Знайомтесь: я – соціальний посередник.

Що ви знаєте про соціального посередника? Хто ці люди, чим вони займаються, яка роль соціального посередника у розвитку суспільства? 

Знайомтесь: я – соціальний посередник. Такої спеціальності ще немає у класифікаторі професій України, а соціальні посередники вже є! Щоправда, я зовсім новачок, і свої перші кроки роблю несміливо. Однак намагаюсь бути об’єктивною, неупередженою і трохи відстороненою від епіцентру бурхливих конфліктів, які відбуваються у нашому нестабільному сьогоденні. Спостерігаю зі сторони за суперечками і скандалами, які раз-поза-раз виникають тут, в провінційній глибинці Бессарабії. Та вся Бессарабія – провінція України. Нас інколи на мапах забувають позначати… Та ми були, є і будемо значимою частиною незалежної України. І наш регіон значною мірою впливає на розвиток всієї держави.

Завдання номер один – вберегти Україну від зовнішніх і внутрішніх загроз, які нам вкидують прихильники “руського міра”. Інформаційна безпека – це один з найважливіших чинників збереження миру. І роль соціальних посередників в інформаційній безпеці нині важко переоцінити.

#Українська_Миротворча_Школа 15 лютого 2019 року вручила випускникам 4 Школи соціальних посередників сертифікати про успішне навчання. Ми отримали знання про перспективи миротворчості в Україні, довідалися про структуру, динаміку та аналіз конфлікту, про роз’єднуючі та об’єднуючі фактори конфліктів. Чи зможемо ми управляти конфліктами через консультативно-переговорні практики – покаже час. І вже точно ми знаємо, що організація спільного ухвалення рішень – це саме та складова успішної України, яка стане основою суспільних порозумінь і залучення до спільних дій органів влади, громади і активістів. Сподіваюсь, що ненасильницький злам бар’єрів у конфліктах стане початком росту нових об’єднаних громад. 
Його величність Конфлікт – це ще й злам старих стереотипів, які варто долати і йти вперед.

Дякую за навчання Наталія Зубар‎, Ігор Семиволос, Ігор Дубровський, Дмитро Звонок, Олександр Зінченко, Збігнев Буяк, Сергій Данилов Володимир Ланько та всім-всім учасникам з різних регіонів України. З вами було цікаво, натхненно, весело, мудро, несподівано, повчально.

Вікторія Алєксєєнко, випускниця 4ї Школи Соціальних Посередників

  • В 2018-2019 роках Школа відбувається рамках проекту «Розширення можливостей громадянського суспільства для ненасильницької трансформації конфліктів з державними суб’єктами – Проектна лінія: “Платформа для успішного ненасильницького активізму”», що підтриманий  K. Wustrow –  Centre for Training and Networking in Nonviolent Action у рамках Громадської служби миру, що фінансується Федеральним міністерством з економічної співпраці та розвитку Федеративної республіки Німеччина.”

Фото – автора.

«Легкий» формат для складних завдань

На Херсонщині громади використовують соціально-моделюючі ігри для розв’язання проблеми дозвілля молоді
 
ivan antipenko

Громадські активісти зі Скадовська і Чаплинської ОТГ спробували новий формат обговорення і напрацювання механізмів для розв’язання місцевих соціальних проблем. Таким форматом стала соціально-моделююча гра, яку активісти навчилися проводити за підтримки експертів Центру близькосхідних досліджень та Посольства Великобританії в Україні.

Минулого року наша газета писала про дослідження конфліктності у південних районах Херсонщини («День» № 85 від 17 травня 2018 р.). Як зазначив тоді експерт Центру Сергій Данилов, опитування і фокус-групи показали, що Херсонщина відчуває брак всеукраїнської уваги, навіть попри близькість з окупованим Кримом. Одним із чинників цієї проблеми є обмежений формат дозвілля, який доступний мешканцям невеликих містечок.

Традиційно вважається, що молодь орієнтується на великі міста. Хоча це — загальноукраїнський тренд, для негустонаселеної Херсонщини (у регіоні проживає трохи більше, ніж один мільйон мешканців) зайнятість і дозвілля в районних центрах і селах є справжньою проблемою. Мабуть, саме тому цю тему синхронно обрали активісти Скадовська і Чаплинки для проведення моделюючої гри.

Експерт Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос стверджує, що формат правильно проведеної гри — недооцінений як інструмент урегулювання конфліктів і проблемних питань. За словом «гра» формат дає змогу проявити розкутість і фантазію, але чіткі правила наближають учасників до реального процесу, де потрібно приймати рішення і нести відповідальність. Приклад Скадовська і Чаплинки показав, що такий формат краще працює, аніж традиційні «координаційні ради» і «робочі групи».

ЗАПИТ НА АНТИКАФЕ

«Молодіжна політика — дуже актуальне питання для нас. З одного боку, молодь говорить про неможливість задовольнити певні потреби, які стосуються організованого дозвілля. З іншого — молодь є пасивною в питаннях участі в житті громади», — розповідає директор КУ «Центр соціальних послуг» Чаплинської селищної ради Альона РАЩУПКІНА.

Які кроки має зробити керівництво громади, зацікавлені установи та організації для покращення становища молоді в громаді і яка роль молоді в цьому процесі? Відповіді на ці запитання під час гри шукали разом з місцевими активістами та керівництвом ОТГ.

«Під час гри ми провели вправи, метою яких було дослідити негативні та позитивні сторони розвитку громади в уявленнях її мешканців, разом розібрати моделі спільного прийняття рішення владою і громадою, — каже Альона Ращупкіна. — Ми побачили, що є запит на антикафе — простір соціальної спрямованості, де можна було б грати в настільні ігри, проводити семінари, лекції, майстер-класи залежно від запитів відвідувачів.

Місцева молодь висловлює готовність витрачати кошти на такі заходи. Водночас експерти запевняють, що це ефективно працюватиме, тільки якщо в основі є бізнес-підхід, а не утворення комунальної установи та її утримання за рахунок бюджетних коштів».

ВЛАДА ГОТОВА РЕАГУВАТИ

Голова селищної ради Олексій Фаустов зазначив, що влада готова реагувати на потреби молоді. Однак Чаплинська ОТГ не хоче йти шляхом, коли, наприклад, на базі школи облаштовується кабінет, і це під назвою — «Молодіжний центр», але для молоді це нічого не змінює і не створює нових послуг. Тому, якщо в Чаплинській ОТГ є запит на антикафе чи освітній хаб, селищна рада готова сприяти в наданні приміщення для цих потреб.

МОЛОДІЖНИЙ ПРОСТІР ДЛЯ СКАДОВСЬКА

У курортному містечку Скадовськ, здавалось би, проблема зайнятості молоді не така актуальна, як у Чаплинці. Втім, бурхливе життя на узбережжі Чорного моря триває лише в сезон. З кінця вересня до кінця травня дозвілля тут доволі обмежене.

Місцеві активісти скористалися форматом гри, щоби змоделювати ситуацію, в якій меценат готовий надати місту кошти на експериментальний проект. Але спочатку мешканці мають довести, що розуміють, як слід розвиватися громаді. Проект не повинен викликати конфліктів, рішення мають ухвалювати влада і громада спільно.

«Учасники заходу висловили свої ідеї активізації молоді. Добре було б, якби в місті створили комітет із представників різних молодіжних категорій, який досліджував би інтереси молоді й послуги, що надаються молоді у відповідній сфері, і склав би карту соціально-культурного середовища м. Скадовська. Наступним кроком стало б створення молодіжного простору за локаціями: здоров’я, комунікаційна платформа, розважальний центр, неформальне навчання та інші», — коментує громадська активістка зі Скадовська Наталія ЗИКОВА.

Учасники гри розписали бюджет і напрямки роботи Молодіжного центру, однак експерти, серед яких був колишній мер Скадовська Олександр Яковлєв, зазначили, що проект недосконалий і потребує доопрацювання. Водночас Наталія Зикова переконана, що гра стимулює до саморозвитку і навчання. Учасники не соромилися висловлювати свої ідеї і побачили, як ініціативи або конфліктні питання можна розглядати через вмілу комунікацію і знаходити порозуміння.

Іван АНТИПЕНКО, «День», Херсон, фото автора

 

Моя влада, моя громада

Що таке територіальна громада? Це територія? Це зібрання людей? Можливе це місцева спільнота в якомусь місті? Чи це щось інше?
 

Вікіпедія тлумаче слово “громада” так:

” спільна територія існування, наявність спільних інтересів місцевого значення, соціальна взаємодія членів громади в процесі забезпечення цих інтересів, психологічна самоідентифікація кожного члена з громадою, спільна комунальна власність, сплачування комунальних податків”

Отже маємо таке: громада це територія спільного існування, де існує взаємодія членів громади, спільна мета, інтереси. Саме з цією метою в Приморській громаді пройшла серія соціально-моделюючих ігор “Моя влада”, за підтримки Центра близькосхідних досліджень, в рамках коаліції з Українською миротворчою школою, що здійснюють проект «Розбудова спільного бачення моделей місцевого урядування в процесі децентралізації в Запорізькій та Херсонській областях» за фінансової підтримки Посольства Великої Британії в Україні. Партнером в м.Приморськ виступила ГО “Приморськ 24/7”, місцем проведення ігор став креативний простір ”Портал”.

Для реалізації задуманого, експертами, був запропонований формат соціально-моделюючих ігор. Гра дозволяє змоделювати реальні обставини, а також побачити поведінку нас в цих обставинах, спробувати себе в різних ролях. Найголовніше – граючи, можна робити помилки, саме які, дозволять прийти потрібного висновку, спільного бачення. 

4 вересня 2018р. пройшла перша моделююча гра “Моя влада”.

Учасниками цього заходу стали представники різних груп населення: громадські активісти, представники ВПО, приватні підприємці, студенти ВСП “Ногайський коледж ТДАТУ” та інші. Протягом дня, позначивши теми, які хвилюють місцевих жителів, активісти спільними зусиллями виробили механізм їх вирішення.

 Під час першої гри було помітно позитивний ефект взаємодії. Адже спільний пошук вирішення напрацьованих проблем громади, дозволив вийти за рамки стереотипів, додавши креативності кожній думці. Так, з великого переліку напрацьованих ідей, зупинилися на трьох, найголовніших на думку присутніх. Приморській громаді потрібні: гуртожиток для молодих сімей, нових спеціалістів, ВПО; діагностичний центр; великий рок-фестиваль.
 
10 листопада 2018р. пройшла друга гра, під назвою “Локальні конфлікти: вирішення”. Ми мали на меті розширити коло гравців, додавши нових учасників. На цю гру ми запросили міського голову Олену Божкову, представників шкільних парламентів, приватних підприємців та активістів.
 

Другий блок ігор поставив перед присутніми нові виклики. Одна із запропонованих ігор запропонувала присутнім поглянути в майбутнє громади, на найближчі 4 роки. Що очікує нас, які досягнення, або навпаки проблеми? Моделювання різних подій командами від катастрофи з нафтовим танкером на Азовському морі до прокладання залізниці через Приморськ, створило атмосферу позитивної командної гри. Виходячи за рамки стереотипів, молодь, мріючи про майбутнє Приморська, в грі “Телевізор”, називала цілком реальні та досяжні цілі. Одна з них – центр дозвілля, яким може стати наш старенький кінотеатр. Можливо, зовсім скоро знайдеться інвестор, який втілить мрії багатьох, перетворивши стару будівлю, на новітній сімейний розважальний центр.

З огляду на результати ігор, можна сказати, що найбільша надія присутніх, щодо розвитку громади – море, курорт, але й найбільші страхи пов’язані з цим же. Боїмося, що буде екологічна катастрофа, епідемія кору. Гра показала, що наразі дуже не вистачає діалогу між владою та громадою. Граючи в різні ігри, за одним столом, в одній команді, зрозуміли – потрібен чіткий інструмент взаємодії, між представниками різних груп населення громади.

На грі були присутні: міський голова Олена Божкова, депутати Приморської міської ради – Ганна Саламатіна, Андрій Райков, Олег Гридько; приватні підприємці – Олександр Закревський, Юрій Гогунський, Ірина Плоха; активісти – Олег Кострикін, Наталя Зюзіна, Олексій Зюзін, Юлія Рідна. Модераторами гри виступили Костянтин Овсянников та Руслан Белінський.
 
Все, що відбувалося під час гри, моделювалось на реальне життя Приморської ОТГ. Так, серед дискусій, обговорень, а інколи і суперечок, ми все ж змогли знайти дещо спільне в баченні розвитку громади.
 

Запуск ВЕС, який може стати сигналом для приходу нових інвесторів, завершення будівництва поліклініки – мрії команд, але вони вже реалізовуються сьогодні. Завод з переробки сільгосппродукції, альтернативна енергетика, нове житло для молодих сімей, аквапарк, набережна – це все реальність. Головне – спільне бажання та участь всіх сторін в цьому. Гра вимагала від гравців і моделювання негативних подій в майбутньому громади:

 
Це були мрії, далі, на команди чекала інша гра – аналіз плюсів наших сусідніх громад, та бачення можливості перетягнути ці плюси на сторону Приморської ОТГ. Команди обрали громаду м.Мелітополь та с.Роздол, Михайлівський району. Оцінка плюсів даних громад показала таке: Завдяки розвитку фермерського господарства на сьогодні село Роздол є прикладом справжнього, успішного, європейського села. Майже нульовий процент безробіття, адже практично всі місцеві задіяні у фермерських господарствах, село по праву можна вважати прикладом розвитку інфраструктури в регіоні. Мелітополь має вдале місце розташування, ВУЗи, виробництво. Тут розвинуте садівництво та городництво, є гарні приклади міжнародної співпраці, залучення зовнішнього менеджменту.
 
Чи можливо реалізувати це все на території Приморської ОТГ? Відповідь команд – ТАК! Для цього потрібні певні кроки, які цілком реально впроваджувати в нашій громаді вже сьогодні.
  
 
 На сьогодні в нашій громаді кожний намагається впроваджувати якісь покращення сам по собі. Активісти просувають одні питання, проблеми через гранти, влада виконує все в межах своїх повноважень, бізнес діє сам по собі, не дуже включаючись в життя громади.
 Головна мета всіх цих ігор, за задумом експертів, мала продемонструвати громаді, що до яких би груп населення ми не відносились, ми все одно маємо одні й ті самі бачення розвитку громади. Нам треба лише одне – меморандум, що об’єднає наші зусилля в розвитку Приморської ОТГ.
 
Фіналом всіх ігор став меморандум про співпрацю, який вже підписали 12 осіб, представники влади, бізнесу, активісти.
  

В багатьох постає питання – що далі? А далі цей інструмент дозволить нам залучати нові гранти до нашої громади, реалізовуючи спільні напрацювання, ідеї. Якщо раніше, звертаючись до грантодавця ми на словах говорили про готовність співпраці та порозуміння між різними групами населення, то тепер це зафіксовано в документі. Попереду на нас чекає конференція в м.Київ, де ми плануємо презентувати результати нашої роботи, кінцевий результат та подальші плани.
 
Декілька слів від наших учасників про ігри:

Олена Божкова, голова Приморської міської ради: “Я рада, що була учасником подібних ігор. Мені завжди цікаво чути думки людей, які теж вболівають за розвиток громади, але не є членами постійних дискусій, як наприклад учнівська молодь.

 

Олег Гридько, депутат Приморської міської ради, приватний підприємець: “Я був скептиком щодо цієї гри, планував, що не буду тут довго. Але в процесі перших ігор я вже зацікавився тим, що відбувалось, мене здивував кінцевий результат. Це було дещо неочікувано для мене. Надалі, чекає розвитку цього процесу та готовий до співпраці.”

 

Ніна Добаріна, ВПО: “Нам, переселенцам, очень сложно было в первое время, мы с трудом могли найти жилье. Сейчас, проживя в Приморске несколько лет, я понимаю, что тут много жилых домов, многоэтажек, которые могли бы стать общежитиями для молодых семей, для ВПО. Играя в игры, общаясь с представителями власти в узком кругу – передала свои пожелания и видинья лично, надеюсь, что они найдут свое воплощение”.

 

Олег Кострікін, активіст: “Я багато разів був на різних неформальних зустрічах подібного роду. Але жодного разу ми не грали в ігри, і що найцікавіше – ми не мали кінцевого результату. Сьогодні ж – ми маємо меморандум, так це проста бумага з одного боку, але з іншого це вже цікавий інструмент.”

 

Ганна Саламатіна, депутат Приморської міської ради: “Це дуже цікавий та корисний процес. Тісне спілкування з різними групами людей, дозволяє отримати гарний відгук про свою роботу та почути мрії людей на життя громади. Я дуже очікую подальшого розвитку напрацьованих результатів, дієвого застосування меморандуму”

 

Руслан Бєлінський, активіст, модератор: “Я вперше спробував себе в ролі модератора гри. це цікавий та корисний досвід. В принципі вважаю, що Приморська громада готова до співпраці та кооперації дій. Здивувало, що різні групи грали в ігри, але мали одні й ті самі страхи та мрії щодо громади.”

 

Ми вдячні нашим друзям з Центру близькосхідних досліджень та Української Миротворчої школи, що виступили модераторами та експертами на наших іграх: Ігор Семиволос, Олександр Лебідь, Ігор Дубровський, Дмитро Звонок. Велика дяка Посольству Великої Британії в Україні, за фінансову підтримку проекту “Розбудова спільного бачення місцевого урядування в Херсонській та Запорізькій областях”.
 
Олексій Зюзін

Українська Миротворча Школа продовжує працювати в Донецькій області

В серпні 2018 року команда Української Миротворчої Школи у рамках моніторингової поїздки по 6 містах Донецької області (Святогірськ, Лиман, Дружківка, Слов’янськ, Краматорськ, Костянтинівка) провела ряд зустрічей з представниками громадських організацій, випускниками УМШ попередніх років та представниками влади. Головними завданнями, які ми ставили перед собою, були наступні:

  1. Презентація проекту «Розширення можливостей громадянського суспільства для ненасильницької трансформації конфліктів з державними суб’єктами – Проектна лінія: “Платформа для успішного ненасильницького активізму”».
  2. Формування під час зустрічей з представниками влади, представниками організованого громадянського суспільства (НГО) та проактивними громадянами пулу проблем, що пров’язані із безпековою тематикою: відчуття безпеки/небезпеки; конфлікти в громадах; комунікації в конфліктах.
  3. Проведення дискусій за темою «Можливості управління конфліктами в містах Донецької області».
  4. Апробація методик моніторингового дослідження «SAFETY AND SECURITY MONITORING».

На базі та за підтримкою миротворчого адвокаційного центру ГО Розмовний клуб “Файно” в місті Краматорськ була проведена дискусія про гендерні ролі та безпекові аспекти в миротворчості. Фоторепортаж тут

В ході роботи були проведені зустрічі  з представниками влади, НГО та проактивними громадянами. В ході зустрічей було досліджено конфлікти, що можуть бути посилені під час проведення майбутніх виборів в Україні або призвести до нових джерел напруженості. В межах програми апробації методик моніторингового дослідження «SAFETY AND SECURITY MONITORING» було проведене опитування 42 осіб (результати в даний час в стані обробки разом з відповідним масивом з Луганської області). В містах Лиман та Костянтинівка проведені дискусії «Чи можливо управляти конфліктами в Донецькій області?».

Під час обговорень були виявлені наступні проблемні блоки, що підтверджує результати попереднього дослідження, проведеного під час планувальної сесії УМШ:

  • Брак комунікації між активістами та владою, що: ускладнює або профанує діалоги, провокує взаємовиключні бачення конфліктів та унеможливлює виявлення реального предмету конфліктів.
  • Розділеність та відсутність комунікацій між різними громадськими організаціями. Відсутність культури спільного прийняття рішень, що ускладнює досягнення порозуміння.
  • Взаємна недовіра. Як до НГО з боку представників влади, так і до влади з боку НГО та проактивних громадян. В основі недовіри хибні уявлення про рольові функції, діяльність анти-розвиткових груп інтересів, яка спрямована на дискредитація та знецінення досягнень громадянського суспільства.
  • Брак стратегічного бачення у громадських організацій та окремих активістів.
  • Обмеженість представників влади інструктивними вказівками або вузько корпоративними нормами та інтересами.
  • «Втома» деяких міст від діяльності міжнародних організацій (Слов’янськ, Краматорськ, частково Костянтинівка). Це – міста підвищеної уваги міжнародних та українських організацій. Багато проектів сфокусовані саме тут. Між тим в таких  містах , як Дружківка, Лиман та Святогірськ, бракує таких програм.
  • Зневіра місцевих громад в ефективності програм з ненасильницького управіння конфліктами.

Основними джерелами протистояння влади та громади, за результатами зустрічей та дискусій є наступні:

  • конфлікти, що пов’язані з децентралізацією (об’єднання земель часто стає ”яблуком роздору”; деякі громади мають своє бачення об’єднання всупереч Перспективному плану
  • відтік активної частини населення до інших областей України (переселення), а також повна відсутність відтворення робочої сили, що призводить до кадрового та професійного вакууму та провокує відповідний конфлікт між громадами;
  • брак проаналізованих, описаних та розповсюджених історій успіху, відсутність інформації про успішні моделі взаємодії, що призводить до зростання песимістичних настроїв як представників влади, так і НГО;
  • конфлікти гендерних ролей;
  • екологічні конфлікти;
  • конфлікти, пов’язані з недостатньою інформацією про сенс та перебіг реформ, або з непослідовністю їхнього впровадження (освітня та медична реформи).

Ці конфлікти, які концентруються у форматі «Влада-Громада» усвідомлюються майже в усіх містах. Разом з тим, слід зазначити наступне:

  • Громадськість не бачить посередників, що могли би досягти конструктивних домовленостей.
  • Громадські активісти згадували факти позитивної взаємодії з владою, але ця взаємодія не призвела до значущих позитивних зрушень, бо не ґрунтувалася на спільній стратегії.

Це призвело до формування запиту на програми з побудови стратегічного бачення майбутньої взаємодії «влада-громада». Цей запит призводить до наступних висновків:

  1. По-перше, необхідне проведення для представників влади, НГО та проактивних громадян регіону стратегічної дискусії в Краматорську за участі партнерів проекту.
  2. По- друге, доцільне використання результатів моніторингової поїздки в розробці структури та методичного супроводу Четвертої Школи Соціальних Посередників.
  3. По-третє, необхідне планування діяльності з допомоги розбудови стратегічного бачення майбутнього, що конкретизує програму активностей на 2019 рік.

Ганна Чуркіна, Ігор Дубровський

Публікація підготована в рамках проекту «Розширення можливостей громадянського суспільства для ненасильницької трансформації конфліктів з державними суб’єктами – Проектна лінія: “Платформа для успішного ненасильницького активізму”», що підтриманий K. Wustrow – Centre for Training and Networking in Nonviolent Action у рамках Громадської служби миру, що фінансується Федеральним міністерством з економічної співпраці та розвитку Федеративної республіки Німеччина.”

Українська Миротворча Школа оголошує Четвертий конкурсний набір до Школи Соціальних Посередників

Українська миротворча школа™ оголошує четвертий конкурсний набір до Школи соціальних посередників 2018-2019 років, перша сесія якої відбудеться 17 – 22 вересня 2018 року у Харкові.

Школа соціальних посередників вже четвертий рік готує фахівців з трансформації та попередження конфліктів. Читайте детально про Школу тут.

Ми визначаємо соціального посередника як експерта з підготовки та організації інклюзивних багатосторонніх суспільних діалогів в громадах, на територіях яких є актуальні чи потенційні насильницькі конфлікти.

Фокусом цього навчального року стануть конфлікти між групами громадян і владою.

Трансформаційні процеси, що відбуваються в Україні, мають високий конфліктний потенціал. Влада і суспільство потребують надійних та ефективних механізмів управління конфліктами та їхньої позитивної трансформації, що є головним завданням соціальних посередників.

Базовими навичками соціальних посередників є:

  • аналіз конфліктів,
  • формування ефективних механізмів управління конфліктами,
  • підготовка та організація переговорних процесів за участі різних сторін конфлікту.

Програмою Школи передбачено три 5-ти денні сесії та практична миротворча польова робота. Перша сесія Школи передбачає інтенсивне 5-ти денне навчання протягом 8 годин щодня плюс ще 2 години за вибором. Слухачі оволодіють сучасними технологіями організації переговорного процесу.

Повний курс навчання складе 300 навчальних годин включно з міжсесійними практичними завданнями.

Отримані знання та навички нададуть вам можливість увійти в команду фахівців з управління конфліктами та, спільно з представниками різноманітних державних, академічних та громадських ініціатив, рухів, організацій, взяти участь у створенні принципово нового професійного середовища.

Як виникла ідея Школи соціальних посередників

https://www.youtube.com/watch?reload=9&v=KZ-MaSSb8Qo

Календар навчального процесу Четвертого року Школи Соціальних Посередників.

Перша сесія: Аналіз та трансформація конфліктів. 17 – 22 вересня 2018 року

Друга сесія:  Організація миротворчих діалогів. 3 – 8 грудня 2018 року

Третя сесія: Миротворча адвокація. 11 – 16 лютого 2019 року

Тренерами і експертами Школи є спеціалісти з України, Польщі, Чехії, Ізраїлю, Німеччини.

До конкурсу запрошуються громадяни України,

Які зголошуються пройти повний курс навчання протягом всього терміну (у разі перерваного навчання – кошти за проїзд не компенсуються, сертифікат не видається, до подальшої практичної діяльності УМШ не залучаються).

Представники об’єднань громадян (громадських, релігійних, творчих, професійних, політичних), органів місцевої влади та центральної влади в визначених регіонах, освітяни, діяльність яких здійснюється у межах «конфліктних зон» різного походження в Луганській, Донецькій, Харківській, Херсонській, Одеській, Миколаївській, Запорізькій (регіон – Приазов’я) областях, та які готові брати участь в трансформації конфліктів в Донецькій та Луганській областях.

Організатори забезпечують проїзд, проживання та харчування учасників, надають їм необхідні навчально-методичні матеріали.

Конкурсну анкету можна заповнити за посиланням:

https://goo.gl/jw4YqT

Минулі два роки конкурс був більше 5 осіб на одне місце, тому, якщо ви дійсно хочете взяти участь в навчанні, поставтеся до відповідей дуже ретельно.

Анкети приймаються до 15 серпня 2018 року. Конкурсна комісія працює з 16 по 18 серпня 2018 року. В ці дні члени комісії можуть зв’язатися з вами скайпом чи за допомоги іншого засобу відеоконференційного зв’язку.

Рішення комісії буде повідомлено всім, хто заповнить анкету, 19 серпня 2018 року.

За додатковою інформацією звертатися:

Ігор Дубровський

+38 050 6194397

dubrig@ukr.net

Як проходила Школа соціальних посередників в перший рік – відеозвіти.

Що нового винайдено в другому році – Що буде після повернення? Школа Соціальних Посередників моделює процес реінтеграції

Що нового було винайдено в третьому році – Дорослі ігри в (не)безпеку  та  “Мы вернемся в Донбасс”

А це – короткі анонси деяких лекцій і тренерів

Цього року наших слухачів чекає розширена програма!

Публікація підготована в рамках проекту «Розширення можливостей громадянського суспільства для ненасильницької трансформації конфліктів з державними суб’єктами – Проектна лінія: “Платформа для успішного ненасильницького активізму”», що підтриманий K. Wustrow – Centre for Training and Networking in Nonviolent Action у рамках Громадської служби миру, що фінансується Федеральним міністерством з економічної співпраці та розвитку Федеративної республіки Німеччина.”

Місія Української Миротворчої Школи™ – Запобігання та трансформація насильницьких конфліктів в Україні. Мета миротворчої освіти – Просування ідей миру і ненасильницької трансформації конфліктів через навчання, підтримку формування і розвитку місцевих громад. Громадська миротворчість: комплекс заходів, спрямованих на запобігання і трансформацію насильницьких конфліктів інститутами громадянського суспільства.

Більше про Українську Миротворчу Школу™ ви можете дізнатися тут

Випускники та тренери Першої Школи Соціальних Посередників та наші партнери, 30 березня 2016 року.