У Сєвєродонецьку ГО «Об’єднання «Справа життя» за підтримки Української Миротворчої школи з 30 січня 2016 р. по 06 березня 2016 р. здійснила проект «Щаслива дитина – Квітуча Україна». Заходи проекту складалися з тренінгових занять для дітей трьох вікових груп (4-6, 7-10, 10-12 років).
Метою проекту є допомога дітям із зони АТО шляхом надання спеціалізованої психологічної допомоги.
У проекті брали участь 20 дітей.
Практичний психолог проекту: Дем’янова Євгенія.
За результатами проекту пані Євгенія відзначає, що практично у 85% дітей відбулися позитивні зміни в їх психоемоційному стані. Це зміни можна було спостерігати як в поведінці самих дітей (діти стали більш відкриті в спілкуванні один з одним, між ними встановилися довірливі відносини, знизився рівень тривожності, агресії), так і в їх роботах. Це підтверджують і відгуки батьків. Практично у всіх дітей (за винятком 2-х) з малюнків пропала тема війни, діти перестали малювати зомбі, кров, військову техніку, убитих людей. Змінилася колірна гамма малюнків.
У групі 4-6 років діти стали менш рухливі, більш зосереджені на виконанні завдання, почали словесно виражати і позначати свої почуття, стали дбайливіше ставитися один до одного. Почали виявляти радість при зустрічі на початку заняття, дуже активно виконували вправу «братні обійми» і воно стало у них ритуальним привітанням. З’явився лідер групи, який задавав тон поведінки в групі, особливо серед хлопчиків.
У другій групі дітей (7-10 років) також відбулися зміни. Практично всі діти бачать своє майбутнє позитивним, можуть знайти для себе способи подолання неприємних відчуттів і спогадів. Знизився рівень тривожності, стабілізувався емоційний стан. Порадувала позитивна динаміка в поведінці дівчинки, з якою проводилися індивідуальні заняття. Вона стала більш товариською, відкритою, у багатьох вправах прагнула до лідерства, активно і з явним задоволенням брала участь у вправах. Діти говорили про те, що з жалем думали про розставання. Однак, одна дитина все ще потребує психологічної допомоги та підтримки. Про що було сказано її батькові по завершенні наших зустрічей.
У групі від 10 до 12 років також простежується позитивна динаміка в емоційному стані дітей. Однак, в цій групі також є дитина, яка потребує подальшої психологічної допомоги внаслідок фізіологічних особливостей і ступеня тяжкості пережитої травми (насильство в сім’ї, військові дії, смерть мами через насилля над нею). Хлопці стали близькі один одному і розлучалися з сумом і жалем. Одна дівчинка сказала: «Мені стало легше, я зрозуміла, що не одна у своїй біді. Є люди, які пережили те саме, що і я, відчувають так само, як і я. Тепер я знаю, як з цим впоратися».
По завершенні роботи з дітьми та з батьками було проведено тренінгове заняття, на якому вони отримали інформацію про вікові реакції на стрес; пропрацювали вправи на стабілізацію емоційного стану і зниження рівня стресу; говорили про турботу батьків про себе і ресурсах, які допомагають їм впоратися зі своїм важким станом. Обговорили питання, що їх хвилювали.
Ксенія Балибіна