Категорія: Чернівці

24 листопада 2015 року Блакитній залі Резиденції буковинських митрополитів Чернівецького національного університету відбувся круглий стіл «Буковина багатоетнічна».

Представники органів державної влади, зокрема заступник голови Чернівецької ОДА Руслан Сенчук, культурних товариств національних меншин, зокрема румунського та вірменського, експерти, науковці з України та Румунії, та представники міжнародних організацій взяли участь в обговоренні. Круглий стіл організований Українською миротворчою школою спільно з ГО «Квадрівіум», ГО «Сприяння міжкультурному співробітництву» та кафедрою міжнародних відносин ЧНУ.

Метою проведення заходу є актуалізація проблеми та просування ідеї багатоетнічності в Чернівецькій області як позитивного фактору формування толерантної ідентичності мешканців регіону без протиріччя між етнічною ідентичністю та українським громадянством.

У ході заходу були обговорені наступні питання:

• ситуація із забезпеченням прав національних меншин у Чернівецькій області;
• вплив Євромайдану, зміни влади та проведення АТО на становище національних меншин;
• шляхи покращення дотримання прав національних меншин та сприяння інтеграції локальних і загальнодержавної ідентичностей.

Надія Борейко, експерт громадської наукової організації “Квадрівіон”, зокрема, зазначила: «Ми хочемо дізнатися яким чином представники різних етнічних груп співіснують між собою впродовж багатьох століть у Буковинському краї. В контексті останніх подій в Європі в черговий раз актуалізується питання міжетнічних взаємовідносин і її модель багатокультурності».

Сергій Гакман, кандидат історичних наук та представник румунської спільноти Буковини зазначив: “Людина одночасно відчуває кілька ідентичностей. З одного боку, він громадянин України, з іншого, – він представник певного етносу. Всі ці речі повинні віднайти гармонію у співвідношенні цих ідентичностей“.

Учасники круглого столу обговорили досвід Буковини перебування в різних державах, вплив етнічного компоненту на проведення адміністративно-територіальної реформи в регіоні, мовної політики, сприйняття історії держави та негативне використання міфів та чуток на етнічному підгрунті в інформаційній війні.

Ганна Шелест, куратор Української миротворчої школи, розповіла про діяльність УМШ в інших регіонах, зокрема Херсонській та Одеській областях щодо інтеграції етнічних меншин в українське суспільство, проведення роботи щодо посилення відчуття громадянської ідентичності серед представників етнічних меншин, зокрема, публічну кампанію з використанням бігбордів «Я – громадянин України». Такі бігборди «Я – румун. Я – громадянин України» розміщені в листопаді 2015 і у Чернівцях.

Інші ЗМІ про подію:

У ЧНУ обговорили проблеми багатоетнічної Буковини

Наскільки Буковина толерантна до етнічних меншин, приїхали дізнатись представники одеської миротворчої школи

В БЛАКИТНІЙ ЗАЛІ ЧНУ ІМ. Ю. ФЕДЬКОВИЧА ВІДБУВСЯ КРУГЛИЙ СТІЛ НА ТЕМУ “БУКОВИНА БАГАТОЕТНІЧНА”

25 та 26 листопада 2015 року у Чернівцях були проведені заходи на тему «Чутки як додаткове джерело конфліктів», які були організовані Українською миротворчою школою спільно з ГО «Квадрівіум» та ГО «Сприяння міжкультурному співробітництву».

25 листопада відбувся круглий стіл «Чутки як додаткове джерело конфліктів», в якому взяли участь чернівецькі журналісти, представники прес-служб, волонтери, активісти та науковці – психологи, соціологи та політологи (більше 30 осіб).

Метою заходу є підвищення рівня критичного сприйняття інформації з боку активних верств населення в Чернівецькій області задля мінімізації розповсюдження чуток як фактору інформаційного впливу на розвиток конфлікту та загострення протиріч у суспільстві.

Під час круглого столу були обговоренні наступні питання:

• які найпоширеніші чутки і міфи розповсюджуються в Чернівцях стосовно Євромайдану, АТО та потенційно конфліктогених ситуацій в регіоні;
• яка роль чуток у поглибленні протиріч у суспільстві;
• яка різниця між чутками та навмисно поширеною дезінформацією;
• які є механізми протидії чуткам;
• що можна зробити в Чернівцях для зниження ризику від поширення негативних чуток та дезінформації.

Учасники круглого столу звернули увагу, що чутки зазвичай розповсюджуються або щодо локальних місцевих проблем, або щодо проблем національного рівня.

Зокрема, найпоширенішими були чутки щодо нападу з боку Румунії, процесу мобілізації, росту курсу іноземних валют, монастиря в Банченах.

Окремою темою стала інформація, яка циркулювала останнім часом щодо створення Асамблеї румунів на Буковині з метою підкреслення місцевих сепаратистських настроїв. Як з’ясували місцеві фахівці, це готувалося в Росії та Придністров’ї, і ніяких подібних заходів не відбувалося в Чернівцях. На думку політолога Сергій Гакмана, завдяки нормальній інформаційній політиці вдалося уникнути, можливо, великого конфлікту, бо журналісти та науковці вчасно розібрались у ситуації та спростували у місцевих ЗМІ фейкові новини. Фахівці прогнозують, що це не остання спроба розхитати ситуацію в прикордонних регіонах. Адже там, де живуть різні етноси, розпалити конфлікт найлегше.

На думку чернівецького блогера Максима Михайленко, слід боротись не з самими чутками, а з тою логікою, на основі якої вони виникають. До прикладу, пояснювати людям, що місцеві вибори ніяк не можуть вплинути на курс гривні. Психолог Алла Борисюк, спробувала пояснити тягу людей до розповсюдження чуток та їх вплив на соціальне становище в місті.

Загалом, учасники круглого столу дійшли висновку, що подібні зібрання є вкрай важливими, оскільки дозволяють звернути увагу на найпоширеніші чутки, які виникають, зазвичай, через недостатню або неякісну інформацію, яка надається прес-службами або органами державної влади, оскільки найкраще середовище для розповсюдження чуток, особливо в кризовій ситуації – це інформаційний вакуум. Тому, на їх думку, підвищення професійного рівня журналістів та фахівців прес-служб, надання вчасної та повної інформації, розвиток координації між журналістами та представниками влади та активістами, а також розвиток критичного мислення у населення є запорукою зниження рівня впливу чуток на потенційні конфлікти.

26 листопада 2015 року в Чернівцях було проведено семінар «Чутки як додаткове джерело конфліктів», в якому взяли участь журналісти, активісти та студенти (15 осіб). Метою семінару було підвищити рівень критичного мислення, розуміння конфліктогенного потенціалу чуток та дезінформації.

Ганна Шелест, к.політ.н, Українська миротворча школа, зосередила свою лекцію на питаннях: Що таке гібридна та інформаційна війна, як відрізнити пропаганду? Як створюються фейкові новини, яка їх мета та як перевіряти інформацію.

Тетяна Кривошея, к.соціол.н, ГО «Сприяння міжкультурному співробітництву» розповіла щодо соціології чуток, механізмів їх розповсюдження, типів чуток та реакції суспільства. Крім того, на практиці, учасники семінару могли спробувати, як передається і спотворюється інформація, коли вона переказується багатьма людьми.

Алла Борисюк, д.псих.н., Буковинський державний медичний університет, провела тренінг на тему психології чуток та паніки, продемонструвавши, як по-різному ми сприймаємо інформацію, який вплив вона на нас має, і як людина реагує на отриману інформацію, коли вже знаходиться на стадії страху або паніки.

Учасники семінару, поділилися власним досвідом стикання з чутками, можливою реакцією на них, та проговорили можливі варіанти протидії таким випадкам.

Інші ЗМІ про подію:

Як з’являється неперевірена інформація, кому вигідно розпалювати конфлікти та як боротися з плітками?