У Старобільську відбувся гала-концерт фестивалю-конкурсу “Без коріння немає цвітіння”

Промовисте українське прислів’я “Без коріння немає цвітіння” стало гаслом започаткованого ДЗ «Луганським національним університетом імені Тараса Шевченка» фестивалю-конкурсу, гала-концерт якого, що проходив 17 березня 2016 року у Старобільську Луганської обл., звернув увагу усіх небайдужих до нашої спадщини.

1X6A3834

Приємно, що задум студентсько-викладацької спільноти університету отримав підтримку Української Миротворчої Школи, яка працює за підтримки Посольства Великої Британії в Україні, ГО «Українське об’єднання учасників бойових дій та волонтерів Старобільського району», «Луганську обласну організацію інвалідів ВОІУ «Союз організацій інвалідів країни».

1X6A3848

За їх підтримки та допомоги Народного депутата Віталія Курила вся громада Старобільщини згуртувалась навколо ідеї об’єднання небайдужих до фольклору, до тих, хто відроджує народні традиції, керівництво району та міста, представників громадських організацій, молодь.

1X6A3814

Студентом ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка» Олегом Анісімовим  було розроблено емблему-логотип конкурсу. Своєю яскравістю вона підкорила серця всіх глядачів та учасників. Непередбачувано фестиваль переріс межі обласного, бо у ньому взяли участь майстри, художники, колективи не лише Старобільська й району, а й Марківщини, Донеччини, Маріуполя, Харківщини, Білокуракино.

1X6A3877

Оргкомітету конкурсу прийшлося нелегко у відборі кращих робіт, проте презентація півторамісячної роботи вразила своєю мудрістю, вишуканістю, талановитістю мешканців і гостей міста. Виставки майстрів і дітей, молоді підтвердили тісний зв’язок поколінь: вишивки, вироби з бісеру, дерева, живописні картини, фотографії, стилізовані колекції театру мод «Клеопатра» м. Красноармійська Донецької області. Дефіле останнього «Дукач», «Справжня Україна» захопили присутніх своєю оригінальністю, креативністю й неординарністю «джутової філігранності». Вразила й метрова лялька-мотанка «Берегиня дома» з колекції ляльок Маріупольського дитячого будинку «Центр опіки».

1X6A3901

Окремої уваги заслужили роботи Старобільського районного будинку творчості дітей та юнацтва. У якості «залучених зірок» у Фестивалі взяли участь професійні фотохудожники – члени Міжнародної Федерації фотохудожників при Юнеско. Усі (більше 60) учасники й організатори конкурсу-фестивалю були відзначені дипломами, грамотами й цінними подарунками від райдержадміністрації, Української Миротворчої школи та Олександра Романенка, майстра-різьбяра по дереву, підприємців міста, що виявились не байдужими до дитячої творчості. І цвітіння, й коріння презентованих доробків ствердили, що ініціатива університетського товариства житиме, бо проблему Заходу і Сходу потрібно вирішувати усією громадою лише засобами мистецького спілкування. Тому Фестивалю бути!

1X6A38011X6A3927 1X6A3932 1X6A3938 1X6A3942 1X6A3966 1X6A3990 1X6A4047 1X6A4051 1X6A4069 1X6A4087 1X6A4097 1X6A4141


Інші ЗМІ про подію:

Без коріння немає цвітіння

«Без коріння немає цвітіння»

Красноармейский театр мод «Клеопатра» представил родной город на фестивале в Луганской области

 

Анонс. «Як формується громадянське суспільство на прифронтових теренах України»

Кому довіряють люди на сході і півдні України? Як впливає війна на їх настрої та дії?

29 березня Українська Миротворча Школа представить результати емпірико-соціологічного дослідження соціального капіталу 26 міст Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської та Одеської областей, в тому числі тих, що межують з зоною проведення АТО, яке було проведене у грудні 2015 – березні 2016 року за підтримки Посольства Великої Британії в Україні.

Кандидат соціологічних наук Ігор Дубровський та координатори проекту «Українська Миротворча Школа» Наталія Зубар та Ігор Семиволос розкажуть про особливості розвитку громадянського суспільства, структуру соціального капіталу, домінанти соціально-психологічного стану і перспективи розвитку територій, що межують з зоною проведення АТО.

Результати дослідження  є доволі несподіваними і мають значний суспільно-політичний інтерес.

Прес-конференція відбудеться 29 березня о 10:30 в інформаційній агенції УНІАН, вул. Хрещатик, 4. Реєстрація на місці за редакційними посвідченнями.

20160116_103919 (1)
Маріуполь. Активісти розмалювали зруйнований в боях 2014 року будинок міської ради

У Новопскові переселенців залучають до громади за допомогою мистецтва

В березні  2016 р. у Новопскові Луганської обл. за підтримки Української Миротворчої школи було проведено п’ять майстер-класів по вишивці: хрестиком, гладдю, мережки та писанкарства з проведенням заключної виставки робіт учасниць майстер-класів. На майстер-класах були присутні 6 внутрішньо перемішених осіб та 6 місцевих жителів.

SAM_0491

В проекті брали участь переселенці та місцеві жителі. В ході майстер класів обговорювали проблеми дозвілля в нашому населеному пункті, особливо для жінок. Обговорювали ідею створення жіночого клубу по інтересах, знаходження донорів на фінансування клубу, а також можливість створення громадської організації.

SAM_0484

Майстриня Людмила Тесленко в ході проведення майстер-класів розповідала про місцеві звичаї в вишивці та зазначила, що вишивка це невід`ємна частина української культури і таким чином ми повертаємося до своїх коренів і долучаємося до української культури.

SAM_0413

Вона розповіла, що її прабабуся та бабуся вишивали рушники, скатерки, та одяг, незважаючи на тяжке сільське життя, тому нам потрібно продовжувати традиції вишивки.

SAM_0422

Пані Людмила надихнула багатьох учасників займатися вишивкою, та вишити своїм дітям сорочки та весільні рушники.

SAM_0505

Майстер-класи з писанкарства, які проводила Ольга Булдакова дуже зацікавили відвідувачів, так як в нашій місцевості це втрачені знання, які потребують відновлення.

SAM_0402

Історично склалось, що саме на сході країни українській культурі довелось пережити найгірший гніт. Не оминула така доля і писанкарство. Але тут все ж залишились поодинокі майстри, які охоче передають свої знання всім бажаючим.

З відомих орнаментів, популярних у нашій місцевості, можна назвати дерева, квіти, листя, грабельки, вітрячки, дубове листя, часто з жолудями. Часом зустрічаються тюльпани і гвоздики. Подекуди тут можна помітити запозиченні в галичан мотиви, однак з додаванням місцевого колориту.

Цікавими були екскурсії проведені працівниками музею для учасників проекту на початку майстер-класів, на тему «Сімейні звичаї на Слобожанщині», «Символіка народного костюму», «Писанка на Слобожанщині», «Символіка українського орнаменту».

Також учасники під час перерв на каву ділилися досвідом та секретами  вишивання та декору оселі за допомогою виробів зі шкіри та плетіння кошиків з газет.

Майстер класи відвідали представники громадських організацій та волонтери, які запросили учасників майстер класів на бізнес тренінги.

На виставці робіт вишивальниці висловили бажання та зацікавленість в продовженні проекту, адже сьогодні дуже мало місць і заходів де місцеві жителі та переселенці можуть просто зібратися і поговорити, обговорити наявні проблеми, навчитися українській вишивці і тим самим долучитися до української культури на Луганщині.

Олена Романенко 

У Старобільську відбувся тренінг для новостворених громадських організацій

За ініціативи Старобільської ГО «ВОЛЯ» за підтримки Української Миротворчої школи в рамках проекту «Ми всі –  мешканці Старобільщини» 16 березня 2016 р. у Старобільську представники шістьох громадських  організацій та ініціативних груп зібрались в залі районної адміністрації на зустріч з фахівцями управління статистики, фіскальної служби, юристом та психологом. Загалом тренінг відвідало 13 осіб.

SAM_1276

Необхідність проведення даного заходу обумовлена недостатнім досвідом новостворених ГО та змінами в діючому законодавстві, яке регламентує їх діяльність та  ведення документації. На зустрічі було обговорено наступні питання:

  1. порядок створення та терміни  реєстрації ГО.
  2. перереєстрація статутних документів вже створених неприбуткових організацій
  3. нові вимоги у веденні документації та складанні звітності
  4. поради, щодо  проблеми професійного вигоряння та створення здорового мікроклімату в колективі.

SAM_1280

Учасники зустрічі дійшли висновку про необхідність продовження такого спілкування для успішної роботи організації.

SAM_1291 SAM_1294 SAM_1295 SAM_1278 SAM_1287 SAM_1288

Пономарьова Наталія

«Homo militants»: війна на сході України в оцінках представників добровільних збройних формувань

Військові дії на території України призвели до появи в суспільстві «людей війни» – тих, хто з різних причин та на різному боці взяв зброю в руки та став учасником збройного протистояння.

У зв’язку з цим Українською Миротворчою школою було проведено дослідження серед представників збройних добровільних формувань (як українських, так і окремих районів Донецької і Луганської обл.) щодо їх оцінки війни на Сході України. Дослідження стосувалося також ідентичності цих людей, їх мотивації, змін, що відбуваються під впливом досвіду війни у їхньому ставленні до власного оточення, місцевої громади, державної влади, соціально-економічних чи політичних процесів у країні та регіоні, можливих для них стратегій примирення та уявлення про майбутнє.

Дослідження ґрунтується на аналізі наративних матеріалів 58 глибинних інтерв’ю (22 – інтерв’ю з учасниками добровільних збройних формувань ОРДЛО; 36 – інтерв’ю з учасниками проукраїнських добровільних збройних формувань).

Дослідження було проведено у листопаді 2015 – лютому 2016 р. за фінансового сприяння Британського посольства в Україні.

Результати дослідження були представлені на прес-конференції 23 березня 2016 р. у Києві.

Пресуха

Учасники прес-конференції: Оксана Міхеєва, професор, завідувачка кафедри соціології Українського католицького університету та Ігор Семиволос, Директор Центру близькосхідних досліджень (AMES)


Відео прес-конференції:


Головні результати:

  • Початок конфлікту, оцінка подій: ОРДЛО схильні описувати ситуацію, як інспіровану «третіми силами» (передусім протистоянням США, Європи та Росії, в якому Україні відведена пасивна роль об’єкту чи жертви глобальних політичних зрушень). З точки зору проукраїнських добровольців: події подаються як інспіровані Росією, їх підготовка характеризується тривалістю та продуманістю. По-друге, акцент робиться на ролі регіонального олігархату та його невдалій боротьбі за власну «вотчину». По-третє, події пояснюються специфікою способу життя та ментальності місцевого населення. Такий погляд на учасників конфлікту ускладнює організацію переговорного процесу, оскільки суттєво різниться бачення кола учасників.
  • Певну неготовність до переговорів засвідчує  «об’єктна» позиція безпосередніх учасників конфлікту, які в силу об’єктивізації своєї ролі в конфлікті, подають себе як «жертв обставин» та не усвідомлюють себе як потенційних акторів примирення.
  • Конфлікт розглядається як довготривалий, в якому очікується ще 2-5 роки активної фази війни, та від 10 до 25 років повільного та нелегкого виходу з конфлікту. Зберігається високий рівень взаємних претензій та умов, які мають бути виконані до початку переговорного процесу. Спостерігається взаємне перекладання відповідальності за недотримання умов. Остаточне примирення бачиться не раніше наступного покоління, що не буде мати «прямих» безпосередніх втрат та буде здатне до осмислення цих подій в якості «стороннього» спостерігача. Таке сприйняття часу виходу з конфлікту засвідчує те, що конфлікт перебуває на тій стадії, коли у конфліктуючих сторін ще не з’явилося відчуття того, що примирення є більш вигідним, ніж продовження протистояння. Ускладнює ситуацію зазначена вище “об’єктність” респондентів – розв’язання конфлікту не розглядається як щось, що залежить від їх можливостей та волі.
  • В контексті поточних подій бачимо відривання «слов’янського» та «ностальгійно-радянського» проектів від політичного українського проекту і вписування їх у російські моделі (РФ, сучасні версії відновленого СРСР, «панславістські» конструкти).
  • Геополітичні конструкти, з якими співвідносять свої території: у респондентів з ОРДЛО зустрічаємо широкий спектр уявних просторів – це і Радянський Союз, і Росія, і Новоросія, і Малоросія, і «Юго-Восток». З них тільки Росія є реально існуючим утворенням з визначеними кордонами. Апеляція до конструкту «наша земля» як до основного об’єкту конфлікту (без прив’язки до визначених кордонів), ускладнює переговорний процес, оскільки передбачає розв’язання конфлікту шляхом опанування окресленою територією.
  • Проблема адаптації до мирного життя (універсальна): втрата звичного кола спілкування, соціальна ізоляція (втрачають інтерес до життя звичайних людей, що не мають такого ж ексклюзивного досвіду) (сильніше виражено для ОРДЛО); важкі психологічні стани (“дорогі” психологи не доступні, “дешеві” – завдають більше шкоди; відсутність інформаційних містків між професійними психологами-волонтерами та їх потенційними клієнтами). Відчуття відсутності моральної компенсації з боку населення (в суспільстві спостерігається різне ставлення до добровольчих військових утворень та їх діяльності, колишні військовослужбовці зіштовхуються з усім розмаїттям реакцій, та часто почуваються недооціненими).
  • Проблеми з працевлаштуванням: побоювання з боку працедавців з приводу психічних станів та нелояльності; небажання колишніх добровольців працювати у стандартних вертикальних структурах, підкорятися керівництву (схильність бачити себе у підприємницькій діяльності) (Потреби: бізнес-інкубатори, сприятливий клімат для розвитку підприємництва);
  • Проблеми з працевлаштуванням призводять до виокремлення невеликої частини вояків, які  або маргіналізуються, або повертаються на війну (яку розглядають як версію працевлаштування). Ця тенденція характерна для добровольців з обох боків, але сильніше вираженою є з боку ОРДЛО.
  • Досить високий рівень готовності до мобілізації для участі у протестних акціях: більшість з добровольців наголошувала на необхідності дотримання легальних форм протесту, однак у переліку можливих заходів частиною опитаних наводяться форми політичної діяльності, що виходять поза межі конвенційних дій. Готовність до протестної мобілізації може бути каналізованою через залучення добровольців до локальних активістських груп, спрямованих на вирішення соціальних проблем чи зміни локального мікро-середовища. У разі, якщо потенціал воюючих не буде переспрямований у «мирне русло», можемо очікувати в тому числі й небезпечні вектори самореалізації.
  • Проблема перерозподілу права на насильство та повернення рамок законності: частина учасників добровольчих військових об’єднань визнають, що вони вже відіграли свою роль та потребують перефоорматування (проблема “виходу” з проекту), частина не сприймає переслідування державою добровольців, що скоїли злочини (відчуття “використаності” та незадоволення відсутністю компенсації, образа на владу). Серед проукраїнських добровольців спостерігаємо готовність загинути за державу чи націю і одночасно досить сильний рівень недовіри до правлячої політичної еліти, яка позиціонується як некомпетентна і корумпована.
  • Бачення перспектив власної участі у війні: Проукраїнські військові формування: майбутню перспективу оцінюють в категоріях захисту своєї землі та не планують продовжувати військову кар’єру; добровольці ОРДЛО: виявляють готовність до продовження подібної діяльності в інших “гарячих точках ”, планують надати допомогу “ братнім народам ”, що не хочуть бути в складі України та хочуть будувати Новоросію.

У листопаді 2015 – лютому 2016 р. Українська миротворча школа за фінансового сприяння Британського посольства в Україні провела дослідження ”Homo militans” . Дане дослідження ґрунтується на аналізі наративних матеріалів 58 глибинних інтерв’ю (22 – інтерв’ю з учасниками добровільних збройних формувань ОРДЛО; 36 – інтерв’ю з учасниками проукраїнських добровільних збройних формувань). Варто наголосити на тому, що йдеться передусім про акцентуйовану частину учасників воєнних дій – тобто про тих, хто обрав добровольчі військові угрупування як форму виявлення свого ставлення до ситуації.  

Опитані представляють практично всю територію України (Донецьк, Луганськ, Кіровоград, Добропілля, Артемівськ, Львів, Вінниця, Маріуполь, Миколаїв, Київ, Житомир, Стрий, Макіївка, Севастополь, декілька сіл Львівської та Кіровоградської області; респонденти з окупованих районів Донецької та Луганської області (ОРДЛО) представлені мешканцями Донецька, Луганська, Макіївки, Горлівки, Севастополя, а також низки російських міст та є громадянами Росії). Категорії опитаних: добровільні воєнні формування окупованих районів Донецької та Луганської області; ОРДЛ; місцева територіальна охорона (Україна / ОРДЛО); українські добровольчі батальйони; Українські добровольці, що пішли служити в регулярну армію; волонтери, що працюють безпосередньо в зоні АТО (Україна / ОРДЛО); поранені, інваліди (Україна / ОРДЛО); військові – громадяни Росії; самооборона м.  Добропілля (кейс).