Українська Миротворча Школа продовжує працювати в Донецькій області

В серпні 2018 року команда Української Миротворчої Школи у рамках моніторингової поїздки по 6 містах Донецької області (Святогірськ, Лиман, Дружківка, Слов’янськ, Краматорськ, Костянтинівка) провела ряд зустрічей з представниками громадських організацій, випускниками УМШ попередніх років та представниками влади. Головними завданнями, які ми ставили перед собою, були наступні:

  1. Презентація проекту «Розширення можливостей громадянського суспільства для ненасильницької трансформації конфліктів з державними суб’єктами – Проектна лінія: “Платформа для успішного ненасильницького активізму”».
  2. Формування під час зустрічей з представниками влади, представниками організованого громадянського суспільства (НГО) та проактивними громадянами пулу проблем, що пров’язані із безпековою тематикою: відчуття безпеки/небезпеки; конфлікти в громадах; комунікації в конфліктах.
  3. Проведення дискусій за темою «Можливості управління конфліктами в містах Донецької області».
  4. Апробація методик моніторингового дослідження «SAFETY AND SECURITY MONITORING».

На базі та за підтримкою миротворчого адвокаційного центру ГО Розмовний клуб “Файно” в місті Краматорськ була проведена дискусія про гендерні ролі та безпекові аспекти в миротворчості. Фоторепортаж тут

В ході роботи були проведені зустрічі  з представниками влади, НГО та проактивними громадянами. В ході зустрічей було досліджено конфлікти, що можуть бути посилені під час проведення майбутніх виборів в Україні або призвести до нових джерел напруженості. В межах програми апробації методик моніторингового дослідження «SAFETY AND SECURITY MONITORING» було проведене опитування 42 осіб (результати в даний час в стані обробки разом з відповідним масивом з Луганської області). В містах Лиман та Костянтинівка проведені дискусії «Чи можливо управляти конфліктами в Донецькій області?».

Під час обговорень були виявлені наступні проблемні блоки, що підтверджує результати попереднього дослідження, проведеного під час планувальної сесії УМШ:

  • Брак комунікації між активістами та владою, що: ускладнює або профанує діалоги, провокує взаємовиключні бачення конфліктів та унеможливлює виявлення реального предмету конфліктів.
  • Розділеність та відсутність комунікацій між різними громадськими організаціями. Відсутність культури спільного прийняття рішень, що ускладнює досягнення порозуміння.
  • Взаємна недовіра. Як до НГО з боку представників влади, так і до влади з боку НГО та проактивних громадян. В основі недовіри хибні уявлення про рольові функції, діяльність анти-розвиткових груп інтересів, яка спрямована на дискредитація та знецінення досягнень громадянського суспільства.
  • Брак стратегічного бачення у громадських організацій та окремих активістів.
  • Обмеженість представників влади інструктивними вказівками або вузько корпоративними нормами та інтересами.
  • «Втома» деяких міст від діяльності міжнародних організацій (Слов’янськ, Краматорськ, частково Костянтинівка). Це – міста підвищеної уваги міжнародних та українських організацій. Багато проектів сфокусовані саме тут. Між тим в таких  містах , як Дружківка, Лиман та Святогірськ, бракує таких програм.
  • Зневіра місцевих громад в ефективності програм з ненасильницького управіння конфліктами.

Основними джерелами протистояння влади та громади, за результатами зустрічей та дискусій є наступні:

  • конфлікти, що пов’язані з децентралізацією (об’єднання земель часто стає ”яблуком роздору”; деякі громади мають своє бачення об’єднання всупереч Перспективному плану
  • відтік активної частини населення до інших областей України (переселення), а також повна відсутність відтворення робочої сили, що призводить до кадрового та професійного вакууму та провокує відповідний конфлікт між громадами;
  • брак проаналізованих, описаних та розповсюджених історій успіху, відсутність інформації про успішні моделі взаємодії, що призводить до зростання песимістичних настроїв як представників влади, так і НГО;
  • конфлікти гендерних ролей;
  • екологічні конфлікти;
  • конфлікти, пов’язані з недостатньою інформацією про сенс та перебіг реформ, або з непослідовністю їхнього впровадження (освітня та медична реформи).

Ці конфлікти, які концентруються у форматі «Влада-Громада» усвідомлюються майже в усіх містах. Разом з тим, слід зазначити наступне:

  • Громадськість не бачить посередників, що могли би досягти конструктивних домовленостей.
  • Громадські активісти згадували факти позитивної взаємодії з владою, але ця взаємодія не призвела до значущих позитивних зрушень, бо не ґрунтувалася на спільній стратегії.

Це призвело до формування запиту на програми з побудови стратегічного бачення майбутньої взаємодії «влада-громада». Цей запит призводить до наступних висновків:

  1. По-перше, необхідне проведення для представників влади, НГО та проактивних громадян регіону стратегічної дискусії в Краматорську за участі партнерів проекту.
  2. По- друге, доцільне використання результатів моніторингової поїздки в розробці структури та методичного супроводу Четвертої Школи Соціальних Посередників.
  3. По-третє, необхідне планування діяльності з допомоги розбудови стратегічного бачення майбутнього, що конкретизує програму активностей на 2019 рік.

Ганна Чуркіна, Ігор Дубровський

Публікація підготована в рамках проекту «Розширення можливостей громадянського суспільства для ненасильницької трансформації конфліктів з державними суб’єктами – Проектна лінія: “Платформа для успішного ненасильницького активізму”», що підтриманий K. Wustrow – Centre for Training and Networking in Nonviolent Action у рамках Громадської служби миру, що фінансується Федеральним міністерством з економічної співпраці та розвитку Федеративної республіки Німеччина.”

Українська Миротворча Школа оголошує Четвертий конкурсний набір до Школи Соціальних Посередників

Українська миротворча школа™ оголошує четвертий конкурсний набір до Школи соціальних посередників 2018-2019 років, перша сесія якої відбудеться 17 – 22 вересня 2018 року у Харкові.

Школа соціальних посередників вже четвертий рік готує фахівців з трансформації та попередження конфліктів. Читайте детально про Школу тут.

Ми визначаємо соціального посередника як експерта з підготовки та організації інклюзивних багатосторонніх суспільних діалогів в громадах, на територіях яких є актуальні чи потенційні насильницькі конфлікти.

Фокусом цього навчального року стануть конфлікти між групами громадян і владою.

Трансформаційні процеси, що відбуваються в Україні, мають високий конфліктний потенціал. Влада і суспільство потребують надійних та ефективних механізмів управління конфліктами та їхньої позитивної трансформації, що є головним завданням соціальних посередників.

Базовими навичками соціальних посередників є:

  • аналіз конфліктів,
  • формування ефективних механізмів управління конфліктами,
  • підготовка та організація переговорних процесів за участі різних сторін конфлікту.

Програмою Школи передбачено три 5-ти денні сесії та практична миротворча польова робота. Перша сесія Школи передбачає інтенсивне 5-ти денне навчання протягом 8 годин щодня плюс ще 2 години за вибором. Слухачі оволодіють сучасними технологіями організації переговорного процесу.

Повний курс навчання складе 300 навчальних годин включно з міжсесійними практичними завданнями.

Отримані знання та навички нададуть вам можливість увійти в команду фахівців з управління конфліктами та, спільно з представниками різноманітних державних, академічних та громадських ініціатив, рухів, організацій, взяти участь у створенні принципово нового професійного середовища.

Як виникла ідея Школи соціальних посередників

https://www.youtube.com/watch?reload=9&v=KZ-MaSSb8Qo

Календар навчального процесу Четвертого року Школи Соціальних Посередників.

Перша сесія: Аналіз та трансформація конфліктів. 17 – 22 вересня 2018 року

Друга сесія:  Організація миротворчих діалогів. 3 – 8 грудня 2018 року

Третя сесія: Миротворча адвокація. 11 – 16 лютого 2019 року

Тренерами і експертами Школи є спеціалісти з України, Польщі, Чехії, Ізраїлю, Німеччини.

До конкурсу запрошуються громадяни України,

Які зголошуються пройти повний курс навчання протягом всього терміну (у разі перерваного навчання – кошти за проїзд не компенсуються, сертифікат не видається, до подальшої практичної діяльності УМШ не залучаються).

Представники об’єднань громадян (громадських, релігійних, творчих, професійних, політичних), органів місцевої влади та центральної влади в визначених регіонах, освітяни, діяльність яких здійснюється у межах «конфліктних зон» різного походження в Луганській, Донецькій, Харківській, Херсонській, Одеській, Миколаївській, Запорізькій (регіон – Приазов’я) областях, та які готові брати участь в трансформації конфліктів в Донецькій та Луганській областях.

Організатори забезпечують проїзд, проживання та харчування учасників, надають їм необхідні навчально-методичні матеріали.

Конкурсну анкету можна заповнити за посиланням:

https://goo.gl/jw4YqT

Минулі два роки конкурс був більше 5 осіб на одне місце, тому, якщо ви дійсно хочете взяти участь в навчанні, поставтеся до відповідей дуже ретельно.

Анкети приймаються до 15 серпня 2018 року. Конкурсна комісія працює з 16 по 18 серпня 2018 року. В ці дні члени комісії можуть зв’язатися з вами скайпом чи за допомоги іншого засобу відеоконференційного зв’язку.

Рішення комісії буде повідомлено всім, хто заповнить анкету, 19 серпня 2018 року.

За додатковою інформацією звертатися:

Ігор Дубровський

+38 050 6194397

dubrig@ukr.net

Як проходила Школа соціальних посередників в перший рік – відеозвіти.

Що нового винайдено в другому році – Що буде після повернення? Школа Соціальних Посередників моделює процес реінтеграції

Що нового було винайдено в третьому році – Дорослі ігри в (не)безпеку  та  “Мы вернемся в Донбасс”

А це – короткі анонси деяких лекцій і тренерів

Цього року наших слухачів чекає розширена програма!

Публікація підготована в рамках проекту «Розширення можливостей громадянського суспільства для ненасильницької трансформації конфліктів з державними суб’єктами – Проектна лінія: “Платформа для успішного ненасильницького активізму”», що підтриманий K. Wustrow – Centre for Training and Networking in Nonviolent Action у рамках Громадської служби миру, що фінансується Федеральним міністерством з економічної співпраці та розвитку Федеративної республіки Німеччина.”

Місія Української Миротворчої Школи™ – Запобігання та трансформація насильницьких конфліктів в Україні. Мета миротворчої освіти – Просування ідей миру і ненасильницької трансформації конфліктів через навчання, підтримку формування і розвитку місцевих громад. Громадська миротворчість: комплекс заходів, спрямованих на запобігання і трансформацію насильницьких конфліктів інститутами громадянського суспільства.

Більше про Українську Миротворчу Школу™ ви можете дізнатися тут

Випускники та тренери Першої Школи Соціальних Посередників та наші партнери, 30 березня 2016 року.

Довідниковий он-лайн курс «Трансформація конфліктів в процесі адвокації та просування демократичних реформ і боротьби з корупцією на місцевому рівні»

До уваги випускників Школи Соціальних Посередників пропонується Довідниковий он-лайн курс «Трансформація конфліктів в процесі адвокації та просування демократичних реформ і боротьби з корупцією на місцевому рівні».

Загальний опис курсу

Курс зорієнтований на роботу з проблемами, що виникають у ході трансформаційних процесів в Україні (децентралізація, формування укрупнених територіальних громад, реінтеграція пост-окупаційного простору та боротьба з корупцією). Ці процеси мають високий конфліктний потенціал. Основними джерелами напруженості тут є об’єктивні розбіжності інтересів та позицій учасників процесу і неминуче виникнення вразливих груп, що залишаються поза межами прийняття рішень через недостатність механізмів представництва чи захисту їх інтересів під час змін. Так актуалізується діяльність з трансформації конфліктів через консультативно-переговорні практики та представництво інтересів потенційно уразливих груп в межах організованих адвокаційних просторів.

Цю діяльність мають здійснювати підготовлені для цього соціальні посередники, базовими завданнями яких є:

  • аналіз конфліктів, підготовка та організація консультативно-переговорних процесів в конфліктних ситуаціях за участі різних сторін конфлікту;
  • формування та реалізація ефективних механізмів управління конфліктами у вигляді адвокаційних просторів.

Цими завданнями визначається навчання у Школі соціальних посередників, що містить задачі базових тематичних модулів (див. таблицю 1):

1) забезпечення належного рівня конфліктологічної компетентності слухачів;

2) формування навичок організації діалогових (адвокаційних)  просторів для забезпечення консенсусніх переговорів у вигляді спільного прийняття рішень (Shared Decision-Making);

3) створення та функціонування адвокаційних просторів.

 

Структура навчальної програми
Основний компонент Додатковий компонент
Модуль 1

Конфліктологічно-комунікаційна комптетентність

Факультативне обговорення конфліктологічної проблематики на загальнонаціональному та місцевому рівнях.
Міжсесійна робота Аналіз конфліктів на місцевому рівні.
Медіа матеріали модулю

Записи лекцій:
https://www.youtube.com/playlist?list=PLKw-OdXQffsA5hcm6zVw89zt2Z33vF_Uz

 

Презентації лекцій:
https://drive.google.com/drive/folders/1sqeYdnX9ofb85CEmwJKXA5-oEJQkPKZw

Модуль 2

Організація діалогових просторів для забезпечення консенсусніх переговорів у вигляді спільного прийняття рішень (Shared Decision-Making)

Дискутивне обговорення можливостей створення спеціалізованих діалогових просторів на місцевому рівні (локації проекту).

Факультативне обговорення створення рамкової стратегії становлення соціального посередництва в Україні (РССП).

Міжсесійна робота Створення прототипів адвокаційних просторів на місцевому рівні.
Медіа матеріали модулю

Записи лекцій:
https://www.youtube.com/playlist?list=PLKw-dXQffsBZQ1Agq3V_LpV719CXneA5

 

Презентації лекцій:
https://drive.google.com/drive/folders/1e0AHcJ6pyvZUDx3E4419W7BxS58oDIu1

Модуль 3

Адвокаційні простори як мережеві форми співпраці

Групова робота по фіксації прототипів адвокаційних просторів в чотирьох локаціях з можливістю корегування діяльності та поширення на інші регіони країни.

Групова робота по створенню рамкової стратегії становлення соціального посередництва в Україні (РССП). Прийняття РССП та встановлення каналів її поширення. Розробка протоколу взаємодії випускників трьох етапів ШСП

Медіа матеріали модулю

Записи лекцій:

https://www.youtube.com/watch?v=5VOQH7h9UnA&list=PLKw-OdXQffsBewyDxlhA0zQRX3B_WUX3p

 

Презентації лекцій:
https://drive.google.com/drive/folders/1jIl4xSnzFnwKcHGXo4SnJHPTSh2dCcny

 

 Використання третього  модулю «Адвокаційні простори як мережеві форми співпраці» передбачається для досягнення кумулятивного ефекту та закріплення практичних навичок з трансформації конфліктів на місцевому рівні у вигляді конкретних форм діяльності – адвокаційних просторів.

У результаті курсу слухачі мають

знати:

  • закономірності, функції, принципи та методи конфліктології;
  • елементи внутрішнього та зовнішнього впливу на конфліктні ситуації;
  • основи динаміки процесу розвитку конфліктів;
  • методи діагностики та аналізу конфліктів;
  • методи та засоби забезпечення ефективного управління конфліктами.

вміти:

  • діагностувати і аналізувати конфлікт з визначенням основних конфліктологічних понять;
  • застосовувати адекватні моделі поведінки  в конфліктній взаємодії за ситуаційним підходом;
  • організувати консультативно-переговорні процеси в конфліктних ситуаціях за участі різних сторін конфлікту;
  • організовувати переговорні (адвокаційні) простори із залученням сторін-конфліктантів;
  • забезпечувати процес SDM та фіксувати домовленості під час переговорів.

 

Переваги навчальної програми:

Концепція навчальної програми використовується як засіб ознайомлення представників цільової аудиторії, а також працівників і керівників системи освіти з особливостями неформальної освіти в області прав людини. Крім того, вона містить проблемно-орієнтовані модулі, які можуть використовуватися в якості самостійних навчальних проектів. Це підвищує інституційні можливості освітньої компоненти соціального посередництва.

Третій рік Школи Соціальних Посередників

Третій рік Школи Соціальних Посередників від Української Миротворчої Школи™ проходив за новою навчальною програмою «Трансформація конфліктів в процесі адвокації та просування демократичних реформ та боротьби з корупцією на місцевому рівні».

Цього разу на 1 місце було 4 кандидати.

З  вересня 2017 по лютий 2018 року в рамках Школи Соціальних Посередників 3 підготовку отримали 32 осіб, 17 жінок і 15 чоловіків з 18 міст: Бахмут, Донецьк, Маріуполь, Макіївка, Краматорськ, Новопсков, Сєвєродонецьк, Рубіжне, Лисичанськ, Одеса, Южне, Харків, Мерефа, Запоріжжя, Бердянськ, Миколаїв, Херсон, Київ.

Випускники і тренери Школи (не всі на фото з міркувань безпеки). Фото Ігоря Кіянчука

Слухачі отримали сертифікати про проходження повного курсу навчання, який складав 300 академічних годин включно з практикою.

Географія слухачів Школи

Були представлені Луганська, Донецька, Харківська, Херсонська, Миколаївська, Одеська та Запорізька області.

Цього разу слухачами школи стали не тільки громадянські активісти, а і вчені, журналісти, працівники поліції, психологи, соціальні працівники, чиновники, підприємці, профспілковці, художники, освітяни.

Вперше випускниками Школи стали мешканці тимчасово окупованих територій Донецької області.

Вперше Школа включала в себе три навчальних сесії і поповнилася новим навчально-практичним модулем «Адвокаційні простори як мережеві форми співпраці».

Слухачі Школи прослухали

Лекції

Ігоря Семиволоса «Основи конфліктології», «Конфліктологія.  Структура конфлікту»

Наталії Зубар «Як працюють соціальні мережі як людські спільноти і як це пов’язано з теорією динамічного хаосу», «Роль соціальних посередників в інформаційній і когнітивній війні», «Мислити як статистик»

Олександра Зінченко «Конструктор пам’ять: Польські олені, Обама та колективна пам’ять українців. Як подолати тяжіння минулого», «Cтрах і довіра або чому в українців високі паркани?», «Кейс Береговуа: Довіра і відповідальність»

Андрія Каменщикова «Міжнародний досвід громадянської миротворчості на пострадянському просторі»

Збігнєва Буяка «Суспільні порозуміння, як фундамент європейської цивілізації», «Роль суспільного порозуміння в успіху польських реформ. Історія політичних конфліктів у Польщі», «Суспільне порозуміння і соціальний контракт як витоки конституціалізму»

Ігоря Дубровського «Посередництво як консультаційно-переговорна практика. Спільне прийняття рішень»

Олександра Звонка «Основи медіації»

взяли участь в тренінгах

«Його величність конфлікт», «Комунікація як інструмент», «Ризики та можливості переговорів. «ХY», «Контекст переговорів», «Посередницькі  ролі у прийнятті рішень», «Переговори: від дискусії до спільного прийняття рішення», «Управління груповими процесами»  (Володимир Ланько, Ігор Дубровський, Дмитро Звонок, в розробці тренінгів брав участь Михайло Кіпніс),  «Сила і насильство. Вплив авторитарного минулого на комунікаційні практики» (Збігнев Буяк)

Тренінги на Школі носили переважно практичний характер, розбиралися реальні конфлікти. Наприклад, під час другої сесії Школи в грудні 2017 року детально розбиралася резонансна аварія в центрі Харкова, яка сталася 18 жовтня 2017 року. Слухачі школи відвідали місце аварії і за розробленою матрицею  провели аналіз безпекового стану на прикладі цього трагічного випадку; виявили групи інтересів і акторів, і проаналізували причини і наслідки аварії з різних позицій.

воркшопах

«Хто я в цій історії?» (Володимир Ланько, Ігор Дубровський, Дмитро Звонок)

«Конфліктологічна експертиза та аналіз конфлікту» (Ігор Дубровський, Дмитро Звонок) де студенти навчилися складати діагностичну мапи конфлікту.

«Коруція і довіра»  (Збігнев Буяк)

«Ваш рецепт управління конфліктом» (Ігор Семиволос, Андрій Каменщиков, Збігнев Буяк)

«Ваш  рецепт організації діалогу» (Ігор Семиволос, Андрій Каменщиков, Збігнев Буяк)

«Проект-менеджмент» (Віктор Гарбар, Пьотр Кульпа)

взяли участь в навчальних дискусіях «Що таке Корупція?»,  «Що таке безпека? Зв’язок між безпекою і миротворчістю» , «Що таке адвокаційні простори?» «Конфлікти влада-громада», «Проблема оцінки інновацій».

взяли участь в інтеграційних організаційно-ділових іграх «Хто крайній?» (присвячена стратегіям комунікації антикорупційної діяльності) та «Після повернення» (присвячена реінтеграції окупованих територій)

переглянули і обговорили фільми про діяльність Української Миротворчої Школи (про досвід врегулювання насильницьких конфліктів в Північній Ірландії та в Ізраїлі, про історію Голокосту на Херсонщині під час другої світової війни), зміст фільмів використовувався для аналізу конфліктів

у вільний час разом вчилися малювати Петриківський розпис, співали пісні різними мовами і влаштовували самі собі екскурсії Харковом

В роботі Школи брали активну і змістовну участі наймолодші фасилітатори – Леся Звонок і Дарина Шевченко. Участь дітей в освітній програмі для дорослих, присвяченій соціальним конфліктам, є унікальною рисою Школи.

Слухачі і тренери школи спільно створили концепцію адвокаційного простору, яка лягла в основу рамкової стратегії соціального посередництва. Стратегія включає в себе пропозиції змін і доповнень до законодавчих актів з метою інституалізації соціального посередництва.

Незапланованим результатом Школи стала угода про співпрацю з Інститутом соціальної і політичної психології НАПН України, в рамках якої планується теоретичне моделювання комунікації в конфлікті.

Наталія Зубар, голова правління ІЦ «Майдан Моніторинг», координатор Української Миротворчої Школи.

Місія Української Миротворчої Школи™ – Запобігання та трансформація насильницьких конфліктів в Україні. Мета миротворчої освіти – Просування ідей миру і ненасильницького вирішення конфліктів через навчання, підтримку формування і розвитку місцевих громад. Громадська миротворчість: комплекс заходів, спрямованих на запобігання і трансформацію насильницьких конфліктів інститутами громадянського суспільства.

Більше про Українську Миротворчу Школу™  ви можете дізнатися тут

Школа Соціальних Посередників підготувала протягом 2015-2018  років 97 спеціалістів з управління соціальними конфліктами на різних рівнях. В 2018 році планується новий набір в Школу, планується розробка нового модуля «Комунікація в конфлікті». Програма Школи є оригінальною і не має аналогів в світі. Тренерами Школи є досвідчені спеціалісти з України, Польщі, Чехії, США та Ізраїлю.

Проект “Соціальне посередництво в процесі просування демократичних реформ та боротьби з корупцією на місцевому рівні” проводить Центр Близькосхідних Досліджень в рамках проекту «Програма сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст проектної діяльності є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

Фото галерея Школи

Соціальні посередники УМШ створювали Код:ГЕНДЕРу

Випускники Української Миротворчої Школи розпочали в Бердянську проект «Код: ГЕНДЕР». Мета проекту – створити серед молоді м. Бердянськ дискусію про гендерні ролі. В рамках проекту ми запланували 10 тренінгів-майстерень для студентів та виставку їх робіт в художньому музеї.

– Ми дуже ретельно розробляли програму тренінгу, адже наше завдання не тільки поговорити про основні поняття з теми гендеру, але й звернути увагу молоді на те, що часто ми мислимо стереотипами і навіть не помічаємо цього. Групи, з якими ми вже працювали, були досить різними. І в деяких групах я побачив реальний інтерес до теми, підлітки ставили питання, шукали відповіді, відстоювали свою точку зору. А деякі студенти сприймали інформацію насторожено, висловлювались про «невідворотність долі» для статі: якщо ти народився чоловічої статі, то маєш або виконувати певний сценарій, або «стрибати зі скелі».

Великій відсоток учасників/ниць відповідаючи на питання анкети зазначили, що вважають «основною роллю жінки її «природне» призначення – родина, чоловік, діти», а «чоловік повинен повністю матеріально забезпечувати родину».  І ці відповіді не залежать від статі опитуваних. Ми ще маємо опрацювати отримані дані й підготувати подальшу програму роботи. Але сподіваюсь, що ми змогли зацікавити молодь темою, – розповів тренер проекту, соціальний посередник УМШ Олексій Сапронов.

– Ми створювали невимушену атмосферу, щоб студенти висловлювали свої думки. Намагались почути, що вони думають з цього приводу насправді. Залучали їх до дискусій та обговорень. В рамках майстерень ми дали можливість учасника/цям виразити себе, своє сприйняття гендерних стереотипів через створення арт-об’єктів. І отримали неймовірні результати. З 9 листопада до кінця місяця бердянці зможуть відвідати виставку цих робіт у Бердянському художньому музеї, та спробувати розгадати, що там закодовано. Потім роботи будуть розміщені у соціальних мережах, – розповіла Ксенія Клейнос, тренерка, випускниця УМШ, засновниця Першого Антикафе Бердянська «ЧАС Є!».

Проект «Код: Гендер» реалізується Першим Антикафе Бердянська «Час Є!» в рамках Кампанії проти дискримінації за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Партнери проекту ГО «Жінка майбутнього», ГО «Центр Соціальна Дія»

Марія Кушнір