативи?
Так, може.

****************************************************************************************************
Довідкова інформація про ініціативу:

Номінація, в якій бере участь ініціатива:
Краща ініціатива у сфері роботи з дітьми та молоддю

Назва організації (ініціативної групи), автора ініціативи:
Творчий простір «Час Є!»

Контактні дані організації:
Клейнос Ксенія
(066) 466 25 12
Xuklya@gmail.com

Назва успішної ініціативи:
Розвивальні ігри для дітей разом з військовослужбовцями

Джерело