Миротворчий автобус у Приазов’ї

З 18 по 21 лютого 2016 р. з миротворчою місією Приазов’ям подорожував автобус експертів Української Миротворчої школи. Автобус побував у Маріуполі, Сартані, Бердянську, Генічеську, Мелітополі, Чаплинці та Херсоні.

Відбулися зустрічі представників Української Миротворчої школи з місцевими активістами, волонтерами, представниками місцевої влади, представниками кримськотатарської громади та місцевого Меджлісу. Пройшли декілька дискусій, презентацій та переглядів фільмів.

Докладніше про ці події повідомляли у соцмережах її учасники:


Роман Синица
Сегодня в наш город прибыл миротворческий автобус с командой участников “Украинской Миротворческой Школы”. Они посетили мероприятие в БГПУ, а так же провели презентацию социсследования проведённого по всей территории Приазовья, от Мариуполя, до Херсона. К сожалению из-за одного провокатора, конструктивного диалога не вышло(. После встречи УМШ Бердянском исполкоме, мы поехали на аналогичную встречу в Приморск. Встреча прошла с участием Мэра Приморска, большим количеством депутатов Приморского горсовета и общественностью. Такого контраста в приёме гостей я никогда не видел. После презентации социсследования, прошло очень живое обсуждение увиденного и услышанного. Ну а потом завязался диалог о будущем Приморска, о его перспективах. Было выслушано много предложений от депутатов, общественности и Мэра о экономическом и духовном развитии города. У многих были очень классные идеи, для реализации которых к сожалению нет денег в бюджете города, ведь бюджет Приморска составляет около 15 млн. грн., для сравнения, бюджет Бердянска около 600 млн. грн. Для начала УМШ поможет финансово Приморску в проведении праздника Масленицы, это будет первым этапом сотрудничества. Вторым этапом, возможно будет создание бизнес-инкубатора и привлечение инвестиций в чудесный городок Приморск.
После возвращения в Бердянск, около 19.00 мы приехали в антикафе “ЧАС Є” на ул. Р.Люксембург, там УМШ провела просмотр фильма «Уявити Бессарабію» http://oblrada.odessa.gov.ua/blog/uyavyty-bessarabiyu/ После просмотра фильма, было проведено его обсуждение и был поднят вопрос о возможности снятия подобного фильма о нашем регионе. Обсуждение прошло очень в конструктивном ключе.
Ну на самый конец вечера, мы пошли поужинать в The Village. Поели, обговорили сегодняшний день, поговорили о перспективах сотрудничества. После закрытия ресторана, гости отправились в гостиницу спать, а местные после долгого прощания с гостями разошлись по домам). Завтра у гостей нашего города, переезд в Мелитополь и Гениченск, где они продут очередную презентацию.
12768255_526228600872329_395322913122943247_o 12764579_526228567538999_1965090675001485687_o 12747933_526228554205667_6360822630825020646_o 12747471_526228334205689_2031492147194798167_o 12747435_526228244205698_6930203592325355736_o 12747243_526228370872352_8721431594754997374_o 12719328_526228784205644_6415618219573440816_o 12719328_526228174205705_4141261476555971548_o 12719102_526228504205672_12632293347406381_o 12715904_526228224205700_6353741206965741917_o 12715889_526228167539039_5915190583594609312_o 12711142_526228744205648_5709385667193941801_o 12711128_526228294205693_141922673833961489_o 10295133_526228480872341_3119282677943032936_o 1933199_526228644205658_6447596087452090771_o 1614076_526228330872356_6675034642010079775_o 1292995_526228667538989_8978460138387759294_o


George Byanov

Є ТАКЕ АНТІКАФЕ!

Ніколи не думав, що у закладі з префіксом АНТІ можна буде отримати таку величезну кількість позитивних імпульсів, задоволення від комунікації. Але ж є таке АНТІкафе – і є воно у Бердянську, і це перше АНТІкафе у місті.
В’їхали туди під вечір на миротворчому автобусі УМШ по Приазов’ю. Багато та душевно дискутували … А мова йшла про рідну мою Бесарабію, яку всі ми тоді незабаром уявили у фільмі УМШ…
Як зрозумів на черзі тепер Приазов’я. Яким ми його побачимо, уявимо у майбутньому, знають тільки в цьому АНТІкафе?!

Нещодавно десь почув, що в Бердянському АНТІкафе була рефлексія стосовно миротворчого автобусу УМШ і зокрема на тему як із розмови з «одним прекрасным человеком» можна зробити бренд міста. Сподіваюсь, що цей приклад надихне бердянців на щось більш масштабне ніж моїх земляків і звичайно з улюбленим префіксом АНТІ….

12711249_229240584086268_2409774004090251048_o 12764634_229240540752939_7524467682609524349_o

Прямо сейчас Игорь Семиволос представляет нам фильм “Уявити Бесарабію”, сейчас будем смотреть

12646949_1730044080561091_6770277942152957412_n12729240_1730037427228423_4680599979414283185_n

Первое Антикафе Бердянска приняло участие в Украинском Миротворческом автобусе. 700 км. по всему Приазовью. 18-22.02.2016г.

10562751_1731160603782772_8860880563463758476_o  12079858_1731161213782711_6308585605168578363_o 12079876_1731160580449441_9188502996563715294_o 12371260_1731160280449471_2781761314036944280_o 12418936_1731161283782704_2341179155378023314_o 12496344_1731160433782789_652714163395495400_o 12496374_1731161167116049_1523829533834927620_o 12697323_1731161230449376_1671353232599518936_o 12711104_1731161013782731_4013380403589020407_o 12747319_1731160333782799_8744818747822941140_o 12747482_1731160730449426_7978962976740056886_o 12748096_1731161110449388_3228859531739935705_o 12764312_1731160427116123_8722037157608341773_o 12764455_1731160837116082_6354879180949221471_o 12768146_1731160703782762_2457443385510290101_o 12771691_1731161003782732_5411052656527336472_o 12771945_1731160740449425_6463868896085808094_o 12772001_1731160497116116_3703621627749319282_o 12772048_1731161100449389_4646496882253577645_o 12772055_1731160520449447_2933570632176782084_o 12778701_1731160897116076_223873924261945527_o 12779010_1731160817116084_1524616109085581106_o 12779088_1731160890449410_3241891169240617288_o 12779249_1731160547116111_4612510119916525546_o 12783581_1731161297116036_5901179469542903033_o 12783718_1731160480449451_4133819514756563873_o 12783747_1731160327116133_1435854110539672161_o


Інші ЗМІ про подію:

Capтaнa ты мoя Capтaнa!

Чи cтaнe Гeнічecьк міcтoм oблacнoгo знaчeння!?

Kpeaтивний Boлoнтepcький Цeнтp з Чaплинки

До нас завітали представники Української Миротворчої Школи

Миротворчий автобус відвідав міста Приазов’я

Приазов’я потребує програмної роботи з формування української державної ідентичності. Результати дослідження

11 лютого 2016 р. в УкрІнформі відбулася прес-конференція “Соціально-політичні уявлення жителів Приазов’я“.

Дослідження проводилося в рамках Української Миротворчої Школи, що працює в прикордонних регіонах України з вересня 2014 за підтримки Посольства Великобританії в Україні і реалізується коаліцією українських, польських неурядових і урядових організацій та міжнародних миротворчих мереж.

Скачати повний текст дослідження

Про результати дослідження розповідають:

Ігор Дубровський, кандидат соціологічних наук, Харків, igimae@gmail.com
Ігор Семиволос, Центр Близькосхідних Досліджень, Київ, fidelukr@gmail.com
Збіґнєв Буяк, лідер польського руху Солідарність, Варшава, zbig.bujak@gmail.com
Наталія Зубар, Інформаційний центр Майдан Моніторинг, Харків, panimaidan@gmail.com

12669781_1643353889261329_869826922_o
Ігор Семиволос, Збігнєв Буяк, Наталія Зубар, Ігор Дубровський

Одним з наслідків подій 2014-2015 рр. в Україні є різноспрямованість процесів диференціації та інтеграції. З одного боку, колективна свідомість концентрується довкола значущих ідентичностей та політичних ідей, з іншого – наявна руйнація певних спільнот та ідентичностей. Повною мірою це стосується й українського Приазов’я – історично-географічного регіону, який автори дослідження визначили у межах півдня Донецької та Запорізької областей та Генічеського району Херсонської області.

Автори дослідження виходять з того, що приазовська спільнота є розколотою відносно основних маркерів та трендів, які визначають напрямки розвитку регіону і України в цілому. Це актуалізувало необхідність дослідження, метою якого було здійснення соціологічного виміру структури соціально-політичних уявлень мешканців Приазов’я з фокусом на: усвідомлення своєї належності до регіону; політичних орієнтирів на вісі «Росія – Україна»; систем довіри; конфліктну складову життя регіону; ставлення до громадянської активності.

Всього було опитано 1522 людини.

За результатами дослідження можна зробити наступні висновки:

  • Приазов’я є специфічним українським регіоном. Проте його межі не вкладаються в існуючу адміністративну матрицю, яка суттєво формує колективну свідомість. Результати масового опитування доводять певний когнітивний дисонанс, існуючий у свідомості мешканців. З одного боку, в списку регіональної ідентичності бренд «Приазов’я» обирає меншість опитаних (27%), але одночасно вже більшість (64%) погоджується з тим, що їх можна вважати жителями Приазов’я. Отже, маємо справу з неформальною регіональною ідентичністю, яка в принципі не відкидається більшістю населення.
  • Колективна свідомість мешканців Приазов’я має риси транзиту та розколу з принципових питань політики, війни та миру, майбутнього України. Дослідження доводить, що населення поділяється на кілька макрогруп у ідеологічному аспекті. Близько половини – це люди, які свідомо стоять на проукраїнських позиціях. У відповідях на питання світоглядного характеру (визначення агресора, ставлення до сепаратизму, концепта «Новоросії» тощо) домінує проукраїнська більшість. Друга половина демонструє хитання різної спрямованості – від більш-менш системної проросійської опозиція до української влади (15-20%), до осіб з хиткою свідомістю, які або не можуть чітко сформулювати власну позицію, або визначаються ситуативно, тобто можуть бути легкодосяжним об’єктом будь-якої пропаганди.  
  • Більшість населення Приазов’я в ситуації кризи займає пасивно-очікувальну позицію, вона налаштована на виживання, зосереджується на сімейних справах або намагається штучно «відключитися» від негативної та травмуючої інформації. Поряд з цим існує група, що займає активну громадянську позицію, третина від загалу готова допомагати бійцям на фронті і у тилу, що фактично реалізується в різних формах – пожертви, волонтерський рух тощо. Опозиція російсько-орієнтованих громадян має латентний характер, вона може бути вираженою в анонімному вигляді, наприклад, під час голосування, коли кандидат чи партія підбирається за однією лише ознакою: «наші або не наші».
  • Абсолютна більшість опитаних ідентифікують себе з громадянством України, за виключенням тих, хто системно орієнтується на РФ (15-20%). Наявна і «залишкова» ідентичність – «громадянин СРСР», проте у невеликого прошарку (переважно – люди похилого віку). В політичному тренді переважають «унітаристи» з гаслом – «більше прав для регіонів». В цілому це співпадає з реформою політичної системи, яку пропонує Президент України. «Сепаратиські» вимоги на кшталт «федерація» або «автономія» не мають великої підтримки. Абсолютна більшість респондентів вказують на те, що їх політичні погляди в останній рік трансформувалися у напрямку «Єдина Україна». При тому європейський тренд не набув поширення у масовій свідомості. Популярною є теза про рівновіддаленість і від Росії, і від Європи, яка приховує роздвоєність та невизначеність політичної свідомості в умовах транзиту. Орієнтація на Росію (16,5%) – це вибір саме тієї спільності, яка відзначається як системна проросійська опозиція.
  • Лише близько 5% мешканців регіону безпосередньо брали за останні два роки участь в громадянських конфліктах. Але більшість респондентів основною причиною більшості конфліктів відзначає саме зіткнення ідеологій, різні політичні погляди. В структурі конфліктів за поширеністю суттєво відрізняється зіткнення поміж прихильниками єдиної України та проросійські налаштованими громадянами. Цей конфлікт можна віднести до цивілізаційного протистояння, яке поділяє людей навіть не за етнічною ознакою, а за архетипічними складовими підсвідомості, базовими цінностями та світоглядними орієнтирами. Разом з цим, не артикулюється класичний міжетнічний або конфесійний конфлікт. Цивілізаційний конфлікт роз’єднує (хоча і в різних пропорціях) етнічних українців, і українців з російським корінням. Дані опитування підтверджують наступну тезу: більшість українців російського походження займає цілком патріотичну позицію, хоча в структурі цієї групи є більш чисельною частка прихильників РФ і відповідно – «федерації», «автономії», а також кількість тих, хто не довіряє українській армії тощо.

Цікавим є те, що найвищий рівень довіри в колі суспільних груп та інституцій посідає ставлення до волонтерів, на другому місці – довіра до армії. Проте залишається вкрай низькою довіра до інших (правоохоронних) державних інституцій та владних структур. Цим може пояснятися те, що більша частина опитаних схвалює активність громадян, аби поліпшити своє становище, захистити країну чи власні інтереси. Разом з тим, громадянську активність можна умовно поділити на «мирну» (не конфліктну) і протестну, яка за визначенням несе елементи конфлікту. Третина громадян, очевидно, ніколи не пристануть до будь-яких протестів. Ще третина – може вдаватися до обережних дій, а остання третина – це рішуче налаштовані громадяни. Нарешті, 5% заявляють, що вони готові до силових дій у разі потреби. В принципі цього обсягу достатньо, аби почалися масові заворушення та був порушений соціальний мир. В умовах нестабільності важливим є те, хто і з якою метою використає потенційну громадянську активність.

Загальним висновком дослідження є те, що Приазов’я – це український специфічний регіон зі складною специфічною ідентичністю, але переважно він україноспрямований.

В регіоні існує проросійська опозиція, яка не вдаватиметься до відкритих протидержавних заходів, але являє собою латентний важель політичного впливу.

Близько третини мешканців визначаються “розмитою” позицією, що дає змогу характеризувати їх як групу, якою потенційно можна маніпулювати і яка також може перетворитися на важель або політичного або відкрито ворожого впливу.

Отже, регіон потребує програмної ретельної роботи з формування та укріплення української державної ідентичності.


Відео прес-конференції


В Маріуполі Українська Миротворча школа працює з листопада 2014 року.

Перша публікація про нашу роботу в Приазов’ї: Збигнев Буяк. Польша на грани предательства

Аналітичний звіт про Приазов’я: Українське Приазов’я: безпековий аспект

Веб сайт проекту http://peace.in.ua

12736800_1643353869261331_1844159381_o

 


Інші ЗМІ про подію:

Не проросійськість, а каша в голові – причина можливих маніпуляцій у Приазов’ї

Українське Приазов’я: соціально-політичний аспект

АНОНС. Соціально-політичні уявлення жителів Приазов’я: ідентичності, питання війни і миру, конфліктний потенціал

Одним з наслідків подій 2014-2015 рр. в Україні є різноспрямованість процесів диференціації та інтеграції. З одного боку, колективна свідомість концентрується довкола значущих ідентичностей та політичних ідей, з іншого – наявна руйнація певних спільнот та ідентичностей. Це стосується й українського Приазов’я – історично-географічного регіону, який автори дослідження визначили у межах півдня Донецької та Запорізької областей та Генічеського району Херсонської області.

Автори виходили з того, що приазовська спільнота є розколотою відносно основних маркерів та трендів, які визначають напрямки розвитку регіону і України в цілому. Це актуалізувало необхідність дослідження, метою якого було здійснення соціологічного виміру структури соціально-політичних уявлень мешканців Приазов’я з фокусом на: усвідомлення своєї належності до регіону; політичних орієнтирів на вісі «Росія – Україна»; систем довіри; конфліктну складову життя регіону; ставлення до громадянської активності. Всього було опитано 1522 людини. Про результати дослідження дізнатися можна буде на презентації емпірико-соціологічного дослідження

«Соціально-політичні уявлення жителів Приазов’я: ідентичності, питання війни і миру, конфліктний потенціал»

11 лютого, о 11:00 в агенції Укрінформ, вул. Б. Хмельницького, 8/16, Київ
Про результати дослідження розкажуть:

Ігор Дубровський, кандидат соціологічних наук, Харків, igimae@gmail.com +380506194397
Ігор Семиволос, Центр Близькосхідних Досліджень, Київ, fidelukr@gmail.com +380 67 612 9003
Збіґнєв Буяк, лідер польського руху Солідарність, Варшава, zbig.bujak@gmail.com
Наталія Зубар, Інформаційний центр Майдан Моніторинг, Харків, panimaidan@gmail.com

Проект Українська Миротворча Школа працює в прикордонних регіонах України з вересня 2014 за підтримки Посольства Великобританії в Україні і реалізується коаліцією українських, польських неурядових і урядових організацій та міжнародних миротворчих мереж. В Маріуполі проект працює з листопада 2014 року. Перша публікація про нашу роботу в Приазов’ї тут http://maidan.org.ua/2015/01/zbihnev-buyak-polsha-na-hrany-predatelstva/ . Аналітичний звіт про Приазов’я, http://peace.in.ua/ukrajinske-pryazovya-bezpekovyj-aspekt/

Веб сайт проекту http://peace.in.ua

Рисунок1

Освітній курс “Культура добросусідства” представлений педагогам Приазов’я

В рамках освітньої ініціативи «Розвиток культури добросусідства й миротворчої освіти на Сході України», яка була підтримана проектом «Українська миротворча школа», з 23 по 30 вересня 2015 р. в м. Бердянськ і м. Маріуполі  відбулися шестиденні авторські семінари-тренінги для класних керівників ЗНЗ ІІ-ІІІ ст. з методики роботи за курсом «Культура добросусідства» на виховних годинах. В цих семінарах взяли участь 49 класних керівників, заступників директорів і методистів із виховної роботи міських і районних методцентрів  із Бердянська, Маріуполя, Мелітополя, Токмака, Осипенко, а також  інших селищ і сіл Бердянського р-ну.

Обговорення в групі Берд
Обговорення в групі

При розробці програм семінарів були використані багаторічні напрацювання творчої групи розробників курсу виховної спрямованості «Культура добросусідства» (керівник – к.і.н. м. А. Араджионі), який був схвалений Міністерством освіти і науки України й міжнародними експертами. Наразі в Приазов’ї педагоги знайомилися з окремими розробками «Культури добросусідства» – програмою виховних годин для учнів середньої і старшої школи, досвідом роботи з педагогічними і батьківськими колективами (через батьківські збори) й методиками роботи з медіатекстами. Використання освітньо-культурної технології «Культура добросусідства» в навчальних закладах буде сприяти зниженню конфліктного потенціалу, розвитку інтеграційних процесів у суспільстві і подоланню наслідків травматичних подій, спричинених збройним конфліктом на Сході України.

Презентація розробок Мар
Презентація розробок

Про це також свідчать і відгуки учасників семінару. Наприклад, на питання анонімної підсумкової анкети «Як Ви гадаєте, чим курс «Культура добросусідства» може бути корисним/допоможе Вам в роботі чи особисто?» були такі відповіді (наводяться мовою оригіналу):

  • «Що знання і практичні навички набуті при роботі за курсом, допоможуть виховати гідних, толерантних особистостей»;
  • «Допоможе виховувати особистість, яка змінить життя в Україні на краще»;
  • «Полегшить розв’язання психологічних  проблем ВПО (дітей); застосування цікавих методик в роботі з батьками»;
  • «Формуванні толерантності, активної громадянської позиції в учителів та учнів, у батьків»;
  • «Виховувати в учнів патріотизм, особистість»;
  • «Правильно распознавать и подавать информацию, принимать чужую точку зрения, сотрудничать  (взаимодействовать) з различными людьми»;
  • «Досягнення злагоди між людьми з різними поглядами»;
  • «Допоможе критично ставитися до інформації, провести самоаналіз, чи все є правильним і потрібним у моєму житті»;
  • «Розв’язувати конфліктні ситуації як в суспільстві так і особисто».
Робота з фотографіями в групах
Робота з фотографіями в групах

Цікаво, що на питання «Чи справдилися Ваші очікування від семінару-тренінгу з викладання курсу «Культура добросусідству»»  71% учасників відповіли «було краще, ніж очікувалося», а 29% – що їх очікування цілком справдилися.

IMG_20150930_132308225 (1)
Робота в групах

В коментарях вони вказували:

  • «До сьогодні я не сприймала тренінги, я цього не розуміла. – Зря. Сподобалося все. Особливо – тренери, які прожили це (практики). Питання актуальні, болючі,  до деяких з них раніше ставилися формально. З’явилися нові уявлення щодо ролі сучасного вчителя»;
  • «Сподобалась практична спрямованість вправ, методичний супровід  до кожної»,  
  • «Атмосфера толерантності, довіри та позитива, інформативність»,
  • «Багато нової, несподіваної інформації, зв’язок з життям, практична направленість»,
  • «Спілкування, отримані матеріали, практичне опрацювання вправ, досвід».
Фото з сертифікатами
Фото з сертифікатами

Такі результати проведених тренінгів стали можливими завдяки співпраці авторів і тренерів курсу «Культура добросусідства» з Міністерством освіти і науки України, міськими і районними департаментами освіти і школами Донецької і Запорізької областей; співпраці громадських організацій «Центр Близькосхідних Досліджень» і «Інформаційно-дослідний центр «Інтеграція та розвиток» за підтримки проекту «Українська миротворча школа», який реалізується за фінансової підтримки Амбасади Великої Британії.

IMG_20150930_132219068

Проект «Українська миротворча школа» реалізується коаліцією громадських організацій за фінансової підтримки Посольства Великої Британії в Україні.