25 та 26 листопада 2015 року у Чернівцях були проведені заходи на тему «Чутки як додаткове джерело конфліктів», які були організовані Українською миротворчою школою спільно з ГО «Квадрівіум» та ГО «Сприяння міжкультурному співробітництву».
25 листопада відбувся круглий стіл «Чутки як додаткове джерело конфліктів», в якому взяли участь чернівецькі журналісти, представники прес-служб, волонтери, активісти та науковці – психологи, соціологи та політологи (більше 30 осіб).
Метою заходу є підвищення рівня критичного сприйняття інформації з боку активних верств населення в Чернівецькій області задля мінімізації розповсюдження чуток як фактору інформаційного впливу на розвиток конфлікту та загострення протиріч у суспільстві.
Під час круглого столу були обговоренні наступні питання:
- які найпоширеніші чутки і міфи розповсюджуються в Чернівцях стосовно Євромайдану, АТО та потенційно конфліктогених ситуацій в регіоні;
- яка роль чуток у поглибленні протиріч у суспільстві;
- яка різниця між чутками та навмисно поширеною дезінформацією;
- які є механізми протидії чуткам;
- що можна зробити в Чернівцях для зниження ризику від поширення негативних чуток та дезінформації.
Учасники круглого столу звернули увагу, що чутки зазвичай розповсюджуються або щодо локальних місцевих проблем, або щодо проблем національного рівня.
Зокрема, найпоширенішими були чутки щодо нападу з боку Румунії, процесу мобілізації, росту курсу іноземних валют, монастиря в Банченах.
Окремою темою стала інформація, яка циркулювала останнім часом щодо створення Асамблеї румунів на Буковині з метою підкреслення місцевих сепаратистських настроїв. Як з’ясували місцеві фахівці, це готувалося в Росії та Придністров’ї, і ніяких подібних заходів не відбувалося в Чернівцях. На думку політолога Сергій Гакмана, завдяки нормальній інформаційній політиці вдалося уникнути, можливо, великого конфлікту, бо журналісти та науковці вчасно розібрались у ситуації та спростували у місцевих ЗМІ фейкові новини. Фахівці прогнозують, що це не остання спроба розхитати ситуацію в прикордонних регіонах. Адже там, де живуть різні етноси, розпалити конфлікт найлегше.
На думку чернівецького блогера Максима Михайленко, слід боротись не з самими чутками, а з тою логікою, на основі якої вони виникають. До прикладу, пояснювати людям, що місцеві вибори ніяк не можуть вплинути на курс гривні. Психолог Алла Борисюк, спробувала пояснити тягу людей до розповсюдження чуток та їх вплив на соціальне становище в місті.
Загалом, учасники круглого столу дійшли висновку, що подібні зібрання є вкрай важливими, оскільки дозволяють звернути увагу на найпоширеніші чутки, які виникають, зазвичай, через недостатню або неякісну інформацію, яка надається прес-службами або органами державної влади, оскільки найкраще середовище для розповсюдження чуток, особливо в кризовій ситуації – це інформаційний вакуум. Тому, на їх думку, підвищення професійного рівня журналістів та фахівців прес-служб, надання вчасної та повної інформації, розвиток координації між журналістами та представниками влади та активістами, а також розвиток критичного мислення у населення є запорукою зниження рівня впливу чуток на потенційні конфлікти.
26 листопада 2015 року в Чернівцях було проведено семінар «Чутки як додаткове джерело конфліктів», в якому взяли участь журналісти, активісти та студенти (15 осіб). Метою семінару було підвищити рівень критичного мислення, розуміння конфліктогенного потенціалу чуток та дезінформації.
Ганна Шелест, к.політ.н, Українська миротворча школа, зосередила свою лекцію на питаннях: Що таке гібридна та інформаційна війна, як відрізнити пропаганду? Як створюються фейкові новини, яка їх мета та як перевіряти інформацію.
Тетяна Кривошея, к.соціол.н, ГО «Сприяння міжкультурному співробітництву» розповіла щодо соціології чуток, механізмів їх розповсюдження, типів чуток та реакції суспільства. Крім того, на практиці, учасники семінару могли спробувати, як передається і спотворюється інформація, коли вона переказується багатьма людьми.
Алла Борисюк, д.псих.н., Буковинський державний медичний університет, провела тренінг на тему психології чуток та паніки, продемонструвавши, як по-різному ми сприймаємо інформацію, який вплив вона на нас має, і як людина реагує на отриману інформацію, коли вже знаходиться на стадії страху або паніки.
Учасники семінару, поділилися власним досвідом стикання з чутками, можливою реакцією на них, та проговорили можливі варіанти протидії таким випадкам.
Інші ЗМІ про подію: