Дружківка – Сторінка 2 – Українська Миротворча Школа

10 Липня 201510 Липня 2015

9 липня 2015 року в Дружківці відбувся форум “Вчителі змін”

Сьогодні, 9 липня 2015 року в Дружківці відбувся форум “Вчителі змін”. Форум відбувся під егідою Української миротворчої школи та ГО Інформаційний центр “Майдан Моніторинг”.

Приймали участь тільки проукраїнські вчителі-патріоти (краєзнавці, громадські діячі, журналісти), і вирішували, як боротися з вчителями-сепаратистами…

Резолюція зібрання така:

Резолюція координаційної зустрічі діячів культури та освіти, краєзнавців, громадських діячів Донеччини, що займаються розробкою Програми по патріотичному вихованню, декомунізації та відродженню національних традицій на Донеччині

1. Вважаємо за необхідним розвивати діяльність Робочої групи при обладміністрації по розробці Програми по патріотичному вихованню, декомунізації та відродженню національних традицій на Донеччини, яку було створено 30 квітня 2015 року. Для цього: – проводити щомісячні зустрічі Робочої групи разом з керівництвом ОВЦА (обласної військово-цивільної адміністрації) (до 25 липня скласти та погодити графік) – затвердженим координаторам від Робочої групи у кожному місті та районі на звільнених територіях Донеччини проводити постійні відкриті зустрічі з проукраїнськими активістами задля залучення їх до розробці Програми (зробити графік до 30 липня) – організувати виступи представників Робочої групи на нарадах працівників освіти та культури (погодити з керівниками структур освіти та культури у містах та районах)

2. У зв’язку з реалізацією Законів України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборона пропаганди їх символіки” та “Про правовий статус і пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті” вважаємо за необхідним: – за допомогою керівництва ОВЦА залучити представників Робочої групи до роботи місцевих комісій з перейменувань, погодити з Робочою групою та подати від неї пропозиції до цих комісій з вимогою обґрунтування у разі їх відхилення – визнати за необхідним обов’язкове перейменування деяких вулиць у всіх містах звільненої Донеччині на вулицю Героїв України та на особисті прізвища тих, хто геройськи загинув чи зробив подвиг на наших землях під час АТО – визнати за необхідним у кожному краєзнавчому музеї відкрити зали АТО та на постійній основі проводити зустрічі з героями та учасниками бойових дій – окремо прийняти рішення про перейменування вулиць Слов’янська, Краматорська, Дружківки, Костянтинівки, що практично з’єднують ці міста на проспект імені Олекси Тихого – окремо визнати за необхідним повернути містам Артемівську, Дзержинську, Красноармійську старовинні назви – Бахмут (на ім’я річки), Щербинівка та Гришине – на ім’я їх легендарних засновників, запорізьких козаків Щербини та Гришка – окремо визнати за необхідним перейменувати головну вулицю Артемівська – Артема на проспект Прапора України, у зв’язку з тим, що тут знаходиться будівля, де вперше над Донбасом було піднято державний прапор, та 5 липня 2015 року на міськраду його було повернено – запропонувати міськрадам не просто перейменовувати, а робити проукраїнське топонімічне та знакове середовище: відкривати сквери, наприклад, філософа Сковороди у Артемівську, письменника Гайворонського у Костянтинівці з лавками, на яких будуть цитати з їх творів тощо

3. Прийняти та погодити з ОВЦА план дій на діяльність Робочої групи до кінця літа та на учбовий рік 2015-2016.

4. Запропонувати Українській Миротворчій Школі провести конкурс та підтримати найкращі проекти вчителів, діячів культури та мистецтва, громадських діячів по патріотичному вихованню, декомунізації та відродженню національних традицій на Донеччині.

Євген Шаповалов

Виступ автора на форумі

8 Липня 20159 Липня 2015

Місія Донбас: В Донбасі варто інвестувати в людей

ГО “ІЦ Майдан Моніторинг” відвідала Донбас з моніторинговою місією. Пропонуємо для ознайомлення деякі висновки та спостереження.

На шляху дослідження виявилися такі міста: Дніпропетровськ, Красноармійськ, с. Олександрово-Калинове, Костянинівка, Дружківка, Краматорськ, Слов’янськ, Святогірськ, Красний Лиман, с. Крива Лука, с. Прелесне (Слов’янський р-н).

30.06.15 Дніпропетровськ
Перша точка маршруту моніторингової місії Донбас – Дніпропетровськ.
Зустріч з місцевими активістами (Самооборона Майдану в статусі батальону тероборони) та переселенцями-волонтерами з Горлівки та Сніжного (твіт-репортаж Треба ставити на посади молодь і вони почнуть валити систему – Місія Донбас).

30.06.15 Красноармійськ

Красноармійськ. Західний Донбас. Ворота в Донецьк. Ключ до Донецьку.

Зустріч відбувалася з Дирекцією шахти Краснолиманська (заст. дир., заст. дир. з економіки, інженери, редактор газ. шахти). Твіт-репортаж Місія Донбас на Красноліманській шахті: Дотації добили вугільну галузь
Успішний приклад прибуткового та сучасного за українськими мірками великого державного підприємства.
Польові висновки про майбутню реформу вугільної галузі (дещо прямо екстраполюється на економіку в цілому):
1. 50% шахт збиткові та безнадійні. Закрити в момент.
2. Для решти прибрати будь-які дотації і доплати. Тільки цільові субвенції на кап. інвестиційний розвиток.
3. Лібералізувати трудове законодавство, мінімізувати соціалістичні практики.
4. Прибрати державну та монопольну регуляцію закупівельних цін на вугілля. Повний вільний ринок.
5. Ввести сильну заохочувальну систему для топ-менеджменту. Не може заступник директора підприємства на 4600 співробітників з об’ємом продукції в 3 млрд грн/рік отримувати 15000 грн!!

Панельна дискусія на тему “Якою має бути оновлена влада в Західному Донбасі? Реформа місцевого самоврядування. Виклик сьогодення.”
Чесно кажучи, гнітюче враження про рівень дискусії про реформу та примусово-добровільний її характер. Таке приблизно по всій Україні. Але тут про це говорять і намагаються домовитися конструктивно. Гарний приклад!

Дискусія відбувалися з активом Красноармійського р-ну та Димитрова і Селідового.

01.07.15 Костянтинівка

І знову про землю, права власності та інвестиції.
Розмова відбувається в редакції одної з найкращих газет Донбасу “Провінція”. Не останнім чином саме через існування в Костянтинівці потужної незалежної преси, тут один з найкращих громадських секторів в Донбасі.
Підвищення якості ЗМІ і журналістських стандартів – одна з головних цілей (твіт-репортаж Місія Донбас: Донеччина розділилася на тих, хто вже нічого не боїться і тих хто все ще боїться влади).

Piotr Kulpa: Держава – добре організована система конфліктів.
Як вірно організувати конфліктність гілок влади в Україні?

Уявіть собі найбільший в світі парк для страйкболу та командних військових ігор?
Для шанувальників урбаністичного туризму, діґґерів, любителів стрибати з парашутом з висоток.
Покваптеся до Костянтинівки! Поки це місце безкоштовне для туристів, оскільки воно є державним занедбаним непрацюючим хімічним заводом (це тільки маленька його частина).
А ще кажуть на території водяться зайці, лисиці і фазани.

Звалище промислових відходів під Костянтинівкою. Яка ж це всеукраїнська проблема! І які ж це величезні гроші!

Костянтинівка. Цвинтар комунізму. В прямому сенсі. Руїни містоутворюючого підприємства. Напис на стіні: “Идеи Ленина – бессмертньі”…у і знову ‪#‎ГрошіПідНогами‬
До речі, в Костянтинівській РДА є інвестиційний проект для цього місця. Кому цікаво – зв’яжу.

Наскально-скальна антропологія.

Костянтинівська РДА. Нарада з місцевого самоврядування з нашими поляками. Зміни за півроку разючі. Мінімум совка, купа суперечок, більшість з них конструктивна. Народ відстоює свої думки. Не всі ще розуміють саму суть місцевого самоврядування. Ой далеко не всі…
Piotr Kulpa: місцеве самоврядування – це земля і люди, а не орган чи то муніципалітет.

Отже, в Костянтинівці відбулася екскурсія, круглий стіл з активістами (присутні: голова, працівники РДА, працівники МР, активісти) , зустрічі з начальником відділу освіти МР Ольгою Барабаш, фермером Андрієм та Березіним, зустріч в газеті «Провінція» (присутні: активісти, секретар МР, бізнесмени (колишні сєпаратисти – секретар МР та бізнесмени)), відвідини КП «Центр адаптації переселенців» – зустріч з начальником та військовими, що в госпіталі.

01.07.15 с. Олександро-Калинове

Село Олександро-Калинове. 1500 мешканців. Той же зашквар з адмінреформою. РДА за методичкою кабміна тисне за приєднання села до міста Костянтинівка. Громада і голова сільради проти, бо територія абсолютно сільська. Разом з 5ма навколишніми селами складають 8-9 тис. мешканців, що класно для сільської територіальної громади. Уже проводяться слухання і законна процедура справжнього добровільного об’єднання. Є кому боротися, є актив, є нормальний сільський голова. Будемо всіляко сприяти!

У Олександрово-Калинове зустрічі відбувалися з головою сільради, завідувачем бібліотеки, активістом Андрієм, який створив місцевий музей та фермерський кооператив (50 фермерів) і створює агротуристику + створює маршрути до регіонального ландшафтного парку «Клебан Бик».

02.07.15 Дружківка

Дружківка зустрічала нас вчора гарненним заходом сонця і широчезним видом на донецький степ.
Зверніть увагу на напис на камені. 17 століття, пост козаків, для захисту українських та руських земель від ворогів. Пройшли віки, а функції ті ж самі…
До речі, пам’ятник радянський, якимсь дивом одобріла місцева влада тодішня.

Парк скам’янілих дерев. Таке є тільки в Олексієво-Дружківці та на Аризонщині в іншій півкулі.
Апд. З коментів: І в Олександро-Калиновому.
Сюди мають стояти черги туристів і поряд невеличке наметове містечко для них на 10тис.осіб.
Поки що наметове містечко і полігон військових.

Отже, у Дружківці місія відвідала пам’ятку природи «Дружківські скам’янілі дерева» («Кам’яний ліс») та провела зустріч з головою відділу внутрішньої політики Донецької ОВЦА Олександром Меланченко.

03.07.15 Краматорськ

Краматорськ. Місто-центр. Військовий та адміністративний.
Говорили з військовими в штабі АТО про спільні медіа-проекти. Правда – наша єдина зброя інформвійни. При чому технології і меседжі Києва чи Харкова тут не канають. Підтримка місцевих самоорганізованих медіа-груп та зберігшихся шахтних та комунальних газет. Робота з незалежними ЗМІ та через пресу трудових колективів

(твіт-репортаж Місія Донбас: В суспільстві Донеччини відсутня повага до приватності).

У Краматорську місія відвідала штаб АТО (присутні: заступник командувача АТО полковник Галушко, Андрій Кислиця, керівник антикризового медіа-центру), державну машинобудівну академію з ректором, студію «Наш дом» (привутні: офіцер по спеціальним психологічним операціям), SOS-Краматорськ, зустріч з першим заступником Донецької ОВЦА.

04.07.15 Слов’янськ

Слов’янськ – місто контрастів. Місто величезного потенціалу розвитку малого і середнього бізнесу. І при цьому…Місто величезної імітації. На жаль.

Патріотична влада і параліч її важелів впливу. Тьма порожніх приміщень і тьма бездомних переселенців. 2700 уражених війною будівель і відсутність їх публічного реєстру. Як зовнішній донор чи інвестор я не маю можливості зрозуміти куди мені краще вкласти гроші, нема пропозицій в ринковому розумінні теґо. 300 виробників кераміки (до війни було 1500) і безробіття

Твіт-репортажі

Місія Донбас: У міськраді Слов’янську вирує громадське життя,

Місія Донбас: Більшість заводів Донеччини – це військово-феодальні структури,

Місія Донбас: Слов’янськ. Річниця звільнення

У Слов”янську відбулася зустріч з в.о. міського голови – секретар МР Олегом Зонтовим, заст. начальника відділу інвестицій, юридичного відділу та ін. Була проведена екскурсія по керамічним цехам (Андрієм Міщенко – головою спілки керамічних цехів, що об’єднали 50 цехів, які забезпечують стандарти з високої якості та дотримуються принципу не порушення авторського права у дизайні).

Місія відвідала річницю звільнення міста від російських терористів, провела зустріч з начальником відділу освіти Слов’янська Вадимом Овчаренко («Пласт») та Богданом Чабаном («Равлік»).

Крім того, місія Донбас відвідала Семенівку, Святогірськ, Славкурорт, Красний Лиман (хлібзавод «Чайка» (директор та власник, активісти, журналісти з газети «Лиманська слобода»), с. Крива Лука адмінстрація (голова та секретар с/р); бібліотека (завідувачка бібліотеки), волонтери-військові, с. Прелесне: музей (працівник музею), клуб (художній керівник клубу).

У звіті використані матеріали зі сторінки у фб Олександра Шевченко, ІЦ “Майдан Моніторинг”.

7 Липня 2015

Анонс форуму «Вчителі змін» у Дружківці

Шановні журналісти, запрошуємо вас взяти участь у роботі форуму «Вчителі змін»!

Який відбудеться 9 липня 2015 року у Донецької області м. Дружківка у приміщенні Дружківського Технікуму (ДТДДМА) вул. Леніна 32.

На форумі будуть присутні вчителі, викладачі, краєзнавці, працівники позашкільної освіти, представники Донецької обласної адміністрації, та всі небайдужі.

Нині українське суспільство переживає складний шлях викликів і трансформацій. Реформа системи освіти, зокрема загальної середньої освіти, нові суспільні запити до вчителя, потреба оволодіння новими компетенціями, – усе це потребує спільної дії та співпраці.

Наш проект – «Українська миротворча школа» – має на меті запобігання та трансформацію насильницьких конфліктів в Україні. Ключову роль у цьому процесі відіграє школа і Учитель, який сприяє формуванню в учнів навиків самоорганізації, толерантності, обстоювання своїх права, готовності до співпраці та взаємодії, здатності до критичного мислення та творчої діяльності, навиків діалогу тощо.

Запрошуємо Вас на зустріч учителів Донецького регіону.

Мета форуму: визначити головні завдання, які нині постають перед учителями і в процесі реформи освіти, і в контексті суспільних викликів в Україні, та виробити нові підходи до змісту та методів навчання і виховної роботи.

На форумі працюватиме кілька тематичних напрямків: історичний, громадянсько-правовий, комунікаційний, інформаційної безпеки та інші.

До участі запрошуються учителі, завучі з виховної роботи, викладачі закладів позашкільної освіти, представники шкільних батьківських рад та усі небайдужі.

Виклики та необхідність змін, що постали перед нашою країною, потребують учителів.

Учителів змін!

Форум відбудеться 9 липня 2015 року у Донецької області м. Дружківка у приміщенні Дружківського Технікуму (ДТДДМА) вул. Леніна 32.

Телефони організаторів: Березін Володимир 067-972-44-86, Овчаренко Віталій 066-271-60-85.

5 Березня 201517 Серпня 2015

Евгений Фиалко. В Дружковке прошли Восьмые «Олексини читання»

Восьмые «Олексини читання» впервые состоялись в Дружковке, и все, кто участвовал в их подготовке и проведении, постарались на славу.

Во-первых, к конкурсу было приурочено открытие восстановленного памятника Олексы Тихого во дворе НВК №14, уничтоженного местными «дэнээровцами» летом прошлого года. Об этом случае наша газета рассказала в номере от 19 ноября. Та статья председателя областного товариства им. Олексы Тихого Евгения Шаповалова заканчивалась словами: «Прошло уже четыре месяца после тех ужасных событий, но никто в городе и не вспоминает об этом. Молчит школа, молчит власть, молчат правоохранительные органы… Значит, они заодно с ДНР?»

Вскоре после этого, как бы спохватившись, работники городского образования начали сбор средств на восстановление памятника своему бывшему коллеге, ставшему одним из символов новой Украины. На 19 февраля было собрано 4 тыс. грн. — половина необходимой суммы. Однако мастер, изготовивший из черного гранита копию бывшего памятника, согласился поставить его «в долг». Открытие проходило в торжественной обстановке — на школьной линейке, в присутствии городского головы, работников исполкома, и.о. поселкового головы Алексеево-Дружковки и, естественно, директоров городских школ. Поразительная вещь — первый памятник Олексе Тихому появился после того, как вандалы залили мазутом его мемориальную доску на библиотеке им. Л.Украинки. Второй — в ответ на уничтожение памятника нынешними «активистами русского мира». Причем, этот раз в его возрождении приняли участие сотни людей. Вот красноречивый пример того, между какими силами (добра и зла, света и тьмы, созидания и разрушения) идет сейчас борьба и помогает ли нам Олекса Тихий!

А, во-вторых, к конкурсу в Дружковке было приковано внимание всеукраинских общественных организаций и Министерства образования и науки Украины. Из Харькова приехала большая группа тележурналистов вместе с Главой Правления Информационного центра «Майдан Мониторинг» Натальей Зубар, а из Киева — советник министра образования и науки Украины Тарас Рондзистый. Константиновский район представляла заместитель секретаря районного совета Лариса Степаненко. И, конечно, настоящим подарком для всех стал приезд сына Олексы Тихого Владимира, проживающего в Киеве. Почетные гости вошли в состав жюри, а Информационный центр стал даже одним из спонсоров (наряду с издательством «Смолоскип», Украинской Народной Партией и ООО «Контакт»).

Вначале всех участников и гостей приветливо встретила библиотека им. Л.Украинки. В читальном зале была развернута экспозиция книг и статей об Олексе Тихом (всего около 50 наименований), хранящихся в ее фондах. Затем была установлена связь по скайпу между Дружковкой и Киевом с Василем Овсиенко, бывшим политзаключенным, побратимом Олексы Тихого. Его обращение к участникам конкурса и присутствующим стало одним из самых волнующих моментов этого дня. Кстати, Василь Васильевич готов проводить небольшие беседы по скайпу на обычных уроках в школах, потому что, кроме него, мало кто сможет рассказать правду о тех годах и о том, что представляли из себя советские лагеря для политзаключенных.

Затем все перешли в городской историко-краеведческий музей и с неменьшим интересом осмотрели экспозицию личных вещей Олексы Тихого и предметов быта из родительского дома в Ижевке. Экскурсоводом была директор музея Татьяна Долиновская.

А после этого все опустились в голубой зал, где и должны были состояться «Олексини читання».
Несмотря на то, что в школах начался карантин, все места для публики оказались заполненными. Так совпало, что в этот день Украина вспоминала Героев Небесной Сотни, принесших нам свободу от тоталитаризма. Безусловно, Олекса Тихий тоже принадлежит к категории таких людей. Поэтому ведущие, сестры Пивень, посвятили большую часть эмоционального рассказа их подвигу и попросили всех почтить минутой молчания память погибших на Майдане.

А затем начался конкурс. В этом году в нем принимали участие старшеклассники из Краматорска, Константиновского район и, естественно, Дружковки. Тема читань —«Олекса Тихий і сьогодення».
Не будем пересказывать накал борьбы, эмоции, вопросы к участникам и ответы, а также вспыхивавшую временами дискуссию — это лучше увидеть своими глазами. Кстати, конкурсную картину удачно дополнил аспирант Дмитрий Билько, подготовивший вне конкурса небольшое выступление об Олексе Тихом и шестидесятниках. Почетные гости, члены жюри, впервые побывавшие на «Олексиних читаннях», готовы были всех участников оценить высшими баллами… Но победителей и призеров могло быть только трое. В конце концов, жюри остановило свой выбор на восьмикласснице НВК №14 Владиславе Полянской (победительнице предварительного этапа в Дружковке) — третье место. А первое отдали Денису Беликову (ОШ№1, Дружковка) и Никите Гранкину и Алине Долбенской (ОШ№8, Краматорск — совместное выступление). Так уже третий год подряд представители Дружковки и Краматорска делят победу между собой и не хотят уступать друг другу.

Победители и призеры, помимо ценных подарков, получили право поехать в начале мая в Киев с посещением Байкового кладбища, где среди лучших сынов Украины покоится наш земляк.

А нам остается надеяться на то, что люди, живущие в Донбассе, задумаются над пророческими словами своего великого земляка, предупреждавшего об опасности забвения национальной культуры и родного языка, потому что тогда «ганьба і прокляття впадуть на голови кожного з нас, донбасівців»…

Евгений Фиалко

«Олексини читання» в фактах и цифрах

«Олексини читання» — ученический и студенческий конкурс научных работ об Олексе Тихом — проходит в конце января — начале февраля, начиная с 2008 года.

За это время в нем приняли участие свыше 100 учащихся и студентов. Конкурс приурочивается ко дню рождения нашего земляка — 27 января 1927 года. Первые «Олексини читання» состоялись в родной школе Алексея Ивановича в поселке Алексеево-Дружковке, а затем каждый год их принимал новый город или село: Новодмитриевка (Константиновский р-н), Славянск, Часов Яр, Донецк, Краматорск, Константиновка, Дружковка.

Победителями и лауреатами становились: представители Дружковки — 7 раз первое место и 7 раз второе и третье места, Краматорска — 3 и 3 соответственно, Константиновского р-на — 1 и 2, Славянского педагогического университета — 0 и 2, Донецкого национального университета — 0 и 1, Часов Яра — 0 и 1.

Среди дружковчан победителями и лауреатами чаще всего становились учащиеся ОШ№1, НВК №14 и гимназии «Интеллект» — у них по одной победе и по два 2-х или 3-х места. У НВК№4 — 1 первое и 1 третье место, ОШ№6 и ОШ№17 имеют по одной победе.

Самые высокие личные показатели у Никиты Гранкина из краматорской школы №8, который сумел победить в «Олексиних читаннях» дважды — правда, оба раза он делил первое место с дружковчанами: Станиславом Сочинским (прошлый год) и Денисом Беликовым (нынешний год). В этом году Никита выступал вместе с Алиной Долбенской. У Анны Горбуновой (Новодмитриевский лицей) одно первое (2009 г.) и одно второе место (2008 г.).